TextBook Письменники, подібні до Петрушевської і (із указаними застереженнями) Новодворської вважають, що необхідно відмовитися від завоювання й утримання чужих земель задля блага Москви. Російський народ цього більше не витримає. Справді, він сам поділився на власне Росію і на «білі колонії» Сибіру й Далекого Сходу. До складу Російської Федерації, яка простяглася в Європі та в Азії, входить надто багато етнічних і територіальних груп, які є спадкоємцями надто різноманітних історій, культур, економік, спогадів та інтересів. Жоден російський чоловік-письменник ніколи не відважувався сказати, що Російська Федерація є надто великою та неоднорідною, щоб нею міг керувати єдиний уряд, розташований у Москві. Написання текстів, опозиційних до імперії, які звільняють від її влади у сфері художнього вимислу, як це робила Петрушевська, свідчить про втрату довіри до Російської Федерації, яка ніколи не була цілком впевнена у своїй ідентичності. Голоси жінок-письменниць надто слабкі, щоб спричинити швидкі зміни в суспільстві, у якому домінують голоси чоловіків, у суспільстві, яке все ще не хоче повною мірою виявити свій колоніальний вимір. Для утвердження в Росії постколоніальної свідомості потрібно ще багато часу. Але дозвіл розповісти про це був одержаний чи, точніше, вирваний у літературного істеблішменту «тими Іншими в найсуттєвішому» — російськими жінками-письменницями. І тут Людмила Петрушевська, котра показала, як імперія руйнувала долі жінок, заслуговує бути названою першою російською постколоніальною письменницею.
ПРИМІТКИ
1. P. Barr, The Memsahibs: The Women of Victorian India (London: Secker & Warburg, 1976).
2. Catriona Kelly, A Histoy of Russian Women’s Writing, 1820–1992 (Oxford: Clarendon Press, 1994).
3. Helena Goscilo, «Paradigm Lost? Contemporary Women’s Fiction,» in Women Writers in Russian Literature, edited by Toby W. Clyman and Dyana Greene (Westport, CT and London: Greenwood Press, 1994), 220.
4. Valeriia Novodvorskaya, «Throw Everything Overboard That Smells of Blood,» Novoe vremya, September 1996. Переклад: Steven Clancy, Sarmatian Review, 17, no. 3 (September 1997), 480. Наступні цитати наводяться за цим перекладом.
5. Russia Today, 28 July 1998.
6. Helena Goscilo, The Explosive World of Tatyana N. Toktaya’s Fiction (Armonk, NY: M. E. Sharpe, 1996).
7. «Теперь она как бы для меня умерла, а может быть, она и на самом деде умерла, хотя за этот месяц никого в нашем доме не хоронили». Людмила Петрушевская, Собрание сочинений, т. 1 (Харьков и Москва: Фолио и ТКО ACT, 1996), 7. Наступні цитати наводяться за цим виданням.
8. Агентство Франс-Прес, 29 листопада 1998 р.
9. «Russia: A Country Study,» Library of Congress site at http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/rutoc.html#ru0064; Статистическое обозрение, ежеквартальный журнал, № 1/28 (1999) та Paul Goble, Democracy and Development,» Radio Free Europe/Radio Liberty, 2 August 1999.
10. Агентство Франс-Прес, 29 листопада 1998 p.
11. W. E. Harkins, Dictionary of Russian Literature (Patterson, NJ: Littlefield, Adams & Co., 1959), 385.
12. Людмила Петрушевская, Собрание сочинений, т. 1, 338.
13. Goscilo, 219–221.
14. Robert Conquest, ed. The Last Empire: Nationality and the Soviet Future Stanford, CA: Hoover Institution Press, 1986).
15. С. Медведев, «СССР: Деконструкция текста (к 77-летию советского дискурса)», в Чернышев, Иное, т. 3, 321
16. Novodvorskaya, «Throw Everything Overboard That Smells of Blood,» 480–484, а також див. В. Каганский, «Советское пространство: конструкция и деконструкция», в Чернышев, Иное, т. 1, 89-130.
17. Conquest.
18. New York Review of Books, 14 January 1999.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм» автора Томпсон Ева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7. ДЕКОНСТРУКЦІЯ ІМПЕРІЇ: ЛЮДМИЛА ПЕТРУШЕВСЬКА“ на сторінці 4. Приємного читання.