Історія української літератури. Том 1

Основна ідея — що величальник не вагається поставити сей дім, котрий він хоче веселити, в центрі вселенної, як я вже висловивсь, і привести йому на службу її стихії. Вона розбилась, в теперішнім репертуарі, на ряд окремих образів, які значно затемнились і стратили зв’язок між собою. Та вона стане перед нами досить ясно, коли ми переглянемо сі образи, вибираючи старші варіанти, які вестимуть нас до тої основної ідеї:

А в пана, в пана, в пана Івана

Стояла яблуня посеред двора.

На тій яблуні золотая кора.

Золотая кора — то його жена,

А що почечка — його долечка,

А що вітечки — його діточки,

А що сучечки — його синочки 1.

Тут нам інтересно, що ся золота яблуня стоїть посеред господаревого двору — так, як «зелений явір» в іншій співанці:

В нашого брата обгороджено,

Обгороджено, красно ометено,

Серед подвір’я зелений явір,

Під тим явором чорнії бобри,

На осередку ярії пчоли,

А на вершечку сиві соколи —

Чорнії бобри на шуби добрі,

Ярії пчоли меду на столи,

Сиві соколи Богу на хвалу.

Сиві соколи попали тут не на місце. Ми зараз побачимо їх властиве значення. Зелений явір, що росте на подвір’ї господаря і містить в собі «три користі» для його пожитку (а виростає, судячи з одного варіанта райського древа, з зерна, принесеного пташкою, що стереже раю 2), являється відміною «райського дерева» — дерева життя, котре безпосередньо живить родину господаря:

1 Варіант, видимо, попсований у Малинки, ч. 112, я його дещо справляю.