Розділ «П’єр Шевальє ІСТОРІЯ ВІЙНИ КОЗАКІВ ПРОТИ ПОЛЬЩІ з розвідкою про їхнє походження, країну, звичаї, спосіб правління та релігію і другою розвідкою про перекопських татар Pierre Chevalier HISTOIRE DE LA GUERRE DES COSAQUES CONTRE LA POLOGNE avec un discours de leurs Origine, Pais, Moeurs, Gouvernement & Religion. Et un autre des Tartares Précopites 1663»

Українські і польські прізвища, а також географічні назви Шевальє звичайно наводить у точній польській транскрипції, не турбуючись про те, що французький читач буде їх вимовляти в спотвореному вигляді. Так, прізвище Міхненко написано Міchnenko, що по-французькому читалось би Мікнанко або Міщнанко; назву міста Брацлав – Braclav француз читав би Браклав. Разом з тим в окремих випадках Шевальє помилково подає прізвища в перекрученій транскрипції. Так, замість Сава Кононович у нього написано Саваконович, замість Ружицький – Рузуський.

Словниковий склад тексту книги майже не відрізняється від сучасної французької мови. Застарілих слів, якщо не зважати на спеціальні тер- міни, мало. Але синтаксично мова книжки Шевальє помітно відрізняється від сучасної; речення побудовані довгі, але на відміну від латинських періодів сурядність фраз превалює над їх підрядністю; дуже часто застосовується крапка з комою.

Французькі військові терміни, що зустрічаються в книзі Шевальє, перекладено в цьому виданні таким чином: слова généralissime, général-major, général y тих випадках, коли вони стосувалися певних історичних осіб, перекладені за допомогою тих титулів, які ці історичні особи фактично мали в період визвольної війни. Наприклад, génératissime відносно М. Потоцького перекладено великий коронний гетьман, general або généraux відносно Потоцького і Калиновського – гетьмані і гетьмани, відносно Шемберга – комісар, відносно Нечая – полковник. Термін éscadron в більшості випадків, коли це стосувалося польських підроз- /187/ ділів, перекладено терміном корогва; термін corps – словом військо, і тільки один раз, коли мова йшла про полки реєстрових козаків, що були приєднані до польського війська Стефана Потоцького, залишено вираз козацький корпус.

У даному виданні примітки автора, а також текстологічні зауваження подані під текстом відповідних сторінок; реальні примітки вміщено після тексту всієї праці Шевальє.

Переклад книги П. Шевальє розраховано на дослідників, які спеціально займаються вивченням історії визвольної війни українського народу 1648– 1654 рр., і на широкі кола читачів, які цікавляться вітчизняною історією. /188–198 Примітки/ /199/

Іменний покажчик

Авраам – за біблійною легендою родоначальник єврейського народу. – 53.

Адріан I – папа римський (772–795). – 48.

Антон – див. Жданович Антон.

Арцішевський Криштоф (1592–1656) – польський офіцер, начальник артилерії. – 90, 195.

Аттіла (пом. 453) – гуннський цар, завойовник. – 93.

Байбуза – шляхтич, який убив Данила Нечая. – 138.

Балабан – полковник польської армії. – 155.

Барбен Клод – французький друкар XVII ст. – 185.

Барлінський (Бартлінський) Тібурц – посланець польського короля Яна Казіміра до московського царя Олексія Михайловича в 1650 р. – 132.

Баторій Стефан – див. Стефан Баторій.

Берг – підполковник польської армії. – 171.

Богун Іван (пом. 1664) – вінницький, потім брацлавський полковник, один з найвидатніших керівни- ків визвольної війни українського народу 1648– 1654 рр., сподвижник Богдана Хмельницького. – 138, 160.

Боплан Гійом (нар. в кінці XVI ст., пом. після 1650) – французький інженер, перебував на службі (1630– 1648) у польського уряду, склав цінні карти і опис України. – 16, 43, 46.

Брежі, де – французький посол у Польщі в середині XVII ст. – 7, 18, 184, 188.