Історія України-Руси. Том 9. Книга 2

12) Міхалов. с. 695, пор. 687, Єрлича під 3 жовтня с. с.

13) На се лементує в своїх записках власник Олики Ольбр. Радивил: “Татари, побачивши, що наше військо нічого не робить, тільки сховавшись за укріплення чекає нападу неприятеля, а само нічого понад те не задумує,- розійшлися загонами по Короні, страшенно попустошили її землі, позабирали бранців, попалили села. Бо шляхта і селяни, покладаючись на військо, свобідніш жили дома, отже Татари їx застали несподівано, і під кінець місяця (листопада) спустошили Волинь і всі мої маєтности обернули в попіл, з виїмком кількох міст (і моєї Олики), що противстали і непустили (до себе) ворога. Скрізь віддавалася луна крику і сліз” (Memoriale л. 199).

14) Так Міхаловск. с. 696, але се не можливо: калґа зіставсь в Криму, як ми вже бачили, і як потверджує Ґенестий.

15) Архив Ю.З.Р. с. 787-8.

16) Міхалов. с. 696.

17) Тамже с. 697.

18) Тамже с. 696.

19) Голіньского с. 657.

20) Міхалов. с. 695-696.

21) Відомости 14 листопада у Ґоліньского с. 659-вони перебиті згадкою про напруженнє між Хмельницьким і мурзами, наведеною вище.

22) Міхалов. с. 696. Радивил записує в своїм “Меморіялі”: “Хмельницький ставши недалеко, просив хана, аби не виходив з Польщі, а лишився на зиму: тим способом змусить короля до справедливої угоди, матиме змогу робити загони на Руси і з здобичи та бранців зібрати великі богацтва; послухав сеї ради, на нашу біду” (с. 199).

23) Ґоліньского с. 657.

24) Жерела XII с. 269.

25) Грамота була писана російською мовою, місцями не дуже вдалою, і тут саме вийшов стилістичний недогляд, московьким урядом потім порахований за велику образу цареві і взятий за безпосередню притоку для розірвання дипльоматичних відносин і виповідження війни. “Паметна нам, как вы, брат наш, на многих посольських разговорах о приписки з нашое страны в поименованию и титлах вас, брата нашего, сотворенные и соделанные истязалися”. Себто ніби сам цар “спорився” за титули в “разговорах”.

26) “Подлинные польские грамоты” москов. архивосховища ч. 92.

27) Депеша Доні з 12 листопаду, c. 673.

28) Сі листи хана і Сефер-казі до Ракоція і Матвія видав Кубаля, в додатках с. 407-8, тамже свідчення татарських бранців с. 405-6, все з рукоп. Осолін. 1453 с. 385 дд. Декотрі також в збірці Русєцких ркп. 41 с. 227 дд. Як дату їx перехоплення подає день 20 листопаду анонімний лист в збірці Міхалов. с. 701. Досить широко оповідає про сей епізод Theatrum Еurораеum, с. 419.

29) Свідчення післанця від Сефер-казі Темербія.

30) Свідчення Татарина Асана (Рус., в Ос. він названий Гезар, так і у Кубалі).

31) Свідчення Темербія.