• o може інтерактивно взаємодіяти з іншими ПА та користувачами.
Функціональний зв'язок між агентом, середовищем, у якому цей агент функціонує, та його програмним кодом можна подати в такий спосіб:
А = /(X), де А - агент; / - програма (функція); X - середовище.
Найпростіше визначення агента ґрунтується на моделі чорного ящика, що знаходиться у певному середовищі. Агент описується як функція Л що обробляє інформацію від сенсорів і вхідні повідомлення (рис. 8.11). Результат роботи агента - дії і вихідні повідомлення. Цей узагальнений підхід відповідає як біологічним, так і інтенсіональним моделям агентів. Розходження між цими моделями полягають у способі визначення f.
Рис. 8.11. Визначення агента через модель чорного ящика
За визначенням FIPA (Fйdйration of Intelligent Physical Agents), агент - це об'єкт, що знаходиться в певному середовищі, від якого він отримує дані про події в цьому середовищі, інтерпретує їх і виконує команди, що впливають на середовище. Такий агент може містити як програмні, так і апаратні компоненти. FIPA - це міжнародна організація, створена в 1996 р. з метою впровадження агентної парадигми для розробки практичних застосувань.
Агентна платформа відповідно до специфікації FIPA має таку архітектуру (рис 8.12):
• o Directory Facilitator (DF) - додатковий, не обов'язковий компонент, що забезпечує довідкову інформацію іншим ПА. Тут агенти можуть реєструвати свої послуги або здійснювати запити, щоб довідатися про пропоновані послуги інших агентів;
• o Agent Management System (AMS) - обов'язковий компонент агентної платформи, де має реєструватися ПА;
• o Message Transport System (MTS) - метод комунікації між ПА на різних агентних платформах;
Рис, 8.12. FIPA-агентна платформа
o Agent Platform (АР) - фізична інфраструктура, у якій функціонують агенти. АР складається з комп'ютера, операційної системи, програмного забезпечення для підтримки ПА, компонентів управління FIPA-агентами - DF, AMS і MTS.
Основний принцип архітектури полягає в тому, щоб представити ПА як багаторівневу структуру з блоком управління, що використовує загальну базу знань.
Архітектура включає: інтерфейс із зовнішнім світом; модуль, що задає поведінку; модуль планування; модуль кооперації з іншими агентами. Інтерфейс із зовнішнім світом визначає можливості ПА щодо сприйняття подій зовнішнього світу, дій на нього і засобів комунікації. Модуль, який відповідає за поведінку ПА, базується на понятті наперед заготовлених реакцій агента на певні ситуації.
Модуль, що відповідає за планування, містить механізм планування дій ПА і дає змогу створювати локальні плани агента, не пов'язані з кооперативною поведінкою. План представляється у вигляді графа, вузлами якого можуть бути або конкретні дії, або нові підплани. Таким чином, модуль планування ініціює поведінку ПА через відповідні механізми, що задаються цілями інших ПА.
Модуль, що відповідає за кооперацію агентів, бере участь у побудові планів спільної поведінки ПА для досягнення певних загальних цілей груп ПА в конкретному інформаційно-економічному просторі або для виконання їх угод.
ПА можна охарактеризувати як програмну сутність з такими ознаками: цілеспрямована поведінка, знання методів вирішення проблеми для певної ПрО, автономна і проактивна діяльність від імені клієнта і здатність навчатися на досвіді спілкування з клієнтом або конкретною проблемою. Це визначення висуває на перший план соціальні аспекти взаємодії між користувачем і агентом.
Можна визначати ПА через множину його атрибутів. ПА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агентно орієнтовані системи на підприємствах“ на сторінці 3. Приємного читання.
