Історія України-Руси. Том 9. Книга 2

9) Тамже с. 677.

10) Затягнули-властиво найняли військо.

11) Акты Х с. 675.

12) Тамже с. 678-18 с. с. травня Спасителев виїхав з Чигрина до Золотаренка.

13) З датами сього листу не все в порядку, самий же лист досить інтересний, так що я наведу з нього дещо в перекладі: “За повеліннєм в. цар. вел. Богдан Хмельницький, гетьман війська Запорізького і жичливий слуга в. ц. в., призволив іти (нам) на услугу в. ц. в. з військом Сіверським Запорізьким. За тим наказом, я проти ворогів нашої віри православної і вашого ц. вел. дня 15 (?) червня рушив до Новгородка Сіверського з військом, котрого прибрали сьмо 20 тис. конного й пішого з гарматами й припасом гарматним, маючи між собою намір пристойний (?) іти до міста Гомеля, де, кажуть, мають бути душмани і неприятелі наші... Помалу поступаючи сею стороною Дніпра, містами і городами литовськими, будемо дивитися, де маємо з військом при боку моїм будучим побачити пресвітлий престіл в. ц. вел.” Акты XIV с. 127-8. Перед тим 9 (19) червня (Акты X с. 681) Спасителев доносив цареві-видимо незадовго перед тим приїхавши до Золотаренка, що у нього буде 20 тис. козаків, 7 гармат і 2 пищалі, і що до нього приїхало кільканадцять чоловіка білоруської шляхти: Поклонський та инші. Спасителев настоював, щоб Золотаренко післав Поклонського, як найвизначнішого з поміж них, до царя, але Золотаренко післав його до гетьмана, натомість післав до царя инших.

14) Царська грамота 14 (24) квітня, Акты X с. 574.

15) 24 с. с. травня цар отримав від Шереметьева запитаннє, чи має йти з Путивля до Київа, як був йому наказ. 25 приїхав Перфирьев з вістями, і Шереметьеву післано наказ із Путивля йти до Білгорода або до “Карпового Сторожевья” і там стерегти границю від Кримців і Ногайців. Двор. Разряды II с. 423 і Акты X с. 605 і 568.

16) Дворц. Разряды III с. 423.

17) Акты Х с. 673.

18) “Для примЂру”-се може значити “для орієнтування”, але може бути і “про око”. В кожнім разі ясно, що московский уряд ні в якім разі не хотів вдоволитися гетьманськими датами, а постановив перевести перепись самостійно.

19) Тамже с. 685-6.

20) В кожнім разі ясно і певно, що перепись не відбулася-хоч Равіта-Ґавроньский (II с. 366) пробував довести безпідставність сумнівів що до її переведення.

21) Акты Х с. 658-9.

22) Тамже с. 660, пор. с. 246, вище с. 764.

23) Інструкція тільки в фрагменті-с. 660-2.

24) Малорос. справи б. архиву загр. справ 1654 № 39 (ненумеров.). Карпов не завважив сеї частини актів посилки Протасьева, і видав в Х т. Актів Ю. З. Р. тільки те що знайшов в ст. 5824 б. архиву юстиції.

25) Тамже, Малорос. справи 1654 № 39.

26) “И для нынешние службы...”

27) Списковых.

28) Оброчные деньги.