Історія України-Руси. До року 1340

Історія України-Руси. До року 1340

7) До останнїх часів ті лїтописні компіляції лежали облогом. Останнїми роками зачали живійші студиї над великоруськими компіляціями — див. лїтературу в т. І екскурсї І. Для Длуґоша дає вказівки Семкович у своїй дісертації Rozbiór krytyczny dziejów Długosza, Краків, 1877; звістки, зачерпнені на його гадку з затрачених руських джерел, виказує він на c. 53-4; деякі поправки до його поглядів мав я нагоду подати вище.

8) Про неї вище c. 154 і 183-4.

9) Див. лїтературу в прим. 32.

10) Т. І, екскурс: Найдавнїйша Руська лїтопись.

11) Шахматов (Радзивиловская или Кенигсбергская лЂтопись c. 80 і далї) з певною правдоподібністю виводить для неї дату 1018 р. (меньше правдоподібний вивід 1017 р. в попереднїй його працї — Общерус. лЂтоп. своды c. 169 і 171). Він думає, що вона була зроблена на підставі Сильвестрової редакції в Переяславі й там продовжена. Се вже гіпотези тілько

12) Про Київську й Галицько-волинську лїтописи див. прим. 37.

13) Шахматов недавно висловив здогади, що ся лїтописна компіляція, від повісти врем. лїт. до Волинської лїтописи, була з кінцем XIII чи початком XIV перероблена й проредаґована на ново за помочию иньших лїтописних компіляцій, ним гіпотетично викомбінованих: Чернигівської з кінця XIII в. і митрополичої компіляції м. Петра з 1305 (суздальсько-володимирської). Але се зовсїм неправдоподібно — пор. мої замітки до його праць в Записках т. 59 і 67

14) Як найбільш крайнїй приклад вкажу посмертну книжку Арістова: Первыя времена христіанства въ Россіи, де характеризуєть ся лїтописний сьвітогляд лїтописями від XI до XVI в. на купу, українськими, новгородськими, московськими і т. и.

15) А. Попов (ОбозрЂніе хронографовъ c. 69) зближує сї слова з словами т. зв. Еллинского хроноґрафа: „Хронографу нужда єсть писати єликоже єсть: кый убо царствовалъ царь, отьнележе бысть нарЂченъ царь; лЂпо єсть убо чтущему лЂтняя списания количество смотрити мимотекущихъ лЂтъ, а не точію о преписанныхъ царствахъ”. Подібність дїйсно єсть, але стилїстична тільки і досить далека.

16) Іпат. c. 552.

17) Іпат. c. 533, витяги вище c. 59-61.

18) Іпат. c. 362.

19) Іпат. с. 457.

20) Т. II c. 85.

21) Див. ще вище c. 48.

22) Лїтературу див. в прим. 38.

23) Вкажу кілька інтереснїйших подібностей з книжної лїтератури. В перекладї Хронїки Малялї: „пріимъ умъ своєю крЂпостію и ста крЂпко исполчив ся”. В Хронїцї Манасії: „гръчестіи кони напоиша ся водъ ефратскихъ”. У Йосифа Флявія: „подъострите души ваша на мьсти, исполнивше ся ратнаго духа, яко родивше ся съ оружіємъ” , „образомъ подобни туромъ”. В апокрифічній повісти про Соломона, він шукаючи жінки, „полетїв по під небом ясним соколом, і не знайшов під небесним облаком, пішов по землї лютим зьвірем, і не знайшов нїде, поплив щукою по морю і не знайшов.” Декотрі подібности, як бачимо, досить близькі, але не конче всї мусїли бути зачерпнені автором Слова о полку Ігоревім безпосередно з книжних творів — се лише пункти стичности взагалї сучасної поетичної школи з книжною лєктурою. Лїтература Слова в прим. 38.

24) Іпат. c. 104, 143, 217-8, 480, пор. т. I с. 573, т. II с. 19-20, 72, III c. 16. В оповіданню про Мстислава маємо такі поетичні гіперболї як загнаннє Половцїв за Яік, далї така подробиця, що полоцьких князїв виправляють у трох човнах до Царгорода, пахне також якоюсь піснею.

25) Див. т. II c. 358.

26) 3 великої лїтератури билин я згадаю тільки декотрі праці, ті головно, що звертали більшу увагу на історичну ґенезу їх: Майковъ О былинахъ Владимірова цикла, Спб. 1863. Петровъ СлЂды сЂверно-русскаго былеваго эпоса въ южнорусской народной литературЂ, 1878 (Труды К. Д. А.). Веселовскій Южно-русскія былины, I-II, 1881 і 1884 (Сборникъ II отд. академіи т. 22 і 36). Дашкевичъ — Къ вопросу о происхожденіи русскихъ былинъ, К., 1883 (і Чтенія истор. общ. Нестора т. III). Халанскій Великорусскія былины кіевскаго цикла, Варшава, 1885, і його ж: Къ Исторіи поэтическихъ сказаній объ ОлегЂ ВЂщемъ (Ж. М. Н. П. 1902. VIII і 1903. XI). Ждановъ — Русскій былевой эпосъ, Спб., 1895. Вс. Миллеръ — Очерки русской народной словесности — Былины, Москва, 1897. Найновійше: Лобода Русскія былины о сватовст†1904, і критика Трубіцина в Ж. М. Н. П. 1905, VI (загального характеру). Дивись іще т. І с. 390.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України-Руси. До року 1340» автора Грушевский М.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 141. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи