Історія української літератури. Том 6

3 Батько-матір.

12. Повинен будет даскал учити и на писмЂ им подавати: от святого євангеліа, от книг апостолских, от пророков всЂх, от отець святых ученіа, от философов, от поетов, от гисториков, и прочая (с.44) 1. Вся бо єдика еще писана суть — к нашему наказанію писана суть.

1 В другій редакції "Порядку": "от грамматики, реторики, діалектики, мусики и от прочих внЂшних поетов" (с. 32).

13. В суботу мають поновлять всЂх речий, которых ся учили през тыждень, и учити ся мають пасхалий и луннаго теченія, и личбы и рахованя, или мусик церковного пЂнія. Вся бо писанія богодуховенна и полезна суть к наученію.

14. По обЂдЂ в суботу маєть даскал з дЂтьми намовляти ся час немалый — болши нежли во дни иныє, учачи их страху божієму и обычаєм въстыдливым младенческим: яко мають быти во церкви против Богу, дома против родичом своим и инде иным цноту и встыд заховывати. Богу, мовлю, и єго святым честь и страх; родичом и даскалови послушенство; посполите против всЂм — покору и уваженьє: собЂ самому встыд и цноту. И тые рЂчи знову вливаны в дЂтинку мають быти — на што им и памятного маєть не боронити по чаши школной испити. Писано бо єсть: любяй сына прилежнЂє наказуєть, а не любяй — щадить жезла.

15. В недЂлю и в праздники господьския со всЂми маєть даскал поки пойдуть до літоргии, розмовляти и их учити о святЂ и празднику том, и учити их воли божий. А по обЂдЂ євангелію и апостолу праздника того маєть всЂх научити.

16. Двох или чотырех хлопцов — на кождый тыждень иншіи — порядком мают на сохраненіє выставляти, — з чого ся ни єдин вымовляти не может, кгды на него черга прийдеть. ДЂло их будеть: ранЂй до школы прийти, школу помести, в печи затопити и у дверЂй сидЂти, a которыи выходять и входять, о всЂх вЂдати. И который ся бы не учили, пустовали или в церкви нерядне стояли, или до додому йдучи обычайне бы ся не заховывали, — записовати и оповЂдати их мають.

17. Кгды бы теж хлопец во єдин день до школы ходил, а Другий день занедбовал, и так єдно час бы себЂ тратил в речи 1 при школЂ — такого болше не приймати; бо и балвЂр 2 кгды бы хорого во єдин день лЂчил, а в другий занедбал, мЂсто злеченя в большую хоробу єго приправил 3.

19. Кгды бы тыж кто хотЂл от даскала сына своего на потребу иную взяти, теды, не безочне 4 ани през кого иного толко сам своєю особою и при томже человЂку єдином или двох, при которых єго отдал на науку 5, взяти єго маєть, — абы ся тым уближеня не дЂяло учню и єму самому за непорядноє поступованіє, так тыж и даскалови, от которого бы не отповЂдне учня взял. Кгды ж тот порядок вси иныи ремесници мають, кгды при людех и порядне не толко сына, але и слугу до ремесника приказують; и потом кгды ся чого научити, тым барзей занехати того не хотят: многих зобравши статечность и терпливость родичов і єго заляцають, — отколя и мистрови великая потЂха, кгды видить учня не подлЂйшого. Што далеко болше в школах и людex християньских мЂти потреба 6.

20. Если бы и сам учитель, или от ученик єго нЂкто был творцем рЂчей тых ихже закон не повелЂваєть, но обаче и претить7: сирЂчь, блудник, пияница, тать, кощунник, нерадив, сребролюбец, клеветник, величавый, — такового не толко учителем, но ниже жителем здЂ оттодь да не будеть".

1 В дійсності.

2 Цирулик, лікар.

3 В грецькім плані немає цього пункту.

4 Не з’являючись сам.

5 Див. §1.

6 Безсумнівно, що як деякі інші братські практики, так і ця церемонія прилюдного вписування і виписування учнів взята була саме з цехової практики.

7 Забороняє.

До цього первісного "Порядку" восени 1586 р. додано додаткову постанову, якою заводився уряд братів-наглядів ("строителів") школи:

"Волею божією вси купно братіа о ХристЂ ...грожане львовскии, желающе имЂти строєніє изрядноє во училищи сем, в немже учащим писанію словенску и руску, вдахом к сим от братіа нашея мужа два, ради всякого бреженіа, и всяко не по узаконенію строєніа сего безчиніє исправляти творений же и глаголаньми". Вони мали подавати всякі інформації про школу і контролювати вписів і виписів школярів з школи. В другу редакцію це постилізовано в такій постанові: "Мают быти приставлены от братии два человЂка искусныє ради строєнія школьного, да соглядають науки и дЂл дидаскаловых. И тым братіям маєт быти дан реєстр под печатію братскою, в который мают дидаскали вписовати дЂти данныє до науки и ведлуг лЂт и науки дЂтинноє маєт быти и заплата им, то єсть дидаскалом. A ктобы хотЂл взяти дЂти свои от науки, кгды прийде квартал, при тыхже братіях отпустити ся мают порядне учинивши дидаскалу за то досыть, ведлуг постановеня братского — як по чому постановят на квартал дидаскалу давати от хлопца".

В зв’язку з цим, мабуть, додано ще в першій редакції такий пункт (18), якого не було в грецькому плані: