Розділ «ГОВАРЦ КАРТЕР ШУКАЄ ГРОБНИЦЮ ФАРАОНА ТУТАНХАМОНА»

Саркофаг сплюндровано!

Приголомшений, болісно розчарований вдивлявся Картер у печатку на підлозі. Отже, його позбавлено найкращої винагороди. Жадоба золота перемогла в грабіжниках страх перед священним місцем вічного спочинку фараона. Цей саркофаг не криє ніяких таємниць. Мабуть, всередині стоїть кам'яний саркофаг, уже пограбований, а в ньому, можливо, лежить сплюндрована мумія.

Картер поклав лампу і, не плекаючи ніякої надії, відсунув засув. Стулки дверей розчинилися так легко, начебто їх зачинили кілька днів тому.

Лорд Карнарвон нахилився вперед. Дивний вигук, схожий на зойк, вирвався йому з уст. Перед очима постало нове диво — двері другого визолоченого саркофага.

Ці двері були замкнені!

На металевих засувах висіли міцно прив'язані печатки Міста мертвих і печатка фараона Тутанхамона!

Лляне покривало, поцятковане золотими квітами, ховало від очей саркофаг, нагадуючи зоряне небо. А тут, перед дверима, просто на землі, стояли прегарні алебастрові вази.

Картер дивився, і очі в нього блищали від сліз. Голос уривався:

— Ми знайшли незайманий саркофаг!..

Більше він не міг нічого сказати.

Лорд Карнарвон витер рукою чоло і мовив:

— Неймовірно, що мені дано пережити стільки надзвичайного!

СМЕРТЬ ЛОРДА КАРНАРВОНА

Телеграма випала Картерові з рук. Він дивився, але нічого не бачив, не міг збагнути щойно прочитаних слів: лорд Карнарвон помер.

Зараження крові від москітового укусу. Три тижні неймовірних страждань — і смерть…

Як могла доля так безжально урвати йому життя саме перед найвищим тріумфом, який будь-коли випадав археологам? Минулої зими, після відкриття третього, а потім і четвертого золотого саркофага, лорд Карнарвон стояв перед знову засипаним до наступного сезону входом, стояв згорнувши руки, як людина, що навіки прощається зі своїм найкращим другом.

Чи він уже тоді передчував, що життя його незабаром згасне?

ПРИКРОЩІ

Картер гнівно зіжмакав листа єгипетського урядовця. Нескінченним суперечкам про передачу леді Карнарвон концесій на розкопки не було кінця-краю. В Тутанхамоновій гробниці роботи припинилися на півтора року. Здавалося, смерть лорда Карнарвона об'єднала всіх, хто заздрив Картерові, в єдиний хор виючих шакалів. А чого тільки не закидали Картерові! І повільне ведення робіт, і непривітне ставлення до відвідувачів гробниць, і неввічливість до репортерів газет та інші дурниці.

Насправді ж він діяв із сумлінністю археолога, свідомого, що навіть найдрібніша знахідка може бути важливою деталлю в історії археології. А незліченні туристи, що їх зловтішно надсилали до нього каїрські урядовці, аж ніяк не полегшували роботи. Зрештою Картерові остогидли невпинні тортури. На знак протесту він із своїми співробітниками припинив вивчення гробниці,