TextBook То соколя зачувало,
Смутно ся мало,
Головку склоняло І крилечка опускало.
Ей, тож-то він, Іван Богословець,
Велике милосердіє мав,
Срібні пута з ніг познімав І жемчуж коло очей познімав Та й звелів його на вал виношатн:
«То як буде воно утікати,
Так я велю його знов забирати Та до мене приношати!»
А сокіл налітав, та на крила взяв,
Та на високу висоту-гору підношав:
«Ей, соколя-моє, бездольне, безродаеЬ, Лучче ми будем по по.по літати ,,
Та собі живності доставати,
Аніж у тяжкій неволі У панів проживати.
Ей, тож-то у панів єсть що пить і їсти,
Та тільки не вілен світ по світу походити». Ей, як то б’ється птиця об ПТИЦІ,
А родина об родині,
Ей, то так-то б’ється отець і мати Об своїй кревній дитині.
Дай, боже, на здоров’є на многі літа Всім православним християнам,
На многі літа,
До конця віка!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народні Думи» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОЗАК ГОЛОТА“ на сторінці 42. Приємного читання.