Інформаційні системи і технології в статистиці

H Готелi та ресторани

I Транспорт

J Фiнансова дiяльнiсть

K Операцiї з нерухомiстю, здавання пiд найм і послуги юридичним особам

L Державне управлiння

M Освiта

N Охорона здоров’я та соцiальна допомога

O Колективнi, громадськi та особистi послуги

P Послуги домашньої прислуги

Q Екстериторiальна дiяльнiстьЗа нової класифікації видів економічної діяльності підприємства та організації всіх видів діяльності поділяються на видобувні, обробні та такі, що надають послуги. Уведення в дію КВЕД припиняє чинність «Общесоюзного классификатора отраслей народного хозяйства» (ОКОНХ) та Загальної класифікації галузей народного господарства (ЗКГНГ), затвердженої наказом Мінстату України від 24.01.1994 р. № 21.Загальне кодове позначення КВЕД включає: секцію, підсекцію, розділ, групу, клас, підклас.Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД має такий вигляд: Y YY XX. XX. X,де Y секція (від А до Q)YY підсекціяХХ розділХХ. Х групаХХ. ХХ класХХ. ХХ. Х підкласЗгідно з міжнародними стандартами підприємствами видобув-них видів є сільськогосподарські, мисливські та лісогосподарські (секція А), рибогосподарські (секція B) підприємства та власне видобувна промисловість (секція C). Підприємства, що обробляють сировину, вважаються підприємствами обробної промисловості (секція D), виробництво електроенергії, газу та води (секція Е). Підприємства решти видів діяльності (наприклад, торгівлі, науки, охорони здоров’я, державного управління) вважаються такими, що надають послуги (секції F — Q).Упровадження КВЕД забезпечує: — проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств та організацій і аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів і послуг відповідно до системи національних рахунків); — реєстрацію та облік підприємств та організацій за видами економічної діяльності в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій; — застосування єдиної статистичної методології та визначень щодо статистичних одиниць, прийнятих у Європейському Союзі; — можливість зіставити національну статистичну інформацію з міжнародною.Класифікатор організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ) — державний класифікатор, розроблений згідно з Програмою переходу України на міжнародну систему статистики та обліку, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4.05.1993 р. № 326.КОПФГ використовується під час збирання та оброблення інформації в Автоматизованих системах державної статистики, фінансовій звітності, Державному реєстрі звітних (статистичних) одиниць України, наукових дослідженнях. Об’єктами класифікації в КОПФГ є організаційно-правові форми господарських суб’єк¬тів, установлені відповідними законодавчими актами України. Структурно класифікатор складається з тризначних цифрових кодів, побудованих за серійно-порядковим методом кодування, та назв організаційно-правових форм господарювання.Класифікацію організаційно-правових форм господарювання унаочнює табл. 3.3.Таблиця 3.3КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯКод НазваА. Об’єкти підприємницької діяльності100 Індивідуальне підприємство110 Сімейне підприємство120 Приватне підприємство130 Колективне підприємство140 Державне підприємство150 Комунальне підприємство160 Спільне підприємство170 Підприємство з 100 % інвестицією180 Кооператив190 Орендне підприємство200 Селянське (фермерське) господарство210 Споживче товариство220 Спілка споживчих товариств230 Акціонерне товариство231 Відкрите акціонерне товариствоЗакінчення табл. 3.3Код Назва232 Закрите акціонерне товариство240 Товариство з обмеженою відповідальністю250 Товариство з додатковою відповідальністю260 Повне товариство270 Командитне товариство280 Асоціація290 Кооперація300 Консорціум310 Концерн320 Об’єднання330 Дочірнє підприємство340 ПідприємецьБ. Організації, що не займаються підприємницькою діяльністю400 Організація410 Заклад420 Установа430 Організація орендарів440 Організація покупців450 Політична партія460 Громадська організація470 Релігійна організаціяВ. Відокремлені підрозділи500 Філія510 Представництво

Класифікатор професій (КП) є складовою державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.Класифікатор розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про концепцію побудови національної стати-с¬тики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 4.05. 1993 р. № 326.Класифікатор професій використовується для: — систематизації статистичних даних щодо праці за професійними ознаками; — аналізу та підготовки статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів стосовно зайнятості, доходів, охорони праці, перепідготовки кадрів, що вивільняються; — підготовки статистичних даних для періодичних оглядів зі статистики праці, що розробляються міжнародною організацією праці; — вирішення питань контролю та аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору та працевлаштування трудящих. Структурно класифікатор професій складається з кодів і назв класифікаційних угрупувань: розділів, підрозділів, класів, підкласів і груп професій (рис. 3.1). Рис. 3.1. Схема ієрархічної структури кодових позначень професійКласифікатор валют (КВ) розроблено відповідно до Програми переходу України на міжнародну систему статистики і обліку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4.05.1993 р. № 326. Він є складовою державної системи класифікації техніко-економічної і соціальної інформації і використовується для обміну інформацією обліку і статистики в зовнішній торгівлі, банківських і фінансових сферах у тих випадках, коли необхідно користуватися кодовою формою позначення валют. Класифікатор валют має два види кодів — тризначний цифровий код і тризначний буквений код на основі латинського алфавіту. Буквенний код складається з установленого міжнародним стандартом ISO 3166 двозначного коду «Альфа-2» і першої букви назви національної валюти.Класифікатор держав світу (КДС) розроблено згідно з Програмою переходу України на міжнародну систему статистики та обліку, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4.05.1993 р. № 326. Він використовується для обміну інформацією, обліку, звітності та статистики зовнішньоекономічної та валютно-фінансової діяльності, перевезення експортно-імпорт¬них вантажів та в інших випадках, коли необхідно скористатися кодовою формою позначення держав світу. Структурно класифікатор складається з чотирьох блоків — назви держави чи території та трьох видів кодів: двозначного літерного коду (Альфа-2); тризначного буквеного коду (Альфа-3); тризначного цифрового коду (ньюмерік-3). Буквені коди розроблено на основні латинського алфавіту. Класифікатор систем позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО) уведено в дію наказом Держкомстандарту України в 1996 р. Він є складовою державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації. КСПОВО розроблено на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про концепцію побудови національної статистики України та Держав¬ну програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики» від 4.05.1993 р. № 326.Класифікатор систем позначень одиниць вимірювання та обліку призначено для збирання, оброблення та обміну інформа-цією з фінансової та статистичної звітності, у сфері зовнішньоекономічної діяльності.Об’єктом класифікації є множина одиниць вимірювання фізич-них величин та одиниць обліку, використовуваних у статистиці. Структурно класифікація складається з таких блоків: код (чоти-ри¬значне число), назва одиниці вимірювання та одиниці обліку, умовне позначення українське, російське та міжнародне. Коди одиниць вимірювання та одиниць обліку, побудовані за порядко-вим методом кодування, мають таку структуру: два розряди — номер розділу, два розряди — порядковий номер одиниці вимі-рювання та одиниці обліку в розділі. Класифікатор основних фондів (КОФ) є складовою держав-ної системи класифікації та кодування техніко-економічної і со-ціальної інформації. Класифікацію основних фондів розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про кон-цепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 4.05.93 р. № 326.КОФ призначено для використання в автоматизованих систе-мах керування для вирішення таких завдань: — організація систематичного обліку та звітності в частині основних фондів; — проведення робіт з перепису та переоцінки обсягів складу і стану основних фондів; — реалізація комплексу облікових функцій з основних фондів у межах робіт з державної статистики; — здійснення міжнародних зіставлень за структурою і станом основних фондів; — визначення розрахунків похідних економічних показників, включаючи фондомісткість, фондовіддачу, а також рекомендова-них нормативів проведення капітальних ремонтів основних фон-дів. Код основних фондів побудовано за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування. Кожна позиція КОФ містить семизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угрупувань. Структуру КОФ наведено на рис. 3.2. Рис. 3.2. Структура коду основних фондівКласифікатор, побудований за ознаками функціонального при¬значення згідно з Положенням бухгалтерського обліку «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, вирізняє такі групи: 1. Земельні ділянки.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.4. Машини та обладнання.5. Транспортні засоби.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).7. Робоча і продуктивна худоба.8. Багаторічні насадження.9. Інші основні засоби.10. Інші необоротні матеріальні активи.Державний класифікатор об’єктів адміністративно-тери-торіального устрою України (КОАТУУ) є складовою єдиної си-стеми класифікації та кодування техніко-економічної та соціаль-ної інформації.КОАТУУ розроблено відповідно до постанови Кабінету Міні-с¬трів України від «Про концепцію побудови національної статис-тики України та Державну програму переходу на міжнародну си-с¬тему обліку і статистики» від 4.05.1993 р. № 326.КОАТУУ складається з кодів і назв усіх адміністративно-територіальних об’єктів України, які угруповані за ознаками те-риторіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей. Об’єктами класифікації в КОАТУУ є одиниці адміністративно-територіального устрою України: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, ра-йони в містах, селища міського типу, сільради, селища, села.Усю множину об’єктів класифікації розподілено за територіа-льною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чоти-ри ієрархічні рівні класифікації. До кожного рівня входять об’єкти, підпорядковані об’єктам попереднього рівня. Перший рівень класифікації (розряди 1, 2) включає: Автономну Республі-ку Крим, області, міста, що мають спеціальний статус, який ви-значається законами України; другий рівень класифікації (розря-ди 3—5) — міста обласного підпорядкування, райони Автоном-ної Республіки Крим, області, райони в містах, що мають спеціа-льний статус, який визначається законами України; третій рівень (розряди 6—8) — міста районного підпорядкування, селища мі-ського типу, сільські ради; четвертий рівень (розряди 9, 10) — села, селища. Загальне кодове позначення об’єктів класифікації КОАТУУ має 10 розрядів і такий вигляд: Рис. 3.3. Структура класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою УкраїниДержавний класифікатор продукції та послуг (ДКПП) є складовою державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про кон-цепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики» від 4.05.1993 р. № 326.Державний класифікатор призначений для використання орга-нами державного і місцевого управління, фінансовими органами, органами статистики та усіма суб’єктами господарювання (юри-дичними та фізичними особами) в Україні. 3.2. Технічне забезпечення3.2.1. Характеристика технічних засобів оброблення статистичної інформаціїДо технічного забезпечення належать: комплекс техні-чних засобів (КТЗ), використовуваних для одержання, введення, підготовки, перетворення, оброблення, зберігання, реєстрації, ви-ведення, відображення, використання та передавання даних і реа-лізації керівних дій; методичні та керівні матеріали щодо ком-плексу технічних засобів; технічна документація, що стосується КТЗ; персонал, який обслуговує КТЗ.Технічна база статистичної інформаційної системи являє со-бою комплекс технічних засобів різних типів, класів і призначен-ня, які реалізують технологічний процес розв’язання статистич-них задач та інформаційно-обчислювальне обслуговування під-приємств, організацій та установ України. Під комплексом техні-чних засобів слід розуміти сукупність взаємозв’язаних єдиним управлінням автономних технічних засобів, призначених для ав-томатизованого оброблення статистичних даних, а також для їх зберігання (нагромадження) і ведення інформаційного обміну.З метою дотримання встановлених строків розв’язання стати-с¬тичних задач, забезпечення високої достовірності та аналітичності одержуваних статистичних даних до комплексу технічних засобів ставляться такі вимоги: — зберігання в пам’яті ЕОМ великих масивів постійної інформації;— безперервність технологічного процесу; — аґреґатованість технічних засобів передавання та оброб-лення даних на різних рівнях; — багатопрограмний режим роботи; — використання ЕОМ як для розв’язання регламентних задач, так і для інформаційно-довідкового обслуговування економістів.У системі Держкомстату України комплекс технічних засобів виконує такі функції: • збирання і передавання даних від підприємств, організацій, комерційних структур безпосередньо або від районних відді-лів статистики в обласні управління статистики, а з обласних управлінь — у Головне міжреґіональне управління статистики ДКС; • підготовка і зберігання інформації на машинних носіях; • розв’язання статистичних задач; • передавання результатів розв’язання на вищі рівні статисти-ч¬ної системи та організація взаємодії з функціональними і галузевими інформаційними системами відповідного рівня. Для автоматизації процесів збирання та передавання терміно-вої статистичної звітності в інформаційній системі статистики комплексом технічних засобів передбачено розвинуту систему телеоброблення інформації, можливість приєднання широкої но-менклатури абонентських пунктів для збирання та передавання даних, уведення та виведення повідомлень і відображення інфор-мації на екрані. Система телеоброблення даних забезпечує авто-матизований обмін інформацією районних відділів статистики з обласними управліннями статистики і з Головним міжреґіональ-ним управлінням статистики ДКС.Комплекс технічних засобів включає різноманітні засоби, які можуть бути класифіковані за наведеною нижче схемою (рис. 3.4). Рис. 3.4. Класифікація технічних засобів статистичної інформаціїЗасоби підготовки даних на машинних носіях призначені для створення машинних носіїв за даними первинних статистичних звітів з метою подальшого їх введення в ЕОМ. Засоби передавання даних забезпечують обмін інформацією між місцем її виникнення і місцем оброблення або між різними рівнями статистичної системи. У системі Держкомстату ця група технічних засобів має особливе значення, оскільки використову-ється багаторівнева система розв’язання статистичних задач, яка передбачає інтеграцію оброблення інформації на всіх рівнях, включаючи передавання зведених статистичних даних з одного рівня статистичної інформаційної системи на інший.Засоби оброблення статистичної інформації призначені для перетворення первинної (вихідної) інформації у зведену (резуль-татну). Вони використовуються для складання статистичних зве-день, виконання економіко-статистичного аналізу на основі еко-номіко-математичних методів і моделей. Ця група технічних засобів — основна в комплексі технічних засобів — охоплює різ-ні ЕОМ.Засоби оргтехніки та інші допоміжні засоби дають змогу ви-конувати копіювально-розмножувальні роботи, нагромаджувати, зберігати інформацію, здійснювати її пошук і відображення. До них належать: розмножувальна техніка, картотеки і картотечне обладнання, використовувані для механізованого зберігання до-кументів, пристрої для зберігання і пошуку мікрофільмів, авто-матизовані архіви.На центральному рівні Державного комітету статистики вико-ристовують:— сервер виробничих баз даних (IBM RS/6000), два мереже-вих адаптери; — резервний сервер баз даних IBM RS/6000, два мережевих адаптери; — файл-сервери типу HP Net Serwer LH Pro; — робочі станції для статистиків HP Vectra VE 5/120, 50 робочих станцій для системних розробок HP Vectra VA 6/180; — робоча станція для підготовки статистичних друкованих видань — мультимедійна графічна станція HP Vectra VA 6/200; — мережеві принтери HP Laserjet 5 Si MX; — робоча станція управління мережею IBM RS/6000. На реґіональному рівні використовують:— робочі станції Vectra;— файл-сервери типу HP Net Serwer LH Pro та типу HP Net Serwer LH Plus; — принтери HP Laserjet 5 Si MX;— мережеве обладнання.У системі Держкомстату України для телеграфування широко використовується рулонний телеграфний апарат (телетайп), який друкує інформацію на широкій паперовій стрічці, здійснює пер-форацію на п’ятидоріжковій стрічці та передає інформацію зі швидкістю 50 бод.Більш високі експлуатаційні властивості має середньошвидкі-с¬на апаратура передавання даних (АПД), призначена для переда-вання даних і перетворення сигналів на вході і виході каналів зв’язку, а також для підвищення вірогідності обміну даними. До складу АПД входять пристрої: перетворення сигналів, за-хисту від помилок, викличні, керування, введення-виведення, за-пам’ятовувальні. Пристрої перетворення сигналів слугують для перетворення сигналів ЕОМ у сигнали, використовувані каналами зв’язку. У разі передавання даних по телеграфних каналах вони посилюють потужність сигналу без будь-яких його змін. Для передавання даних по телефонних каналах необхідно дані, записані в ЕОМ у двійковому коді, перетворювати в сигнали телефонних каналів зв’язку, і навпаки. Цей процес називається модуляцією. Для його здійснення використовують модеми. Пристрої для захисту від помилок призначені для виявлення і виправлення помилок. Ви-кличні пристрої забезпечують автоматичне встановлення з’єд-нання в комутованих каналах. АПД приєднуються до ЕОМ мультиплексори передавання да-них (МПД) і концентратори. Мультиплексори передавання даних забезпечують електричну і логічну взаємодію ЕОМ з АПД, які рі-з¬няться за швидкістю та методами кодування. Для сумісної роботи з ЕОМ різних АПД мультиплексори проводять погодження відмін у кодуванні інформації, швидкості передавання по каналах зв’язку і введення-виведення з ЕОМ у формі сигналів. Концентратори використовуються для з’єднання кількох низькошвидкісних каналів передавання даних з одним високошвидкісним.Як технічні засоби передавання даних по телефонних каналах зв’язку використовують АПД типу DFЄ — 550, які дають змогу зв’язати обласні управління статистики з Державним комітетом статистики України. За вибору найкращого способу передавання інформації враховуються обсяги інформації, що передається, та часові параметри постачання, вимоги до якості передавання інформації, трудові та вартісні витрати на передавання інформації.На робочих місцях економістів-статистиків установлюються АРМ. Це комплекс апаратних, програмних та інформаційних за-собів, які забезпечують інформаційні та обчислювальні потреби спеціаліста і знаходяться на його робочому місці. АРМ — це професійно орієнтована інформаційно-обчислювальна система, яка потребує знань у певній предметній області. АРМ складаєть-ся з трьох частин: технічного, програмного та інформаційного забезпечення.3.2.2. Мережі та комунікації, використовувані в інформаційній системі статистикиОднією з основних задач Державного комітету статис-тики є побудова такої інфраструктури, яка б забезпечила зв’язок як між структурними підрозділами самого Держкомстату, так і з іншими урядовими установами, міністерствами та організаціями. Така задача вирішується шляхом побудови мереж. Мережа — це комплекс системного обладнання, транспорт-них засобів, засобів комунікацій і програмного забезпечен-ня, який дає змогу користувачам здійснювати зв’язок один з одним.