Дрібними сльозами обливає:
«Братику мій рідненький!
Через луги темнії, високії ясним соколеньком перелини, Через ріки бистрії, тлубокії білим лебеденьком перепливи, Через степи широкії малим-невеликим перепелоньком
перебіжи,
На мій двір, брате, сивим голубоньком прилини, Жалібненько загуди,
Тугу серцю моєму розділи,
Що в нашій, брате, землі християнській людям бог
празгіик дає,
Люди до церкви ідуть, /
Як пчілки гудуть,
Із церкви виступають,
Як рожа процвітають,
Одно до одного приступають, 4
По приятельству на хліб, на сіль до себе зазиває,
Мене, брате, нещасної, мов ніхто родом не знає;
Що як був у нас отець і мати,
Тогді могли нас всі люди родом знати,
Як помер отець і мати,
Не став нас ніхто вже знати,
Не стало ні кума, ні побратима,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народні Думи» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІВАСЬ УДОВИЧЕНКО, КОНОВЧЕНКО“ на сторінці 35. Приємного читання.