Інформаційні системи і технології в статистиці

Рис. 4.1. Загальна схема технології збирання інформації в інформаційній системі статистикиІнформаційна система з формування статистичних звітів про залишки та використання паливно-енергетичних ресурсів забезпечує автоматизацію процесів: ведення довідкової інформації; ведення каталогу первинних і зведених документів; коригування з екрана рядків каталогу; контроль каталогу загальних зведень з довідниками; одержання довідки з каталогу про записані або не записані звіти; друкування каталогу; ведення і коригування звітів з контролем; автономний контроль звітів; складання, контроль, коригування зведень; порівняння зведень між собою; порівняння зведень по території і по галузях з минулим роком, кварталом; друкування таблиць.Інформаційна система «Отримання статистичних звітів про залишки та використання паливно-енергетичних ресурсів» призначена в цілому для виконання таких функцій: введення, нагромаджування, коригування, оброблення цифрової та алфавітної інформації; формування статистичних звітів; видача на екран результатів інформації; розрахунок результатів за заданими формами. Використовують ці функції спеціалісти зі статистики на реґіональному та державному рівнях. Об’єктами управління при розв’язанні задачі виступають споживачі та постачальники паливно-енергетичних ресурсів. Періодичність оброблення звітності — один раз на рік. Видача вихідної інформації здійснюється за запитом користувача. Автоматизоване розв’язання задачі припиняється в разі несправності обчислювальної техніки, відсутності електроенергії, порушення структури вхідних для задачі масивів.При розв’язанні задачі персоналом виконуються такі дії: ? ведення основних і нормативно-довідкових масивів;? додатковий контроль за достовірністю під час введення даних та іншої інформації; ? архівація даних; ? передавання даних по мережі тощо. ? У свою чергу технічні засоби мають забезпечити: ? захист інформації від несанкціонованого доступу до неї; ? достовірний розрахунок потрібних показників формування з виведення на екран і друкування вихідних документів;? повідомлення про можливі дії, помилки, збійні ситуації. Машинне оброблення забезпечує своєчасність одержання інформації, а застосування контролю збільшує її достовірність.Опис вихідних повідомленьПри веденні обліку за допомогою інформаційної автоматизованої системи функція оброблення даних визначається користувачем і здійснюється у формі, доступній для людського сприйняття. Тому виникає необхідність відображення вихідної ін¬формації, яка міститься на машинному носії, придатному для сприйняття і використання обліковим персоналом. Відображення вихідної облікової інформації в умовах застосування автоматизованої системи здійснюється в реальному масштабі часу, тобто спостерігається зближення процесів формування, відображення та використання вихідної інформації.Вхідною інформацією як для державного, так і для реґіонального рівня є: зведені звіти у вигляді ф. № 4-МТП (термінова); зведені звіти у вигляді ф. № 4-МТП (річна, зведена); а також роздруковані вихідні таблиці. Крім того, для реґіонального рівня вихідною інформацією є архівні файли, призначені для передавання їх на державний рівень засобами електронної пошти.За призначенням вихідні форми документів поділяються на основні та допоміжні документи. Основні документи слугують основним функціональним цілям Державного комітету статистики і мають відповідати всім методологічним вимогам і правилам ведення статистичних документів. Допоміжні документи містять різноманітні разові та періодичні відомості, які використовуються лише для довідкових, контрольних та управлінських цілей.Зміст вихідних документів має забезпечувати можливість перевірки правильності результатної інформації та її відповідність інформації первинних документів.Як правило, вихідна інформація видається за запитом. Тому найбільш доцільною формою її відображення є фрагментарні документи та відеограми. Склад показників відеограм має відповідати інформації повних вихідних документів, переведених у «безпаперову» форму. Інформація відеограм може бути виведена у вигляді фрагментарного документа, і навпаки.Існує три способи відображення інформації на АРМ 4-МТП:1) отримання вихідної інформації в повному обсязі на паперовому носії з метою поточного використання документів архівного зберігання і документальних ревізій. Такі документи оформляються з урахуванням довготривалого зберігання і мають юридичну силу;2) складання фрагментарних документів, які відрізняються від повних тим, що містять лише вибіркову інформацію, яка здебільшого видається за запитом у довідкових цілях;3) відображення вихідної інформації у вигляді відеограм. Другий і третій способи відображення інформації можуть мати подальший розвиток при організації вихідних документів на машинозчитувальних носіях.В умовах оброблення інформації на основі автоматизованої системи з можливістю видачі «безпаперових» вихідних документів та організації роботи в режимі «запит—відповідь» постає задача одночасного використання чотирьох збалансованих груп документів: документів на машинозчитувальних носіях, повних документів, фрагментарних документів на паперовому носії та відеограм. Перелік та опис вихідних повідомлень наведено в табл. 4.11.Таблиця 4.11ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬНазва вихідного повідомлення Ідентифікатор Форма подання і вимоги до неї Періодичність видання Користувачі інформаціїЗалишки палива та пально-мастильних матеріалів R1 Документ За вимогою Економіст-статистик, Держкомстат, фірмиВикористання палива та пально-мастильних матеріалів R2 — // — — // — Те ж самеСпоживання пали¬ва енергетичним сектором R3 — // — — // — — // —Кінцеве споживан¬ня палива та пально-мастильних матеріалів R4 — // — — // — — // —Втрати палива при видобутку та виробництві, переробці, транспортуванні та розподілі R5 — // — — // — — // —Загальні обсяги спо-живання палива та пально-мастиль¬них матеріалів в економіці України за ______ квартал 2002 року Форма 7 Документ Квартальна Економіст-статистик, ДержкомстатПродовження табл. 4.11Назва вихідного повідомлення Ідентифікатор Форма подання і вимоги до неї Періодичність видання Користувачі інформаціїЗагальні обсяги споживання палива та пально-мас-тильних матеріалів в Україні в розрізі областей за ____ квартал 2002 року Форма 8 — // — — // — Те ж самеЗагальні обсяги спо¬живання палива та пально-мастильних матеріалів в Україні за галузями економі¬ки за ____ кватал 2002 року Форма 9 — // — — // — — // —Загальні обсяги спо-живання палива та пально-мастильних матеріалів в економіці України за 2002 рік Форма 10 — // — Річна — // —Споживання палива та пально-мастильних матеріалів за напрямами використання за 2002 рік Форма 11 — // — — // — — // —Загальні обсяги споживання палива та пально-мас-тильних матеріалів в Україні за 2002 рік Форма 12 — // — — // — — // —Загальні обсяги споживання палива та пально-мастильних матеріалів в Україні за галузями економіки за 2002 рік Форма 13 — // — — // — — // —Закінчення табл. 4.11Назва вихідного повідомлення Ідентифікатор Форма подання і вимоги до неї Періодичність видання Користувачі інформаціїНайбільші споживачі паливно-енер-гетичних ресурсів RSPO Документ За вимогою Те ж самеНайбільші витрати паливно-енер¬гетичних ресурсів RVTR — // — — // — — // —Середня ціна паливно-енергетич¬них ресурсів SCP — // — — // — — // —Архівний файл ARHIF Файл За вимогою Економіст-статистикПерелік та опис вхідних повідомлень наведено у табл. 4.12.Таблиця 4.12ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬНазва вхідного повідомлення, математичний опис Ідентифікатор Форма подання Термін і частота надходженняФорма № 4-МТП (річна) 4-МТП Документ По мірі надходження один раз на рікФайли зі звітами (дер¬жавний та обласний рівень) ARHIV Файл У міру необхідності не менше одного разу на рікДовідник підприємств EDRPOU Файл Один раз при формуванні бази даних з наступним коригуваннямДовідник галузей GALUS Файл — // —Довідник ОПФГ OPFG Файл — // —Довідник форм власності VLAS Файл — // —Довідник територій TERYT Файл — // —Довідник видів діяльності VED Файл — // —У процесі розв’язання задачі розраховується середня ціна палива та пально-мастильних матеріалів. Розраховується середня ціна зі зведень по Україні, Автономній Республіці Крим, областях та м. Києву до об’єднання з додатковою інформацією за формулою SCPi = Gr2i/ (Gr1i – Gr3i), (1)де SCPi — середня ціна i-го виду палива та пально-мастильних матеріалів; Cr2i — графа 2-го розділу 2 i-того виду палива; Gr1i — графа 1-го розділу 2 i-того виду палива; Gr3i — графа 3-го розділу 2 i-того виду топлива.Файли БД — основні носії даних — мають такі характеристики:— число записів у файлі — до 1 000 000; — розмір запису — до 4000 б; — кількість полів запису — до 255; — кількість однозначно відкритих вікон — до 25.Типи та розміри полів (у байтах): — символьні поля — до 254; — числові поля — до 20; — поля дат — 8; — логічні поля — 1; — текстові поля до 5000. У процесі збирання інформація реєструється в ручний, машинно-ручний спосіб або автоматично. У разі машино-ручного способу операції виконуються за допомогою пристрою, який поєднує виписування документа і формування машинного носія. Як носії вхідної, вихідної інформації використовуються паперові носії, жорсткий магнітний диск, гнучкий магнітний диск та інформація, що надходить засобами електронної пошти. На паперовому носії надходять первинні документи і формуються вихідні документи. На жорсткому магнітному диску зберігаються та формуються масиви, отримані в процесі оброблення первинної інформації.Первинними документами на реґіональному рівні є: звіти підприємств (організацій) за ф. № 4-МТП (річна) «Звіт про залишки і використання палива та пально-мастильних матеріалів». У звіті за ф. № 4-МТП вказуються коди: форми документа за ДКУД, організації-складача за ЄДРПОУ, території за КОАТУУ, галузі за ЗКГНГ, виду економічної діяльності за КВЕД, форми власності за КФВ, організаційно-правової форми господарювання за КОПФГ, міністерства, центрального органу державної виконавчої влади за СПОДУ, вищестоящої організації за ЄДРПОУ. У розділах звіту вказуються: • І розділ звіту «Залишки палива та пально-мастильних матеріалів» — види палива, одиниці виміру, коди рядків, залишки на початок звітного періоду у споживачів та у постачальників, залишки на кінець звітного періоду у споживачів та в постачаль-ників; • ІІ розділ звіту «Використання палива та пально-мастильних матеріалів» — види палива, одиниці виміру, коди рядків, використано всього в натуральному вимірі та у вартісному вимірі, використано в натуральному вимірі як давальницька сировина; • ІІІ розділ «Споживання палива енергетичним сектором» — види палива, одиниця виміру, код рядка, витрати на перетворення в інші види палива та енергії, витрати на власне споживання енергетичним сектором; • ІV розділ «Кінцеве споживання палива та пально-мас-тильних матеріалів» — види палива, одиниці виміру, коди рядків, використано для неенергетичних цілей як сировина або як матеріал, кінцеве споживання, у тому числі використано: на виробництво промислової продукції, на сільськогосподарські роботи, на діяльність транспорту, на будівництво, на торговельну діяльність і на громадське харчування, на комунально-побутові потреби, на інші потреби; реалізовано населенню; • V розділ «Втрати палива при видобутку та виробництві, перетворенні, переробці, транспортуванні та розподілі» — види палива, одиниці виміру, коди рядків, витрати при видобутку та виробництві, витрати під час транспортування, розподілу та збе-рігання, із загальної кількості використано палива у процесі перетворення, перероблення в непаливну продукцію; витрати через невикористання та необлік. Предметом кожного розділу є номенклатура видів палива та пально-мастильних матеріалів. Реєстрацію документів виконує оператор. Оператор набирає на клавіатурі інформацію і водночас здійснює перенесення її на машинний носій, контролюючи при цьому перенесення даних. Вхідними документами на державному рівні є зведені звіти двох видів, одержані від реґіональних управлінь статистики: зведені звіти за ф. № 4-МТП (річна) та зведення по території у вигляді ф. № 4-МТП (термінова).Збирання інформації за ф. № 4-МТП (річна) виконується органами реґіональних управлінь статистики від усіх зареєстрованих в Україні та розташованих на території країни, області, міста підприємств (об’єднань), незалежно від форми власності та підпорядкування.Схема оброблення інформації на реґіональному рівні включає такі операції.— здійснення в реґіональних управліннях статистики відповідним контролером запису в базу даних і коригування первинної інформації, одержаної від підприємств за ф. № 4-МТП (річна); — формування зведень по території у вигляді ф. № 4-МТП (термінова), яка передається по каналах зв’язку (електронною поштою) на державний рівень. В Автономній Республіці Крим додатково складається зведення по м. Севастополю; — формування зведень за територіями з первинних звітів за ф. № 4-МТП (річна): у разі малих підприємств, приватизованих підприємств, міністерств (відомств) та інших формувань; за галузями економіки, видами економічної діяльності, формами власності, організаційно-правовими формами господарювання; загальні зведення; — завантаження в базу даних ф. № 4-МТП первинних звітів з КЕОІ 1-КМП — ресурси у вигляді ф. № 4-МТП (річна, додаткова);— формування зведень із ф. № 4-МТП (додаткова): за територіями; у розрізі малих підприємств, приватизованих під-приємств, міністерств (відомств) та інших формувань за галузями економіки, видами економічної діяльності, формами власності, організаційно-правовими формами господарювання; загальні зве¬дення. Друкування таблиць зі зведеннями; — передавання по каналах зв’язку на державний рівень зведень за територіями; загальних зведень; за видами економічної діяльності. Схема оброблення інформації на державному рівні має такий зміст:? формування зведень по Україні у вигляді ф. № 4-МТП (термінова). Друкування територіальних зведень по Україні у вигляді ф. № 4-МТП (термінова);? формування зведень даних за ф. № 4-МТП (річна, додаткова): у розрізі територій кожного реґіону, м. Севастополя, малих підприємств, по Україні в розрізі міністерств (відомств) та інших формувань, по Україні в розрізі галузей економіки, по Україні в розрізі видів економічної діяльності, по Україні в розрізі форм власності, по Україні в розрізі організаційно-правових форм господарювання; по Україні в розрізі міністерств, а ті, у свою чергу, — у розрізі форм власності;? завантаження в базу даних ф. № 4-МТП (річна, додаткова). Формування зведень по Україні за ф. № 4-МТП (додаткова): по Україні всього, у розрізі підприємств приватизованих підприємств, галузей економіки, видів економічної діяльності, форм власності, організаційно-правових форм господарювання, міністерств;? формування зведень по Україні з урахуванням даних форми № 4-МТП (річна, додаткова): по Україні, у розрізі підприємств, приватизованих підприємств, за галузями економіки, за видами економічної діяльності, за формами власності, за організаційно-правовими формами господарювання;? друкування таблиць.Збирання та реєстрація інформації здійснюються на ПЕОМ. При цьому використовуються такі види контролю: програмний, візуальний і контроль первинних документів на повноту заповнення та на правильність усієї структури. Програмний контроль дає змогу перевіряти інформацію. Візуальний контроль використовується для порівняння електронних і паперових документів.В умовах автоматизованої системи статистики використовуються коди, наведені в табл. 4.13. Таблиця 4.13НОРМАТИВНО-ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИПерелік кодів Розрядність Джерела кодівКод підприємств, організацій, об’єднань ЄДРПОУ 8 Код територій КОАТУУ 10 Код галузей економіки ЗКНГ 6 Код міністерств (відомств) СПОДУ 5 Код главків (локальний) 2 Код форм власності КФВ 2 Код організаційно-правових форм господарювання КОПФГ 3 Код видів діяльності КВЕД 14 Код районів (локальний) 3 Код ознак малих підприємств (локальний) 1 Код ознак приватизованих підприємств (локальний) 1 Кожне зареєстроване підприємство має свій код, створений за загальнодержавним класифікатором, залежно від того, до якої галузі належить підприємство і який номер в галузі воно має. Для оброблення коду застосовується ієрархічна система класифікації і серійно-порядковий метод кодування. Код підприємств та організацій має таку структуру: Код територій має ієрархічну систему класифікації і побудований за серійно-порядковим методом кодування. Його структура: Код галузей економіки має ієрархічну систему класифікації і побудований за серійно-порядковою системою кодування. Його структура: Код міністерств (відомств) та інших формувань має ієрархічну систему класифікації і побудований за серійно-порядковим методом кодування.Код форм власності має два розряди, для його оброблення використовується ієрархічна система класифікації та серійно-по-рядковий метод кодування.Код організаційно-правової форми господарювання має три знаки, для його побудови використовується ієрархічна система класифікації та серійно-порядковий метод кодування.Код видів діяльності має п’ять знаків, для його побудови використовується ієрархічна система класифікації та серійно-по-рядковий метод кодування.Код районів має три знаки, для його побудови використовується ієрархічна система класифікації та серійно-порядковий метод кодування. Розглянемо проектування форм первинних документів. Первинними документами на реґіональному рівні є звіти підприємств (організацій) за ф. № 4-МТП (річна) «Звіт про залишки і використання палива та пально-мастильних матеріалів». Він має п’ять розділів: — розділ 1 «Залишки палива та пально-мастильних матеріалів»;— розділ 2 «Використання палива та пально-мастильних матеріалів»; — розділ 3 «Споживання палива енергетичним сектором»; — розділ 4 «Кінцеве споживання палива та пально-мастиль-них матеріалів»; — розділ 5 «Втрати палива при видобутку та виробництві, перетворенні, переробці, транспортуванні та розподілі». Перший розділ включає графи: види палива, одиниці виміру, код рядка, залишки на початок звітного періоду у споживачів, залишки на початок звітного періоду в постачальників, залишки на кінець звітного періоду у споживачів, залишки на кінець звітного періоду в постачальників. Графи другого розділу: види палива, одиниці виміру, код рядка, використано всього в натуральному вимірі, використано всього у вартісному вимірі, використано в натуральному вимірі як давальницька сировина. Графи третього розділу: види палива, код рядка, витрати на перетворення в інші види палива та енергії, витрати на власне споживання енергетичним сектором. Витрати на перетворення в інші види палива та енергії вказуються підприємствами, що займаються перетворенням палива в інші види енергії або паливних продуктів. Ці підприємства зазначають у вільних назвах граф коди: 01 — витрати палива на виробництво кам’яновугільних, буровугільних і торф’яних брикетів; 02 — витрати на виробництво коксу та коксового газу; 03 — витрати палива на виробництво різних видів газу, в тому числі синтетичного; 04 — обсяги доменного коксу, еквівалентній обсягу виходу доменного газу при виробництві чавуну та феросплавів у доменних печах; 05 — витрати нафти та інших компонентів на виробництво нафтопродуктів; 06 — витрати палива на виробництво теплової та електроенергії електростанціями загального користування; 07 — витрати палива на виробництво теплової та електроенергії електростанціями підприємств; 08 — витрати палива на виробництво теплової та електроенергії теплоелектроцентралями; 09 — витрати палива на перетворення паливно-енергетичних ресурсів іншими підприємствами та установами, не зазначеними вище. Підприємством заповнюється стільки назв вільних граф, скільки ним здійснюється напрямів перетворення палива в інші види енергії або палива. Графи четвертого розділу статистичного звіту: види палива; одиниці виміру; код рядка; використано для неенергетичних цілей як сировина чи матеріал; кінцеве споживання; у тому числі: на виробництво промислової продукції; на сільськогосподарські роботи; на діяль¬ність транспорту; на будівництво; на торговельну діяльність; громадське харчування; на комунально-побутові потреби; інші потреби; реалізовано населенню (включаючи працівників підприємства). П’ятий розділ включає графи: види палива; одиниці виміру; код рядка; втрати під час транспортування, розподілу та зберігання; втрати через невикористання, необлік та з інших причин; із загальної кількості використано палива: втрати у процесі перетворення, втрати під час переробки в непаливну продукцію.Реєстрацію документів здійснює оператор. Він набирає на клавіатурі інформацію, водночас здійснює її перенесення на машинний носій, при цьому контролює перенесення даних.Вхідними документами на державному рівні є зведені звіти двох видів, одержані від обласних управлінь статистики: зведений звіт за ф. № 4-МТП (річна); зведення по території у вигляді ф. № 4-МТП (термінова).Вихідною інформацією і для державного, і для обласного рівнів є зведені звіти у вигляді ф. № 4-МТП (термінова), зведені звіти у вигляді ф. № 4-МТП (річна, зведена), а також роздруковані вихідні таблиці. Крім того, такою інформацією є файли зі звітами для передавання на державний рівень. На підставі вхідної інформації будується вихідна інформація у вигляді ф. № 4-МТП (термінова). На реґіональному рівні це зведена інформація про використання палива за номенклатурою видів палива в цілому по реґіону; на державному рівні — зведена інформація по Україні в розрізі Автономної Республіки Крим, по областях, м. Києву і м. Севастополю.Виходячи з поставлених задач та вимог, які висуваються до інформаційної системи, для технічного оснащення АРМ і нормального розв’язання цих задач використовується така конфігурація обчислювального комплексу на основі ЕОМ PC/AT: топологія мережі типу «Зірка»; мікропроцесор Pentium з тактовою частотою не нижче 100 МГц; пристрій безперебійного живлення; операційна система Windows 98, MS DOS версії не нижче 5.0; оперативна пам’ять 32 Мб; порти введення-виведення (паралельний і послідовний); накопичувач на ЖМД 1 Гб; накопичувач на ГМД 1,4 Мб; кольоровий монітор типу VGA або SVGAl; клавіатура зі 101 клавішею з латинськими символами та символами кирилиці; принтер; маніпулятор «миша». У процесі оброблення статистичних звітів за ф. № 4-МТП використовуються: довідник підприємств EDRPOU, номенклатури видів палива PALYVO, довідник видів економічної діяльності VED, довідник видів влаcності VLAS, довідник галузей GALUZ, довідник організаційно-правових форм власності OPFV, довідник територій TERYT, масив розділу 1R1, масив розділу 2R2, масив розділу 3R3, масив розділу 4R4, масив розділу 5R5.Структуру інформаційних масивів, використовуваних при формуванні статистичної звітності обсягів виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів, унаочнюють рис. 4.2—12.Назва масиву — «Номенклатура видів палива»Позначення масиву — PALYWOНазва носія інформації — МДОбсяг масиву — 43 записиДовжина запису — 60 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — унікальнийІдентифікатор індексного масиву — PALYVOI Реквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінВид палива NPAL А(25) Код рядка KRIAD 9(3) Одиниця виміру ODVYM А(4) Коефіцієнт теплотворності KTEPL 9(6) Рис. 4.2. Масив «Номенклатура видів палива»Назва масиву «Довідник видів економічної діяльності»Позначення масиву — VEDНазва носія інформації — МДОбсяг масиву — 220 записівДовжина запису — 100 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — унікальнийІдентифікатор індексного масиву — VED1Реквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінКод виду діяльності KVED 9(6) 1—10Назва виду діяльності NVED А(25) Рис. 4.3. Масив «Довідник видів економічної діяльності»Назва масиву — «Довідник видів власності»Позначення масиву — VLASНазва носія інформації — МДОбсяг масиву — 7 записівДовжина запису — 65 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — унікальнийІдентифікатор індексного масиву — VLASIРеквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінКод власності CVLAS 9(1) 1—9Форма власності FORM А(25) Рис. 4.4. Масив «Довідник видів власності»Назва масиву — «Довідник галузей»Позначення масиву — GALUZНазва носія інформації — МДОбсяг масиву — 150 знаків Довжина запису — 80 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — унікальнийІдентифікатор індексу масиву — GALUZIРеквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінКод галузі KGL 9(4) 1—9Назва галузі NGL А(25) Рис. 4.5. Масив «Довідник галузей»Назва масиву — «Довідник організаційно-правових форм власності»Позначення масиву — OPFVНазва носія інформації — МДОбсяг масиву — 16 записівДовжина запису — 50 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — унікальнийІдентифікатор індексного масиву — OPFVIРеквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінКод ОПФГ OPFG 9(7) Назва форми господарювання NOPFG А(25) Рис. 4.6. Масив «Довідник організаційно-правових форм власності»Назва масиву — «Довідник територій»Позначення масиву — TERYTНазва носія інформації — МДОбсяг масиву — 28 знаківДовжина запису — 37 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — унікальнийІдентифікатор індексного масиву — TERYTIРеквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінКод території KODTER 9(4) 1—99Назва території NTER А(25) Рис. 4.7. Масив «Довідник територій»Назва масиву — «Розділ 1»Позначення масиву — R1Назва носія інформації — МДОбсяг масиву — 1 000 000 записівДовжина запису — 100 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — код рядкаІдентифікатор індексного масиву — R1Реквізит Ідентифікатор Формат Діапазон змінКод рядка KRIAD 9(3) Залишок на початок ZALP 9(9) Залишок на кінець ZALK 9(9) Рис. 4.8. Масив « Розділ 1»Назва масиву — «Розділ 2»Позначення масиву — R2Назва носія інформації — МДОбсяг масиву — 1 000 000 записівДовжина запису — 100 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — код рядкаІдентифікатор індексного масиву — R2Реквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінВид палива NPAL А(25) Код рядка KRIAD 9(3) Одиниця виміру ODVYM А(4) Використання в натуральному вимірі USENAT 9(6), 9(2) Використання у вартісному вимірі USECOST 9(6), 9(2) Використано як давальницька сировина USEDSR 9(6), 9(2) Рис. 4.9. Масив «Розділ 2»Назва масиву — «Розділ 3»Позначення масиву — R3Назва носія інформації — МДОбсяг масиву — 1 000 000 записівДовжина запису — 100 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — код рядкаІдентифікатор індексного масиву — R3Реквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінВид палива NPAL А(25) Код рядка KRIAD 9(3) Одиниця виміру ODVYM А(4) Витрати на виробництво теплоенергії котельнями VTVTK 9(6),9(2) Витрати на власне споживання енергетичним сектором VTVLSES 9(6),9(2) Рис. 4.10. Macив «Розділ 3»Назва масиву — «Розділ 4»Позначення масиву — R 4Назва носія інформації — МДОбсяг масиву — 1 000 000 записівДовжина масиву — 100 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — код рядкаІдентифікатор індексного масиву — R4Реквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінВид палива NPAL А(25) Код рядка KRIAD 9(3) Одиниця виміру ODVYM А(4) Використано для енергетичних цілей USEENER 9(6),9(2) Кінцеве споживання ENDUSE 9(6),9(2 Використано на виробництво USEVVO 9(6),9(2 Рис. 4.11. Масив «Розділ 4»Назва масиву — «Розділ 5»Позначення масиву — R5Назва носія інформації — МДОбсяг масиву — 1 000 000 записівДовжина масиву — 100 символівМетод організації — послідовнийКлюч упорядкування — код рядкаІдентифікатор індексного масиву — R5Реквізит Ідентифікатор у програмі Формат Діапазон змінВид палива NPAL А(25) Код рядка KRIAD 9(3) Одиниця виміру ODVYM А(4) Втрати при видобутку, виробництві VTRVVO 9(6),9(2) Втрати при транспортуванні VTRTP 9(6),9(2) Втрати при переробленні VTPERER 9(6),9(2) Втрати при перетворенні VTPERET 9(6),9(2) Втрати з інших причин INVTR 9(6),9(2) Рис. 4.12. Масив «Розділ 5»Склад масиву довідника підприємств: код ЕДРПОУ (EDRPOU-9(8)), назва підприємства (NAZP-А(25)), форма власності (FORMVL-А(25)), вид економічної діяльності (VED-А(25)), організаційно-правова форма (OPFG-А(25)), адреса (ADR-А(25)).Склад масиву номенклатури видів палива: вид палива (NPAL-A(25)), код рядка (KRIAD-9(3)), одиниця виміру (ODVYM-A(4)), коефіцієнт теплотворності (KTEPL-9(6)).Довідник видів економічної діяльності: код виду діяльності (KVED-9(6)), назва виду діяльності (NVED-A(25)).Довідник видів власності: код власності (CVLAS-(9(1)), форма власності (FORM-A(25)).Довідник галузей: код галузі (KGL-9(4)), назва галузі (NGL-A(25)).Довідник організаційно-правових форм власності: код організаційно-правових форм власності (OPFG-9(7)), назва форми господарювання (NOPFG-A(25)).Довідник територій: код території (KODTER-9 (4)), назва території (NTER-A(25)).Склад масиву R1: код рядка (KRIAD-9(3)), залишок на початок (ZALP-9(9)), залишок на кінець (ZALK-9(9)). Склад масиву R2: вид палива (NPAL-A(25)), код рядка (KRIAD-9(3)), одиниця виміру (ODVYM-A(4)), використання в натуральному вимірі (USENAT-9(6), 9(2)), використано в вартісному вимірі (USECOST-9(6), 9(2)), використано як давальницька сировина (USEDSR-9(6), 9(2)).Склад масиву R3: вид палива (NPAL-А(25)), код рядка (KRIAD-9(3)), одиниця виміру (ODVYM-А(4)), витрати на виробництво теплоенергії котельними (VITVTK-9(6),9(2)), витрати на власне споживання енергетичним сектором (VTVLSES-9(6), 9(2)).Склад масиву R4: вид палива (NPAL-A(25)), код рядка (KRIAD-9(3)), одиниця виміру ( ODVYM- A(4)), використано для енергетичних цілей (USEENER-9(6), 9(2)), кінцеве споживання (ENDUSE-9(6), 9(2)), використано на виробництво (USEVVO-9(6), 9(2)).Склад масиву R5: вид палива (NPAL-A(25)), код рядка (KRIAD-9(3)), одиниця виміру (ODVYM-A(4)), втрати при видобутку, виробництві (VTRVVO-9(6), 9(2)), втрати при транспортуванні (VTRTR-9(6), 9(2)), втрати при переробленні (VTPERER-9(6), 9(2)), втрати при перетворенні (VTPERET-9(6), 9(2)), втрати з інших причин (INVTR-9(6), 9(2)). Програмним комплексом передбачено видачу трьох видів звітів:— звіти підприємств — ф. № 4-МТП (річна); — зведені звіти — ф. 4-МТП (річна, зведена); ф. № 4-МТП (термінова).Формування та контроль даних ф. № 4-МТР і нормативно-довідкової інформації (НДІ) здійснюються в такому порядку. На екран дисплея виводиться форма первинного документа, а з клавіатури вводиться набір даних шляхом заповнення порожніх вікон форми. Водночас із набором перевіряється допустимість значень реквізитів і правильність їх подання. Інформація, яка прой¬шла контроль, записується на машинний носій у робочу базу даних. Помилкові дані відображаються на екрані дисплея для необхідного коригування реквізитів. Коригування первинних документів і нормативно-довідкової інформації здійснюється шляхом поновлення, фізичного вилучення чи введення нових даних. Виправлені дані знову вносять до бази даних. Помилковий запис фізично вилучається лише в тому разі, якщо помилку виявлено у ключовому реквізиті. Замість виявленого запису вводиться новий запис, який за своєю структурою відповідає первинному документу чи нормативно-довідковій інфор-мації. Вхідна інформація та НДІ в даній інформаційній системі включає типові форми документів і НДІ, базу даних первинної інформації та НДІ на машинних носіях.Типові форми первинних документів і НДІ створюються на ПЕОМ за зразком бланків первинних документів. Водночас формується база даних первинної інформації, в якій зберігаються статистичні записи за звітний період.Перелік та опис вхідних повідомлень наведено в табл. 4.14. Таблиця 4.14ТАБЛИЦЯ ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬНазва вхідного повідомлення Ідентифікатор Форма подання Термін і частота надходженняФорма № 4-МТП (річ¬на) (обласний рівень) 4-МТП Документ У міру надходження один раз на рікФайл зі звітами (державний та обласний рівень) ARHIV Файл Менше одного разу на рікДовідник підприємств EDRPOU — // — Один раз при формуванні бази даних з подальшим коригуваннямДовідник галузей GALUS — // — Те ж самеДовідник ОПФГ OPFG — // — — // —Довідник територій TERYT — // — — // —Довідник форм власності VLAS — // — — // —Довідник видів діяльності VED — // — — // —Під технологічним процесом розуміють сукупність технологічних операцій, здійснюваних у процесі функціонування автоматизованої інформаційної системи. Технологічна операція — це комплекс дій над інформацією, які виконуються на робочому місці економіста-статистика.Технологічна схема розв’язання даної статистичної задачі передбачає виконання таких процедур: введення, нагромадження, коригування, оброблення цифрової та алфавітної інформації; формування статистичних звітів; видача на екран результатної інформації; роздруковування результатів за зада¬ними формами.Найбільш ефективною формою організації технологічного процесу оброблення інформації є оброблення її в умовах АРМ.Технологічні аспекти застосування ПЕОМ у складі АРМ мають такі особливості та переваги: — оброблення даних виконується в місцях їх виникнення, в міру надходження; — підвищення гнучкості та надійності обчислювальних систем у цілому; — можливість оптимальної взаємодії людини з машиною, доступність обчислювальних засобів; — можливість для користувача мати інформаційну систему будь-якого абонента мережі; — розроблення технологій з підтримкою дій користувача як в методичному плані, так і під час виконання окремих опе-рацій.Розв’язанням задачі займаються працівники управлінь статистики, які обізнані у предметній області й мають навики роботи з ПЕОМ. Можна виділити такі основні функції цієї задачі, які становлять основу технологічного процесу збирання та оброблення інформації: • зчитування вхідних масивів, оброблення інформації для створення вихідних машинограм і вихідного масиву; • формування статистичних звітів; • формування і друкування вихідних машинограм.Технологічний процес складається з таких операцій: — отримання від підприємств (організацій) звітів за ф. № 4-МТП (річна); — запуск системи; — запис первинної інформації від підприємств за ф. № 4-МТП (річна) у базу даних з відповідним контролем і коригуванням;— вибір режиму роботи залежно від необхідного запису (введення ознак для формування зведень і перевірка на правильність уведення і на наявність даних в інформаційних масивах за введеними ознаками, а також виведення отриманої інформації на друкування або на екран). Інформаційну систему «Автоматизоване отримання статистичних звітностей про залишки та використання паливно-енерге¬тичних ресурсів» за ф. № 4-МТП (річна) розроблено для відділів обласних управлінь статистики і Державного комітету статистики України. Ця система має можливість уведення та реєстрації первинних документів, які подаються відповідними юридичними особами, для подальшого їх використання у процесі формування вихідних статистичних звітів. Вихідна інформація надається на машинному носії та у вигляді поліграфічних видань, інших документів.На АРМ формуються вихідні форми 1—13. Форма 1ЗАЛИШКИ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВВид палива Одиниця виміру Код рядка Залишки на початок звітного періоду Залишки на початок звітного періоду Залишки на кінець звітного періоду Залишки на кінець звітного періоду у спожи-вачів у постачальників у споживачів у постачальниківА Б В 1 2 3 4 5 6Форма 2ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВВид палива Одиниця виміру Код рядка Використано всього Використано як давальницька сировина у натуральному вимірі у вартісному вимірі, тис. грн А Б В 1 2 3Форма 3СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ЕНЕРГЕТИЧНИМ СЕКТОРОМВид палива Одиниця виміру Код рядка Витрати на перетворення в інші види палива та енергії Витрати на власне споживання енергетичним сектором Витрати на неенергетичні цілі (як сировина) Кінцеве споживання Реалізовано населенню Витрати при розподілі на транспортуванніА Б В 1 2 3 4 5 6Форма 4КІНЦЕВЕ СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ (розділ 4 )Вид палива Одиниця виміру Код рядка Витрати на неенергетичні цілі Кінцеве споживання У тому числі на виробниц¬тво промислової про-дукції на сільськогосподарські роботиА Б В 1 2 3 4Форма 5 КІНЦЕВЕ СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ (продовження розділу 4)Вид палива Одиниця виміру Код рядка У тому числі на Реалізовано населенню діяльність транспорту будівництво торгівельну діяльність комунально-побутові потреби інші потреби А Б В 4 5 6 7 8 9Форма 6ВТРАТИ ПАЛИВА ПРИ ВИДОБУТКУ ТА ВИРОБНИЦТВІ, ПЕРЕТВОРЕННІ, ПЕРЕРОБЦІ, ТРАНСПОРТУВАННІ ТА РОЗПОДІЛІВид палива Одиниця виміру Код рядка Втрати палива всього У тому числі Втрати при видобутку та виробництві Втрати при транспортуванні, розподілі та зберіганні Із загальної кількості Втрати через невикористання Витрати при перетворенні Витрати при переробці в непаливну продукцію А Б В 1 2 3 4 5 6Форма 7ЗАГАЛЬНІ ОБСЯГИ СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ ЗА ____ КВАРТАЛ 2002 РОКУВид палива Одиниця виміру Код рядка Спожито за звітний період Спожито за відповідний період минулого року У % до відповідного періоду минулого року у натуральному вимірі тонн ум. палива питома вага у загальному обсязі споживання у натуральному вимірі тонн ум. палива А Б В 1 2 3 4 5 6Форма 8ЗАГАЛЬНІ ОБСЯГИ СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ В РОЗРІЗІ ОБЛАСТЕЙ за ____ квартал 2002 рокуТериторія (область) Спожито за звітний період Спожито за відповідний період попереднього року У % до відповідного періоду попереднього року тонн ум. палива питома вага у загальному обсязі споживання тонн ум. палива питома вага у загальному обсязі споживання А 1 2 3 4 5Форма 9ЗАГАЛЬНІ ОБСЯГИ СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ ЗА ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ ЗА ____ КВАРТАЛ 2002 РОКУГалузь економіки Одиниця виміру Код галузі Спожито за Питома вага у загальному обсязі споживання У % до відповідного періоду поточного року звітний період, тонн ум. палива попередній період, тонн ум. палива А Б В 1 2 3 4Форма 10ЗАГАЛЬНІ ОБСЯГИ СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ за 2002 рікВиди палива Одиниця виміру Код рядка Спожито за звітний період Спожито за відповідний період минулого року У % до відповідного періоду минулого року у натуральному вимірі у тоннах ум. палива питома вага у загальному обсязі споживання у натуральному вимірі у тонн ум. палива А Б В 1 2 3 4 5 6Форма 11СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ЗА НАПРЯМАМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗА 2002 рікНапрями використання палива та пально-мас-тильних матеріалів Одиниця виміру Спожито за Питома вага у загальному обсязі споживання У % до відповідного періоду поточного року звітний період, тонн ум. палива попередній період, тонн ум. палива А Б 1 2 3 4

Форма 12ЗАГАЛЬНІ ОБСЯГИ СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ В РОЗРІЗІ ОБЛАСТЕЙ ЗА ____ КВАРТАЛ 2002 РОКУОбласть України Спожито за звітний період Спожито за відповідний період попереднього року У % до відповідного періоду попереднього року тонн ум. палива питома вага у загальному обсязі споживання тонн ум. палива питома вага у загальному обсязі споживання А 1 2 3 4 5Форма 13ЗАГАЛЬНІ ОБСЯГИ СПОЖИВАННЯ ПАЛИВА ТА ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ ЗА ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ ЗА ____ КВАРТАЛ 2002 РОКУГалузь економіки Одиниця виміру Код галузі Спожито за Питома вага у загальному обсязі споживання У % до відповідного періоду поточного року звітний період, тонн ум. палива попередній період, тонн ум. палива А Б В 1 2 3 4Якщо користувачеві необхідно сформувати інший звіт, якого немає в наявному списку, то він без проблем може його сформувати в цьому самому режимі роботи, вибравши в меню пункт «Створити».По закінченні роботи з системою необхідно закрити ACCESS 7.0, клацнувши правою кнопкою «миші» в правому верхньому кутку на «хрестик», або в системному меню «Файл» вибрати пункт «Вихід» та вийти з програми.При роботі даного програмного комплексу можуть виникати такі аварійні ситуації: збій у програмі; помилки в даних; відмова технічних засобів.У разі збою у програмі необхідно запустити програму знову. Якщо збій повторюється, необхідно звернутися до розробника програмного забезпечення.У випадку, коли знайдено помилку даних, не виявлену системою, необхідно виправити помилку засобами системи або відновити збережену на дискеті копію файлів БД. При відмові технічних засобів необхідно звернутися до спеціаліста з технічного обслуговування. Для безпеки збереження даних рекомендується робити резерв¬ні копії.Первинним статистичним документом задачі за формою № 1-ПВ (місячна) є «Звіт з праці». Розроблення комплексу електронного оброблення статистичної інформації здійснюється на районному, обласному і державному рівнях. Передбачається можливість роботи в комп’ютерній мережі та можливість набору первинної інформації на кількох ПЕОМ.Дата подання підприємствами статистичної звітності до РВС і до ОУС — на 7-й день після звітного місяця. Дата подання звітів РВС до ОУС — на 12-й день після звітного місяця. Дата подання даних електронною поштою з ОУС на ГМУС Держкомстату — на 17-й день після звітного періоду. Дата подання зведених таблиць з ГМУС до управління Держкомстату — на 19-й день після звітного періоду. Тривалість оброблення статистичної звітності на районному рівні — 4 дні, на обласному рівні — 9 днів, на державному рівні — 2 дні.У районні відділи статистики інформація надходить від підприємств — складачів щомісячно на бланках звіту за ф. № 1-ПВ місячна поштою або кур’єром. Після введення в ПЕОМ довідника підприємств, який вводиться одноразово і в процесі роботи актуалізується, вводяться первинні звіти, які контролюються. З них формується вихідна інформація, яка використовується на районному рівні. Первинна інформація в електронному вигляді передається дискетою або по каналах зв’язку в обласне статистичне управління.В обласні статистичні управління інформація надходить від підприємств — складачів звітів на бланках звіту за ф. № 1-ПВ місячна поштою або кур’єром; від РВС на ГМД або по каналах зв’язку в електронному вигляді. Після введення в ПЕОМ первинних звітів та первинної інформації, одержаної від РВС, в електронному вигляді формуються зведені звіти, які по каналах зв’язку передаються на державний рівень.Мови програмування використовуються: на районному рівні — Clipper 5.2; на обласному рівні — Power Builder SQL Anywhere; на державному рівні — Power Builder SQL Anywhere.Звіт з праці за місяць (ф. № 1-ПВ) включає коди: форм документів за ДКУД; організації-складача за ЄДРПОУ; території за КОАТУУ; галузі за ЗКГНГ; виду економічної діяльності за КВЕД; форми власності за КФВ; організаційно-правової форми господарювання за КОПФГ; міністерства, іншого центрального органу влади за СПОДУ; приватизації.У першому розділі звіту «Чисельність працівників та фонд оплати праці» включено такі реквізити: назва показників, код рядка за звітний місяць, за період з початку року. До назви показників відносяться: середньооблікова чисельність усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості, осіб; фонд оплати праці всіх працівників, тис. грн; сума прибуткового податку, що нарахований з величини доходу всіх працівників, тис. грн; середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб; робочий час, за який нараховано заробітну плату штатним працівникам, усього людино-годин; з них відпрацьовано; фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн.У другому розділі звіту з праці ф. № 1-ПВ місячна «Заборгованість перед працівниками з виплати заробітної плати та допомоги по соціальному страхуванню» вказуються показни-ки: сума заборгованості з виплати заробітної плати, всього тис. грн; з неї утворена в попередні роки; сума заборгованості з виплати заробітної плати штатним працівникам, тис. грн; облікова чисельність штатних працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату, всього осіб; у тому числі за терміном утворення: до трьох місяців, від трьох до шести місяців, понад шість місяців; виплачено у звітному році в рахунок погашення заборгованості за попередні роки, тис. грн; сума заборгованості працівникам із виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, що утворена за рахунок власних коштів підприємства, тис. грн; коштів фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, тис. грн; сума заборгованості потерпілим від нещасного випадку на вироб¬ництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за рахунок коштів підприємства, тис. грн; сума заборгованості з виплати заробітної плати на перше січня 2002 ро¬ку, тис. грн.Вхідними формами на державному рівні може бути: звіт з праці місячний — електронна форма; вихідні форми, отримані на обласному рівні.Результатом оброблення інформації є отримання таблиць відповідно до розділів ф. № 1-ПВ місячна. Вихідні таблиці мають назви. Для районного рівня складаються звіти:? Звіт з праці по видах діяльності промисловості району;? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах економічної діяльності району;? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах діяльності промисловості району.Для обласного рівня складаються звіти.? Звіт з праці по видах економічної діяльності області, таблиця 1 м (обл.);? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах економічної діяльності, таблиця 1 мз(обл.);? Звіт про стан виплати заробітної плати по районах, таблиця 1 мз (рай)(обл.); ? Звіт з праці по районах, таблиця 1 м(рай)(обл.);? Звіт з праці по видах діяльності промисловості, таблиця 11 м (обл.);? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах економічної діяльності, таблиця 15 мз(обл.);? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах діяльності промисловості за формами власності, таблиця 16 мз (обл.). Таблиця 1м (обл.)ЗВІТ З ПРАЦІ ПО ВИДАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОБЛАСТІНазва Код Середьо-облікова чисельність усього персоналу Фонд оплати праці усіх працівників, тис. грн Сума прибуткового податку, нарахованого з величини доходу працівників, тис. грн Середньооблікова чисельність штатних працівників Оплачені людино-години штатним працівникам, усього З них відпрацьовано людино-годин усього осіб у % до поперед- нього періоду усього осіб у % до поперед-нього періоду А Б 1 2 3 4 5 6 7 8Продовження табл. 1м (обл.) ЗВІТ З ПРАЦІ ПО ВИДАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОБЛАСТІНазва Код Фонд оплати праці штатних працівників Середньомісячна заробітна плата усіх працівників Відсоток прибуткового податку Середньомісячна заробітна плата усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості грн у % до попереднього періоду грн у % до попереднього періоду до середнього рівняА Б 9 10 11 12 13 14 15Таблиця 1мз(обл.)ЗВІТ ПРО СТАН ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПО ВИДАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІНазва Код Заборгованості з виплати заробітної плати Усього, тис. грн У % до з графи 1, утворена у попередні роки, тис. грн у % до загальної суми заборгованості з графи 1, утворена в поточному році, тис. грн у % до загальної суми заборгованості з графи 1 штатним працівникам, тис. грн попереднього періоду суми забор-гованості на 1 січня підсумку А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Таблиця 1мз (рай)(обл.)ЗВІТ ПРО СТАН ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПО РАЙОНАХНазва Код Заборгованості з виплати заробітної плати Усього, тис. грн У % до з графи 1, утворена в попередні роки, тис. грн у % до загальної суми заборгованості з графи 1, утворена в поточному році, тис. грн у % до загальної суми заборгованості з графи 1 штатним працівникам, тис. грн попереднього періоду суми заборгованості на 1 січня підсумку А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9Таблиця 1м(рай)(обл.)ЗВІТ З ПРАЦІ ПО РАЙОНАХНазва Код Середньооблікова чисельність усього персоналу Фонд оплати праці усіх працівників, тис. грн Сума прибуткового подат¬ку, нарахованого з величини доходу працівників, тис. грн Середньооблікова чисельність штат-них працівників облікового складу Оплачені людино-години штатним працівникам, усього З них відпрацьовано людино-годин усього осіб у % до попереднього періоду усього осіб у % до попереднього періоду А Б 1 2 3 4 5 6 7 8Таблиця 11м (обл.)ЗВІТ З ПРАЦІ ПО ВИДАХ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОСТІНазва Код Фонд оплати праці штатних працівників Середньомісячна заробітна плата усіх працівників Відсоток прибуткового податку Середньомісячна заробітна плата усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості грн у % до попереднього періоду грн у % до попереднього періоду до середнього рівняА Б 1 2 3 4 5 6 7Таблиця 15 мз (обл.) ЗВІТ ПРО СТАН ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПО ВИДАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІНазва Код Заборгованості з виплати заробітної плати, тис. грн у тому числі Усього Колективна З неї Загальнодержавна власність Комунальна власність Приватна власність Власність інших держав Власність міжнародних організацій Відкриті акціонер¬ні товариства Товариства з обме¬женою відповідальністю А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9Таблиця 16мз(обл.) ЗВІТ ПРО СТАН ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПО ВИДАХ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗА ФОРМАМИ ВЛАСНОСТІНазва Код Заборгованості з виплати заробітної плати, тис. грн у тому числі Усього Колективна З неї Загальнодержавна власність Комунальна власність Приватна власність Власність інших держав Власність міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав Відкриті акціонер¬ні товариства Товариства з обмеженою відповідальністю А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9Для державного рівня складаються звіти:? Звіт з праці по видах економічної діяльності України;? Звіт з праці по видах економічної діяльності промисловості України;? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах економічної діяльності України;? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах діяльності промисловості України;? Звіт з праці по регіонах України;? Звіт з праці по промисловості реґіонів України;? Звіт з праці по сільському господарству реґіонів України;? Звіт про стан виплати заробітної плати по сільському господарству регіонів України;? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах економічної діяльності України за формами власності;? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах діяльності промисловості України за формами власності;? Звіт про стан виплати заробітної плати по реґіонах України за формами власності;? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах економічної діяльності на ВАТ України, з часткою державної власності понад 50 %;? Звіт про стан виплати заробітної плати по видах діяльності промисловості на ВАТ області, з часткою державної власності понад 50 %;? Звіт про стан виплати заробітної плати по реґіонах України на ВАТ, з часткою державної власності понад 50 %.При обробленні звітів за ф. № 1-ПВ місячна використовується така нормативно-довідкова інформація.Державні класифікатори: територій (області, району, міста) згідно з КОАТУУ; міністерств та відомств СПОДУ; форм власності КФВ; організаційно-правових форм господарювання КОПФГ; видів економічної діяльності КВЕД; галузей народного господарства ЗКГНГ.Єдині класифікатори створюються на державному рівні та надсилаються реґіональним управлінням статистики у складі математичного забезпечення.В органах статистики використовуються такі локальні довідники: довідник вихідної інформації по кодам економічної діяльності; довідник вихідної інформації по видах діяльності промисловості; довідник для формування бюлетенів по видах еконо¬мічної діяльності; довідник для формування статистичних бюлетенів по видах діяльності промисловості; довідник відсотка кількості акцій, що належать державі на ВАТ; довідник підприємств та організацій. Довідник підприємств та організацій створюється на реґіональному рівні на базі класифікаційних даних підприємств, інші довідники створюються на державному рівні та надсилаються в складі програмного забезпечення. Актуалізація довідників виконується з квартальною періодичністю відповідальними за розроблення звіту фахівцями обласних управлінь статистики на підставі змін і доповнень до відповідних класифікацій, які вносяться відділом класифікацій.Довідник підприємства включає такі показники: код організації cкладача 9(10); ідентифікаційний код ЄДРПОУ 9(8); код території за КОАТУУ; код області 9(2); код району 9(2); код галузі за ЗКГНГ 9(5); код форми власності за КФВ 9(20); код організаційно-правової форми господарювання КОПФГ 9(3); код міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади за СПОДУ 9(5); назва підприємства А(70); код виду економічної діяльності вхідної інформації за КВЕД 9(7); код міністерства для управлінь, відділів подвійного підпорядкування 9(5).Кодування ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, території, галузі, форми власності, організаційно-правової форми господарювання, міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, виду економічної діяльності здійснюються згідно з єдиними загальними класифікаторами.У вигляді бази даних для оброблення інформації використовуються дані поточної звітності, а також дані попереднього періоду для контролю. Для отримання вихідної інформації використовуються дані зведених таблиць за попередній період і за відповідний період минулого року.Збирання звітності та її проходження відбуваються в такомупорядку. Районні відділи статистики, які не мають ПЕОМ, отримують звіти на формах № 1-ПВ місячна, контролюють їх, сумують їх по міністерствах, галузях, формах власності та направ¬ляють в ОУС поштою або нарочним. На рівні районних відділів статистики, які мають ПЕОМ отримують звіти за ф. № 1-ПВ місячна від підприємств і організацій. Ці звіти записуються на ГМД у вигляді форми № 1-ПВ місячна. Проводиться контроль записаних форм.Записана первинна інформація на формах передається на рівень ОУС на дискетах або по каналах зв’язку. Після цього для потреб місцевих керівних органів, а також для внутрішнього користування формується вихідна таблиця, звіт із праці за видами діяльності промисловості району.В ОУС одержана інформація записується на ГМД, контролюється і формується зведена інформація у вигляді вихідних таблиць.Зведена інформація направляється в ГМУС Держкомстату України по каналах зв’язку. На ГМУС одержана інформація від усіх ОУС контролюється і з неї формується зведена інформація на рівні держави у вигляді таблиць, передбачених для державного рівня.

1. Наведіть структуру функціональної підсистеми інформаційної системи статистики.2. Дайте характеристику комплексів електронного оброблення інформації.3. Назвіть типи реґламентних статистичних задач.4. Охарактеризуйте функціональну підсистему статистики промисловості.5. Наведіть приклади комплексів електронного оброблення інформації функціональної підсистеми інвестицій та будівництва.6. Охарактеризуйте функціональну підсистему статистики послуг і соціальних програм.7. Наведіть приклади комплексів електронного оброблення інформації функціональної підсистеми статистики населення.8. Охарактеризуйте функціональну підсистему сільського господарства та довкілля.9. Охарактеризуйте функціональну підсистему статистики торгівлі.10. Наведіть приклади комплексів електронного оброблення інформації функціональної підсистеми статистики зовнішньої торгівлі та статистики фінансів.11. Охарактеризуйте операції технологічного процесу оброблення статистичної інформації на районному рівні.12. Охарактеризуйте операції технологічного процесу оброблення статистичної інформації на обласному рівні.13. Охарактеризуйте операції технологічного процесу оброблення статистичної інформації на державному рівні.14. Дайте характеристику вхідних повідомлень і нормативно-довідкової інформації задачі з аналізу обсягу продукції (робіт, послуг) промислового виробництва у вартісному і натуральному вимірі.15. Дайте характеристику вихідних повідомлень статистичної звітності за ф. № 1-П.