Побудова мереж Держкомстату здійснюється відповідно до міжнародних стандартів. Розробленням стандартів займаються:— Міжнародна організація зі стандартизації (International Organzation for Standardization, ISO). Відома розробленням моделі взаємодії відкритих систем, яка в даний час є основною («еталонною») моделлю обчислювальної мережі, основою стандартизації у сфері обчислювальних мереж; — Міжнародний союз електрозв’язку (International Telecom-munication Union, ITU) — організація при ООН, у якій існує теле-комунікаційний сектор (ITU-T), що відповідає за розроблення стандартів у сфері телекомунікаційного обладнання і послуг (те-лефонії, електронної пошти, факсимільного зв’язку, телетексту, телекса, передавання даних, аудіо- і відеосигналів); — Інститут інженерів з електротехніки і радіоелектроніки (IEEE) — національна організація США, яка визначає стандарти електронних комунікацій. Самі відомі його стандарти, розроблені групою 802 (802.1, 802.2, 802.3 і 802.5), описують загальні поняття, використовувані у сфері локальних мереж; — Європейська організація виробників комп’ютерів (ЄСМА) займається розроблення стандартів і технічних оглядів, які сто-суються комп’ютерної і комунікаційної технологій. Активно співробітничає з ITU-Т і ISO; — Американський національний інститут стандартів (American National Standarts Institute, ANSI) — представляє США у міжнародній організації ISO. Розробкою цього інституту є стандарт технології FDDI.Наголосимо, що мережа — це комплекс системного облад-нання, транспортних засобів, засобів комунікацій і програмного забезпечення, який дає змогу користувачам здійснювати зв’язок один з одним. Локальна мережа об’єднує комп’ютери однієї організації, які розташовані в одному або кількох приміщеннях. Розмір локаль-ної мережі — не більше кількох кілометрів. Пропускна спроможність сучасних локальних мереж сягає 1000 Мбіт/с. Час звертання до мережевих ресурсів порівняний із часом звертання до локальних ресурсів робочої станції. Висока якість передавання даних дає змогу надавати користувачеві ши-рокий спектр послуг (файлова служба, друк, факс, електронна пошта, сканер, бази даних тощо), реалізація яких окремо на локальному комп’ютері є дуже дорогою.Основна відмінність локальних мереж від глобальних полягає у використанні надійніших ліній зв’язку. На сьогоднішній час у глобальних мережах поліпшується якість каналів зв’язку. Засто-сування оптоволоконної техніки, вартість якої наблизилася до вартості традиційних ліній зв’язку, має важливе значення для глобальних обчислювальних мереж. У локальних мережах вико-ристовуються транспортні технології глобальних мереж. Поряд з розподіленими лініями зв’язку стандарти локальних мереж під-тримують роботу по індивідуальних лініях зв’язку. Раніше відо-кремлені локальні мережі об’єднуються з використанням глоба-льних мереж, дані локальних мереж стають доступними практич¬но для будь-якого користувача глобальної мережі.Процес перенесення технологій глобальних мереж у світ ло-кальних мереж нині набув значного розвитку. З’явилося поняття «intranet» — технологія, яка означає застосування служб глоба-льних мереж для реалізації цілей, які ставляться перед глобаль-ними мережами. Масштаби локальних мереж перестали визнача-тися лише територіальними ознаками. Локальні мережі робочих груп об’єднують невелику кількість комп’ютерів, які працюють, як правило, в одному операційному середовищі. У мережі виділено один комп’ютер, який виконує мережеві сервіси (наприклад файловий сервер, сервер друку, сервер факсу).Локальні мережі відділів та управлінь можуть об’єднувати комп’ютери відділів та управлінь. Кількість комп’ютерів — бі-льша (можливо в кілька разів), ніж у мережах робочих груп. Ме-режеві сервіси можуть розподілятися між виділеними комп’юте-рами-серверами.Глобальні мережі — це мережі, які охоплюють значний гео-графічний простір (країна, кілька країн, континент). Найчастіше глобальні мережі об’єднують кілька локальних мереж або окре-мих ЕОМ, що знаходяться на значній віддалі одна від одної. Так, Internet, найвідоміша глобальна мережа, охоплює десятки тисяч користувачів і об’єднує локальні мережі в багатьох країнах світу.Глобальні мережі ЕОМ використовуються найчастіше для об-міну повідомленнями та для отримання інформації (наукової, статистичної, комерційної тощо) з баз даних загального призна-чення, необхідної для проведення наукових, маркетингових та інших досліджень або ознайомлення із ситуацією, яка склалася в тій чи тій галузі. Послуги, пов’язані з доступом до Internet, надаються організа-ціями, які називаються сервіс-провайдерами (Internet service provider, ISP).Сервіс-провайдер має комп’ютерну мережу і постійне з’єднан¬ня з Internet, що охоплює комп’ютери (сервери доступу), через які здійснюється приєднання абонентів — окремих користувачів або локальних мереж. Існують такі варіанти доступу до глобальних мереж: — постійне IP-з’єднання по виділених лініях; — сеансове IP-з’єднання по комутованих лініях; — сеансовий термінальний доступ у режимі on-line; — сеанси зв’язку з передаванням пошти. Постійне IP-з’єднання — це робота в локальній мережі, при-єднаній до Internet по виділених лініях. У такому разі один з комп’ютерів локальної мережі (маршрутизатор) має постійне з’єднання з маршрутизатором сервіс-провайдера і забезпечує пе-редавання IP-пакетів для робочих станцій локальної мережі. За такого з’єднання локальна мережа стає частиною глобальної ме-режі. Користувачі можуть працювати, мати доступ до усіх видів сервісів: електронної пошти, телеконференцій, термінального доступу до віддалених комп’ютерів (telnet), передавання файлів (FTP), доступ до розподілених інформаційних систем і БД (WWW та ін.). IP-з’єднання по комутованих лініях (dialup-IP) — використо-вується для окремих комп’ютерів або локальних мереж, що не потребують постійного приєднання до Internet. Цей вид послуг передбачає: тимчасове приєднання до серверу провайдера по звичайних телефонних лініях шляхом «додзвону», реєстрації, тобто введення імені користувача і пароля.Після реєстрації комп’ютер користувача повністю з’єднується з Internet протягом часу приєднання до телефонного зв’язку. IP-з’єднання дає змогу отримати доступ до всіх ресурсів Internet шляхом запуску на комп’ютері користувача відповідних прикладних програм. Доступ у режимі віддаленого терміналу on-line — це режим приєднання, за якого комп’ютер абонента виконує лише задачу емуляції термінала. Основним обмеженням режиму віддаленого термінала є те, що користувач фактично працює не на власному комп’ютері, а на віддаленому хост-комп’ютері сервіс-провай-дера, і може використовувати лише ті види сервісу, які є на тому комп’ютері: електронна пошта, послуги FTP. Поштовий доступ — це режим приєднання, за якого можна пересилати текстові повідомлення та двійкові файли (документи текстових і табличних процесорів, файли з графічними зобра-женнями, програми).Обчислювальні мережі Держкомстату створюються для забез-печення потенційного доступу до будь-якого ресурсу мережі. Якість доступу до ресурсу, як глобальна характеристика фун-к¬ціонування мережі, може бути описана багатьма показниками, вибір яких залежить від задач, що стоять перед обчислювальною мережею. Серед основних показників можна виділити такі: про-дуктивність, надійність, місткість, розширюваність, прозорість, інтегрованість.Пропускна спроможність мережі визначається кількістю ін-формації, яка передається через мережу або її сегмент за одини-цю часу. Вона характеризує, як швидко мережа може виконати своє основне завдання — передання інформації. Пропускна спроможність визначається в бітах за секунду.Надійність роботи обчислювальної мережі визначається на-дійністю усіх її компонентів. Для підвищення надійності роботи апаратних компонентів вдаються до їх дублювання — у разі від-мови одного з елементів функціонування мережі забезпечать ін-ші. У процесі роботи обчислювальної мережі мають забезпечуватися збереження інформації та захист її від спо-творення.Як правило, у мережі інформація з метою підвищення її на-дійності зберігається в декількох екземплярах. Тому необхідно забезпечити узгодженість даних. У сучасних обчислювальних мережах важливе значення має здатність мережі забезпечити за-хист інформації від несанкціонованого доступу. З метою забезпечення безпеки інформації використовуються як спеціальне програмне забезпечення, так і відповідні апаратні за-соби. При роботі обчислювальної мережі, яка об’єднує окремі комп’ю¬тери, застосовуються засоби спостереження за роботою мережі, збиранням різної інформації про функціонування мережі і засоби управління мережею. Управлінням мережею займається адміністратор мережі або користувач, якому доручено ці функції.Іншими характеристиками управління є: можливість визна-чення проблем у роботі обчислювальної мережі або окремих її сегментів, вироблення управлінських дій для вирішення виявле-них проблем і можливість автоматизації цих процесів для вирі-шення подібних проблем у майбутньому.Будь-яка обчислювальна мережа — об’єкт, який розвивається, і не тільки в плані модернізації елементів, але і в плані її фізично-го розширення, додавання нових елементів (користувачів, комп’ю¬терів, служб). Такі можливості, трудомісткість їх здійснення входять у поняття «розширюваність».Така характеристика, як масштабність мережі, визначає можливість розширення мережі без cуттєвого зниження її продуктивності. Як правило, однорангові мережі відзначаються доброю розширюваністю, але погано масштабуються. У таких мережах легко додати новий комп’ютер, використовуючи додатковий кабель і мережевий адаптер, проте існують обмеження щодо кількості приєднуваних комп’ютерів через суттєве зменшення продуктивності мережі. У багатосегментних мережах використовують спеціальні комунікаційні пристрої, які дають змогу приєднувати до мережі значну кількість додаткових комп’ютерів без зниження її загальної продуктивності. Прозорість обчислювальної мережі є її характеристикою з по-гляду користувача. Вона передбачає приховування особливостей мережі від кінцевого користувача. Користувач звертається до ре-сурсів мережі як до звичайних локальних ресурсів комп’ютера, на якому він працює. Обчислювальна мережа об’єднує комп’юте-ри різних типів з різними операційними системами.