Розділ «15 гріхів Канібалісімуса. Які злочини вчинив Сталін?»

Коли б російський народ не жив віками в деспотизмі, коли б у нього були скільки-небудь демократичні традиції державного життя, він не попав би так легко в залежність від своїх імперіалістичних класів, він не дозволив би їм так скоро запрягти себе до їх імперіалістичного воза. І про це нам треба пам'ятати, бо це й сьогодні дозволяє більшовикам-імперіалістам легко використовувати російські маси для своїх імперіалістичних планів.

Вплив імперіалізму та шовінізму такі сильні, що від них часто не можуть звільнитися навіть передові одиниці. Напр. Бєлінський, який ненавидів царизм всією душею, до кінця свого життя не змінив свого ворожого ставлення до української мови і літератури і в найганебніший спосіб нападав на Гребінку і Шевченка за те, що вони писали українською мовою.

А що ж в такому разі говорити про людей несвідомих, здеморалізованих імперіалізмом? Як же ж трудніший до переборення вплив імперіалізму в них! А вплив цей виступає у найрізнородніших виявах, він просякає життя народу і одиниці у всіх ділянках.

Імперіалістом чи його лакеєм стає той росіянин, який виступає проти перебудови СРСР на незалежні держави всіх народів, який відмовляє українському народові в праві на побудову самостійної держави, який проти відділення України від Росії, який заперечує колоніальний характер сьогоднішньої УРСР, який виступає проти революційно-визвольної боротьби українського народу: стріляє в українських повстанців, революціонерів, називає їх бандитами, знущається над українським населенням, тероризує його, мордує за його участь у визвольній боротьбі.

Імперіалістом чи його лакеєм стає кожний росіянин, який схвалює і підтримує більшовицьку колоніально-експлуататорську політику в Україні, який грабує багатства України, який використовує працю українських працюючих мас, який їде в Україну, щоб колонізувати її, щоб зайняти коштом українців кращі посади, який поводиться в Україні по-колонізаторськи, як ”старший брат“, який відноситься до українського народу як до завойованого, підкореного.

Імперіалістом чи його лакеєм стає той росіянин, який стоїть на становищі русифікаторської політики в Україні, який погоджується з сьогоднішнім расистсько-шовіністичним курсом більшовицької політики, хто поділяє погляди про неповноцінність українського народу і намагається почуття неповноцінності прищеплювати українським народним масам.

І проти таких людей ми, очевидно, мусимо боротися, оскільки вони являються російськими імперіалістами чи стоять на послугах у них.

Про вкоріненість імперіалізму нам треба пам'ятати не тільки сьогодні, коли ми боремося за знищення російського імперіалізму, але й тоді, коли цей імперіалізм буде знищений. Бо й тоді ще довго грозитиме небезпека повороту імперіалізму серед російського народу.

І про все це повинні пам'ятати не тільки український і всі інші поневолені народи СРСР, але також і російський народ. Він мусить усвідомити собі, що російський імперіалізм є причиною і його важкого становища на протязі цілої його історії.

Власне російський імперіалізм був і є причиною важкої нужди і відсталості російських працюючих мас, бо він спрямував і спрямовує всю народну енергію, працю і матеріальні багатства на загарбницькі війни і розкішне життя експлуататорських класів, а не на повний розвиток матеріального і духовного життя народу.

Це ж російські імперіалісти гонили і гонять народні маси в численні загарбницькі походи, на придушення інших народів, ганьбили і ганьблять ім'я російського народу.

Доки російський народ не знищить своїх імперіалістів і не звільниться від імперіалістичних впливів, доти він ніколи не заживе як вільний народ, доти він буде приречений на рабське животіння серед жахливоої експлуатації, насильства і безправ'я, доти він і надалі лишиться єдиним народом у світі, який ніколи не жив бодай до деякої міри демократичним життям.

Сто років тому назад (1851 р.), коли Росія жила в такому ж деспотизмі, як і сьогодні, тільки під іншими деспотами і в інших формах, великий патріот російського народу Герцен писав:

”Якщо Росія може миритися з існуючим порядком речей, то вона не буде мати майбутнього, на яке ми надіємося. Якщо вона буде дальше крокувати по петербурзькому шляху або якщо вернеться до московських традицій, то вона не буде мати іншого призначення, як накидатися на Европу як напівварварська, напіврозбещена орда, руйнувати цивілізовані країни і, нарешті, згинути серед загального спустошення” (А. І. Герцен: Избранные философские сочинения“, ОГИЗ соцэкгиз 1940 р, – підкреслення наше).

Які ж актуальні ці глибокі слова Герцена сьогодні, його побоювання нині такі близькі до здійснення! Більшовицькі імперіалісти ведуть російський народ дальше по імперіалістичному петербурзькому шляху, повернувши одночасно до московських традицій. Тим самим вони ще певніше ведуть його до заглади, передбачуваної Герценом.

Сталін готовить російському народові ще гіршу долю, як зготовив німецькому Гітлер. І це повинні усвідомити собі всі російські патріоти, весь російський народ!

Скан автентичного документу можна подивитися на сайті ЦДВР

Осип Дяків-Горновий