Історія України-Руси. Том 9. Книга 2

Тяжко здихали, словами промовляли:

“Не треба нам Антона Волочая київського

Ні Грицька Костиря миргородського

Ні Филона Чичая кропивянського

Ні Мартина Пушкаря полтавського

А хочем ми сина твого Юруся молодого

Козака лестрового!”

“Він, панове молодці, молодий розум має,

Звичаїв козацьких не знає!”

“Будем ми старих людей біля його держати,

Будуть вони його научати, будем його добре поважати,

Тебе, батька нашого гетьмана вспоминати!”

Тоє Хмельницький теє зачував, великую радість собі мав,

Сідою головою поклін отдавав, сльози проливав.

Текст Метлинського:

Ей зажуриться, заклопочеться Хмельницького старая голова

Що при йому ні сотників ні полковників нема;

Тільки пробував при йому Іван Логовський,

Писар військовий, козак лейстровий.

Тоді вони од своїх рук листи писали 8).