Важливим аспектом прозорості мережі є можливість розпара-лелювання роботи між різними елементами мережі. Питання призначення окремих паралельних завдань мають бути приховані від користувача й вирішуватися в автоматичному режимі. Інтегрування означає можливість приєднання до обчислюва-льної мережі різноманітного і різнотипного обладнання, програ-м¬ного забезпечення від різних виробників. Якщо така неординарна обчислювальна мережа успішно виконує свої функції, то можна говорити про те, що їй притаманна добра інтегрованість. Основним напрямом розвитку інтегрованості обчислювальних мереж є стандартизація мереж, їхніх елементів і компонентів.Загальне мережеве рішення в Держкомстаті та ГМУС можна охарактеризувати так: велике опто-волоконне кільце, яке виконує роль високопропускної магістралі, з’єднаної за допомогою висо-кошвидкісного мультиплексного комутатора, і до якого підклю-чено центральні сервери. Архітектура мережі Держкомстат/ГМУС має такі компоненти: — два контрольних комутатори для маршрутизації всього ме-режевого трафіка; — пряме приєднання центральних файл-серверів і серверу баз даних до центрального комутатора; — не менше чотирьох з’єднань з Держкомстатом (FDDI, Fast, Ethernet), які передають інформацію зі швидкістю 100 Мбіт/с; — не менше чотирьох з’єднань з ГМУС (FDDI, Fast, Ethernet), розподілені комутатори Ethernet, з’єднані безпосередньо з опто-волоконним кабелем.Глобальна мережа дає змогу: • централізовано управляти всіма комутаторами, HUB та ін-шими пристроями Ethernet за допомогою протоколу SNMP;• забезпечити доступ до серверів, файлів і периферійного об-ладнання з використанням стандартних протоколів локальних мереж TCP/IP, NETBEUI; • установити електронну пошту за стандартами RFC-822 і x.400; • об’єднати мережі Держкомстату і ГМУС; • застосовувати паролі для захисту прав окремих користувачів і від несанкціонованого доступу.Така мережа забезпечує: — захист від несанкціонованого доступу; — використання стандартного протоколу для локальних ме-реж на рівні центрального апарату Держкомстату; — послуги електронної пошти і мереж Internet відповідно до загальноприйнятих стандартів.В апараті Державного комітету статистики внутрішній зв’язок здійснюється за допомогою локальної мережі. Використовуються дві локальні мережі Ethernet TCP/IP, кожна об’єднує близько 20 користувачів.ГМУС виконує роботи в середовищі клієнт-сервер. При цьому сервери баз даних на основі RISC-процесорів обслуговують цілу низку програмних пакетів.Технологія мереж на реґіональному рівні та обладнання до них такі самі, як і на центральному рівні. Обласні управління статистики приєднані до центральних систем за допомогою мережі зв’язку. Обласні управління статистики мають свої локальні мережі. Вони оснащені моделями ADD, які дають змогу передавати в апарат Державного комітету статистики інформацію зі швидкіс¬тю 300—2400 бод.Районні відділи статистики з’єднуються безпосередньо з обла-с¬ними управліннями. На сьогодні багато районних відділів статистики мають персональні комп’ютери, а деякі відділення — модеми. Зв’язок між районними відділами статистики та обласними управліннями статистики в основному здійснюється по пошті та по телефону. Але частина інформації передається по телетайпу. Цей засіб зв’язку з погляду надійності зарекомендував себе добре.Нині телекомунікаційна система Державного комітету статис-тики базується на використанні мережі комутації пакетів загаль-ного користування за протоколом X.25. При цьому забезпечуєть-ся режим файлового обміну між центральним і реґіональним рівнями на основі виділеної лінії (чотири віртуальних канали) на центральному рівні та комутованих ліній на реґіональному рівні.Оператором цієї мережі є сумісне українсько-німецьке під-приємство «Інфоком». «Інфоком» забезпечує сервісне обслуговування передавання даних, а також послуги електронної пошти з допомогою мережі «Укр ПАК». Доступ до мережі забезпечується практично по всій Україні. Основними користувачами мережі «Укр ПАК» є банки і державні структури. Як середовище передавання інформації мережа «Укр ПАК» використовує виділені міські та міжміські лінії.Мережа X.25 «Укр ПАК» дає змогу передавати інформацію зі швидкістю від 1200 до 64 000 бод, робити пряме приєднання ко-ристувача в асинхронному режимі, захищає інформацію від неса-нк¬ціонованого доступу. Електронна пошта « UkrMail» має можливість взаємодіяти з іншими системами електронної пошти, які підтримують стандарт X.400. Перевагами мережі «Укр ПАК» є висока надійність переда-вання інформації, можливість працювати в режимі on-line і ре-жимі прямого набору, можливість виходу на зовнішні системи пакетного передавання даних. 3.3. Програмне забезпечення3.3.1 Загальна характеристика програмного забезпечення статистичної інформаційної системиПрограмне забезпечення статистичної інформаційної системи (СІС) являє собою сукупність програмних засобів обчи-слювальної техніки, які реалізують математичні методи, моделі та алгоритми розв’язання статистичних задач, а також забезпе-чують відповідне сервісне обслуговування типових процедур введення-виведення, обчислення, передавання та всіх інших ви-дів оброблення статистичної інформації. Нова інформаційна тех-нологія у статистичній інформаційній системі припускає викори-стання програмного забезпечення, побудованого на основі прин-ципів єдності операційного середовища, відкритості, адаптовано-сті, модульності, універсальності тощо.Програмне забезпечення ЕОМ можна поділити на два класи: системне програмне забезпечення та прикладні системи (пакети прикладних програм).У свою чергу серед системного програмного забезпечення ви-різняють: операційні системи та сервісні програми; операційні оболонки; мережеві операційні системи; мови та системи про-грамування. Операційні системи доповнюють апаратні засоби комп’ютера, даючи змогу прикладним програмам звертатися до зовнішніх пристроїв, а людині — користувачеві комп’ютера — управляти роботою машини. Ядро операційної системи допов-нюється набором сервісних програм, які слугують для різних цілей. Так, з їхньою допомогою виконуються попереднє фор-матування диска, встановлення параметрів зовнішніх пристроїв, тестування оперативної пам’яті та інших пристроїв. Операційні оболонки призначені для створення інтерфейсу, який спрощує користувачеві процес спілкування з операційною системою. Вони звільняють користувача від необхідності запам’ятовувати команди операційної системи та вводити їх з клавіатури. Мережеві операційні системи забезпечують доступ до ресурсів, що знаходяться за межами локального комп’ю¬тера.Мови та системи програмування — це категорія програмних засобів, за допомогою яких створюються всі інші програми. Прикладні системи, або пакети прикладних програм, станов-лять категорію програмних засобів, призначених для розв’язання повсякденних задач користувачів. Серед таких систем вирізня-ють спеціалізовані прикладні програми — програмні засоби, що використовуються користувачем — непрограмістом для розв’язан¬ня реальних прикладних задач у статистиці.Спеціалізовані прикладні програми мають відповідати таким вимогам:— модульність розробки програмного забезпечення; — розвинута система допомоги за вибору способу оброблення даних; — використання простої проблемно-орієнтованої мови для формулювання завдання користувача; — автоматична організація процесу оброблення даних і зв’яз-ків модулями пакета; — наявність засобів ведення банку даних користувача і ре-зультатів проведеного аналізу; — можливість діалогового режиму роботи користувача з пакетом;— сумісність з іншим програмним забезпеченням.Характеристики функціональних можливостей спеціалізова-них прикладних програм розглядаються з погляду спектра задач, розв’язуваних за допомогою математико-статистичного інстру-ментарію.Так, спеціалізовані статистичні пакети реалізують основні за-дачі первинного статистичного оброблення даних: • аналіз змішаної природи багатомірної ознаки та уніфікацію запису вихідних даних; • аналіз різко відмінних спостережень; • відновлення пропущених («стертих») спостережень; • перевірку статистичної незалежності спостережень; • визначення основних числових характеристик і частотне об-роблення вихідних даних (побудова гістограм, полігонів частот, обчислення вибіркових середніх, дисперсій і т.д.); • розрахунок критерії в однорідності (середніх, дисперсій, за-конів розподілу, непараметричні чи кількох вибірок); • розрахунок критерії згоди (хі-квадрат, Колмогорова та ін.); • статистичне оцінювання параметрів; • обчислення найбільш розповсюджених модельних законів розподілу ймовірностей (біноміального, геометричного, Пуассо-на, нормального, лог-нормального, хі-квадрат, Стьюдента, Фи-шера, бета-, гамма-експонентного, Релея, Вейбулла, Максвелла, рівномірного і деяких інших). До категорії математико-статистичного інструментарію, що їх реалізують статистичні пакети, належить і статистичне дослі-дження залежностей, а саме: кореляційно-регресійний аналіз, ди-сперсійний і коваріаційний аналіз, планування регресійних експе-риментів і вибіркових обстежень, аналіз часових рядів, аналіз за-лежностей марковського типу та ін.Крім того, статистичні пакети здійснюють класифікацію та зниження розмірності, а саме: дискримінантний аналіз, статисти-ч¬ний аналіз сумішей розподілів, кластер-аналіз, зниження роз-мірності (методи головних компонентів, факторного аналізу тощо).До функцій статистичних пакетів також можуть належати за-дачі планування експерименту і вибіркових обстежень.3.3.2. Операційні системи та операційні оболонкиХарактерні риси операційних систем IBM-сумісних персональних комп’ютерів. Для IBM-сумісних персональних комп’ютерів придатні кілька видів операційних систем: MS-DOS, Windows, OS/2, UNIX.Серед мережевих операційних систем значної популярності набула операційна система NetWare фірми Novell. Протягом ба-гатьох років головною операційною системою була MS-DOS, орієнтована переважно на програмістів. Ситуація змінилася на краще з появою графічних оболонок Windows, що дало змогу за-пускати потужні прикладні програми у зручному та легкому для засвоєння графічному багатозадачному середовищі.Наведемо найважливіші риси, притаманні всім версіям Windows. Windows являє собою замкнуте робоче середовище. