Історія України-Руси. Том 7

13) Ibid. c. 158.

14) З датою 5/XI; чи се показує, що деклярація була вислана другого дня, чи тут недокладність в датї, тяжко сказати.

15) Zbiór c. 218-222.

16) Старшинї плата така: старшому 600 зол., двом осавулам по 150, обозному, писарю і судї військовому по 100, 6 полковникам по 100, осавулам полковничим по 50 зол., 60 сотникам по 50 зол. Роспись дуже інтересна, бо вказує на дальші факти еволюції козацького устрою: перехід полку від пятисотного до тисячного контінґенту, дальша орґанїзація інституту ґенеральної старшини, дуже близька вже до часів Хмельниччини (судя військовий, повисшеннє значіння писаря, роздїл осавулів генеральних від полкових, отамани вже між старшиною не фіґурують).

17) Так очевидно треба розуміти досить неясну стилїзацію комісарських постанов: Starszemu, ktorego k. mc.ś przez hetmanów koronnych z pośrodka ich samych obranego podawac będą, особливо як порівняти з попереднїми словами про затвердженнє Дорошенка.

18) Zbiór c. 232-3.

19) Zbiór c. 230-241, теж в Архиві III. І ч. 78.

20) Неприємно мусїли звучати для козаків фрази: iż przez szable zа nastąpieniem woyska koronnego znacznie są pokarane, tym których szczęście i wola boża od tey kazni zasłoniła, iż i ostatek krwie swoiey, przy którey Rpta ich zostawiła, na odwagi i usługi Rptey ofiarują y obowiązują, cale imieniem i. k. m. i rptey odpuszczamy.

21) Imieniem pana Michaila Doroszenka starszego woyska i. k. n. Zaporoskiego za prośbą iego, iż sam pisac ne umiał, Jan Raczynski mp. podpisuie się. Imieniem wszystkiego woyska Zaporoskiego przy bytnosci starszych podpisuie Sawa Burcewsky pisarz woyskowy. Ся підпись, звісна в численних копіях „комісії 1625 р." (в рукоп. Публичної біблїотеки, № 29, 96, 175), опущена в виданнях її (тільки з Маркевичової історії цитує її видавець в Zrzódła-х т. II с. 189). Підпись писаря читаєть ся різно — Sawuy Buczewsky також; очевидно се помилка.

22) Zbiór VI с. 158-160.

ПРИМІТКИ

1. Лїтература суспільно — економічних і кольонїзаційних обставин східно-українського житя XV-XVI вв.

2. Початки козачини.

3. Остафій Дашкович і Предслав Лянцкороньский.

4. Поетична традиція про козачину.

5. Баториєва реформа.

6. Лїтература козацьких рухів 1590-х років.

7. Козачина в перших двох десятилїтях XVII в.

8. Київське культурне і церковне житє перших десятилїть XVII в. і відновленнє православної єрархії.

9. Лїтература до історії козачини 1620-1625 р.