Історія України-Руси. Том 7

Примітки

1) В оборот пущений був Туманським, в росийськім перекладї, в 1793 (Россійскій Магазинъ ч. II кн. 6), а спопуляризував його Бантиш-Каменський, додавши виїмки в своїй працї про унїю; звідси вони були переложені назад на польську мову. Польський текст ориґінальний видав Шиманьский в 1862 (Przegląd Poznański), відти у Лїковского Historya Unii 1875, дод. 3. Иньший, доправнїйший текст в рукоп. петербурської академії наук в колєкції П. Доброхотова.

2) Relacye nunciuszów II c. 167, пор. характеристику обставин 164-5. Пор. пізнїйшу (по соймі писану) реляцію Рутского у Гарасевича с. 258 і далї.

3) Theiner Monumenta Poloniae III ч. 298, 301.

4) Про нього в листї Рутского (Guépin l. c.) і в пізнїйшій реляції, 1628 р. (друкована в Bocznik towarz. hist-liter. w Paryżu, 1868 c. 54). Supplementum Synopsis — Архивъ I. VII c. 588.

5) Zbiór pamiętników VI c. 351-3 (Жерела VIII ч. 172).

6) Друкована тамже с. 383 і далї; див. с. 388.

7) Рутский (Guépin II с. 533).

8) Коротший текст екзорбітанцій видано у Нємцевіча VI, див. с. 424; ширший в згаданих дневниках Публ. бібл. (№ 29 л. 16, № 76 л. 24, № 96 л. 15).

9) Ludzie lekcy, хибно в копії № 174 lekkiey (plebeiae соndіtionis).

10) У Ґецена II с. 552.

11)Ркп. № 29 л. 18-9, й ин.

12) Ркп. №. 29 л. 22 об., й ин.

13) Proponował іm іmсі x. arcybiskup, aby nа sobor pozwolili, toiest nа concilium, y tam się fraterne z sobą o dyfferenciach znosili, ale Borecki ten y z Smotryckim superbe et contumaciter tam staneli, na żadną rzecz pozwolic nie chcąc, ktora by się do zgody miała, a w wielu rzeczach kalumniami brzydkiemi narabiaiąc, aniż prawdą — Дневник.

14) Ркп. № 29 л. 23 об., № 76 л. 60 об.. № 96 с. 35-6. Реляція Рутского у Гарасевича с. 262-3 і лист 1. c.

15) Volumina legum III c. 217.

16) Listy Zbaraskiego c. 77-8.

17) Пор. інструкцію волинської шляхти, де вона поручає своїм послам за порозуміннєм з иньшими доходити gruntownych y wczesnych sposobów dla zatrzymania w posłuszeństwie y w rządzie козачини (Архивъ II. I c. 136).

18) Listy c. 552, пор. Volum. legum III с. 216 і лист Рутского 1. с. с. 552.

19) Отже не можу згодити ся з Жуковичом (1. с. IV с. 65), що сойм не хотїв доводити до розриву з козачиною. Навпаки, власне тепер особливо він брав справу гостро.