Розділ «РОЗКРАДАЧІ ГРОБНИЦЬ»

— Отже, ти не знаєш?

Тесля заперечливо похитав головою.

— Я ж тобі вже казав, що Поа не розмовляв зі мною. До мене прийшов посередник і дуже обережно повів мову про поважного пана, що знає, буцімто я — добрий майстер, умію робити гарні скриньки, вирізувати на дереві постаті й написи. А ще він сказав: той поважний пан добре пам'ятає, що я допомагав робити чотири визолочені саркофаги для Тутанхамонової гробниці.

Сейтахт на мить замовк і нараз засміявся:

— Цей поважний пан велів переказати мені, що знає: я — один з тих майстрів, котрі складали чотири визолочені саркофаги у самій гробниці.

Знову Сейтахт замовк, наче замислився. Зненацька він голосно вигукнув:

— Просто віри не ймеш, яка пам'ять у того писаря, адже по смерті молодого фараона вже збігло одинадцять років!

— Як ти гадаєш, чи той пан знає, що я тоді теж працював над фараоновим саркофагом?

Тесля засміявся й поклав руку Менафтові на плече.

— У своєму ділі ти митець, та глузду в тебе, як у бегемота. Звісно, Йоа добре обмізкував, хто може викрасти для нього золото. Тут усе продумано. Навіть те, що на допомогу нам послано Еменепа, гончара. Для золота, що ми повиносимо звідти, Еменеп зробить гарні пузаті дзбани з вузькими шийками. Коли вони стоятимуть серед сотень таких самих дзбани з вином у льоху будинку Поа, нікому й на думку не спаде, що в них сховано золоті скарби з фараонової гробниці.

— Ці дзбани Еменеп робитиме у своїй гончарні?

— Казна-що питаєш, Менафте. Він працюватиме в іншій гончарні, десь у глинищі над Нілом. Тільки, звісно, у володінні Поа, можеш мені повірити. І жодна людина не побачить, як працюватиме Еменеп.

— А що станеться, як він вибовкне комусь таємницю?

— Того ж дня й загине. Спитайся Мунхераба — він тобі розкаже, де нільські крокодили чигають на базік, що їхнього язика побоюється високий урядовець.

Та Менафт ніяк не міг заспокоїтись:

— Але ж наглядач Міста мертвих повинен повідомити: сплюндровано ще одну гробницю.

Сейтахт аж застогнав з нетерплячки.

— Скільки ще треба тобі пояснювати, що бог-місяць Йо — німий та сліпий. І такий же німий та сліпий царський наглядач з усією своєю вартою.

Каменяр заломив руки:

— О могутній Пта! Мені здавалося, що тільки я — погана людина, на яку Осіріс колись нацькує Анубіса. Але урядовці Міста мертвих ще гірші за мене.