Історія української літератури. Том 6

Аж и сам цесар турскій / был в великом страху:

Бо му чотырнадцать ти / сяч там люду збил 3

Катарги єдины 4 палил / другій потопил.

Много тогды з неволЂ / христіан свободил,

За што го Бог з воинством / єго благословил 5

Бо за найболшую нех / собЂ нагороду

Почитает рыцер, кгды / кого на свободу

Вызволит — за што грЂхов / собЂ отпущеньє

Одержит, а по смерти / въ 6 небЂ въмещЂньє,

1 Читати, мабуть: божья.

2 Задовгий стих.

3 Мабуть: забил.

4 Мабуть: єдны.

5 Тут гравюра, що представляє здобуття Кафи, на боках її: Кафу воєвал рок 1616.

6 Мабуть: во.

Дознавал не поєдин / крот турчин поганин

Єго мензства, и прудко / воєнный татарин.

ПовЂсть и Мултянська / я земля, и Волошин,

Як их тот гетман з своим / рыцерством полошил.

ДосвЂдчил и Інфлянтчик / того войска силы,