АВТОМАТИЗОВАНЕ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА ОБСТЕЖЕНЬ

5.1. Загальна характеристика задач статистичного спостереження та інформаційні технології їх розв’язанняСтатистичне спостереження — це планова, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичні спостереження відрізняються характером й масовістю даних і способом їх отримання.Статистичними даними вважаються масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність, позбавлену впливу випадкових причин. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні формують дані про явища та процеси загальнодер¬жавного характеру. Це відомості про виробничий потенціал держави, розмір її фінансових ресурсів, експорт / імпорт товарів, обсяг приватизації об’єктів, рівень безробіття. На мікрорівні дані також є масовими, але іншого гатунку. Матеріали, що їх збирають окремі міністерства, відомства, підприємства, установи, товариства та фірми, характеризуються певною фрагментарністю. Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромаджуванню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише за умови їх системності. Статистичні дані — це лише факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік явища чи процесу.Статистичні дані мають відповідати певним вимогам. Перша вимога — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Друга вимога — це повнота даних, як за їх обсягом, так і по суті. Третя вимога — це своєчасність даних. Інформація повин¬на дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність. Четверта вимога — це порівнянність даних у часі або просторі. Гострою є проблема порівнюваності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах високої інфляції або внаслідок грошової реформи. З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо керуватися порівняльною методикою збирання даних та обчислення статистичних показників. П’ятою вимогою є доступність даних. З переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. У період демократії більшість матеріалів державної статистики стали відкритими. Проте ускладнилася ситуація з централізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень відповідальності таких струк¬тур за подання звітів або непідзвітність деяких з них призводить до порушення вимог щодо повноти та своєчасності реєстрації даних. Одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. В Україні чинні дві системи збирання інформації: централізована (загальнодержавна) та децентралізована(відомча, окремих економічних структур). Централізована система збирання інфор¬мації має ширші можливості для якісного спостереження — наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення. Децентралізована система збирання інформації є оперативнішою через менший інтервал часу між збиранням і використанням готової статистичної інформації. Проте за такої системи гостро постає проблема наукової обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного застосування. Статистичне спостереження здійснюється в три етапи: підготовка спостереження, реєстрація статистичних даних, формування бази даних. На першому етапі вирішуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. На другому етапі збирають дані. Чим коротший термін збирання, тим своєчаснішою та дешевою буде інформація. Від якості збирання залежать також точність, повнота і вірогідність даних. Третій етап передбачає контроль і нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Це дуже важливо в умовах централізованого спостереження, коли нагромаджуються вели-чезні обсяги корисної інформації, а знайти її і використати дуже важко, а іноді й неможливо. Тому науково-практичного підходу слід дотримуватися як під час проведення статистичного спостереження, так і після його завершення.Сучасна система статистики виконує життєво важливу для існування суспільства роль державної контрольної служби. У мережі державної статистики наявні найповніші кількісні та якісні дані щодо всіх процесів, які відбуваються в державі. При цьому важливо, що наявна статистична інформація є всеохопною як по вертикалі — від джерела інформації (мікрорівня) дані проходять через кілька ступенів узагальнення (реґіони, галузі, відомства) аж до формування показників макрорівня (загальногалузеві, загальнодержавні показники), так і по горизонталі — збираються дані про всі спеціальні, економічні, екологічні, фінансові, культурні та інші процеси, важливі для існування і розвитку держави. Ці дані нагромаджуються на паперових та електронних носіях і дають змогу виконувати як ретроспективний аналіз й оцінювання перебігу тих чи тих процесів, так і (за наявності відповідних методів і програмних засобів) прогнозування цих процесів на близьку чи далеку перспективу.Задачі спостереження і моніторингу не тотожні. Задачі спостереження є необхідним етапом моніторингу. Моніторинг обов’яз¬ково включає спостереження, але його завдання значно ширші, оскільки у процесі моніторингу на основі даних спостережень, тобто зафіксованих фактичних даних про зміну в часі певних показників контрольованих процесів, повинні проводитися: — оцінювання поточного стану процесів; — аналіз даних для встановлених певних закономірностей перебігу процесів; — короткотермінове (оперативне) прогнозування процесів; — візуалізація результатів і подання їх конкретному користувачеві.Мета розв’язання задач спостережень інформаційної системи статистики — отримання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Кінцева мета спостереження — підготовка управлінських рішень і вжиття відповідних заходів.Способами статистичних спостережень є: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.Безпосередній облік являє собою обстеження, за якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом. Так здійснюється реєстрація товарних потоків, що перетинають митні кордони, облік грошової маси в бан¬ках чи оцінка рівня екологічного забруднення в реґіоні.Документальний облік являє собою обстеження, за якого ре-єст¬рація фактів відбувається за даними, наведеними в документах первинного обліку. У такий спосіб складається статистична звітність. Таким чином визначаються всі економічні показники макро- та мікрорівнів: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів.Опитування може здійснюватися в різні способи: експедиційний, самореєстрацією, кореспондентський та анкетний. Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації. Самореєстрація — це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців. Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та про¬цеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів у спеціальні інстанції. Цей спосіб широко використовується в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих реґіонів, обстеженнях процесів просування товарів у специфічних умовах ринку.В інформаційних підсистемах статистичних спостережень використовуються такі основні визначення.Об’єкт спостереження — сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Об’єкт спостереження як сукупність явищ складається з окремих елементів — одиниць сукупності.Одиниця сукупності — первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюється від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається варіативною, а відмінність, коливання означень ознаки — варіацією. Наприклад, ознаки підприємства: спеціалізація, форма власності, рентабельність виробництва. Одні ознаки виражаються числами, інші — словесно. Їх називають відповідно кількісними та описовими. Серед описових ознак одні чітко окреслені (стать, професія, галузь), інші невизначені (суб’єктивні оцінки, твердження, думки). Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відображується у відповідних типах шкал. Тип шкали можна визначити допустимими перетвореннями її чисел або допустимими арифметичними діями з цими числами.На відміну від ознак, які реєструються, статистичні показники розраховуються. Це може бути простий підсумок елементів сукупності або підсумок значень ознаки, порівняння величин або складніші розрахунки.Одиниця спостереження являє собою первинну одиницю, від якої одержують інформацію. Одиниці сукупності та одиниці спостережень можуть збігатися.Програма спостереження — це перелік питань, на які слід дістати відповіді спостереження. Зміст та обсяг питань формуються згідно з метою спостереження і реальними можливостями його проведення. Складається такий перелік запитань, який за мінімуму залучених даних дає максимум інформації. Це досягається завдяки системному підходу. На підставі сформованого переліку ознак розробляється статистичний інструментарій.Статистичний інструментарій являє собою набір статистичних форм, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних. Статистичний формуляр — обліковий документ єдиного зразка, що містить адрес¬ну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.Організаційними формами спостережень є: суцільна звітність, спеціально організовані спостереження, реєстри.Звітність — це форма спостереження, за якої кожний об’єкт діяльності регулярно подає свої дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) затвердженої форми. Вона характеризується такими властивостями, як обов’язковість, cистематичність, вірогідність. Звітність складається на підставі первинних даних оперативного та бухгалтерського обліку. Залеж¬но від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню.Виділяють такі форми опитування: усна — у вигляді інтерв’ю, письмова — шляхом анкетування, очна — у вигляді роздавання анкет, заочна — у вигляді поштових і телефонних опитувань.За ступенем охоплення спостереження бувають суцільні та несуцільні. Суцільні спостереження являють собою обстеження, за яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розраховані на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів. Винятком є перепис населення, який водночас поєднує суцільне та вибіркове обстеження за окремим переліком ознак.Несуцільні спостереження — це обстеження, за яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Серед таких спостережень виділяють: вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг. Вибіркове спостереження — це обстеження, за якого реєструється певна частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку. Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження. Монографічне обстеження — це детальне спостереження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення. Анкетне спостереження — це детальне спостереження окремих типових одиниць сукупності неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет). Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.За часом реєстрації фактів розрізняють спостереження поточні, періодичні, одноразові.Поточне спостереження — це систематична реєстрація факторів щодо явищ у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є виробничі процеси (випуск продукції) або реалізаційні процеси (збут і реалізація продукції). До числа явищ, які реєструються в певні моменти, належать підсумки біржових торгів, продажу на аукціонах.Періодичне спостереження проводиться через певні, як правило, рівні проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи виробничих площ, технологій, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо перспектив інвестування.Одноразове спостереження виконується в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу. За оброблення інформації статистичних спостережень викорис¬товуються методи, притаманні описувальній статистиці. Тому результати обстежень часто подаються у формі балансу. Наприклад, для запитання, відповідь на яке можлива у трьох варіантах, установлюють такі варіанти: (+) — питома вага позитивних відповідей; (=) — питома вага відповідей, що відповідають варіанту «нормально»; (–) — питома вага негативних відповідей.Використання балансу дає змогу підсумувати відповіді на запитання і подати сумарний результат у вигляді одного показника, а також динаміки зміни у відповідях на певне запитання з поданням такої динаміки в часі.Розв’язування задач статистичних досліджень відбувається у три технологічні етапи. Перший етап включає збирання первин-ного статистичного матеріалу, реєстрацію фактів чи опитування респондентів. Другий етап охоплює проведення розрахунків, пов’язаних із систематизацією та групуванням зібраних даних. На цьому етапі виконують розрахунки узагальнюючих показни-ків у формі абсолютних, відносних чи середніх величин.Третій етап — це проведення розрахунків пов’язаних з аналі-зом варіації, визначенням динаміки та взаємозв’язків. На кожному етапі використовуються ті методи аналізу даних, що можуть дати глибоку і всебічну характеристику явищ, які ви-вчаються. Застосовуються такі методи аналізу: вивчення варіації, диференціації та сталості, швидкості та інтенсивності розвитку, узагальнюючі індекси, регресійні моделі. Результати спостережень можуть використовуватися для:• аналізу закономірності розвитку (динаміки) явищ. Так, ста-тистика свідчить про збільшення кількості населення земної кулі, зростання тривалості життя, зменшення середнього віку одру-ження тощо;• аналізу закономірності розподілу елементів сукупності. Це може бути розподіл населення за віком, розподіл сімей за кількістю дітей, за середньодушовим доходом;• аналізу закономірностей структурних зрушень. Наприклад, збільшення частки міського населення в загальній його чисель-ності, збільшення частки населення похилого віку в сільській мі-с¬цевості;• аналізу закономірності зв’язку між явищами. Наприклад, за-лежність продуктивності праці від фондоозброєності, залежність собівартості продукції від продуктивності праці, залежність уро-жайності від родючості ґрунту, залежність попиту від ціни на то-вар.Вихідна (результатна) інформація статистичних спостережень у вигляді статистичних таблиць і графіків подається спеціаліста-ми функціональних підрозділів Держкомстату України (табл. 5.1).Таблиця 5.1КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬКомплекс електронного оброблення Періодичність формування Управління, що виконує роботи1. Вибіркове спостереження за діяльністю малих промислових і будівельних підприємств 1 раз на півро-ку Управління структурної статистики Головного управління статистики підприємств2. Вибіркове обстеження се-лянських (фермерських) гос-подарств 1 раз на рік Управління статистики сільського господарства та навколишнього сере-довища3. Вибіркове обстеження сільськогосподарської діяльності населення: базове опитування 1 раз на місяць — // —4. Обстеження товарного ринку продукції виробничо-тех¬нічного призначення Одноразове Управління статистики торгівліЗакінчення табл. 5.1Комплекс електронного оброблення Періодичність формування Управління, що виконує роботи5. Діяльність ринків сільгосп-продукції 1 раз на рік — // —6. Діяльність речових ринків — // — — // —7. Ціни та продаж сільгосп-продуктів на міських ринках 1 раз на місяць — // —8. Статистичне обстеження умов життя домогосподарств 1 раз на рік, 1 раз на квар-тал Управління обстеження умов життя домогоспо-дарств9. Спостереження ділової активності підприємств Одноразове Відділ методології ста-тистичного моніторингу та кон’юнктурних обсте-жень НДІ статистики України 10. Оброблення статистичних даних обстежень цін і тарифів на споживчі товари та послуги 1 раз на місяць Управління статистики цін11. Оброблення статистичних даних обстежень цін на будівельно-монтажні роботи — // — — // —5.2. Автоматизоване оброблення статистичних даних спостережень ділової активності підприємствСпостереження ділової активності є важливим допов-ненням до офіційної статистики, яку збирають державні органи. Згідно з планом державних статистичних спостережень Держко-мстату України відділ методології статистичного моніторингу та кон’юн¬ктурних обстежень Науково-дослідного інституту статис-тики України з 1997 р. проводить щоквартальні обстеження діло-вої активності підприємств. За результатами кожного обстеження видається бюлетень обстеження ділової активності. До нього включаються матеріали обстежень ділової активності промислових підприємств, будівельних, торговельних, сільськогосподарських і транспортних організацій України. Відомості щодо промислових підприємств подаються як у галузевому розрізі, так і згрупованими за кількістю працюючих; щодо будівельних організацій — за об’єктами виробничого призначення; щодо торгівельних та сільськогосподарських — за формами власності, транспортних — за видами транспорту. Обстеження проводяться що¬квартально за методикою Комісії Європейського Союзу, рекомендованою для застосування у країнах з перехідною економікою. На місцях обстеження виконуються працівниками реґіональних органів статистики. У країнах Західної Європи обстеження економічної активності підприємств здійснюються з першої половини 50-х років ХХ ст. Усі учасники опитувань, що проводяться в європейських країнах, вважають їх результати корисними, особливо в галузевому розрізі. Фірми повідомляють, що використовують підсумки обстежень ділової активності під час розроблення програми дій або бюджетів. Щомісячно в 12 західноєвропейських країнах опитується понад 20 тис. промислових підприємств, 12 тис. будівельних фірм і 8 тис. магазинів роздрібної торгівлі. Переваги обстежень ділової активності: швидкість отримання ділової інформації; інформація з обстежень доповнює дані з офіційної статистики, що дає змогу краще і швидше показувати поширення економічних тенденцій; інформація, отримувана за допомогою обстежень, є суб’єктивною. Ці результати вимірюють розуміння ділової ситуації респондентами. За результатами обстеження отримують інформацію про очікування підприємців і виявляють не тільки їхнє сприйняття економічної ситуації, але й прогнозують їхню економічну поведінку.Результати обстежень ділової активності підприємств дають змогу отримувати інформацію за різними аспектами економічної діяльності, не охопленими кількісною економічною статистикою. Наприклад, дані про оцінку запасів готової продукції або про оцінку виробничих потужностей.Процедури обстежень визначаються передусім фактором швид¬кості їх проведення. Більшість обстежень проводяться із застосуванням анкет, розісланих поштою, що є не тільки дешевшим за використання телефонного зв’язку, а й значно надійніше. Анкета проста, потребує небагато часу для заповнення, містить у собі невелику кількість запитань, запитання не потребують спеціальних розрахунків — керівництву достатньо оцінити тільки поточний стан основних показників роботи своєї організації за простою шкалою та вибрати напрям очікуваних змін. Важливим фактором для якісного проведення обстежень є встановлення зворотного зв’язку з респондентами. Під час кож-ного опитування керівники підприємств отримують бланк анке-ти, який необхідно заповнити. Майже всі показники, які застосо-вуються в обстеженнях ділової активності, дають вихідну інфор-мацію про зміни в майбутньому раніше, ніж відповідні дані, отримувані за традиційними статистичними методами. Це відбу-вається через те, що думки і прогнози передують реальним пла-нам дій, а відповідна інформація потрапляє до офіційної статис-тики тільки після того, як ці плани вже реалізуються на практиці.Основні результати кон’юнктурних опитувань — це суб’єк-тивні оцінки та короткострокові очікування, що формуються на підприємствах. У таких умовах реґулярні відомості щодо оцінок і прогнозів інших товаровиробників вирішують дві проблеми. По-перше, учасники опитувань мають змогу отримувати узагальнену інформацію щодо поведінки великої кількості підприємств. Узагальнена форма підсумків опитувань гарантує конфіденційність індивідуальних відповідей і нівелює випадкові відхилення. По-друге, учасники опитувань отримують непрямий доступ до інформації, яку зібрано іншими підприємствами і трансформовано в управлінські рішення.Таким чином, в умовах ринкової економіки інформація щодо оцінок та очікувань агентів ринку, яка отримується під час кон’юнктурних опитувань, становить цінність для прийняття рі-шень на всіх рівнях управління. Дані обстежень ділової активно-с¬ті підприємств використовуються для побудови ймовірної короткострокової перспективи розвитку динамічного ряду та розроблення і побудови економічних індикаторів. Сучасне суспільство не може обходитися без достовірних економічних прогнозів, тому й надалі необхідно здійснювати дослідження в напрямі створення надійних макро- та мікроекономічних прогно-зів.В умовах економіки перехідного періоду важливе значення мають короткострокові економічні прогнози, які складаються на основі використання інформації кон’юнктурних опитувань.Велику роль у побудові макроекономічних моделей прогнозування відіграють теорія кон’юнктури або економічних циклів, а також різноманітні економетричні мережі.Вхідна інформація задачі — дані обстежень ділової активності підприємств України — формується на основі анкети обстеження ділової активності промислових підприємств.У щоквартальній анкеті ставляться запитання щодо: змін у поточному кварталі порівняно з попереднім обсягом виробленої продукції; обсягу реалізованої продукції; обсягу негрошового попиту на продукцію (векселі, взаєморозрахунки); обсягу запасів готової продукції; спискової чисельності працюючих на підпри-ємстві. У відповіді на запитання ставляться не кількісні, а якісні позначки: більше, без змін, менше.У процесі автоматизованого оброблення статистичних даних спостережень ділової активності підприємств використовуються такі коди: форми документа за ДКУД; організації-складача — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ; території — за КОАТУУ; га-лузі — за ЗКГНГ; виду економічної діяльності — за КВЕД; фор-ми власності — за КФВ; організаційно-правової форми господа-рювання — за КОПФГ; міністерства, відомства, МДО; концерну, асоціації — за СПОДУ; вищестоящої організації — ідентифіка-ційний код — за ЄДРПОУ.Для розрахунку показників, за якими проводиться аналіз діло-вої активності підприємств, формується масив даних з назвою «Дані з обстежень ділової активності підприємств». У країнах Західної Європи статистичні ряди, отримані під час обстежень ділової активності, широко використовуються як ви-переджальні індикатори. Це пояснюється тим, що дані обстежень мають як теоретичні, так і практичні причини для того, щоб з ви-передженням показувати рух циклу виробництва. Формування вихідних повідомлень для респондентів, що взяли участь в об-сте¬женні, здійснюється за показниками, згрупованими за галузями платоспроможний попит, обсяг випуску продукції, зміни цін на продукцію. За результатами кожного обстеження видається бюлетень об-стежень ділової активності. Відомості щодо промислових під-приємств видаються в галузевому розрізі, а по кожній галузі — з питань анкети. Показники, що описують діяльність промислових підприємств по галузі, наведено в табл. 5.2, результати кон’юнк-турного опитування підприємств за відповідний період — у табл. 5.3. Стан ділової активності підприємств будівельної галузі за відповідний період унаочнюють дані табл. 5.4. Вихідні форми також можуть відбивати оцінку рівня попиту (наприклад, на сільськогосподарську продукцію, табл. 5.5) тощо.За таким самим переліком складають вихідні машинограми і по областях. Майже всі показники, застосовувані в обстеженнях ділової активності, дають вихідну інформацію про зміни в май-бутньому раніше, ніж відповідні дані, отримувані за традицій-ними статистичними методами, оскільки думки і прогнози пере-дують реальним планам дій, а відповідна інформація потрапляє до офіційної статистики тільки після того, як плани вже реалі-зуються на практиці. Таблиця 5.2 ПОКАЗНИКИ, ЩО ОПИСУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ПО ГАЛУЗЯХ ЗА ІІІ КВАРТАЛ 2001 рокуГалузь промисловості Забезпеченість замо-вленнями, міс. Коефіцієнт заванта-ження виробничих потуж-ностей, % Неповна зайнятість, % від спискової чисель-ності працюючих Частка продукції,що реалізується на внутрішньому ри-н¬ку, % Середній темп приросту цін (для підприємств, що змінюють ці-ни), % Частка бартерних операцій, % частково не зайняті пра-цівники, % повністю не зайняті працівни-ки, % поточ-ний ква-ртал майбут-ній ква-ртал Електроенергетика10 52 1,9 0,2 100 5,3 – 5,7 9,4Вугільна 6,4 70,8 3,2 0 81,1 1,2 2 16,2Паливна 6,4 72,5 2,2 0,2 88,5 8 7,3 5,1Чорна металургія 3,7 53,7 9 1,4 61,8 1,6 16,7 6,5Кольорова металургія 5,3 63,3 8,9 0,1 34,8 0,7 2 3,2Хімічна та нафтохімічна 3,3 48,2 18,6 4,5 76,9 – 1 0 18,2Машинобудування 3,4 41,1 22 5,7 71,5 6,5 8 21,6Деревообробна 3 46,7 20,4 8,4 82,6 1,4 3,7 28,4Будівельних матеріалів 2,4 40,1 12,3 6 89,5 4 3,6 29,3Скляна і фарфорова 3,5 70,2 12,5 1,9 73,8 2,2 11,3 23Поліграфічна 1,6 74,8 6,2 0 89,8 12,2 24 3Легка 2,7 51,4 19,8 8,5 57,4 46 10,3 19,8Харчова 3,7 48 16,2 4,8 85 – 0,8 3,8 7,6Борошномельна 2,1 48,1 23,6 0 82,9 – 11,5 0,6 15,8Інші галузі 2 71,4 8 0 86,4 7 3 15,6Промисловість у цілому3,4 47,7 17,1 5,3 77,6 3,9 5,2 16,6 Таблиця 5.3РЕЗУЛЬТАТИ КОН’ЮНКТУРНОГО ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ІІІ КВАРТАЛ 2001 рокуПитання Позитивна відповідь Незмінна відповідь Негативна відповідь Немає відповіді БалансПоточний обсяг вироб-ництва 88 12 0 0 + 88Поточний обсяг реалізації 88 6 0 6 + 88Обсяг негрошового по-питу на продукцію (векселі, взаємороз-рахунки) 5 53 29 13 – 24Поточна чисельність пра¬цюючих 24 59 12 5 + 12Поточне виробництво 18 58 24 0 – 6Поточний попит на те-риторії України 41 29 12 18 + 29Поточний експортний попит 0 18 18 64 – 18Запаси готової про-дукції 0 18 18 64 – 18Запаси сировини і матеріалів 0 29 47 24 – 47Обсяг продажу на внутрішньому ринку 88 6 6 0 – 82Обсяг продажу на зов-нішньому ринку 0 24 6 70 – 6

Баланс за тими питаннями, які наводяться у вихідній формі, відбиває різницю між кількістю відповідей «більше» та «менше». Він показує, яка тенденція (до збільшення чи до скорочення) іс-нує в кожному випадку виробництва продукції. Якщо баланс бі-льше нуля, то це означає зростання показника в цілому по сукуп-ності опитаних підприємств. Якщо баланс менше нуля, то це означає зменшення показника по сукупності опитаних підпри-ємств в цілому. Під час аналізу відповідей за кожним з показни-ків додатково розраховується різниця між кількістю відповідей типу «збільшиться» та відповідей типу «зменшиться». Ця різниця називається балансом і дає змогу подати відповіді на кожне запитання одним числом зі знаком «+» або «–». Така величина показує, яка тенденція переважатиме в динаміці кожного показника.Таблиця 5.4СТАН ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ У ІІІ КВАРТАЛІ 2001 рокуОб’єкт будівництва Забезпеченість замовленнями, міс. Забезпеченість фінансуванням, міс. Зайнятість Темп приросту цін, % Частка бартеру, % Частково незайняті працівники, % Повністю незайняті працівники, % поточний майбутній Виробничого призначення 3,6 2,3 8,9 4,1 4,3 2,8 5,9Житлове будівництво 1 2,2 10,7 5,1 1,8 1 8,6Інфраструктура (дороги, ко¬мунікації тощо) 3,1 1,9 11,3 1,9 1 2,3 7,6Агропромисловий ком-плекс 2 1,3 18,6 5,8 – 10 – 4,5 15,4Соціально-культурного призначення 3 2,1 12,2 4,6 5 4,9 9Інші об’єкти 3 2,1 9,8 8,3 2 0 0У цілому по будівництву 3,6 2,1 11,4 5,3 5 3,7 6,4

Респондентами висловлено побажання та пропозиції щодо по-ліпшення умов роботи в будівельній галузі: необхідно знизити податки та позабюджетні відрахування, бажано ввести єдиний податок; необхідно проводити своєчасні розрахунки за виконані роботи; необхідно зменшити процентні ставки банківського кре-дитування; слід посилити відповідальність замовників за несвоє-часну оплату виконаних робіт; треба знизити ціни на будівельні матеріали, забезпечити професійними кадрами; необхідно розра-хунки за виконані роботи проводити у грошовій формі; необхід-но вирішити питання поліпшення фінансування будівельних до-ріг; слід виділяти більше коштів з бюджету на житлове та куль-турно-побутове виробництво; слід закласти до тарифів на елект-роенергію кошти на капітальне будівництво і відновлення спра-цьованих ліній електропередачі.Таблиця 5.5ОЦІНКА РІВНЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ у ІІІ кварталі 2001 року (у % )Попит на продукцію підприємства М’ясо Молоко Птиця Яйця Фуражне зерно Продовольче зерноНормальний 71,2 71,7 11,2 10,5 49,2 44,6Недостатній через: 1) невисоку якість продукції 2,5 1,8 1,7 0,2 5,3 8,92) високу ціну внаслідок високої собівартості власного виробництва продукції 11,5 10,9 1,8 1,0 11,8 12,23) конкуренцію з боку вітчизняної аналогічної продукції 1,5 1,5 0,0 0,3 8,9 11,84) конкуренцію з боку зарубіж-ної аналогічної продукції 0,5 0,2 0,2 0,5 1,2 2,1Оцінка рівня попиту на сільськогосподарську продукцію, за результатами опитування респондентів, у ІІІ кварталі 2001 р. де-що знизилася порівняно з попередніми кварталами. Найсуттєвіше знизилися оцінки щодо попиту на продовольче і фуражне зерно, найменше зниження оцінок — щодо птиці. Зросла частка підприємств, які вважають недостатнім попит на свою продукцію через її невисоку якість та високу ціну внаслідок високої собівартості власного виробництва продукції. Зросла й частка підприємств, які вважають недостатнім попит на різні види продукції через існуючу конкуренцію з боку аналогічної продукції. Ще одна важлива проблема — ефективність побудови системи автоматизованого оброблення статистичної звітності.Питання, у яких галузях доцільніше розпочати розроблення методології побудови системи автоматизованого оброблення статистичної звітності, де для цього підготовлено умови, нагромаджено дані, відпрацьовано технологію збирання, збереження, узагальнення та розповсюдження інформації, мають вирішувати не тільки проектанти, а й замовники.До труднощів, які виникають при спробах організувати моніторинг економічних процесів за допомогою автоматизованої системи оброблення статистичної звітності, слід віднести вирішення таких питань:• Як узгодити методи статистичного аналізу за різними на-прямами?• Як контролювати якість даних?• Як проводити економічний аналіз отриманих даних? • Наскільки ці дані, або агреговані дані, або результати еко-номічного аналізу, виконаного на їх основі, задовольняють спо-живачів?• Як оцінити якість проведеного статистичного аналізу?Користувачі та споживачі інформації на всіх рівнях зацікавле-ні не стільки в самих статистичних даних, скільки в певним чи-ном опрацьованій інформації. Вона має бути подана в максима-льно зручній для сприйняття формі, тобто відповідати запитам адресата. Адресати, які використовують статистичну інформацію для прийняття рішень у межах своєї компетенції, потребують результатів оброблення інформації — аналізу, оцінювання і прогнозування. З одного боку, моніторинг соціально-економічних та інших процесів у державі найдоцільніше організувати саме на базі інформаційної системи Держкомстату України, а з іншого — адресати інформації зацікавлені в одержанні всебічно опрацьованих результатів моніторингу.Автоматизована система оброблення статистичної звітності, що функціонує на базі статистичної інформації, є складною сис-темою. Для неї справедливі та актуальні підходи, використовува-ні при розробленні складних технічних та інформаційних систем. До таких актуальних підходів належить адекватність можливостей системи цілям і задачам типової схеми проведення статистичного аналізу в різних предметних областях. Тобто система повинна забезпечити кінцевого користувача певним набором аналі¬тичного інструментарію для розв’язання всіх задач, що виникають у процесі роботи.Складовими типової системи є підсистеми: взаємодії з базами даних статистичної інформації, візуалізації, статистичного аналі-зу, моделювання, короткострокового прогнозування, комп’ютер-ної графіки та документування.Відкритість системи (система повинна забезпечити можли-вість її розвитку, удосконалення, нарощування функцій, адап-туванню до нових задач) тісно пов’язана з модульним принци-пом її побудови. Забезпечення інтерактивного режиму роботи з кінцевим користувачем здійснюється через дружній до нього інтерфейс. Не зважаючи на професійний рівень кінцевого ко-ристувача, робота системи має бути досить прозорою, легкою та наочною.Принцип приховування службової інформації означає, що ко-ристувач отримує кінцевий результат, не входячи в деталі та проміжні етапи розв’язання задачі.Повнота інформаційного забезпечення забезпечує наявність необхідної статистичної інформації для розв’язання задач, поставлених перед автоматизованою системою оброблення статистичної звітності.Ієрархічність побудови системи дає змогу створювати системи для різних рівнів (від мікро- до макрорівня). Універсальність математичних методів уможливлює використання в системі єдиних для різних рівнів абстрагування алгоритмів.Тому правомірним є питання обґрунтованості використання результатів теорії моделювання складних систем для моделювання соціально-економічних процесів на базі статистичної інформа¬ції. Характеристики об’єкта дослідження статистичної інформації дуже близькі до характерних особливостей складних систем. До них належать: — велике число пов’язаних між собою елементів і підсистем; — cкладність функцій, що виконуються системою і націлені на досягнення мети її функціонування; — багатомірність системи, що обумовлена наявністю великого числа зв’язків між підсистемами; — взаємодія з оточуючим середовищем та функціонування в умовах впливу випадкових факторів; — наявність множини критеріїв оцінки якості функціонування складної системи та її підсистем; — неоднозначність структури складної системи, що обумовлено як різноманітністю структур її підсистем, так і різноманітніс¬тю структур об’єднання в єдину систему; — наявність керування, що часто має ієрархічну структуру, а та¬кож розгалужену інформаційну мережу та інтенсивні інформа-ційні потоки; — різноманітність фізичної природи підсистем, яка характери-зується їх різною фізичною суттю; — велика розмірність та складність моделі системи, що обу-мовлює необхідність застосування для її дослідження сучасних математичних методів декомпозиції, макромоделювання, іміта-ційного моделювання; — інвестування інтегрованих ознак, які властиві системі в ці-лому, а не притаманні кожному її елементу окремо; — відсутність можливості отримання вірогідної інформації про властивості системи в цілому в результаті вивчення власти-востей її окремих елементів.Під моделюванням слід розуміти процес адекватного відобра-ження найбільш суттєвих сторін об’єкта чи явища, що досліджу-ється, з точністю, необхідною для практичних потреб. Моделю-вання являє собою процес подання об’єкта дослідження адекват-ною йому моделлю та проведення експериментів з моделлю для отримання інформації про об’єкт дослідження.Етапами моделювання складних систем є: — постановка конкретної задачі у вигляді побудови інформа-ційної та концептуальної моделі; — формалізація задачі у вигляді побудови математичної мо-делі системи на основі постановки задачі; — перевірка та коригування моделі, з’ясування ступеня адекватності моделі та реального об’єкта за допомогою порівняння фактично зареєстрованих вхідних або вихідних параметрів об’єктів; — знаходження розв’язку задачі на базі уточненої моделі за допомогою того чи того числового методу, складання програми для ЕОМ, що реалізує обраний алгоритм; — отримання сукупності даних, що описують поведінку об’єкта; — практичне застосування та аналіз отриманих результатів, надання їм необхідної змістової форми; — вибір конкретних математичних моделей, що визначається за призначенням та рівнем автоматизованої системи оброблення статистичної звітності.Економіко-математичні моделі, придатні для побудови авто-матизованої системи оброблення статистичної звітності, можна поділити на матричні моделі оптимального планування та еконо-міко-статистичні моделі, що визначають кількісну залежність і взаємообумовленість окремих економічних показників.Залежно від ступеня формалізації системи, що досліджується, та методу побудови моделюючого алгоритму розрізняють моде-лювання із застосуванням чисельних методів, імовірнісне, або статистичне моделювання з використанням спеціальних алгори-тмів чи мов моделювання.Моделювання з використанням чисельних методів здійсню-ють тоді, коли систему можна описати досить строгими матема-тичними співвідношеннями. Його вада полягає в тому, що струк-тура модельного алгоритму і структура інформації визначаються за чисельним методом, а не структурою та властивостями процесу, що досліджується.Застосування методу статистичного моделювання робить мо-делюючий алгоритм за структурою близьким до алгоритму фун-к¬ціонування системи, що досліджується. Зміна умов моделювання не призводить до суттєвих змін алгоритму, який може доповнюватися новими блоками або реалізуватися більше число разів на ЕОМ. 5.3. Автоматизоване оброблення статистичних даних обстежень умов життя домогосподарствОбстеження умов життя домогосподарств здійснюєть-ся відповідно до вимог таких міжнародних стандартів: — застосування принципу територіального, ймовірнісного від¬бору при формуванні мережі домогосподарств, яким пропону-ється взяти участь в обстеженні; — добровільна згода домогосподарств на участь в обстеженні; — періодична заміна (ротація) респондентів (домогоспо-дарств); — розповсюдження даних вибіркового обстеження на генера-льну сукупність, якою є все населення України.Головними напрямами, за якими ведеться щоквартальне спо-стереження, є вивчення: • структури споживчих витрат домогосподарств (грошових витрат на придбання продовольчих, непродовольчих товарів та оплату послуг);• структури інших витрат (матеріальної допомоги іншим до-могосподарствам, витрат, пов’язаних з веденням особистого під-собного господарства, з придбанням нерухомості, будівництвом, формуванням заощаджень тощо);• значення особистого підсобного господарства для форму-вання рівня матеріального добробуту домогосподарства (надхо-дження та використання продукції особистого підсобного госпо-дарства для власного споживання, отримання грошових коштів від їх продажу);• структури доходів і джерел інших надходжень у домогоспо-дарство (окремо вивчаються доходи, які отримує кожен член до-могосподарства);• доплати, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, а також ті види доходів, які надходять до домогосподарства в цілому (допомоги на дітей, допомоги від родичів та інших осіб, доходи від продажу нерухомості та майна, субсидія на оплату житла та комунальних послуг, використання заощаджень).Вхідною інформацією для збирання інформації щодо загальної характеристики є такі документи: 1) «Контрольна картка домогосподарства»;2) «Запитальник основного інтерв’ю». Опитування домогос-подарства проводиться на початку обстеження за програмою від-повідного запитальника стосовно загальних характеристик домо-господарства: його складу, житлових умов, наявності та вико-ристання земельних ділянок, худоби та птиці, антропометричних даних, рівнів освіти та статусів зайнятості його членів. Крім того, інтерв’юер заповнює контрольну картку складу домогосподарства, в якій протягом усього обстеження спостерігаються зміни в його складі.Спостереження за витратами і доходами домогосподарств протягом кварталу здійснюється за допомогою: 1) щоденника поточних витрат домогосподарств; 2) квартального запитальника про витрати та доходи домогосподарства. Щоденник поточних витрат заповнюється безпосеред¬ньо домогосподарством двічі на квартал. У ньому респонденти (домогосподарства) щоденно записують усі витрати та надають їх детальний опис (наприклад, щодо куплених продуктів харчування — опис продукту, його вага та вартість, місце купівлі). Крім того, у щоденнику домогосподарство вказує інформацію про щоденне споживання продуктів, вироблених в особистому підсобному господарстві або отриманих у подарунок. У перший місяць після звітного кварталу здійснюється збирання даних щодо значних і нерегулярних витрат, пов’язаних, зокрема, з купівлею продуктів харчування для споживання протягом тривалого періоду часу (мішків та ін.), а також щодо доходів домогосподарс¬тва. Оскільки домогосподарствам складно пригадати всі витрати та доходи за квартал, вони заносять їх протягом кварталу в «Жур-нал квартальних витрат». Одноразові тематичні опитування здійснюються за допомо-гою анкет під час проведення квартального опитування. У 2001 р. тематичні опитування стосувалися: — витрат домогосподарств на будівництво й ремонт житла та господарських будівель; — наявності в домогосподарствах товарів тривалого користу-вання та стану здоров’я членів домогосподарств; — заборгованості членам домогосподарств із виплати зарпла-ти, пенсій, стипендій, допомог, компенсацій тощо, заборгованос-ті домогосподарств за житлово-комунальні послуги; — самооцінювання домогосподарствами рівня доходів. Передавання звітності здійснюється: на реґіональному рівні — нарочним і засобами електронного зв’язку, на державному рів-ні — засобами електронного зв’язку у вигляді текстового файла.Вихідні форми задачі формуються тільки на державному рівні у вигляді бюлетеня (збірника). Збірник складається з трьох час-тин. Частина перша містить: інформацію щодо програми обсте-ження, принципів формування вибіркової сукупності; методоло-гічні пояснення щодо оцінки якості даних; методичні пояснення щодо основних термінів та системи показників, які характеризу-ють стан матеріального добробуту домогосподарств, а також підсумки обстеження в цілому по Україні. У другій частині збірника наводяться дані щодо витрат і доходів домогосподарств в розрізі реґіонів — Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Основні таблиці: «Оплата населенням житлово-комунальних послуг», «Розподіл домогосподарств за самооцінкою їх матеріальної забезпеченості», «Структура витрат домогос¬подарств», «Структура грошових витрат», «Структура грошових доходів і сукупних ресурсів». У третій частина збірника подається аналогічна інформацію щодо стану матеріального добробуту домогосподарств в розрізі еконо-мічних районів.Нормативно-довідкова інформація складається з локальних довідників, які використовуються для класифікації респондентів і кодування питань обстеження. У цій задачі використовуються довідники: реґіонів, типів населених пунктів, родинних зв’язків членів домогосподарства, причин зміни складу домогосподарст-ва, видів зайнятості, форм власності, галузей економіки, в яких працюють члени домогосподарств, видів діяльності.Опитування відібраних для обстеження домогосподарств ви-конують економісти з обстеження домогосподарств (інтерв’юе-ри), які є штатними працівниками реґіональних управлінь статис-тики. Кожний інтерв’юер проводить спостереження 20—28 до-могосподарств. Оброблення матеріалів обстеження здійснюється централізовано в управлінні обстеження умов життя домогоспо-дарств Держкомстату України разом з відділом обстеження умов життя домогосподарств ГМУС у місті Києві.Вибіркове обстеження умов життя домогосподарств прово-диться в усіх реґіонах країни. Вибіркова сукупність домогоспо-дарств, які обстежуються, репрезентує все населення України, за винятком військовослужбовців строкової служби, осіб, що зна-ходяться в місцях позбавлення волі, осіб, які постійно прожива-ють у будинках-інтернатах, будинках для осіб похилого віку, гу-р¬тожитках (крім сімейних). Збирання інформації та формування бази даних виконується на реґіональному рівні. Контроль та фо-р¬мування бази даних для розв’язання задачі здійснюється в міжреґіональному управлінні статистики. Оброблення інформації проводиться на державному рівні в Держкомстаті України за такою технологією:1. Уведення інформації з Контрольної картки домогосподарс-тва і Запитальника основного інтерв’ю. Дані вводяться у файли SYBASE;2. Візуальний контроль первинних даних;3. Передання інформації в Міжреґіональне управління статис-тики засобами електронної пошти;4. Формування на підставі отриманих даних основного ін-терв’ю реєстру об’єктів обліку;5. Уведення інформації з документів «Щоденник поточних ви-трат домогосподарств», «Квартальний запитальник про витрати та доходи домогосподарства». Дані вводяться у файл SYBASE;6. Передання інформації в Міжреґіональне управління статис-тики засобами електронної пошти;7. Конвертація вибраних розділів файлів СКБД в текстовий формат з допомогою спеціального програмного забезпечення;8. Конвертація текстових файлів у формат пакета SPSS;9. Контроль отриманої інформації засобами пакета SPSS. Ви-користовується синтаксичний, логічний та фрагментальний конт-роль. Фрагментальний контроль здійснюється вручну. Для його проведення виконується сортування масиву засобами пакета SPSS за визначеними ознаками, потім аналізуються максимальні чи мінімальні значення ознак. Так, наприклад, сортування може відбуватися за значенням суми витрат у порядку зменшення цих сум. Потім перевіряються дані по доходах з метою з’ясування відповідності доходів і витрат;10. Передання даних у Комітет статистики; 11. Виконання розрахунків засобами пакета SPSS;12. Формування таблиць для бюлетенів. Розроблення підсумків обстежень здійснюється: • за типами місця проживання домогосподарств (міські посе-лення, сільська місцевість). При цьому міста поділяються на ве-ликі (з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше) та малі (з чисельністю населення менше 100 тис. осіб);• залежно від чисельного складу домогосподарств (одна, дві, три, чотири, п’ять і більше осіб);• залежно від числа дітей у складі домогосподарств (одна ди-тина, двоє, троє, четверо і більше дітей);• залежно від числа дорослих осіб у складі домогосподарств з дітьми (одна, дві, три і більше особи);• залежно від складу домогосподарств без дітей (домогоспо-дарства з однієї особи: у працездатному та непрацездатному віці; домогосподарства з двох і більше осіб: усі у працездатному віці, у працездатному і непрацездатному віці, всі у непрацездатному віці);• залежно від наявності та чисельності працюючих осіб у складі домогосподарств (домогосподарства, в яких немає пра-цюючих; домогосподарства, в яких є одна, дві, три і більше пра-цюючих осіб);• залежно від віку та статі особи, яка очолює домогосподарство (голови домогосподарства);• у групуваннях залежно від розміру середньодушових гро-шових і сукупних витрат домогосподарств.При аналізі якості оцінок показників, побудованих на основі даних вибіркового обстеження, вирішальне значення для прави-льності інтерпретації результатів та для контролю оптимальності дизайну вибірки має інформація: по реґіонах; по економічних районах;13. Оцінювання якості отриманих статистичних даних за фор-мулою ,де — дисперсія характеризує варіацію значень показника по одиницях вибірки.Найбільш наочно характеризують якість даних вибіркових об-стежень такі показники: гранична похибка вибірки LSE та віднос-на стандартна похибка вибірки RSE (або коефіцієнт варіації СV).Величина граничної похибки вибірки LSE визначає межі дові-р¬чого інтервалу для оцінки показника. Вона розраховується за фор¬мулою LSE = t – SE, де t — довірче число (квантиль нормального розподілу або кван-тиль розподілу ймовірностей), яке визначає співвідношення граничної та стандартної похибки за даної ймовірності p (p — імовір¬ність того, що похибка вибірки для оцінювання показника не перевищить величину LSE). Типові значення l, які застосовуються при аналізі даних вибіркових обстежень: 0,67 (для p = 0,50), 1,28 (для p = 0,80), 1,64 (для p = 0,90), 1,96 (для p = 0,95), 2,58 (для p = 0,99).Гранична похибка вибірки використовується для побудови довірчих границь оцінок (границь довірчих інтервалів). Напри-клад, для побудови нижньої уI та верхньої у^ довірчих границь інтервальної оцінки середнього значення у використовуються формулиY – Y – LSE;Y – Y + LSE.Відносна стандартна похибка вибірки RSE (або коефіцієнт ва-ріації CV) розраховується за форулою:RSE =(SE/y) ? 100( %).Відносна стандартна похибка часто використовується як показ¬ник придатності даних для аналізу. Так, якщо RSE < 5 %, то оцін¬ка вважається надійною, якщо 5 % < RSE < 10 % — оцінка є придатною для кількісного аналізу, але її надійність недостатньо висока, якщо 10 % < RSE < 25 %, то оцінка придатна лише для якісного аналізу і її слід використовувати обережно (але іноді публі¬кують дані, для яких RSE сягає 30—40 %).5.4. Автоматизоване оброблення статистичних даних обстежень споживчих цінТака задача призначена для розрахунку індексу цін на товари та рівня інфляції. Індекс споживчих цін розраховується за методологією, яка застосовується в усіх країнах з розвиненою економікою. Розрахунок виконується на основі фіксованого на-бору основних споживчих товарів і послуг, складеного за дани-ми фактичного споживання в сім’ях. Такий індекс є найбільш поширеним показником рівня інфляції і називається «індекс ін-фляції», або «індекс вартості життя». Він вимірює змінну вар-тість фіксованого набору товарів і послуг протягом визначеного часу (наприклад, року), що відбувається виключно за рахунок зміни цін. Задача обстеження споживчих цін інформаційно пов’язана із задачею обстеження умов життя домогосподарств і з комплексами електронного оброблення інформації по статистиці торгівлі.Вхідна інформація. Збирання даних і формування бази даних для розв’язання задачі обстеження споживчих цін відбувається в кілька етапів.На першому етапі відбувається формування складу спожив-чого кошика. Вибір товарів і послуг за зміною цін, щодо яких ве-деться спостереження для обрахунку індексу, здійснюється на базі даних про витрати сімей, тобто результатів, отриманих під час обстеження домогосподарств. До списку обираються товари та послуги за принципом пріоритетності їх споживання в сім’ях, представництва в групі товарів аналогічного призначення і спо-живчих якостей та оцінювання їх наявності в торговій мережі. Ці дані формуються на підставі інформації з КЕОІ по статистиці то-р¬гівлі (на підставі ф. 1-торг «Звіт про товарообіг» термінова, місячна). У зв’язку з тим, що показники бюджетних обстежень про витрати сімей на непродовольчі товари та послуги наведено по укрупнених групах, для розрахунку структури витрат на окремі товари, що входять до них, використовуються показники структури товарообігу та обсягу платних послуг у відповідному періо¬ді. Для спостереження за зміною цін на товари та послуги в поточному році їх відбір здійснюється за показниками про фактичні обсяги споживання сімей за попередній рік. Сформований в такий спосіб «базисний» споживчий кошик є незмінним для щомісячних розрахунків індексів, як в цілому по Україні, так і по реґіо¬нах, протягом усього року. Список товарів і послуг включає близько 300 найменувань по товарах та 80 — по послугах. Це товари і послуги, вартість яких має найбільшу питому вагу в структурі споживання сімей. На підставі цих даних формується файл-довідник «Перелік товарів і товарних груп для проведення спостережень за цінами».На другому етапі здійснюється формування списку місць об-стеження.Для збирання інформації відібрано 29 міст країни, зокрема: усі обласні міста Київ, Сімферополь, Севастополь, Бровари, Біла Церква та Ірпінь. Населення цих міст становить 45 % населення України. Місцями реєстрації цін є підприємства торгівлі та по-слуг, комерційні кіоски, неформальні ринки та ін. На підставі цих даних формується довідник місць обстеження споживчих цін.На третьому етапі відбувається збирання даних щодо спо-живчих цін. Для реєстрації інформації використовується доку-мент «Бланк реєстрації цін на споживчі товари (послуги)». У бланк реєстрації заносяться: назва товару, його код, назва і точна адреса місця реєстрації, детальна характеристика товару, підпри-ємство-виробник та країна-імпортер.До нормативно-довідкової інформації належать: довідник спо-живчих товарів, довідник реґіонів (територій), довідник підпри-ємств торгівлі (місць обстеження), довідник одиниць виміру, структура загального товарообігу, структура роздрібного товарообігу, структура товарообігу ресторанного господарства.Вихідна інформація — це вихідні форми, які формуються як на реґіональному, так і на державному рівнях у вигляді збірників. Міське управління статистики по Києву видає збірник «Київ у цифрах». За розв’язання задачі формуються окремі таблиці по роздрібній торгівлі (бланк А), по ринку (бланк Б), зведені таблиці (бланк А + + Б) і таблиця «Розрахунок індексу цін на споживчі товари». Вихідні таблиці містять таку інформацію: код і назва товару, середня ціна попереднього місяця, середня ціна поточного місяця, індекс ціни.Розрахунок індексу цін на споживчі товари з підсумком, що зростає, з початку року на реґіональному рівні проводиться в розрізі кожного району, при цьому враховується питома вага ко-ж¬ного району (чисельність населення). Вихідні таблиці містять таку інформацію: код і назва товару, обсяг у цінах грудня, індекс цін січня до грудня, обсяг у цінах січня, обсяг у цінах лютого, ін-декс цін лютого до січня, до грудня і т. д. та індекс і обсяг попе-реднього року до поточного.На реґіональному рівні здійснюється формування вихідних документів розрахунку роздрібних цін на споживчі товари, включаючи ресторанне господарство. Результати розрахунків подаються у вигляді таблиць.Результати розрахунків державного рівня передаються в Міні-с¬терство праці та соціального захисту для розрахунку споживчого кошика.Порядок збирання та оброблення даних спостереження здійс-нюється за допомогою опитування відібраних для обстеження торговельних місць і підприємств, що надають послуги, економі-стами по відділу статистики цін, які є штатними працівниками реґіональних управлінь статистики. Реєстрація цін проводиться з 10 до 25 числа кожного місяця. За вибору конкретного виду то-вару за зазначеним у списку найменуванням реєстратор орієнту-ється на споживчий попит населення.Оброблення матеріалів обстеження здійснюється на реґіона-льному і на державному рівнях. Розрахунок індексу за кожним із 300 найменувань товарів і послуг виконується на реґіональному рівні й засобами електронного зв’язку передаються в Держком-стат України. Одержані з реґіонів індивідуальні індекси цін на товари і послуги зважуються на питому вагу відповідного товару в споживчому кошику й аґреґуються у зведений індекс по кож-ному реґіону, де проводиться реєстрація. Вагами для розрахунку національного індексу споживчих цін є показник загальної суми грошових витрат міського населення в кожному реґіоні, який розраховується шляхом множення чисель-ності міського населення на величину середньодушових грошо-вих витрат за даними обстеження сімейних бюджетів:Zr = Kr • GVr,де Zr — загальна сума грошових витрат у реґіоні;Kr — чисельність населення реґіону;GVr — величина середньодушових витрат населення в зада-ному реґіоні.Для розрахунку національного індексу споживчих цін в Україні (індексу інфляції) використовується формула Ласпейреса у варіанті, в якому для розрахунку зведеного індексу передбачається використання індивідуальних індексів щодо попереднього місяця, а не щодо базисного безпосередньо. Розрахований за цією формулою зведений індекс характеризує відношення вартості споживчого кошика товарів і послуг у цінах звітного періоду до його вартості у цінах базисного періоду: ,де ,I0n — індекс за період n порівняно з базисним;P0j — ціна товару j у базисному періоді;Pnj — ціна товару j у періоді n;Q0j — кількість товару j у базисному періоді.Цей алгоритм застосовується для розрахунку національного та реґіонального індексів споживчих цін для характеристики рівнів інфляції.Інформаційна технологія розрахунків зводиться до збирання інформації та формування бази даних на реґіональному рівні. Вона включає такі етапи:1. Формування довідника товарів, що складають споживчий кошик на підставі інформації з бази даних обстеження умов жит-тя домогосподарств (на державному рівні);2. Передавання інформації засобами електронної пошти на реґіональний рівень;3. Формування переліку реґіонів, що підлягають обстеженню (на державному рівні);4. Передавання засобами електронної пошти на реґіональний рівень;5. Формування переліку місць обстеження (на реґіональному рівні);6. Формування даних щодо обсягу товарообігу (на державно-му рівні) (відділ статистики торгівлі);7. Передавання інформації засобами електронної пошти на реґіональний рівень;8. Збирання та введення інформації з документів «Бланк ре-єст¬рації цін на споживчі товари (послуги)».Підтримка інформаційної бази відбувається з використанням у відділі цін програм «Товари» та «Послуги». Програму розроблено з орієнтацією на використання СКБД. Підтримка інформаційної бази про товари відбувається окремо по торговельних точках (бланк А) та окремо по неорганізованій торгівлі (бланк Б). Аналогічні задачі розв’язуються в разі дослідження цін на промислові товари та цін у будівництві.У рамках комплексів «Промисловість (ціни)» та «Будівницт-во» вхідною інформацією є документи: «Звіт про ціни виробників промислової продукції», (щомісячний) та «Звіт про ціни при-дбання матеріалів у будівництві» (щомісячний).

1. Дайте характеристику задач статистичного спостере-ження.2. Охарактеризуйте інформаційну технологію розв’язан-ня задач статистичного спостереження.3. Наведіть перелік форм статистичного опитування.4. У яких формах подається інформація статистичних спостережень?5. Охарактеризуйте масив даних спостережень ділової активності підприємств.6. Наведіть перелік показників, які описують діяльність промислових підприємств.7. Які показники входять до результатів кон’юнк-турного опитування?8. Надати перелік об’єктів будівництва.9. Як здійснюється оцінювання рівня попиту на сільсь-когосподарську продукцію сільськогосподарських підпри-ємств?10. У які способи здійснюються спостереження за витра-тами і доходами домогосподарств?11. Які довідники використовуються для класифікації ре-спондентів і кодування питань обстежень?12. Охарактеризуйте технологічний процес оброблення даних обстежень ділової активності підприємств на ЕОМ.13. Охарактеризуйте оброблення статистичних даних об-стежень споживчих цін.

КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ АВТОМАТИЗОВАНОГО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

6.1. Політика Держкомстату України щодо комерційної діяльності органів державної статистикиРозвиток комерційної діяльності є одним з напрямів реформування органів державної статистики в період ринкових перетворень, який уможливлює при недостатньому бюджетному фінансуванні забезпечення виконання функцій, покладених на ці органи. Політика Держкомстату України щодо такої діяльності ґрунтується на чинній законодавчій базі й здійснюється в межах загальної політики з розповсюдження статистичної інформації.Загальна політика Держкомстату спрямована на те, щоб зробити національну статистику легкодоступною, у формах, які користуються попитом у користувача. У своїй комерційній діяльності органи державної статистики сприяють розповсюдженню статистичної продукції через публікації, бази даних або в інші способи.Розвиток комерційної діяльності стає додатковим стимулом роботи органів державної статистики, який сприяє забезпеченню доступності, гласності та відкритості зведених статистичних даних, як це передбачено Законом України «Про державну статистику» (ст. 3 «Головні завдання державної статистики»), а також відповідно до Закону України «Про інформацію» (ст. 10 «Гарантія права на інформацію»).Головною метою комерційної діяльності органів державної статистики є забезпечення потреб користувачів у статистичній продукції високої якості в тих галузях статистики, де Держком-стат досяг високого рівня компетенції і має особливі стратегічні та технологічні передумови. Крім того, важливими є:• створення і підтримка необхідного для стабільного розвитку суспільства рівня інформаційного потенціалу; • можливість контролю діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з боку громадян і громадських організацій; • підвищення ділової і суспільної активності громадян шляхом надання рівної з державними структурами можливості корис¬туватися відкритою статистичною інформацією; • інтеграція зі світовим інформаційним простором.В основу комерційної діяльності органів державної статистики Держкомстат покладає такі принципи: — забезпечення неупередженості; — об’єктивність і політична нейтральність; — забезпечення точності, надійності та цілісності статистичної інформації; — дотримання загальноприйнятих у міжнародній практиці ме-тодів збирання, обрамлення, аналізу та розповсюдження статис-тичної інформації, міжнародних стандартів і методології; — забезпечення змістовності. Держкомстат розробляє цілу низ¬ку статистичних стандартів, класифікацій та методологій і прагне їхнього узгоджування з міжнародними стандартами; — недопущення діяльності з метою обмеження конкуренції; — недопущення зловживання домінуючим становищем на інформаційному ринку у вигляді невиправдано високих цін на статистичну продукцію та послуги; — недопущення цінової дискримінації в межах окремих груп користувачів; — уважне ставлення до вимог клієнтів з боку персоналу органів державної статистики і суворе дотримання ділових вимог до статистичної діяльності; — урахування у процесі обслугування користувачів обставин, що мають значення для підтримання довіри до Держкомстату як виробника статистичної продукції.Маркетинг Державного комітету статистики України має на меті в широкому розумінні — донести статистичну інформацію до користувачів у найбільш придатній для них формі, у комерційному значенні — збільшити збут своєї продукції на інформаційному ринку і забезпечити залучення коштів на зміцнення матеріально-технічної бази органів державної статистики.У правовому сенсі це відбувається шляхом укладення договорів між Держкомстатом, підприємствами та організаціями, які входять до сфери його управління, і клієнтами.Державний комітет статистики, спираючись на основоположні принципи офіційної статистики ООН та дотримуючись Закону України «Про державну статистику» (ст. 9 «Використання стати-с¬тичних даних», ст. 12 «Обов’язки органів державної статистики»), розвиваючи комерційну діяльність органів державної статис¬тики, гарантує збереження та захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниці юридичних осіб, знеособлення даних про фізичних осіб.Досягнення цілей Держкомстату щодо комерціалізації діяльності органів державної статистики є можливим лише за умови створення дієвої системи розповсюдження статистичної інформації та послуг на платній основі, яка передбачає створення сукупності баз і банків статистичних даних, статистичних реєстрів, єдиної системи національних і галузевих класифікацій, технологій їх ведення і використання, систем розповсюдження і подання даних, телекомунікаційних систем, системи цін і тарифів й системи фінансового обліку операцій, які задовольнятимуть потреби підприємств, організацій і громадян у статистичній інформації.Важливою складовою проблеми формування системи розповсюдження статистичної інформації та послуг на платній основі є задача формування інформаційного посередника між системою статистики і користувачем. Цим посередником є класифікатор техніко-економічних і соціальних показників, у поєднанні з реґламентами збирання даних та інформацією про економічні моделі, для забезпечення яких вони збираються.Політика Держкомстату щодо створення і розвитку системи виконання статистичних робіт і надання органами державної статистики послуг на платній основі здійснюється з урахуванням інтересів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Вона враховує можливості міжнародного співробітництва у сфері інформаційних технологій, продуктів і послуг, реальні можливості національної індустрії в умовах ринкової економіки.Державний комітет статистики України— це державна організація за збирання, аналізу і розповсюдження інформації про стан економічних, політичних і суспільних сторін життя країни.Методи оброблення даних первинного обліку ґрунтуються на групуванні за міжнародними класифікаціями і формами подання даних в органи міжнародної статистики. Міжнародним стандартам відповідають склад показників, періодичність подання і форми публікації статистичних даних. Збирання інформації від підприємств, організацій, комерційних структур і реєстрація її на машинних носіях виконується з документів. Забезпечується зв’я¬зок між рівнями статистичної інформаційної системи і користувачами інформації, використовуються комп’ютерні технології тиражування інформації, здійснюється вихід у міжнародні мережі та забезпечення закордонних партнерів узгодженою статистичною інформацією. Забезпечується взаємодія ІС ДКС з інформаційними системами центральних економічних органів, Кабінетом Міністрів України та Апаратом Президента України. Збирання вхідних даних від великих підприємств здійснюється по каналах зв’язку, статистичною інформацією забезпечуються всі споживачі на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях.Будь-яка інформація, у тому числі й статистична, може розглядатися як товар, який має визначену вартість, і виступає як об’єкт купівлі-продажу. Перехід до ринкових відносин, активізація зовнішньоекономічних зв’язків змушують подивитися на інформацію як на об’єкт, який має приносити прибуток продавцеві.У соціалістичній економіці інформація довгий час уважалася «безцінним» товаром, вартість якого визначалася головним чином вартістю надання інформації певної форми.Існують різні форми розповсюдження інформації — від традиційних на паперових носіях до сучасних у вигляді дискет, оптичних дисків, банків даних, електронної пошти, надання даних через мережу Internet. З появою нових інформаційних технологій, заснованих на використанні сучасних обчислювальних машин, банків даних, мереж, почалася революція у сфері комерційного розповсюдження інформації.За кордоном ринок комп’ютерної інформації значною мірою сформувався вже в кінці 60-х — на початку 70-х років. Це було пов’язано насамперед з розвитком автоматизованих банків даних (АБД), доступних широкому колу користувачів через мережі ЕОМ. У цей період у розвинених країнах з’явилося багато організацій, які спеціалізувалися на виконанні тих чи тих функцій, пов’язаних з комерційним розповсюдженням інформації. Сформувалася система організаційно-економічних і правових відносин між такими організаціями, склалося програмно-технічне і телекомунікаційне середовище їх функціонування. Розповсюдження інформації як вид діяльності стало одним з важливих елементів функціонування сучасного суспільства. В економічно розвинених країнах склалася індустрія інформації, орієнтована на задоволення потреб широкого кола споживачів.В Україні поступово також створюється індустрія інформації, склад і структура якої багато в чому схожі на закордонні анало-ги. Концепція створення системи платних статистичних фондів і послуг в Україні базується на прийнятих рішеннях органів державної влади. Передусім це Закони України «Про державну статистику» та «Про інформатизацію» і постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виконання ста¬тистичних робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі» від 3.08.1998 р.Держкомстатом України було прийнято накази «Про утворення Ради з розвитку діяльності органів державної статистики, пов’язаної з виконанням робіт та наданням послуг на платній основі» від 5.10.1998 р. № 341, «Про Положення про Раду з розвитку діяльності органів державної статистики, пов’язаної з виконанням робіт та наданням послуг на платній основі» від 2.11.1998 р. № 375, «Про програму розвитку діяльності органів державної статистики, пов’язаної з виконанням робіт та наданням послуг на платній основі» від 3.11.1998 р. № 376.Положення про виконання статистичних робіт та надання органами статистики послуг на платній основі розроблене на виконання Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку державної статистики та з метою залучення додаткових коштів на розвиток державної статистики» від 22.11.1997 р. № 1299. Воно визначає порядок та умови виконання статистичних робіт і надання органами державної статистики послуг на платній основі. На сьогодні статистична система України переживає період реорганізації, відбувається кардинальна зміна способів виробни-цт¬ва статистичної інформації і вимог її споживачів, різко розширюється їх коло, йде заміна міжнародних стандартів подання та розповсюдження статистичної інформації. Рівень доступності та адекватності статистичних даних значно впливає на економіку, обороноздатність і політику держави, на формування суспільно-політичних рухів і соціальної стабільності.Перебудова соціальних і політичних умов в Україні, формування ринкової економіки спричинили необхідність істотної зміни системи статистичних послуг. Нині спостерігається значне розширення ринку інформаційних і статистичних послуг і продук¬тів. Проте інформаційне забезпечення органів державного управління, суб’єктів, що господарюють, і громадян залишається на низькому рівні. Можливість доступу до інформації, як правило, обмежується її відомчою належністю й обумовлена, найчастіше, службовим становищем, соціальним статусом споживача. Не вирішено проблему доступу до ресурсів статистичної інформації віддалених територій. Більшість споживачів одержують інформацію у традиційному вигляді (друкарські видання, радіо, телебачення). Статистичні послуги і дані надаються клієнтам (особливо не державним) без відповідного методологічного забезпечен¬ня. Це спричинює недостатню впевненість клієнтів у достовірності статистичних даних, завищення вимог до кількості даних і надмірність в збиранні первинної інформації, здороження розроблення та експлуатації систем.Вирішити всі ці проблеми в умовах недостатнього бюджетного фінансування можливо тільки в рамках формування системи платних статистичних фондів і послуг. Така система являє собою сукупність баз і банків даних, статистичних реєстрів єдиної системи національних і галузевих класифікацій, технологій їх ведення і використання, систем поширення і подання даних, телекомунікаційних систем, системи цін і тарифів й системи фінан¬сового обліку операцій, які задовольняють потреби організацій і громадян у статистичній інформації. Об’єктивні знання, що зберігаються у статистичних базах даних, стануть фактором прогресивних соціально-економічних якіс¬них змін тоді, коли вони знайдуть зацікавленого в них споживача і будуть йому доступні.Важливою складовою проблеми формування системи платних статистичних фондів і послуг є задача формування інформаційного посередника між системою статистики і споживачем. Цим посередником є класифікатор техніко-економічних і соціальних показників, поєднаний з реґламентами збирання даних та інформацією про економічні моделі, для забезпечення яких вони збираються.Основною метою формування системи платних статистичних фондів і послуг є забезпечення потреб громадян та організацій та їхніх прав на якісну статистичну інформацію. Крім того, важливими цілями є: — cтворення і підтримка необхідного для стабільного розвитку суспільства рівня інформаційного потенціалу; — надання можливості контролю діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з боку громадян і громадських організацій; — підвищення ділової і суспільної активності громадян шляхом надання рівної з державними структурами можливості корис¬туватися відкритою статистичною інформацією; — інтеграція зі світовим інформаційним простором.Відповідно до рішення Координаційно-консультативного ко-мітету СНД створюється автоматизована система інформаційно-го обміну (АСІО) між державами — учасниками Співдружності. У комплексі заходів передбачається ув’язування робіт з форму-вання і розвитку системи статистичних фондів із програмою створення АСІО СНД.Політика формування і розвитку системи платних статистич-них фондів і послуг здійснюється з урахуванням інтересів органів державної влади, органів місцевого управління, юридичних і фізичних осіб. Вона враховує можливості міжнародного співробітництва у сфері інформаційних технологій, продуктів і послуг, реа¬льні можливості національної інформаційної індустрії в умовах ринкової економіки і передбачає вирішення таких задач: • забезпечення умов, що гарантують реалізацію прав громадян на статистичну інформацію; • cтворення всіх необхідних умов для задоволення потреб у статистичній інформації органів державної влади та об’єктів гос-подарської діяльності; • установлення порядку формування і використання статисти-ч¬них ресурсів, обов’язкового для всіх суб’єктів інформаційних відносин у рамках єдиного інформаційно-правового простору; • забезпечення сумісності та взаємодії систем інформатизації клієнтів і системи статистичних фондів на базі сучасних інфор-маційних технологій, міжнародних стандартів, національної сис-теми класифікації та кодування інформації; • ефективне використання державними і недержавними орга-нізаціями, а також громадянами статистичної інформації; • створення ефективної системи ліцензування діяльності з розповсюдження статистичної інформації; • забезпечення повноти, точності, достовірності та своєчасно-сті подання статистичної інформації організаціям і громадянам незалежно від їх територіального розміщення; • забезпечення комплексності захисту статистичних даних, застосування ефективних засобів і методів забезпечення захисту інформації.Формування і використання системи статистичних фондів — одна з ключових проблем створення системи платних ресурсів. У загальному випадку статистичні фонди формуються в результаті діяльності як органів державної статистики, так і органів державної влади, державних і недержавних підприємств, наукових, навчальних і громадських організацій. Вони охоплюють інформацію і знання, а також лінгвістичні засоби, застосовувані для опису конкретної предметної області й доступу до інформації і знань.У процесі формування і використання інформаційних ресурсів здійснюються збирання, оброблення, збереження, пошук і видача інформації за запитами або відповідно до реґламенту.Протягом останніх років роботи з поліпшення статистичного інформаційного забезпечення органів державної влади і управ-ління, усього суспільства зосереджувалися переважно на ство-ренні технічних засобів відповідних автоматизованих систем і мереж, призначених для передавання та оброблення інформації. Це робилося з припущенням наявності достатніх обсягів інфор-мації. Ставилося завдання забезпечити можливість її оперативно-го та цілеспрямованого використання на основі впровадження сучасної обчислювальної техніки. Однак, незважаючи на певне просування робіт з автоматизації, потрібної статистичної інфор-мації на сьогодні бракує. Статистичне забезпечення органів дер-жавної влади орієнтовано на галузевий принцип і підвищення ефективності надання галузевої інформації. Це зумовило ство-рення значної кількості предметних баз даних, сотень локальних і галузевих класифікаторів, що практично унеможливлює надання комплексних аналітичних та інформаційних послуг.Формування системи аналітичних фондів дає змогу істотно підвищити якість статистичного обслуговування як державних, так і недержавних замовників. Недержавним організаціям варто дозволити брати участь у формуванні та використанні статистичних фондів і в наданні на їх основі інформаційних послуг за наявності ліцензії, що видається ДКС.Основними завданнями політики ДКС у сфері розвитку інфра-структури системи статистичних фондів є: — упровадження вітчизняних сучасних інформаційних техно-логій;— сприяння впровадженню інформаційних технологій, вико-ристаних у зарубіжних інформаційних системах національного і транснаціонального масштабу; — залучення кваліфікованих кадрів для виконання робіт у сфері розповсюдження інформації і даних.Формування статистичних фондів в інтересах органів держав-ної влади спрямоване на об’єднання і розвиток існуючих інфор-маційно-аналітичних ресурсів для забезпечення їх ефективної управлінської діяльності. Основою є інформаційна система, яка забезпечує інформаційну підтримку прийняття рішень як у сфері управління економікою, так і в галузі соціальної політики. Її роз-роблено з урахуванням таких вимог: формування системи статистичних фондів в інтересах громадян і органів державної влади; доступ органів державної влади і насамперед Президента та Уряду України до всіх статистичних фондів; захист державної таємниці; використання сучасного телекомунікаційного сере-довища.Органи державної статистики безкоштовно забезпечують Ад-міністрацію Президента України, Верховну Раду України, Кабі-нет Міністрів України, інші органи влади, Національний банк України, наукові установи, інших юридичних осіб і громадян (у разі залучення їх до виконання завдань органів влади) статис-тичною та аналітичною інформацією, виробленою в рамках ви-конання планів статистичної та економічної роботи і коштів, ви-ділених на збирання та оброблення цих даних.Економічною метою встановлення Держкомстатом цін і тари-фів для фіксованих видів робіт і послуг, що сплачуються за раху-нок замовників, є повне покриття витрат. При продажу статисти-ч¬них баз даних, зібраних у рамках плану статистичних робіт, ціна встановлюється в розмірі 70 % від вартості збирання такої бази даних.У процесі експлуатації системи статистичних фондів повинні дотримуватися основні вимоги законодавства: • захист авторського права і права майнової власності на ін-формаційні ресурси, інформаційні технології і засоби їх забезпе-чення; • формування і використання статистичних фондів в умовах рівності всіх форм власності шляхом створення інформаційного ринку і конкурентного середовища, дотримання державної анти-монопольної політики; • відповідальність суб’єктів за правопорушення під час фор-мування інформаційних ресурсів і їх використання; • інформаційна безпека.Апаратно-програмні засоби в системі статистичних фондів мають забезпечувати захист інформації на будь-якому етапі її електронного оброблення, збереження і приймання-передавання. Засоби захисту інформації мають відповідати вимогам, зазначе-ним законодавством. Політика Держкомстату щодо розповсюдження статистичної інформації і надання послуг користувачам на платній основі реа-лізується шляхом виконання заходів з розвитку комерційної дія-льності органів державної статистики. Поточне управління і кон-т¬роль за реалізацією заходів програми здійснює Рада з розвитку комерційної діяльності органів державної статистики. У разі по-треби виконавці програми пов’язаної з виконанням робіт і надан-ням послуг на платній основі, вносять Раді пропозиції щодо уто-чнення заходів.На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку державної статистики» від 22.11.1997 р. та з метою за-лучення додаткових коштів на розвиток державної статистики Кабінет Міністрів України затвердив Положення про виконання статистичних робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі. Органи державної статистики прово-дять свою діяльність відповідно до плану статистичних робіт, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Статистичні спостереження за цим планом виконуються за рахунок асигну-вань з державного бюджету. Додаткові роботи, не передбачені планом статистичних робіт, виконуються за наявності джерел державного фінансування або за рахунок коштів замовників цих робіт.Статистичні роботи виконуються, а послуги на платній основі надаються органами державної статистики як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Органи державної статистики, що виконують статистичні роботи та надають послуги на платній основі, відповідно до законодавства забезпечують дотримання державної та комерційної таємниці юридичних і фізичних осіб та знеособлення даних про фізичних осіб.Органи державної статистики на платній основі виконують такі види робіт і надають послуги:• розроблення програмно-методологічних та організаційних засад статистичних обстежень; • проведення спеціально організованих обстежень, які вклю-чають збирання, оброблення, аналіз та публікацію інформації; • консультування з питань організації та проведення статис-тичних обстежень; • оброблення та здійснення статистичного аналізу інформації, зібраної іншими організаціями; • консультування і навчання користувачів статистичної інфо-р¬мації з питань методології обчислення та аналізу статистичних показників; • публікування матеріалів з питань статистичної методології; • розповсюдження статистичної та іншої інформації на папе-рових та електронних носіях: статистичних щорічників, збірни-ків, бюлетенів, брошур, буклетів; експрес-інформації та експрес-доповідей; економічних доповідей та аналітичних записок щодо стану економіки та окремих її галузей; первинних статистичних даних; статистичної інформації на замовлення; баз даних; відо-мостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організа-цій; планів статистичної та економічної роботи Держкомстату, планів роботи підприємств, установ та організацій; переліків та телефонних довідників підприємств, установ і організацій.Первинними елементами індустрії інформації є виробники ін-формації — організації, які здійснюють збирання, системати-зацію інформації та переведення її у форму, що читається ма-шиною. Це органи державної статистики, зовнішньоекономічні організації, інформаційні агентства, науково-дослідні інститути тощо.Інший тип — власники АБД. До них належать організації, які купують інформацію і здійснюють завантаження її в бази даних. В Україні ці функції виконують, як правило, самі виробники інформації. За кордоном функції виробників інформації і власників АБД, як правило, організаційно розподілені. Це по-яснюється вищим рівнем спеціалізації та кооперації в індустрії інформації.Забезпечення доступу користувачів до АБД здійснюють орга-нізації — власники мереж ЕОМ і телекомунікаційних засобів. Бі-льшість ЕОМ у світі пов’язані між собою, що забезпечує корис-тувачеві можливість звертатися до АБД, розміщених у різних країнах.Інформаційні посередники (брокери) — це організації, які здійснюють «навігацію» користувачів у морі інформації, яка збе-рігається в різних АБД. Часто організації такого типу виконують і функції пошуку інформації в декількох АБД на замовлення ко-ристувача. Користувачі АБД здійснюють пошук інформації в АБД самостійно або через інформаційних посередників.Статистична інформація широко представлена на закордон-ному інформаційному ринку. Існує декілька сотень АБД, які збе-рігають статистичну інформацію, використовувану у сфері бізне-су, освіти, науки.У деяких закордонних АБД міститься статистична інформація по країнах СНД, одержана як з офіційних, так і з неофіційних джерел, хоча її частка в загальному обсязі інформації, яка збері-гається в АБД, зовсім незначна.Розширення гласності, зростання інтересу до України в усьо-му світі сприяють побудові вітчизняних комерційних автомати-зованих банків статистичних даних (КАБСД). В органах держав-ної статистики України є всі необхідні умови для створення та експлуатації КАБСД. Це — інформаційна база, розвинені обчис-лювальні мережі, досить високий рівень підготовки кадрів. Ство-рюється вітчизняний комерційний автоматизований банк статис-тичних даних ІНТЕРСТАТ.Однак, враховуючи практично повну відсутність у країні до-свіду комерційного розповсюдження статистичної інформації, реалізація об’єктивних передумов для успішного створення та експлуатації КАБСД можлива тільки за умови попереднього ви-конання цілої низки робіт, традиційно об’єднаних у поняття «ма-р¬кетингова підготовка».Аналіз інформаційного ринку виконується для вироблення ре-комендацій зі створення та розвитку інформаційного забезпечен-ня АБД і використовується з метою виявлення: ринкових станда-р¬тів відносно інформаційного змісту комерційних АБД; попиту на інформацію, яка міститься в базах даних (БД).Успішне функціонування комерційних АБД на міжнародному ринку свідчить про те, що її інформаційний зміст відповідає пев-ним стандартам, кількісною характеристикою яких виступають значення таких (найпоширеніших) ознак: а) інформаційний зміст АБД в цілому — кількість БД, їх тема-тика тощо;б) зміст окремих баз статистичних даних, які входять до скла-ду АБД — кількість і розрізи динамічних рядів, їх тематична різ-номанітність, ступінь статистичного оброблення динамічних ря-дів (наприклад, вирівнювання, виявлення тенденцій), рівень аґре-ґування рядів (мікрогалузевий, макрорівень тощо), глибина рет-роспективи, частота актуалізації, періодичність інформації, вид даних, територіальне охоплення і т. д.Для визначення найсуттєвіших ознак необхідно встановити їх зв’язок з показниками, які відбивають комерційні результати АБД-аналогів. Мірою комерційного успіху АБД і БД є прибуток, одержаний в результаті їх експлуатації. А для баз даних і прибу-ток від їх продажу на машинних носіях.Для прогнозування АБД необхідна систематична інформація про потребу потенційних користувачів в даних і про ціни на ін-формаційні послуги.Статистичний аналіз закордонних АБД і БД, проведений на матеріалах баз економічних даних, дав змогу виявити стандарти, які стосуються тематичної різноманітності динамічних рядів, глибини їх ретроспективи, періодичності та ступеня статистичного оброблення.Для БД, кожна з яких міститься не менш як у трьох АБД, зі-брано інформацію про такі характеристики інформаційного зміс-ту: число динамічних рядів, частота їх актуалізації і тематика. При цьому перші дві ознаки виражені в інтервальній шкалі. Як показав аналіз закордонних літературних джерел, найбільший комерційний успіх мають бази даних, які містять не менше 10 000 динамічних рядів, що актуалізуються не рідше одного ра-зу на місяць, а частина з них являє собою динамічні ряди фінан-сових показників. Орієнтація комерційних АБД на ринковий попит зумовлює необхідність в дослідженні потреб потенційних користувачів ін-формації, яка розповсюджується за допомогою комерційних АБД. Дослідження таких АБД передбачає: аналіз інформаційного змісту інших комерційних АБД, аналогічних за предметною областю; сегментацію ринку. Аналіз інформаційного змісту комерційних АБД дає змогу ви-значити загальні тенденції в попиті на інформацію шляхом вияв-лення інформації, яка найчастіше включається до складу закор-донних АБД-аналогів і користується підвищеним попитом.Для КАБСД аналогами є закордонні комерційні АБД, у яких містяться бази статистичних даних про соціально-економічні процеси в країнах СНД. Як характеристики АБД найбільший ін-терес являють: тематика динамічних рядів за галузями статисти-ки; глибина ретроспективи динамічних рядів; частота актуалізації динамічних рядів; періодичність інформації; наявність територіальних, часових, галузевих та інших розрізів показників; вид джерел даних (офіційні публікації чи власні оцінки) і ступінь статистичного оброблення динамічних рядів.Аналіз інформаційного змісту комерційних АБД може бути проведений відповідно до описаної вище схеми. Проте реалізація її в повному обсязі ускладнюється через відносно невелику кіль-кість закордонних баз даних про економіку і соціальну сферу країн СНД. Наприклад, у ІПС INFOSERVICE містяться відомості лише про БД подібного типу — WIIW (АБД І.P.Sharp) і CPE (АБД VEFA-CEIS).За таких умов доцільним є не стільки кількісне, скільки якісне вивчення інформаційного змісту окремих БД-аналогів.Так, одержана в процесі аналізу БД WIIW інформація про те-матику динамічних рядів у вигляді процентного розподілу по групах статистичних показників дає деяке уявлення про структуру попиту на статистичну інформацію про країни СНД (табл. 6.1).Як видно з наведених даних, для комерційного успіху вітчиз-няного КАБСД необхідно включити до його складу динамічні ря-ди показників, які стосуються насамперед статистики зовнішньо-економічних зв’язків, промислового виробництва, народонаселен¬ня і трудових ресурсів, а також капітального будівництва, оскільки така інформація в користувачів викликає найбільший інтерес. Перевага вітчизняного КАБСД перед закордонними аналогами може бути досягнута за рахунок оперативної актуалізації і глибшої ретроспективи динамічних рядів, подання додаткових показників із часових і територіальних розрізів, довідкової інформації. Так, лаг між опублікуванням офіційної статистичної інформа-ції країн СНД та її введенням у БД WIIW становить два роки, за винятком тієї її частини, яка оновлюється на основі повідомлень органів статистики, які періодично публікуються. У цій базі да-них більшість динамічних рядів є річними, крім того, повністю відсутній територіальний розріз показників, а також будь-які ме-тодологічні коментарі.Таблиця 6.1ПИТОМА ВАГА ДАНИХ БД WIIWГалузь статистики Питома вага даних у БДЗовнішньоекономічні зв’язки 47Промислове виробництво 18Капітальне будівництво 10Народонаселення і трудові ре-сурси 7Продуктивність праці 5Фінанси, кредит і грошовий обіг 3Соціальний розвиток 2Агропромисловий комплекс 2Національний дохід 1Торгівля 1Інше 4Усього 100Сегментація ринку дає змогу конкретизувати коло потенцій-них користувачів комерційного АБД на основі їх групового і пер-сонального аналізу, а також визначити їхню потребу в інфор-мації.Груповим аналізом визначаються основні групи потенційних користувачів. Головними класифікаційними критеріями слугують їхня професійна належність і наявність досвіду роботи з АБД. З цього погляду, основними групами користувачів АБД є проміжні та кінцеві користувачі. До проміжних користувачів належать центри інформації, бібліотеки та організації-посередники, які надають послуги у сфері інформаційного пошуку.При виборі групи користувачів, на яку орієнтується комерцій-ний АБД, мають враховуватися порівнянні переваги і вади, які випливають з такої орієнтації. Перевагами групи користувачів є: — розширення кола потенційних користувачів; — одержання додаткового прибутку від пошуку і оброблення інформації, яка являє інтерес для кінцевих користувачів; вадою є необхідність додаткових витрат на створення дружнього інтер-фейсу.Уточнення складу потенційних користувачів та їхніх запитів може здійснюватися за допомогою персонального аналізу, який виконується на основі запитів, що надходять до статистичних органів, і публікацій в пресі.Формування цін на інформаційні послуги, які надаються ко-мерційним АБД, — важливий етап програми маркетингу, здійс-нюється на основі аналізу очікуваної рентабельності АБД і кон’юнктури інформаційного ринку. При цьому для вітчизняних АБД доцільно встановлювати кілька варіантів цін у гривнях (внутрішні ціни). Такі ціни визначаються виходячи із загальних факторів, специфічних для кожного варіанта.Факторами, які впливають на форму внутрішніх і зовнішніх цін, є якість інформаційних послуг (наприклад, унікальність, достовірність, оперативність інформації), а також очікуваний попит на них.Специфічним фактором, який формує внутрішні ціни є обсяг витрат на розроблення та експлуатацію АБД з урахуванням пла-нованої рентабельності. На основі конкретних розрахунків ви-значається величина виручки від наведення інформаційних по-слуг, яка необхідна для компенсації витрат і одержання запла-нованого прибутку. Виходячи з цієї величини визначається рі-вень цін на роботу внутрішніх користувачів з вітчизняними АБД.Зовнішні ціни, визначені у валюті, меншою мірою залежать від витратної основи, визначеної у гривнях, через що формують-ся під впливом кон’юнктури міжнародного інформаційного рин-ку, зокрема залежно від структури і рівня світових цін на інфор-маційні послуги, які надаються закордонними АБД-аналогами.Аналіз принципів ціноутворення на інформаційні послуги в контрактах на надання українським користувачам доступу до за-кордонних АБД показав, що найбільшого поширення набули такі види цін: ціна години приєднання до АБД і різних БД; ціна одер-жання інформації в різних режимах; ціна передплати на АБД та окремі БД.Конкретне співвідношення цін на інформаційні послуги ви-значається прийнятою ціновою політикою, яка залежить від рин-кової кон’юнктури і стадії життєвого циклу АБД.На початковому етапі комерційної експлуатації АБД цінова політика має бути спрямована насамперед на завоювання ринку, що може бути досягнуто за рахунок: — надання права безоплатного доступу до АБД протягом пер-ших сеансів; — відмови від стягнення ціни передплати; — безплатного надання довідкової інформації; — установлення відносно низької ціни години приєднання ра-зом з достатньо високою ціною за одержання інформації; — безплатного навчання роботи з АБД і консультування.У міру нагромадження досвіду комерційної експлуатації віт-чизняних КАБСД і зміцнення його ринкових позицій можлива модифікація цінової політики в напрямі справляння ціни перед-плати, коригування цін відповідно до попиту, включення до прейскурантів додаткових видів цін. З метою стимулювання по-питу на інформаційні послуги на всіх етапах має бути розроблено систему пільг для постійних користувачів АБД у вигляді зниження цін залежно від інтенсивності роботи з АБД.Визначення конкретних значень цін є однією з найважливіших проблем ціноутворення і маркетингової підготовки в цілому. Стосовно інформаційних послуг ця проблема утруднюється й складністю планування безпосередніх витрат на надання конкретної послуги у зв’язку з її неоднорідністю. Витрати на створення АБД складаються з витрат на збирання інформації та розроблення програмного забезпечення для пошуку, оброблення та видачі результатної інформації.Прогнозування попиту на інформаційні послуги здійснюється виходячи з якісних характеристик, а також тенденцій інформа-ційного ринку і досвіду комерційної діяльності АБД. Якщо такий досвід відсутній, доцільно використовувати імітаційні методи, які дають змогу оцінити достовірність різноманітних варіантів цінової політики.6.2. Інформаційні джерела і технологія їх використання для інформаційного наповнення КАБСДОцінка інформаційного середовища ґрунтується на аналізі застосовуваних у процесі оброблення структур даних і визначених ними інформаційних технологій — систем файлового оброблення та АБД.Технологія файлового оброблення поширена у вигляді розв’я-зання окремих задач і комплексів задач на основі автоматизова-них систем оброблення даних. Структури даних, які застосову-ються в автоматизованих системах оброблення даних, належать здебільшого до лінійного типу. Ціла низка задач економічного характеру є задачами «прямого розрахунку», тому організація їх масивів базується на даних лінійної послідовної структури, у бі-льшості випадків упорядкованій за певними значеннями ключо-вих ознак. Така структура даних з позиції їх логічного перетво-рення є найпростішою.Однак багато автоматизованих систем оброблення даних опе-рують з більш складною рядковою лінійною структурою даних, яка є різновидом спискової структури. Застосування спискових структур дає змогу уніфікувати процес кодування даних, полег-шує організацію умовно-постійної інформації, скорочує дублю-вання даних у масивах, забезпечує виграш у часі за пошуку конк-ретних даних. Обом типам названих структур притаманна така ознака: фор-мат запису відомий наперед і твердо фіксований, що дає змогу розробити в кожному конкретному випадку засіб для конверту-вання у прийнятий формат даних КАБСД. Однак через універса-льність цього підходу витрати на конвертування можуть бути значними.Перспективнішими з цього погляду джерелами інформації можна вважати АБД, на основі яких досягається інтеграція інфо-р¬маційної системи за рахунок однаковості організації даних на машинних носіях і щільності функціональних зв’язків задач че-рез інформаційні масиви. У загальному випадку це означає замі-ну багатьох локальних масивів з лінійною структурою на недуб-льовані по елементах бази зі складною ієрархічною або мереже-вою структурою даних. Конвертування інформації з такого тех-нологічного середовища є ефективнішим, особливо якщо цей процес у зв’язку з актуалізацією КАБСД є періодичним.У разі використання закордонних баз даних рекомендується застосовувати Міжнародні автоматизовані каталоги, які містять близько 4 тис. БД, доступних через мережі ЕОМ. Технологічною основою міжнародної автоматизованої бази даних CVAD слугує інформаційно-пошукова система, основними пошуковими поля-ми в якій є: ключове поле; поле AG — перелік АБД, які містять дану інформацію; поле PT-тип — тип інформації (текстова, циф-рова, змішана); поле NT — умови доступу; поле AV — географія комплектації, ретроспектива, актуалізація і т. д.Бази даних, які містять інформацію щодо фірм, поділяються на три категорії: із загальними даними стосовно фірм; інформаці-єю про фінансовий стан фірм і з аналітичними даними щодо їх-ньої діяльності (інформація про нові продукти і послуги фірм, їх-ню контрактно-ліцензійну діяльність, створення дочірних і сумі-сних підприємств тощо). До категорії баз даних, які містять загальні дані щодо фірм, належить більшість БД. У них, як правило, міститься така інфор-мація: повне найменування фірми; рік заснування; поштова і те-леграфна адреса, телетекс, телефакс, телефон; адреса в Internet; володарі фірми або материнська компанія; керівний склад фірми; банки, через які фірми здійснюють свої операції; галузь, до якої належить фірма; основні товари або види послуг; торгові марки або товарні знаки; країни, в які експортуються товари або де є торгові представництва; чисельність працівників; річний обсяг продажу; власний капітал; членство в торгових асоціаціях.У БД цього типу пошук виконується за двома основними напрямами: за назвою компанії та за номенклатурою вироблюваних товарів або надаваних послуг. Перший вид пошуку не завдає труднощів. Другий, що передбачає одержання інформації щодо компаній в одній або кількох країнах, які займаються виробництвом тих або тих видів продукції, є певною мірою складніший, оскільки створювачі бази даних за індексування документів застосовуються частіше за все галузеву класифікацію, прийняту в їхній країні. Через це код продукції, який використовується для пошуку інформації, наприклад, по компаніях Великобританії, не може бути використаний під час пошуку інформації по компаніях США.Слід зазначити, що поряд із цифровим кодом промислової класифікації є поле з текстовим описом коду. Тому можна прово-дити пошук по вільному тексту, оскільки інформація про коди не завжди доступна.Типовим представником БД, які містять, крім установчих даних, повну інформацію про фінансовий стан фірми (а деякі й дані аналізу діяльності компанії), є DISCLOSURE. База даних DISCLOSURE — це повна фінансова інформація про 11 тис. компаній, які надають у Комісію з цінних паперів і бірж США річ¬ні звіти про фінансовий стан.Документ у БД DISCLOSURE має 250 полів, які можна поді-лити на три групи: настановні відомості про компанію; текстова інформація довідкового характеру; дані, подані в табличній фор-мі, які характеризують фінансове та економічне становище ком-панії (баланс фірми, звіт про прибутки і збитки) і дають змогу робити висновок про результати її господарської діяльності. У документі зазначаються обсяги продажу, витрати виробництва, прибуток та інші надходження засобів за фінансовий рік від різ-них джерел: чистий прибуток, амортизаційні відрахування, над-ходження від реалізації активів, збільшення довгострокової і ко-роткострокової заборгованості, емісія акцій, субсидії і дотації.До БД, котрі зберігають інформацію по компаніях, можна від-нести бібліографічно-реферативні бази даних, у яких містяться статті із загальноекономічних і галузевих газет і журналів, інфо-р¬маційних повідомлень. До найхарактерніших БД цього типу на-лежить БД PROMT, у якій індексовано понад 2,5 тис. наймену-вань джерел інформації. Вона оновлюється щоденно і містить ін-формацію практично по всіх товарах, які виробляються у світі, технологіях, світових товарних ринках, галузях промисловості. Інформація охоплює такі аспекти: історія діяльності компанії, окремі показники фінансового становища фірми; контрольно-ліцензійна діяльність; дані про створення сумісних підприємств; відомості про продукти або послуги компанії; частка внутріш-нього і міжнародного ринків; відомості про поглинання і злиття компаній; стратегія маркетингу; рекламна діяльність компанії; міжнародна діяльність.Географію охоплення фірм у БД PROMT можна охарактери-зувати так: 47 % — США, 24 % — Європа, 11 % — Південно-Східна Азія, Австралія та Океанія; 9 % — Канада і країни Латин-ської Америки, 5 % — Африка і Ближній Схід. Додатково до БД PROMT звичайно використовують ще одну базу — BIS INFORMAT NEWSFILE, зміст документів у якій знач-ною мірою аналогічний PROMT, але охоплює виключно країни Західної Європи.Наявність численних джерел для ведення КАБСД спричинює потребу в досконалій технології одержання даних та їх перетво-рення у формати середовища КАБСД. Процес одержання інфор-мації здійснюється шляхом реалізації запитів до джерел інфор-мації, у тому числі до закордонних АБД через міжнародні мережі ЕОМ. Запити до закордонних джерел інформації реалізуються сеансами (тобто протягом певних відрізків часу), в яких вирізняють три стадії: приєднання до ресурсу, робота з ресурсом, від’єднання від ресурсу.На першій стадії сеансу виконуються процедури встановлення логічного зв’язку між термінальною апаратурою і ресурсом, а також приєднання до АБД і далі до БД. Ці процедури вимагають закріплення за сеансом деяких апаратних, програмних засобів та інших ресурсів.На другій стадії сеансу здійснюється перетворення інформа-ційних потоків, які передаються між окремими компонентами, і власне передавання інформації.На останній стадії виконується розрив логічного з’єднання, а також звільнення закріплених за сеансом ресурсів. Протягом сеа-н¬су здійснюється контроль за роботою, а також збирання статистичної інформації про використання в сеансі тих або тих ресурсів.Увесь процес роботи з ресурсом відображується у протоколі сеансу роботи. Порядок взаємодії із закордонними АБД аналогі-ч¬ний використовуваному у вітчизняній практиці та полягає в та-кому.Кожній базі даних присвоюється своя чотирьохсимвольна міт-ка, яка збігається з її скороченою назвою.Приєднання до необхідної БД здійснюється в такий спосіб: ENTER DATA BASE NAME-: <мітка бази даних>Під час робот з АБД застосовується, як правило, командна мова, кожна з команд якої може бути подана у вигляді…<оператор> <параметри>Пошук здійснюється з використанням команди ... SEARCH..(S) за допомогою пошукових термінів: термінів вільного тексту (ключових слів, власних імен і т. д.), кодів, номерів. Команда ...SEARCH може явно не задаватися (наприклад, 1-: statistics). При цьому пошук може проводитися: по полю (задається ключове слово або код); по ключовому слову або коду в усій інформаційній частині документа; по мітці поля. Після одержання позитивних результатів пошуку виведення до¬кументів на екран здійснюється з допомогою команди …РRINT у потрібному для користувача форматі видачі.Під час сеансу можна виконувати з’єднання з кількома БД, для чого використовується команда ...CHANGE.Закінчення пошуку і виведення необхідної інформації здійс-нюється за допомогою команди від’єднання від системи ...OFF (…O).Отже, інформація, яка може бути одержана із закордонних АБД, містить як інформаційні дані, так і службову й протокольну інформацію, яка не підлягає завантажуванню. Ця інформація має різну, відмінну від КАБСД, логічну структуру і не може бути прямо перенесена у вхідний формат КАБСД. Тому для наповнен-ня КАБСД інформацією, одержаною у процесі реалізації запитів до закордонних АБД через міжнародні мережі, необхідно її кон-вертувати.Конвертування — це три самостійних етапи: — погодження логічних структур; — власне конвертування і перекодування інформації; — перезапис інформації з технічного середовища ПЕОМ у се-редовище центральної ЕОМ.Задача погодження логічних структур у КАБСД тісно пов’я-зана з варіантами організації інформації, одержаної із закор-донних джерел. При цьому можливі два варіанти: створення спе-ціальної бази даних для наповнення інформацією із закордонних джерел зі своєю логічною структурою та об’єднання діючої бази даних КАБСД з інформацією із закордонних джерел. Кожний із цих варіантів має свої переваги і вади.У разі першого варіанта, коли дані завантажуються в заново створювану БД, логічна структура документа повинна визначатися переліком полів з вибраних для завантаження закордонних баз даних за рахунок чого задача конвертування може бути суттєво спрощена. Логічна структура являтиме собою просту суму логічних структур відповідних баз даних. Якщо для наповнення використовується одна БД, то ця обставина не має суттєвого значення, а якщо кілька БД, то структура документа буде складною і незручною для користувача. Крім того, якщо процес наповнення відбувається послідовно, а номенклатура закордонних баз не визначена заздалегідь, то розширення логічної структури перетворюється в самостійну проблему, оскільки в такому разі ускладнюється логіка користувацького діалогу.У разі другого варіанта логічна структура бази даних і логіка користувацького діалогу визначені вимогами КАБСД, що має кращу перевагу. Проте задача конвертування ускладнюється, оскільки має бути передбачена можливість подання полів вхід-них записів з різних БД у відповідні за змістом і структурою поля документа КАБСД.З метою погодження логічних структур необхідно сумісне використання кількох загальних полів. Таке погодження дає змогу виконувати фізичне злиття інформації з різною логічною структурою.6.3. Комп’ютерні технології розповсюдження статистичної інформаціїОсновними партнерами, які беруть участь у створенні та експлуатації комерційного АБД є виробник інформації і влас-ник (розробник) АБД. На міжнародному інформаційному ринку найбільш поширені такі принципи взаємовідносин між ними: продаж БД на машинних носіях; надання розробникові АБД ви-няткового права на розповсюдження інформації з БД; залучення розробника АБД до створення БД. При цьому взаємовідносини між вказаними організаціями-партнерами регулюються спеціаль-ним договором. Договір може передбачати початкову плату плюс періодичні відрахування (авторський гонорар) виробникові бази даних за право розповсюджувати інформацію або періодичні відрахування з доходу чи прибутку, одержаних у результаті комерційного розповсюдження інформації з БД у складі АБД.У разі вибору розробника АБД виробником бази даних експе-р¬ти з інформаційного маркетингу рекомендують дотримуватися таких принципів: існування попередніх зв’язків між виробником БД і розробником АБД; наявність високої репутації організації, яка розробляє АБД, на інформаційному ринку; наявність у складі АБД баз даних, аналогічних за змістом.Зважаючи на значний досвід, нагромаджений у сфері комп’ю-терного розповсюдження інформації в економічно розвинених країнах, доцільне налагоджувати тісні зв’язки з фірмами, які ко-ристуються авторитетом на міжнародному інформаційному рин-ку, для проведення сумісних робіт з комерційної експлуатації ві-тчизняних КАБСД. Організаційно-економічні та правові умови надання користувачам доступу до вітчизняних КАБСД оговорю-ються в контрактах типової форми, які укладаються між користу-вачем і власником АБД (або іншою організацією, яка діє за його дорученням). У типовому контракті визначаються: предмет й умови виконання контракту; порядок платежів; відповідальність сторін; авторські права на інформацію, яка міститься в АБД; по-рядок вирішення суперечок тощо. Додатками до контракту є пе-релік баз даних, доступних користувачеві, список наданих йому інформаційних матеріалів, прейскурант на інформаційні послуги. Невід’ємним елементом програми маркетингу є рекламно-пропагандистська діяльність з просування комерційного АБД на інформаційний ринок.Один із напрямів такої діяльності — розроблення спеціальних інформаційно-рекламних матеріалів. До складу цих матеріалів передусім мають включатися: рубрики довідкових баз даних, ре-комендації щодо формування запитів користувача і засобів обро-б¬лення інформації, одержаної в результаті роботи АБД. За бажанням користувача йому можуть надаватися додаткові довідкові матеріали. У разі постачання АРМ необхідним є надан-ня користувачеві відповідної документації. Контроль за виконан-ням програми маркетингу здійснюється з метою аналізу резуль-татів комерційної експлуатації АБД і розроблення стратегічних, тактичних та оперативних рішень з її вдосконалення, спрямова-ного на збільшення доходу і прибутків від надання інформацій-них послуг.Стратегічні рішення пов’язані з довгостроковим плануванням і формуванням головних напрямів розвитку АБД. Так, на основі виявленого стійкого попиту на певний вид інформації можуть бути прийняті принципові рішення про укладання договорів на тривалу перспективу з виробниками відповідних БД, про зміну політики ціноутворення тощо.Тактичні рішення приймаються виходячи з поточної кон’юнк-тури інформаційного ринку і можуть стосуватися підвищення або зниження цін на окремі БД, зміни розкладу роботи АБД, проведення додаткових рекламних заходів і т. ін.Оперативні рішення регулюють повсякденне функціонування АБД і належить до питань обмеження доступу користувачів, які регулярно затримують сплату рахунків або порушують інші умови контракту, видачі додаткових паролів доступу тощо.Для інформаційного забезпечення процесів контролю за вико-нанням програми маркетингу збираються та аналізуються статистичні дані щодо використання комерційного АБД. Збирання даних реалізується спеціальними програмними засобами.6.4. Основи побудови банку статистичних даних для комерційної діяльностіСтворення статистичного АБД для комерційної діяльності спрямоване на розв’язання таких основних задач: • забезпечення інформаційного обслуговування українських і закордонних користувачів шляхом надання їм доступу до проб-лемноорієнтованих і спеціалізованих баз даних, які містять ди-намічні ряди показників, аналітичні текстові та бібліографічні матеріали державної статистики; • забезпечення комплексного інформаційно-довідкового обслуговування користувачів шляхом надання їм інформації про склад баз даних АБД, реґламент їх актуалізації та поповнення новими статистичними показниками і матеріалами, а також коментарів з методології обчислення і зіставлення даних, які зберігаються в АБД; • навчання користувачів роботі з банком даних через навчальну підсистему КАБСД; • надання користувачам консультацій через автоматизовану систему електронної пошти.КАБСД забезпечує такі основні режими інформаційного об-слуговування користувачів: «on-line», «off-line», вибіркове роз-повсюдження інформації.Режим «on-line» що є найпоширенішим, часто використову-ється в інформаційному обслугованні користувачів більшості ко-мерційних АБД. Він забезпечує безпосередню взаємодію корис-тувачів АБД у процесі пошуку та оброблення інформації, яка передається на термінальний пристрій (дисплей або персональну ЕОМ) під час сеансу роботи з АБД.Режим «off-line» відрізняється від «on-line» тим, що інформація, яка видається АБД за запитом користувача, не спрямовується на термінальний пристрій, а у вигляді паперового документа надсилається ко¬ристувачеві поштою. Цей режим також досить поширений в комерцій¬них АБД; він задовольняє багатьох користувачів, які не потребують особливої оперативності одержання інформації з АБД. До того ж, порів¬няно з режимом «on-line» вартість надаваних послуг є досить низькою.Режим вибіркового розповсюдження інформації є розвинутою формою «off-line» і будується на основі каталогізованих запитів. У цьому режимі користувач може розмістити свій запит у каталог запитів АБД для довгострокового зберігання з метою постійного одержання з поштою нових даних за певною тематикою. КАБСД повинен забезпечувати автоматичний перегляд каталогізованих запитів і видачу інформації: при кожній актуалізації даних, на які є посилання, у ката¬логізованому запиті; на вимогу користувача; у задані користувачем моменти часу. Ціни на послуги вибірко¬вого розповсюдження інформації вищі, ніж на послуги в режимі «off-line», однак зручність одноразового звернення до АБД і постій-ного одержання нової інформації залучає до нього постій¬них ко-ристувачів (наукових робітників, співробітників комерцій¬них ор-ганізацій, які мають довготривалі інтереси, і т. д.).Комерційний автоматизований банк статистичних даних являє собою систему інформаційних, програмних, мовних, організацій-них і технічних засобів, призначених для введення, нагромаджу-вання, зберігання, актуалізації, оброблення і видання статистич-них даних за запитами користувачів. Розроблення КАБСД спи-рається передусім на загальні принципи побудови автоматизова-них систем оброблення економічної інформації. Ці принципи широко висвітлюються у вітчизняній і зарубіжній літературі.Основними параметрами функціонування КАБСД є: — підвищена надійність роботи всіх елементів системи; — наявність специфічних для КАБСД підсистем (наприклад, автоматизованих розрахунків з користувачами); — зручна мова і засоби інформаційної навігації для ефектив-ного формування запитів; — швидка реакція системи при реалізації інформаційних по-слуг; — наявність конкурентоспроможного інформаційного фонду статистичних даних і матеріалів, які за своєю тематикою, ступе-нем достовірності та актуалізації користуються постійним або стійким періодичним капіталом.Інформаційний фонд (ІФ) складається з фактографічних і до-кументальних баз даних, які знаходяться під керуванням СКБД та ІПС, і фонду службової інформації. Кожна база даних поділя-ється на розділи, рубрики та підрубрики. Підрубрики виділяють-ся тільки у великих за обсягу і відносно самостійних за змістом інформаційних сукупностях для зручності користувачів. Логічна структура баз даних має відповідати системі статистичних показників соціально-економічного розвитку України, що забезпечує зручність для користувача у процесі навігації по базах даних, логіку в організації процесів, їх актуалізації та розширенні. Принципову схему КАБСД наведено на рис 6.1.

Рис 6.1. Принципова схема КАБСДЛогічну структуру інформаційного фонду КАБСД унаочнює рис. 6.2.У базах даних зберігається інформація: про населення; працю і кадри; національне багатство; охорону довкілля та раціональне використання природних ресурсів; науково-технічний прогрес; витрати, собівартість, ціни, тарифи; виробництво суспільного продукту; обертання суспільного продукту; національний прибу-ток, його розподіл і використання; діяльність невиробничої сфе-ри народного господарства; соціальний розвиток народу; фінан-си, кредит, грошовий обіг; зовнішні зв’язки. Логічна структура інформаційного фонду КАБСД охоплює фактографічну базу да-них (розділи, рубрики, підрубрики і динамічні ряди показників) і документальну базу даних (розділи, які включають текстові до-кументи). Рис. 6.2. Логічна структура інформаційного фонду КАБСДОтже, інформаційна модель КАБСД включає фактографічну базу даних, яка містить динамічні ряди статистичних показників соціально-економічного розвитку України та зарубіжних країн, і документальну базу даних з аналітичними статистичними мате-ріалами та бібліографією з проблем статистики України.Наприклад, фактографічна інформаційна КАБСД може мати такі бази даних:1. Громадянин і середовище його життєдіяльності. Рубрики БД: населення і його склад; сім’я і прибутки; забезпеченість на-селення товарами і послугами та їх споживання; умови праці та життя; виробництво та ефективність; освіта і культура; здоров’я і довкілля; моральна статистика.2. Виробництво і споживання товарів масового попиту на ду-шу населення.3. Динаміка індексу цін на товари народного споживання.4. Прибутки населення і бюджет сім’ї.5. Державний бюджет, прибутки і витрати підприємств та ор-ганізацій.6. Собівартість, витрати та втрати в народному господарстві.7. Національне багатство.8. Урожайність сільськогосподарських культур і продуктив-ність худоби та птиці за різних форм власності.9. Науково-технічний прогрес та ефективність виробництва. Рубрики БД: загальні показники НТП; упровадження прогресив-них технологій по народногосподарських комплексах; фактори впливу науково-технічного прогресу в підвищенні ефективності виробництва.10. Капітальне будівництво.11. Міжнародні порівняння основних показників розвитку України та інших країн світу.12. Міжнародна торгівля і зовнішньоекономічні зв’язки.13. Реєстр сумісних підприємств.Мінімальною логічною одиницею у фактографічній базі даних є статистичний показник, тобто кількісна характеристика конкре-т¬ного економічного явища, процесу або об’єкта. У БД показники логічно об’єднуються в динамічні ряди, кожний з яких склада-ється з найменування показника, його додаткових ознак і значень на певний період часу.У КАБСД використовується така структура динамічного ряду показника: найменування показника, ознака періодичності, озна-ка території, інші додаткові ознаки, які уточнюють конкретний економічний зміст показника, а також значення показника, пов’я-зані з ознаками часу характеристики. Як дескрипторій для пошуку даних використовуються на-йменування та всі ознаки показника. Наприклад, динамічний ряд показника річної періодичності: «Чисельність наявного населен-ня у віці до 30 років у м. Києві за 1996—2000 роки в тисячах чо-ловік структурується за територіями». Його дескрипторами є: назва показника (НП) — чисельність наявного населення; ознака періодичності (Ш) — річна періодичність; ознака території (Т) — м. Київ; часова характеристика (діапазон) — 1996—2000 рр.; ознака вікової структури (ДП1) — у віці до 30 років.Ознаку одиниці виміру включено в найменування показника — тисяч/чоловік.БД допускається зберігання декількох динамічних рядів, які мають те саме найменування показника, але різняться набором додаткових ознак.Кожний динамічний ряд показників подається у вигляді рядка рубрики або запису файла СКБД. Запис поділяється на поля, які містять коди найменувань ознак, а також значення показника ди-намічного ряду.Організація зберігання значень динамічних рядів показника може здійснюватися у два способи:1. Кожне значення в динамічному ряді показників пов’я-зується з конкретним значенням тимчасової характеристики;2. Значення в динамічному ряді показників зберігається окре-мо від значення тимчасової характеристики, а їхнє взаємне прив’язування виконується шляхом перерахунку за формулоюП(М) = (М – Н) : Ш + 1,де П — позиція значення показника на М-й момент часу;М — значення часової характеристики;Н — початкове значення часової характеристики динамічного ряду;Ш — ступінь (крок) динамічного ряду.Перевага першого способу полягає у відсутності необхідності зберігання пустих значень показників. Вада його — велика над-мірність у зв’язку зі зберіганням значень тимчасової характерис-тики в довгих динамічних рядах. Другий спосіб економніший для зберігання довгих динамічних рядів, економічніший, але його ва-да — необхідність проведення додаткових розрахунків перед ви-біркою значень показників динамічного ряду.Оскільки КАБСД призначений для зберігання довгих динаміч-них рядів показників в одному записі, то застосовується другий спосіб. Для ведення документальних баз даних використовується інформаційно-пошукова система, яка забезпечує зберігання текс-тового, таблично-текстового і бібліографічного матеріалу, та гнуч¬кий інтерфейс з користувачами для пошуку необхідної інформації за ключовими словами і словосполученнями, за довільними словами і словосполученнями, які містяться в тексті документів, за виділеними полями (автор, назва, дата випуску і т. д.).У разі роботи в режимі on-line користувач має можливість одержувати повний список ключових слів, за якими відбувається пошук інформації, або вибір елементів для пошуку зі списків, які подає програма. Оформлення вибраних й оброблених даних по-лягає в надані документам уніфікованого вигляду.Програмні засоби забезпечують виконання повного обсягу функцій КАБСД: • ведення фонду службової інформації; • пошук і видачу списку, де знаходиться інформація, зокрема довідкова;• організацію пошуку і вибирання фактографічної і докумен-тальної інформації; • виконання функцій арифметичного і логічного оброблення значень динамічних рядів показників; • оброблення фактографічної інформації пакетами програм, які реалізують економіко-математичні методи і методи статисти-ч¬ного оброблення; • організацію видачі фактографічої інформації у вигляді уні-фікованих таблиць і символьних графіків; • виконання функцій навчання користувача роботі з АБД; • виконання функцій адміністрування з АБД.Програмні засоби КАБСД реалізуються у вигляді підсистем взаємодії з користувачами адміністрування, пошуку, вибору та оброблення даних, оформлення вихідних звітів.Структура програмних засобів КАБСД. До складу програм-них засобів входять чотири підсистеми: — підсистема взаємодії з користувачем (засоби формування запиту, сервісні засоби користувача, засоби навчання користува-чів); — підсистема адміністрування БД (засоби ведення БД, засоби роботи з метаданими, засоби збирання статистики функціонуван-ня АБД); — підсистема пошуку та оброблення даних (засоби реалізації пошукових запитів оброблення та аналізу даних); — підсистема оформлення вихідних матеріалів (засоби гене-рації звітів, псевдографічні засоби).Робота КАБСД ведеться з допомогою АРМ користувачів і АРМ адміністратора БД. Зважаючи на особливу важливість на-дійності зберігання і розповсюдження на комерційній основі ста-тистичних матеріалів і даних, у КАБСД має бути забезпечено ви-соку ступінь безпеки даних та авторизацію доступу до них. Про-цеси актуалізації, розширення, реорганізації та реструктуризації БД мають бути недоступні користувачеві й здійснюватися адмі-ністрацією КАБСД.Задачі адміністрування КАБСД можна поділити на організа-ційні та технічні. До організаційних задач належать: 1) розроблення технологічних процесів актуалізації, розши-рення, реорганізації, реструктуризації та відновлення БД; 2) стандартизація інтерфейсів між всіма компонентами сис-теми; 3) повідомляння користувачів про зміни в базі даних; 4) організація навчання користувачів, підготовка рахунків за роботу з КАБСД; 5) контроль розрахунків з користувачами і т. д.Задачами адміністрування КАБСД технічного характеру є: 1) забезпечення функціонування технічних засобів, супрово-дження СКБД та інших програмних засобів; 2) контроль за внесенням змін у фізичні структури даних; 3) регулювання експлуатаційних характеристик КАБСД; 4) ведення фонду службової інформації.Підсистема адміністрування включає засоби ведення баз да-них, засоби збирання та оброблення статистики функціонування КАБСД, засоби АРМ адміністратора, реалізовані на ПЕОМ. За-соби ведення баз даних реалізують функції: ґенерування і заван-тажування бази даних, актуалізації та розширення бази даних, реструктуризації та реорганізації даних та їх відновлювання.Для оцінювання ефективності функціонування АБД необхідні дані про:— використання команд мови маніпулювання даними СКБД за запитами з метою вдосконалювання мови користувача; — частоту звертання до тих чи тих фізичних блоків даних; — час виконання тих чи тих елементарних операцій (переси-лання, записування, зчитування з магнітних носіїв, арифметич-них, логічних операцій і т. п.); — помилки, зроблені користувачем під час формування запи-ту.Для підвищення ефективності роботи користувачів з КАБСД існує навчальна підсистема. З її допомогою користувачі набува-ють необхідних знань і навичок. Передбачаються ознайомлення їх з порядком роботи КАБСД, логічною структурою інформацій-ного фонду, вивчення мов користувачів, а також консультації щодо системи електронної пошти, методологічних питань обчислення показників динамічних рядів тощо.Для зменшення витрачання часу і вартісних витрат і для під-вищення зручності роботи користувача з КАБСД користувацький інтерфейс реалізується як підсистема.Склад довідкової інформації для користувача КАБСД має особливе значення, оскільки саме вона дає змогу ефективно здій-снювати процес навігації по базах даних. Роль інформаційного засобу навігації в КАБСД виконують директорії. Структура ди-ректорії КАБСД передбачає три рівні довідкової інформації.На кожному рівні директорія описує всі його елементи, а та-кож зв’язок з елементами наступного рівня. Наприклад, зв’язок розділів з базою даних, рубрик з розділами і т. д.На верхньому рівні в директорії БД містяться короткі описи структур баз даних, збережуваної в базі даних інформації, їхніх розділів і кодів, а також способів одержання довідкової інформа-ції по розділах БД.Для КАБСД директорія на рівні розділу БД включає опис руб-рик, а також короткий опис складу і структури статистичної ін-формації зберігається в них.Директорії рубрик, які є для КАБСД нижнім рівнем, містять опис складу і структури динамічних рядів у даній рубриці, їхніх часових характеристик, періодичності, способів звертання до них.Користувачеві надається можливість вибирати форми видачі директорій з кількох стандартних форм. Економічну ефективність і конкурентоспроможність комерційних АБД багато в чому визначає користувацький інтерфейс. Він забезпечує формування запитів користувачів на одержання довідкової інформації по АБД, на пошук і вибірку потрібних даних і текстових матеріалів, контроль коректності запитання (семантичний, логічний, синтаксичний), видачу інформації користувачеві для коригування неправильно складених запитів.Припускається, що в даний час структура попиту на зовнішньому ринку на українську статистичну інформацію може бути задоволена в основному за рахунок фактографічної інформації. Тому основна увага приділятиметься проектуванню мови користувача для роботи з фактографічною базою даних КАБСД. Основ¬ними вимогами до мови користувача є: комфортність для користувача у процесі складання запитів, простота логіки, розвантаження мови за синтаксисом, непроцедурність, багатомовність, мінімальний обсяг службової інформації, яка видається користувачеві.У мові програмування реалізація функцій пошуку, оброблення і видачі інформації передбачає й можливість помилки користувача у визначенні змісту та обсягу запитуваної інформації. Наприклад, користувач може зробити цілком коректне запитання, виконання якого системою спричинить видачу великої кількості інформації, з якої користувачеві необхідна лише якась частина. Щоб користувач уникнув таких витрат, функції пошуку і видачі даних технологічно відокремлені. Спочатку за запиту користувача видається повідомлення про кількість знайдених документів або динамічних рядів. Якщо ця кількість відповідає уявленню ко-ристувача про обсяг вибірки, він дає команду на видачу даних. У противному разі користувач має можливість у тому самому сеансі уточнити раніше сформульований запит.Усю сукупність запитів користувачів до фактографічної бази даних можна умовно поділити на два види: запити на видання довідкової інформації по АБД; запити на пошук, оброблення і видання даних.У загальному випадку в запиті на пошук і вибірку динамічно-го ряду зазначаються: код рубрики, код найменування показника, часова характеристика, ознаки кроку і території, можливі деталі-зовані ознаки.Доцільно виділити такі групи запитів: за заданим наймену-ванням показника або кодом найменування і значеннями кодів кожної з його додаткових ознак вибирається конкретний динамі-ч¬ний ряд показників; за заданим найменуванням показника і зна-ченнями кодів деяких з додаткових ознак виокремлюються групи динамічних рядів показників; за заданим найменуванням показ-ника виокремлюється повна сукупність динамічних рядів показ-ників, які містять усі значення додаткових ознак.Уведений запит підлягає синтаксичному, логічному і семан-тичному контролю і, у разі відсутності в ньому помилок, інтер-претується відповідно до мови маніпулювання даними СКБД. Ре-зультати інтерпретації розміщуються у спеціальних системних таблицях, які використовуються на етапах пошуку, вибірки, об-роблення і подання інформації.У разі відсутності значень деталізуючих ознак у запиті визна-чаються значення відсутніх ознак із системних таблиць.Результати пошуку (кількість знайдених динамічних рядів і масив адресних посилань на них) передаються в робочу область користувача. Користувачеві КАБСД видається повідомлення про кількість знайдених динамічних рядів і надається можливість уточнити запит. Якщо необхідності в уточненні запиту немає, організується вибирання даних у робочу область користувача. Одночасно з вибором значень динамічних рядів показників будується тимчасова шкала, згідно з якою розташовуються значення. Далі за кодами найменувань показників і додаткових ознак із каталогів вибираються їхні найменування. Уся інформація, яка видається, подається в робочій області користувача в уніфікованій формі. Вихідні дані подаються як текстові документи, які містять таблиці, коментарі та аналітичні огляди до них, прес-бюлетені, динамічні ряди у вигляді уніфікованих таблиць, таблиць довіль-ної структури або графіків у символьнографічній формі.6.5. АРМ користувача комерційного автоматизованого банку статистичних данихКомерційні автоматизовані банки даних, зокрема статистичні, максимально дружелюбні до користувача. Вони налаштовані на організацію ефективної технології роботи навіть непрофесіонального користувача. Цей вид робіт користувача з базами даних найефективніше реалізується будь-якими комерційними АБД. У такому разі не має необхідності в розробленні чи використанні готових спеціальних програмних засобів, залученні додаткових технічних засобів для реалізації задач користувача. Крім пошуку вихідних даних при проведенні користувачем аналітичних робіт, здійснюється й розв’язання певної економіко-статистичної задачі.Аналітичні роботи значною мірою базуються на інформацій-но-довідкових роботах, але є ґрунтовнішими за рахунок залучен-ня апарату економіко-математичного оброблення даних, одержа-них із КБСД за запитом користувача. Такі роботи користувачами можуть бути виконані не в кожному КАБСД, що спричинюється таким: або КАБСД спочатку був орієнтований тільки на інфор-маційно-довідкові роботи, через що не має спеціального програ-м¬ного забезпечення економіко-математичної оброблення, або се-ред стандартного набору програм немає необхідних користу-вачеві засобів оброблення і відображення інформації для реаліза-ції вибраного методу дослідження; або програмно-технічні засо-би не забезпечують потрібної форми подання інформації. Очеви-д¬но, що КАБСД для підтримки обох видів роботи користувача повинен мати набір відповідних програмно-технологічних інфор-маційних і лінгвістичних засобів. Труднощі виникають при реалі-зації аналітичних робіт користувача, особливо в тому разі, коли в КАБСД реалізовано документальне зберігання фактографічної інформації. Такі КАБСД дають змогу організувати пошук за широким колом ознак, але не забезпечують своїми засобами виконання аналітичних робіт. Досить поширеним є компроміс — розподіл засобів організації пошуку та оброблення інформації в КАБСД між центральною ЕОМ і персональними ЕОМ. ПЕОМ забезпечуються програмними засобами, які дають змогу змінювати форму зберігання і подання одержаних з КАБСД даних, а також обробляти їх. У такому разі ефективність і оперативність пошуку засобами КАБСД поєднуються з широкими можливостями оброблення статистичної інформації засобами ПЕОМ, тобто децентралізовано.Прості централізовані засоби реалізуються в самому КАБСД і забезпечують формування запиту, видачу знайденої інформації і найпростіші види її оброблення (арифметичне і логічне оброблення динамічних рядів, використання пакетів програм математичної статистики, генерація уніфікованих форм вихідних текстових і табличних документів). Ці засоби КАБСД надаються всім користувачам.Складні централізовані засоби КАБСД забезпечують, крім вказаних вище можливостей, побудову економіко-математичних моделей, застосування засобів символьної графіки для відобра-ження інформації і т. д. Ці засоби даються, як правило, користу-вачам-професіоналам у галузі статистики, які виконують дослід-ницьку роботу з використанням засобів моделювання еконо-мічних процесів і явищ. Поза межами КАБСД, засобами АРМ ко-ристувача, приєднаних до КАБСД, реалізуються прості децент-ралізовані засоби КАБСД. Вони дають змогу значно скоротити вартість і трудомісткість робіт за рахунок автоматизації побудови і попереднього аналізу запитів, приєднаних до КБСД, а також здійснювати найпростіше оброблення одержаної інформа-ції.В АРМ реалізуються і складні децентралізовані засоби КАБСД, які передбачають організацію різного виду подання, у тому числі й графічного, та економіко-математичного оброблення одержаної з КАБСД інформації. Ці засоби є технологічно гнучкими і настроюються на конкретні користувацькі задачі.АРМ користувача, одна з складових децентралізованих засо-бів організації пошуку та оброблення інформації, створюються з метою забезпечення:— розширення функціональних можливостей КАБСД і підви-щення рівня сервісного обслуговування користувачів за рахунок удосконалення організації доступу до нього користувачів і забез-печення оброблення та аналізу розповсюджуваної інформації; — підвищення конкурентоспроможності КАБСД на міжнарод-ному інформаційному ринку; — одержання додаткового прибутку від продажу засобів АРМ користувачам.Основні засоби АРМ користувача КАБСД за своїми функціо-нальними можливостями істотно відрізняються від засобів існу-ючих вітчизняних статистичних АРМ, оскільки дають змогу ко-ристувачеві звертатися за даними до КАБСД як до основного джерела інформації.Передбачається функціонування АРМ користувача КАБСД у трьох основних режимах: • підготовчому (досеансовому); • безпосередньої взаємодії (сеансу) з КАБСД; • післясеансового оброблення інформації.Засоби АРМ у підготовчому режимі мають виконувати такі основні функції: надання користувачеві інформації про склад і структуру баз даних КАБСД; організація формування запиту до КАБСД; попередня перевірка його коректності.Працюючи в режимі безпосередньої взаємодії з КАБСД, засоби АРМ мають забезпечити: автоматизоване приєднання користувача до КАБСД і до вибраної бази даних, коригування та уточнення запитів користувача, збирання статистики використання КАБСД та автоматизоване відімкнення від КАБСД по закінченні сеансу.Засоби АРМ користувача в режимі післясеансового оброблен-ня інформації забезпечують завантаження і ведення персональ-них БД користувача, архіву, зміну форми зберігання інформації (документальна, фактографічна), текстове і табличне редагування документів і статистичних даних, використання економіко-мате¬матичних методів.Окремим функціям, що виконуються АРМ у зазначених ре-жимах, відповідають основні функціональні підсистеми, кожна з яких реалізується у вигляді сукупності взаємозв’язаних програм-них засобів АРМ.

1. Охарактеризуйте політику Держкомстату України щодо комерційної діяльності органів державної статистики.2. Визначте інформаційні джерела і наведіть технологію їх використання для інформаційного наповнення КАБСД.3. Охарактеризуйте комп’ютерні технології розповсю-дження cтатистичної інформації.4. Розкрийте способи побудови автоматизованого банку статистичних даних для комерційної діяльності.5. Наведіть характеристику АРМ користувача комерцій-ного автоматизованого банку статистичних даних.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ

7.1. Значення перепису населенняДержавні переписи населення — найбільш складні й відповідальні статистичні роботи, які проводяться у країні. Переписи населення є важливим політичним і народногосподарським заходом, вони відбивають досягнення народу країни.Перепис населення — періодичне суцільне статистичне спостереження, що включає в себе збирання демографічних і соціально-економічних даних, які на встановлену дату характеризують чисельність і склад населення країни, а також оброблення, узагальнення та поширення його результатів. Переписи населення потребують серйозної підготовки, організованості та суворої дис¬ципліни від задіяного персоналу, особливо в період самого перепису і підготовки його матеріалів для оброблення на сканерах та ЕОМ.У Радянському Союзі переписи населення проводились у 1926, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989 рр. Постійна комісія Ради економічної взаємодопомоги зі статистики рекомендувала проводити загальні переписи населення у країнах — членах РЕВ не рідше одного разу на десять років. Для проведення усіх заходів з організації підготовки, проведення і розроблення матеріалів перепису населення задовго до її початку в ЦСУ СРСР створювалося Управління Всесоюзного перепису населення у складі програмно-методичного та організаційного відділів, а також відділів масово-роз’яснювальної роботи, матеріально-фінансового та автоматизованого оброблення результатів перепису населення. Крім того, у ЦСУ союзних республік і в статистичних управліннях областей організувалися відділи перепису населення.Всеукраїнський перепис населення 2001 р. особливо важливий для нашої країни, оскільки це перший національний перепис населення незалежної України. Мета його — відобразити картину оновленого українського суспільства, об’єктивну оцінку сучасної соціально-економічної ситуації у державі.Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1998 р. № 1536 відповідальність за підготовку і проведення, а також оброблення, узагальнення та розповсюдження результатів перепису було покладено на Держкомстат України та його територіальні органи. Постановою Кабінету Міністрів України «Про організацію та матеріально-технічне забезпечення проведення у 2001 році Всеукраїнського перепису населення» від 18.06.1999 р. передбачалася послідовна координація дій і всебічний контроль за виконанням робіт з підготовки до перепису населення, створення передумов для цільового спрямування та ефективного використання наявних ресурсів. На виконання цієї постанови влітку 1999 р. було утворено Міжвідомчу комісію сприяння проведенню Перепису населення під головуванням Віце-прем’єр-міністра України. Діяльність комісії було спрямовано на залучення до підготовки перепису населення провідних науковців і відомих громадських діячів, що сприяло поглибленому вивченню, кращому розв’язан-ню проблем, пов’язаних з першим національним переписом населення в Україні. Відповідні комісії були утворені також на всіх рівнях адміністративно-терито¬ріального устрою країни. Таким чином, під час підготовки до перепису населення забезпечувалася підтримка не тільки державних або відомчих пріоритетів, але й враховувалися реґіональні інтереси та місцеві особливості.З метою створення законодавчої бази для проведення Все-українського перепису населення відповідно до вимог Конституції України було підготовлено і подано на розгляд Верховної Ради України два законопроекти: «Про Всеукраїнський перепис населення», яким установлювалися правові, економічні та організа¬ційні засади проведення перепису населення, права, обов’язки та взаємна відповідальність суб’єктів перепису населення, а також гарантії держави щодо захисту отриманої під час опитування конфіденційної інформації, та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», яким визначалися санкції за порушення встановленого порядку подання та використання даних статистичних спостережень, у тому числі й перепису населення.Було розроблено та узгоджено з усіма зацікавленими організаціями (центральними органами виконавчої влади, науковими установами та громадськими організаціями) проект програми перепису населення — вичерпний перелік питань, за якими здійснювалося опитування респондентів під час перепису населення, підготовлено відповідну звітно-статистичну документацію та переписний інструментарій.Починаючи з 1996 р. територіальними органами державної статистики було розгорнуто роботи щодо уточнення переліку та меж міських населених пунктів, упорядкування адресного господарства міських поселень, виготовленню спеціального картографічного матеріалу, перевірки правильності та повноти поточного переліку населення. Використовувався досвід статистичних органів Великої Британії, Канади, Німеччини, Швеції з оброблення даних переписів населення, а саме: впровадження новітніх технологій і застосування передових тех-нічних, програмних, комунікаційних та інших засобів. З урахуванням досвіду, набутого при проведенні пробних переписів, розроблено програми переписів населення, інструкції про порядок проведення і заповнення переписних листів, основні положення організаційних планів і програми розроблення матеріалів перепису.Програмою перепису встановлюються питання, на які передбачається одержати відповіді в населення. Перелік питань перепису населення розробляється виходячи з потреб органів управління народним господарством у відповідній інформації. Інструк¬ція про порядок проведення перепису і заповнення переписних листів — один з найважливіших документів перепису населення, його основоположний методологічний документ. Нею визначаються метод перепису, час і порядок заповнення переписних листів, категорії переписуваного населення, єдині правила запису відповідей на питання. Основні положення організаційного плану перепису реґламен-тують час і метод перепису, структуру і навантаження апарату, який бере участь у переписі, послідовність робіт з перепису, підготовку до перепису населення і масово-роз’яснювальну роботу. Програмою перепису визначаються всі тематичні розділи, за яки¬ми проводиться розроблення підсумкових таблиць, форми підсумкових таблиць та їх ідентифікація, а також технічні засоби для розроблення цих таблиць.Підготовку і проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року було покладено на Державний комітет статистики України та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах і районах. Основні етапи проведення перепису населення: обхід обліковцями житлових приміщень, опитування громадян і записування відповідей у переписні листи. При цьому обліковуються дві категорії населення — наявне і постійне, поєднується суцільне опитування з вибірковим, проводяться (під час перепису і після нього) контрольні заходи, вводиться нова форма переписного листа, який є водночас і технічним носієм первинної інформації для введення її у сканер.Розглянуто основні положення Інспекції про порядок перепису і замовлення переписних листів. Під час проведення Всеукраїнського перепису населення обліковці заповнюють «Список проживаючих у приміщенні членів домогосподарства та їх житлові умови» і «Переписний лист». У переписні листи Всеукраїнського перепису населення 2001 року включено 19 питань, з них 18 — для всього населення, а одне — тільки для жінок у віці від 15 років і старших.У кожному переписному листі також указуються технологічні реквізити: номер переписного відділу, номер інструкторської дільниці, номер лічильної дільниці, номер списку осіб, які проживають у приміщенні осіб, номер запису порядкового номера осіб у межах приміщення, номер бланка в межах портфеля, номер портфеля.Переписи проводяться обліковцями шляхом опитування населення і запису відомостей у списки осіб, які проживають у приміщенні, та в переписні листи. Населення переписується за місцем проживання (хоча б тимчасово), а не за місцем роботи або служби. Заповнення списків переписних листів обліковцями починається о 8 годині ранку за місцевим часом і триває в міських поселеннях і сільській місцевості 10 днів. Списки осіб, які проживають у приміщенні, і переписні листи заповнюються обліковцями в порядку обходу всіх приміщень, де живе або може жити населення. У кожному приміщенні записуються всі особи, що проживають у ньому станом на 12-ту годину ночі перед першим днем перепису, включаючи й осіб, що проживають тимчасово. З числа осіб, які проживають постійно, записуються також тимчасово відсутні.У списки і переписні листи мають бути записані: всі члени домогосподарства, які постійно проживають у даному приміщенні, включаючи і тимчасово відсутніх; ті, що тимчасово проживають у даному приміщенні, але постійно проживають за межами території даної Ради; усі, що проживають тут, у яких немає іншого місця постійного проживання. Заповнення листів здійснюється незалежно від наявності прописки та її характеру (постійна або тимчасова) і права на житлоплощу в даному або іншому місці. Особи, які переїхали в інше місце на постійне проживання або на постійну роботу; які перебувають у лавах Збройних Сил України (крім осіб, призваних на військово-навчальні збори); студенти вузів, учні професійно-технічних закладів, військових ліцеїв, курсів зі строками навчання 6 місяців і більше, які проживають за місцем навчання, незалежно від строку вибуття їх з місця попереднього постійного проживання, а також усі, хто вибув більш як на 6 місяців до дня перепису, у списки та переписні листи за місцем свого попереднього проживання зовсім не вносяться, а переписуються за місцем нового проживання як такі, що проживають постійно. Як такі, що проживають постійно, переписуються також усі особи, які не можуть вказати місце постійного проживання, та особи, які виїхали з місця попереднього постійного проживання в інше, якщо перепис їх застав у третьому місці під час переїзду.Окремий список осіб, які проживають у приміщенні, з питаннями щодо їх житлових умов складається: на кожну квартиру; на кожний будинок, хату та іншу одноквартирну будівлю; на кожну кімнату в гуртожитку. Якщо кількість осіб, які проживають в окремому приміщенні, становить понад 9 осіб, то складаються два або більше списки під одним номером. На лицьовому боці списку записується адреса місця, де складається список. Окремий переписний лист суцільного перепису складається на кожну особу, занесену до списку суцільного перепису. Окремий переписний лист вибіркового перепису складається на кожну особу, занесену до списку вибіркового перепису.Для забезпечення нормальної роботи зчитувального пристрою при введенні переписних листів з допомогою сканера необхідно, щоб мітки були закреслені правильно, тобто відповідно до зразка, вказаного у правому верхньому кутку переписного листа. Проставлена мітка не повинна перевищувати розміри прямокутника, який означає границі мітки.Переписні листи слід охороняти від зім’яття, плям, згинів і переломів. Зім’ятий переписний лист не буде придатним для введення у зчитувальний пристрій, а наявність плям може викликати неправильне сприйняття машиною вихідних даних переписного листа.У період перепису переписні листи заповнюються тільки в зонах листа, призначених для заповнення обліковцем. У зонах, відведених для заповнення в управлінні статистики, забороняється в період перепису проставляти будь-які цифри і робити записи. Список осіб, які проживають у приміщенні, та переписні листи заповнюються кульковою ручкою.Загальну структуру органів, які проводять перепис населення, наведено на рис. 7.1. Рис. 7.1. Структура органів, які проводять Всеукраїнський перепис населенняНа території кожного району і міста для проведення перепису створюють переписні відділи, очолювані завідуючими та їхніми помічниками, які проводять роботу під керівництвом начальників районних і міських відділів статистики, інспекторів державної статистики та їхніх заступників. Переписні відділи підрозділяються на інструкторські дільниці, а інструкторські дільниці — на лічильні.На основі списків домоволодінь, списків сільських населених пунктів і відповідного картографічного матеріалу території районів і міських поселень розбиваються на переписні відділи, переписні відділи — на інструкторські дільниці, а інструкторські дільниці — на лічильні дільниці.У містах та інших міських поселеннях в основні лічильні дільниці включаються домоволодіння або частина їх з населенням в середньому 650 осіб. У сільській місцевості в лічильні дільниці включаються населені пункти або їх частини з населенням у середньому 550 осіб. Максимальне навантаження на обліковця, як правило, — не більше 800 осіб.В одну інструкторську дільницю входить в середньому п’ять основних лічильних дільниць у міських поселеннях і чотири лічильні дільниці в сільських місцевостях. Максимальне навантаження на інструктора-контролера — не більше 4 тис. осіб.Перепис населення проводиться протягом 10 днів шляхом обходу обліковцями житлових приміщень, опитування населення і записування відомостей у списки осіб, які проживають у приміщенні, і в переписні листи.Перепис населення здійснюється за місцем проживання, навіть тимчасового, а не за місцем роботи або служби. На другий день після закінчення перепису обліковець здає переписну документацію з вихідними формами, укомплектованими в портфелі, інструктору-контролеру, який у визначені терміни передає ці матеріали завідуючому переписним відділом. Завідуючі переписними відділами здають переписну документацію начальникам районного або міського відділу статистики. Відповідальні за перепис населення в Держкомстаті Автономної Республіки Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях статистики приймають переписну документацію, укомплектовану в масиви портфелів, від районних (міських) відділів статистики, проводять перевірку повноти та якості цих матеріалів, кодування вхідних форм, готують матеріали перепису до їх автоматизованого оброблення згідно з Інструкцією з підготовки переписних листів Всеукраїнського перепису населення 2001 року до автоматизованого оброблення.Після сканування, завантаження до бази даних вхідних форм, їх контролю, автокоригування, розрахунку додаткових показників і коригування проводиться формування зведених даних (вихід¬них таблиць) у розрізі районів, їх внутрішньотабличний, міжрозрізний та міжтабличний контроль, а за необхідності й пошук переписних листів, що викликали помилки внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтабличного контролю (за допомогою системи нереґламентованих запитів) і повторне коригування та контроль первинної інформації.Після закінчення внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтабличного контролю в цілому по реґіону (у розрізі районів) шляхом вивантаження даних з БД формуються територіальні файли (ТФ) для передання на державний рівень. Територіальні файли (фрагменти ТФ) на державний рівень передаються кур’є-ром на машинних носіях або засобами електронної пошти по комутованих телефонних каналах загального користування. На державному рівні отримані ТФ (фрагменти ТФ) реєструються, проходять антивірусний контроль і контроль на повноту, відповід¬но до технологічного процесу оброблення даних готуються до завантаження до центральної бази даних перепису (ЦБДП). За результатами виконання цих операцій дається дозвіл на завантаження до ЦБДП або ТФ (фрагмент ТФ) повторно записується з реґіонального рівня. Перед початком завантаження з ТФ (фрагмента ТФ) робиться архівна копія. Після завантаження кожного ТФ (фрагмента ТФ) до ЦБДП проводиться суцільний контроль даних цього ТФ (фрагмента ТФ), отримується протокол контролю та довідка про їхню якість.Залежно від кількості й типу помилок приймається рішення щодо автокоригування або повторного запиту ТФ з реґіонального рівня. Після автокоригування перед виконанням наступного етапу суцільний контроль повторюється. По закінченню контролю ТФ усіх реґіонів на державному рівні формуються зведені дані (вихідні таблиці). Після формування всіх вихідних таблиць проводиться їх внутрішньотабличний, міжрозрізний та міжтабличний контроль. У разі виявлення помилок за допомогою системи нереґламентованих запитів локалізується джерело помилки і визначається необхідність повторного запиту ТФ з реґіонального рівня або повторення попереднього етапу з використанням автокоригування.По закінченню внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтабличного контролю, у разі відсутності помилок, вихідні таблиці роздруковуються та виводяться на технічні носії.Сформовані за всіма територіальними розрізами фрагменти ЦБДП з даними вихідних таблиць (реґіональні фрагменти) засобами електронної пошти передаються на реґіональний рівень. В ОУС отримані реґіональні фрагменти реєструються, проходять антивірусний контроль, готуються до завантаження. За результатами виконання цих операцій дається дозвіл на завантаження реґіональних фрагментів до БД або реґіональні фрагменти повторно запитуються з державного рівня. Перед початком завантаже¬ння з реґіонального фрагмента робиться архівна копія. Після закінчення завантаження до БД може виконуватися друкування вихідних таблиць і виведення їх на технічні носії.На державному рівні матеріали Всеукраїнського перепису населення готуються для розповсюджування у вигляді друкарських видань на магнітних та оптичних носіях інформації з відповідними програмами візуалізації. Узагальнену схему проходження переписних документів наведено на рис. 7.2.Розробка матеріалів перепису населення включає розділи, які характеризують чисельність, розміщення і склад населення, населення у працездатному віці, зайняте в домашньому та особистому підсобному господарстві.Державний комітет статистики України підраховує підсумки перепису населення за встановленою програмою, проводить аналіз і контроль даних у процесі розроблення, розповсюджує підсумки вибірки на повну сукупність, складає таблиці з підсумками перепису і підготовлює їх до розмноження по районах, міських поселеннях, областях, АРК.Програмно-технічний комплекс орієнтований на створення технологічних дільниць на базі локальних обчислювальних мереж реґіонального та державного рівнів. Усі учасники оброблення матеріалів перепису працюють з використанням таких засобів. Рис. 7.2. Узагальнена схема проходження матеріалів Всеукраїнського перепису населення7.2. Основні вимоги до проведення оброблення даних та етапи технології Всеукраїнського перепису населенняТехнологія оброблення даних Всеукраїнського перепису населення 2001 року передбачає застосування сертифікованих технічних і програмних засобів, які відповідають вимогам відкритих систем взаємодії. Технологія будується з використанням принципів «клієнт-сервер».Розроблення програмного забезпечення для опрацювання матеріалів перепису населення здійснюється з використанням стандартних для органів статистики програмних засобів, таких як MS Excel, S-Designor, PowerBuilder, Power ++, Sybase SQL, і відповідає чинним нормативно-технічним документам.Технологічні засоби забезпечують оброблення даних у терміни, визначені Календарним планом підготовки і проведення Всеукраїнського перепису, а також їх розповсюдження в необхідних і достатніх обсягах. З метою забезпечення високого ступеня надійності застосовуються стандартні програмно-технічні рішення, широко вживані у складі інформаційної системи Державного комітету статистики України. Окремо від існуючих обчислювальних комплексів, використовуваних для оброблення статистичної інформації, встановлено сервери і робочі станції для прийому даних з ОУС, їх контролю та оброблення. Робочі станції та сервери працюють під керуванням стандартних для інформаційної системи Держкомстату операційних систем.На реґіональному та державному рівнях використовуються засоби архівації для створення на магнітно-оптичних дисках і картриджах на магнітній стрічці страхових та архівних копій даних перепису населення. Передбачено можливість отримання з архіву даних окремих інформаційних одиниць зберігання: база даних в цілому, вивантажена таблиця бази даних, графічні файли. Порядок утворення і терміни зберігання архівів реґламентуються постановкою задачі « Всеукраїнський перепис населення 2001 року».Для забезпечення достовірності даних перепису населення передбачено необхідні й достатні засоби ручної й автоматизованої реєстрації документів, файлів даних і технологічних операцій під час передавання з ділянки на ділянку, з рівня на рівень.Передавання даних з реґіонального рівня на державний виконується: кур’єром на машинних носіях; засобами електронної пошти по комутованих телефонних каналах загального користування.Інформаційна сумісність даних перепису населення забезпечується використанням загальнодержавних класифікаторів інфор¬мації і таблиць зв’язку локальних довідників Всеукраїнського перепису із загальнодержавними класифікаторами.Технологічний процес оброблення матеріалів перепису з моменту надходження переписних листів (ПЛ) до обласного управління статистики наведено на рис. 7.3. Рис. 7.3. Схема технологічного процесу оброблення матеріалів перепису в ОУСТехнологічний процес оброблення матеріалів починається з моменту надходження переписних листів до реґіональних управлінь статистики — Автономної Республіки Крим, обласних уп¬равлінь статистики, статистичних управлінь міст Києва і Севас¬тополя і має такі етапи:1) реєстрація портфелів в ОУС, перевірка та кодування даних ПЛ, формування звітної документації про перебіг здавання ПЛ; 2) уведення даних з паперових носіїв з допомогою сканерів Fujitsu M4099 D з проведенням контролю в обмеженому обсязі, підготовка файлів ПЛ для завантаження в базу даних, формування архіву графічних зображень, формування звітної документації про перебіг оброблення матеріалів перепису населення, реєстрація та повернення оброблених портфелів ПЛ;3) завантаження файлів ПЛ до БД, формування протоколів завантаження;4) контроль ПЛ, формування протоколів контролю ПЛ, коригування даних ПЛ на основі протоколу контролю з використанням архіву графічних зображень, виконання повторного контролю, формування звітної документації про перебіг оброблення даних перепису;5) формування зведених даних (вихідних таблиць) у розрізі районів, проведення їх внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтабличного контролю, формування звітної документації про перебіг оброблення даних перепису;6) формування територіального файла для надсилання (передавання) на державний рівень, створення архівних копій;7) отримання від ОУС, реєстрація та антивірусний контроль територіальних файлів на державному рівні, складання довідок про перебіг надходження територіальних файлів, підготовка територіальних файлів для завантаження в базу даних;8) завантаження територіальних файлів до центральної бази даних перепису, формування протоколів завантаження;9) виконання контролю переписних листів, що входять до територіальних файлів, формування протоколів ПЛ, коригування територіальних файлів за протоколами контролю, проведення повторного контролю, формування звітної документації про перебіг оброблення даних перепису;10) формування зведених даних (вихідних таблиць), проведення їх внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтабличного контролю;11) друкування та виведення вихідних таблиць на технічні носії; 12) формування інформації для керівних органів країни;13) формування реґіональних фрагментів центральної бази даних перепису зі зведеними даними та відсилання (передавання) їх в ОУС для подальшого використання, друкування зведених даних в ОУС;14) підготовка матеріалів Всеукраїнського перепису населення для розповсюдження друкарськими засобами, засобами Internet і формування файлів на магнітних та оптичних дисках.Пункти 1—7 і частково 13 виконуються в ОУС.На будь-якому технологічному етапі оброблення передбачається передавання на державний рівень сформованої звітної документації про перебіг оброблення даних перепису населення. Звітна документація (починаючи з третього етапу) формується автоматично.Під час будь-якого технологічного етапу оброблення даних на державному рівні передбачається можливість повного або часткового повторного запиту територіальних файлів або фрагментів графічних файлів ПЛ з реґіонального рівня.Технологія оброблення матеріалів перепису населення орієнтована на оброблення паперових переписних листів. Проконтрольовані, оформлені та укомплектовані в портфелі переписні листи в терміни, що встановлені календарним планом, передаються районними (міськими) відділами статистики в ОУС. Звітна документація прийняття-передавання надсилається засобами електрон¬ної пошти керівництву Держкомстату. Подальше оброблення переписних листів в обласному управлінні статистики безпосередньо контролюється відділом перепису ОУС.Після отримання переписних листів з районних (міських) відділів статистики у відділах перепису ОУС виконуються операції перевірки, докомплектації портфелів ПЛ і кодування ПЛ. В ОУС портфелі надходять на дільницю архіву перепису, де зберігаються на спеціальних стелажах. Архівна служба має засоби механізації для доставки/прийому портфелів на дільниці введення і з дільниць введення, а також телефонний зв’язок.Після кодування портфелі передаються на спеціалізовану дільницю введення даних, де реєструються начальником зміни. Начальник зміни передає портфелі операторам введення даних. Оператор вводить інформацію переписних листів за допомогою пристрою оптичного зчитування. Оброблені портфелі ПЛ оператор вертає начальнику зміни і отримує наступну партію портфелів. По кожному окремому портфелю формується файл для заван¬таження в базу даних. Начальник другої зміни формує звітну документацію про перебіг оброблення матеріалів перепису.Інформація про перебіг оброблення матеріалів перепису передається працівником відділу перепису населення ОУС о восьмій годині засобами електронної пошти в Держкомстат і водночас керівництву ОУС.Підготовлені на етапі оптичного зчитування файли ПЛ завантажуються до бази даних. До БД записуються ті портфелі, які пов¬ністю або частково відповідають вимогам цілісності та правильності комплектації.Контроль ПЛ поділяється на два основних види: суцільний і фрагментарний. Одиницею суцільного контролю є портфель, одиницею фрагментарного контролю — переписний лист. Перед формуванням зведених даних переписні листи, за якими проводиться зведення, проходять суцільний контроль, якщо після завантаження в дані портфелю вносилися будь-які зміни.На реґіональному рівні після завершення суцільного контролю ПЛ, що стосуються одного району, проводиться формування зведених даних, вихідних таблиць та їх внутрішньотабличний, міжрозрізний і міжтабличний контроль. Результати контролю фіксуються в базі даних.Передбачається повне і часткове робоче друкування зведених даних за запитом користувача.По закінченні внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтабличного контролю в цілому по реґіону (у розрізі районів) шляхом вивантаження даних з бази даних формуються територіа¬льні файли, які складаються з ПЛ і супроводжувальної інформації, у тому числі дані про стан проходження внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтабличного контролю зведених даних. Територіальні файли готуються для записування на технічні носії або для передавання засобами електронної пошти. Формується пакет даних для передання (відсилання).Після формування та відсилання територіального файла або його частини створюється архівна копія як з БД, так і з територіа¬льного файла або його частини. Первісне оброблення територіального файла охоплює етап технологічної ланки від надходження ТФ на державний рівень до їх завантаження до центральної бази даних перепису.На державному рівні (рис. 7.4) отримані від кур’єра або засобами електронної пошти територіальні файли реєструються, проходять антивірусний контроль і контроль на повноту й підготовлюються до завантаження. За результатами виконання цих опе¬рацій дається дозвіл на завантаження ТФ до центральної бази державного перепису або ТФ повторно запитується з реґіональ-ного рівня. Перед початком завантаження з ТФ робиться архівна копія.По закінченні первісного оброблення кожного ТФ здійснюється його завантаження до ЦБДП, після чого отримується протокол або довідка про склад даних, що надійшли з ТФ. Після завантаження кожного територіального файла проводиться суціль¬ний контроль переписних листів цього територіального файла, отримується протокол контролю та довідка про якість даних. Фор¬мування зведених даних на державному рівні виконується по закінченні контролю всіх даних перепису. Після формування всіх вихідних таблиць здійснюється їх внутрішньотабличний, міжрозрізний і міжтабличний контроль. У разі виявлення помилок за допомогою системи нереґламентованих запитів локалізується джерело помилки і визначається необхідність повторного запиту ТФ з реґіонального рівня або повторення попереднього етапу з використанням автокоригування.

Рис. 7.4. Схема технологічного процесу оброблення матеріалів перепису населення на державному рівніПо закінченні внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтабличного контролю в разі відсутності помилок вихідні таблиці можуть бути роздруковані та виведені на технічні носії. Передбачається як повне, так і часткове друкування і виведення вихідних таблиць.Для керівних органів країни інформація формується у вигляді друкарських видань, на оптичних дисках з відповідними програмами візуалізації. Програми візуалізації, розроблені в рамках виконання робіт з оброблення матеріалів перепису 2001 р., поставляються на тому самому оптичному носії. У рамках виконання робіт з оброблення матеріалів перепису населення формуються фрагменти ЦБДП з даними вихідних таблиць для подальшого оброблення на реґіональному рівні. Порядок формування та відсилання реґіональних фрагментів аналогіч¬ний порядку формування територіальних файлів.В ОУС отримані засобами електронної пошти реґіональні фрагменти реєструються, проходять антивірусний контроль, готуються для завантаження. За результатами виконання цих операцій дається дозвіл на завантаження реґіональних фрагментів до БД або реґіональні фрагменти повторно запитуються з реґіонального рівня. Перед початком завантаження з реґіонального фрагмента робиться архівна копія. Після закінчення завантаження до БД виконується друкування вихідних таблиць і виведення їх на технічні носії.Підготовка матеріалів Всеукраїнського перепису населення для розповсюдження друкарськими засобами, засобами Internet і формування файлів на магнітних та оптичних дисках здійснюються на державному рівні.Для оброблення матеріалів Всеукраїнського перепису населення використовується така нормативно-довідкова інформація: — довідник територій; — коди адміністративного значення населених пунктів; — довідник національностей; — довідник мов;— довідник «Міграція населення»; — довідник держав; — класифікатор видів економічної діяльності; — систематичний словник занять.Для введення даних перепису населення використовуються такі макети: — форма 10 сільська «Супровідний лист на населений пункт, частину населеного пункту» (дод. 1);— форма 10 міська «Супровідний лист на населений пункт, частину населеного пункту» (дод. 2); — форма 1 «Список №_ проживаючих у приміщенні та їх житлові умови» (дод. 3); — форма 2с «Переписний лист» (дод. 4).У результаті оброблення переписних листів населення одержують вихідні машинограми, повний перелік яких наведено в дод. 5. Форми і зміст основних машинограм наведено в дод. 6.7.3. Технічне і програмне забезпечення оброблення матеріалів перепису населенняПрограмно-технічний комплекс, що забезпечує оброблення матеріалів перепису населення, орієнтований на створення технологічних дільниць у складі діючих у системі державної статистики локальних обчислювальних мереж реґіонального та державного рівнів.Для створення програмних комплексів з оброблення даних Всеукраїнського перепису населення застосовуються сертифіковані технічні та програмні засоби, що відповідають вимогам відкритих систем взаємодії. Архітертура програмно-технічного комплексу побудована як з використанням мейнфремів, тобто комп’ютерів загального призначення (на центральному рівні), так і з використанням персональних ЕОМ, що працються за технологією клієнт-сервер.Застосування комп’ютерів типу Маіnframe на центральному рівні дає змогу: продуктивно і надійно обробити обсяги матеріалів Всеукраїнського перепису населення; заощадити значні кошти при формуванні складу програмно-технічного комплексу цент¬рального рівня; мати навчений персонал і системи підтримки.Програмно-технічні комплекси державного та реґіональних рівнів забезпечують оброблення даних у терміни, визначені кален¬дарним планом, а також розповсюдження даних у необхідних і достатніх обсягах.При створенні програмно-технічних комплексів використано IBM-сумісні робочі станції та сервери.Програмно-технічний комплекс, що забезпечує оброблення матеріалів перепису населення, принципово не відрізняється від існуючого в інформаційній системи органів статистики. Технічні засоби оброблення матеріалів Всеукраїнського перепису населення організаційно об’єднані в локальну мережу і включають: • пристрої оптичного зчитування інформації; • робочі станції для управління сканерами і розпізнавання інформації (від 3 до 17);• мережеві файл-сервери для збереження програмного та інформаційного забезпечення (1 на реґіон); • мережевий принтер (1—2 на реґіон);• робочі станції для контролю та коригування інформації переписних листів;• пристрої створення копій.Розглянемо деякі технічні характеристики цих пристроїв. При¬строї оптичного зчитування мають швидкість введення від 60 сто¬рінок на хвилину. Для роботи пристроїв використовується програмне забезпечення типу «Eyes & Hands» фірми Read Soft.Робочі станції для управління пристроями оптичного зчитування інформації з переписних листів мають такі параметри: процесор не нижче Intel Pentium 3, 450 MГц; дисковий накопичувач 8,4 Гб.Мережеві сервери для збереження програмного та інформаційного забезпечення, використовувані для оброблення матеріалів перепису населення, сумісні з програмно-технічними засобами локальної мережі реґіонального і державного рівнів Держ¬комстату. Конфігурація серверів така: центральний процесор Intel Pentium 3,500 МГ мін.; кеш-пам’ять другого рівня — 512 Кб; системна машина — PCI Fast Wide SCSI-2; дисковий накопичувач 5*9,1 Гб; оперативна пам’ять — 512 МБ; мережевий адаптер — 10 BASE-T Ethernet; пристрій цифрового запису на магнітну стрічку.Мережевий принтер — це чорно-білий лазерний друкувальний пристрій, що забезпечує друк зі швидкістю 24 сторінки формату А4 на хвилину. Цикл робочого навантаження принтера становить 100 000 сторінок на місяць.Робочі станції для контролю та коригування інформації переписних листів мають конфігурацію, сумісну з програмно-тех¬нічними засобами Держкомстату реґіонального та державного рівнів. Їхні параметри такі: центральний процесор — Intel Pentium 3,500 МГ мін.; кеш-пам’ять — 256 Кб; дисковий накопичувач — 10 Гб; оперативна пам’ять — 128 Мб; мережевий адаптер — 10 BASE-T Ethernet.Пристрої створення копій, використовувані для розповсюдження, — це пристрої для записування та зчитування інформації на оптичні диски, магнітні стрічки й друкування інформації. Пристрої створення копій мають такі технічні характеристики: 32-швидкісні 5,25-дюймові CD-накопичувачі у стандарті ATAPI з можливістю підключення шини EIDE або SCSI; пристрої цифрового запису на магнітну стрічку 0,25 дюйма; 3,5-дюймові магнітно-оптичні пристрої; лазерні принтери формату А3—А4 зі швидкістю друкування не менше 24 сторінок формату А4 на хвилину, а також матричні принтери формату А3—А4.На реґіональному рівні програмно-технічний комплекс оброблення даних перепису населення забезпечує:• завантаження до бази даних інформації, одержаної шляхом сканерного введення;• формування протоколу завантаження;• утворення архіву графічних зображень переписних листів;• отримання даних з архіву графічних зображень;• зручну систему навігації по даних перепису; • перегляд і друкування нормативно-довідкової інформації;• інтерактивне введення та коригування переписних листів; • суцільний та фрагментарний контроль переписних листів із формуванням протоколу; • формування довідок про склад бази даних, якість даних, стан проходження оброблення матеріалів перепису та іншої інформації для прийняття організаційних рішень під час опрацювання даних; формування зведених даних (вихідних таблиць);• проведення внутрішньотабличного, міжрозрізного та міжтаб¬личного контролів вихідних таблиць із формуванням протоколу помилок;• повне та часткове друкування протоколів контролю;• систему підтримки реґламентованих запитів до бази даних;• систему копіювання та відновлення матеріалів перепису;• ведення та оновлення архівних копій; • формування територіальних файлів для передавання на державний рівень; відсилання відкоригованої інформації (фрагментів територіальних файлів) на державний рівень засобами електронного зв’язку;• завантаження реґіональних фрагментів центральної бази даних Всеукраїнського перепису населення; • друкування вихідних таблиць у необхідних розрізах та їх виведення на технічні носії; • систему підтримки адміністрування та розмежування прав доступу до даних перепису.Програмно-технічний комплекс оброблення даних перепису для державного рівня виконує таке саме коло функцій, що й для реґіонального рівня, і додатково забезпечує: • ведення та коригування нормативно-довідкової інформації; • завантаження територіальних файлів до центральної бази даних Всеукраїнського перепису населення; • вивантаження реґіональних фрагментів центральної бази даних Всеукраїнського перепису населення;• формування інформації про перепис для керівних органів країни.При обробленні матеріалів перепису населення на реґіональному та державному рівнях використовується таке програмне забезпечення: S-Designor, PowerBuilder, Optima ++, Sybase ++, Sybase SQL Serwer System 11, Sybase SQL Anywhere. Це програм¬не забезпечення працює під керуванням операційної системи MS Windows 95. На серверах установлено операційну систему MS Windows NT 4.0, яка керує роботою домену за протоколом TCP/IP.Крім того, на центральному рівні на комп’ютерах типу Маіnframe застосовуються такі програмні засоби: системи керування базами даних Adabas 5.3, Natural 2.2, що працюють у середовищі операційної системи IBM MVS/XA.

1. Значення перепису населення.2. Охарактеризуйте структуру органів, які проводять перепис населення.3. Основні вимоги до проведення оброблення даних та етапи проведення перепису населення.4. Наведіть характеристику реквізитів форми 1 «Список №__ проживаючих у приміщенні та їх житлові умови».5. Дайте характеристику реквізитів переписного листа Всеукраїнського перепису населення.6. Схема технологічного процесу оброблення матеріалів перепису населення в обласному управлінні статистики.7. Схема технологічного процесу оброблення матеріалів перепису населення на державному рівні.8. Охарактеризуйте технічне забезпечення машинного оброблення матеріалів Всеукраїнського перепису населення.9. Охарактеризуйте програмне забезпечення машинного оброблення матеріалів Всеукраїнського перепису насе-лення.10. Перелік і зміст основних вихідних машинограм Всеукраїнського перепису населення.

1. Аппак М. А. Автоматизированное рабочее место на базе микро-ЭВМ. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 190 с.2. Access для Windows 95. — К.: Торгово-издат. бюро BNV, 1997. — 479 с.3. Бобер Л. М., Власенко Н. С., Осауленко О. Г. та ін. Всеукраїнський перепис населення: методологія та організація: Навч. посібник. — К.: НДІ Статистики Держкомстату України, 2001. — 336 с.4. Божко В. П., Брага В. В., Бубнов Н. Г. и др. Информатика: данные технология, маркетинг. — М.: Финансы и статистика, 1991. — 224 c.5. Боровиков В. П., Боровиков И. П. STATISTIKA. Статистический анализ обработки данных в среде Windows. — М.: Филин, 1998. — 608 c.6. Вейскас Дж. Эффективная работа с Мicrosoft Access 2000. — СПб.; М.; Х.; Минск, 2001. — 1040 с.7. ГОСТ 24.003-84. Автоматизированные системы управления. Термины и определения. — М.: Изд-во стандартов, 1985. — 13 с.8. ГОСТ 6.01. 1-87. Единая система классификации и кодирования технико-экономической информации. Основные положения. — М.: Изд-во стандартов, 1988. — 13 с.9. ГОСТ 24.003-84. Основные положения. — М.: Изд-во стандартов, 1986. — 6 с.10. ГОСТ 34.003-90. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Термины и определения. — М.: Изд-во стандартов, 1991. — 23 с.11. Дайтбегов Д. М., Мирзохи С. В., Ясеневский С. В. Автоматизированное рабочее место для обработки экономической информации // Вестн. статистики. — 1996. — № 11 — С. 37—43.12. Информатика, практикум по технологии работы на компьютере // Под ред.Н. В. Макаровой. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 260 с.13. Информационные системы в экономике / Под ред. В. В. Дика. — М.: Финансы и статистика, 1966. — 272 с.14. Информационные технологии в статистике: Учеб. / Под ред. В. П. Божко, А. В. Хорошилова. — М.: Финстатинформ, 2002. — 144 с.15. Методичні вказівки та завдання до практичних занять, лаборатор¬них і самостійних робіт з дисципліни «Інформаційні системи і технології в статистиці» / В. М. Годун, М. С. Каранфілов, Н. С.Орленко. — К.: КНЕУ, 2000. — 60 с. 16. Методичні вказівки та навчальні завдання до практичних занять, лабораторних і самостійних робіт з дисципліни «Інформаційні системи в статистиці» / В. М. Годун, Н. С. Орленко, М. С. Каранфілов. — К.: КНЕУ, 1996. — 72 с.17. Cитник В. Ф., Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.18. Столяров Г. С., Ємшанов Д. Г., Ковтун Н. В. АРМ статистика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 266 с.19. Эйдельман М. Р., Рахманов М. К., Андреев Е. М. и др. АСГС тео¬рия и практика. — М.: Финансы и статистика, 1983. — 336 с.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!