Історія України-Руси. Том 9. Книга 2

Коли ви не хочете Луговського-єсть у мене Павло Тетеренко.

“Не хочем ми Павла Тетеренка!”

“Дак скажіте, говорить, кого ви жолаєте.

“Ми кажуть, жолаєм Евраха 15) Хмельниченка 16)”. “Ще ж, каже, моєму Евраху Хмельниченку тільки всього дванадцять літ от роду, він возрастом малий, розумом не дійшлий”.-Будемо, говорять попліч його дванадцять парсон скликати,

Будуть його добрим ділом наущати,

Буде междо нами козаками гетьмановати

Нам порядки давати”.

Єврася Хмельниченка на гетьманство настановляли

Тогді із різних піщаль погрімали,

Хмельниченка гетьманом поздоровляли!

Се те що-з певними можливими відмінами становило первісну думу про вибір Юрия. Я вважаю її офіціозною інформаційною пєсою, реляцією пущеною в маси для відповідного її освідомлення, як наведені вище думи про похід на Волощину і очищеннє України від польського війська. Дивитись на наведену частину як на вступ до історії вибора Виговського або реституції Юрия я не вважаю можливим: структурно вона самостійна і очевидно творила самостійну цілість, на котру потім були наверствовані такі самі офіціозні “роз'яснення” пізніших урядів:

а) про те як Юрась утратив гетьманство, переступивши батьківський тестамент- редакція інспірована урядом Виговського.

б) про те як Юрася реституовано після скинення Виговського-інспірація противників Виговського.

Сі наверствовання заховалися далеко слабше 17), особливо друге (тільки в тексті Цертелева). Основна ж дума все таки доволі ясно виступає в сих двох варіянтах, що доповнюють себе навзаєм. Її мета цілком ясна: довести, що вибір Хмельниченка стався на жаданнє самого війська, яке відкинуло всіх инших старих заслужених кандидатів, пропонованих гетьманом (між ними на першім місці мусить стояти очевидно Виговський). Вибрано Юрия цілком дефінітивно і проголошено, і батько здав на нього гетьманство. Далі побачимо, що на Чигиринськім дворі в червні-липні вважали Юрася цілком правим гетьманом-тільки після смерти Хмельницького партія Виговського постаралась поставити під сумнів сей вибір і використавши невдалі початки Юрасевого проводу в війську, відсунула його й перевела вибори свого кандидата.

Примітки

1) postquam electus et publicatus fuisset-акти місії Парчевича, Archiv für oest. Geschichte c. 545.

2) Акты Ю. З. Р. III с. 579.

3) “Будет тому слову и отмЂна”-Акты XI с. 684.

4) Архив Ю. З. Р. III. VI. с. 295.

5) Липинський в своїй останній праці пробуючи довести, що Хмельницький хотів абсолютної монархічної влади, з династичними правами (Україна на переломі с. 117 дд.), против сих виразів висовує стилізацію листу Карла-Ґустава до гетьмана 6 серпня, де він поздоровляє його з приводу проголошення Юрия гетьманом (ab universa Milicia Zaporoviana, declaratum esse Hatmanum, Архив III. VI с. 329).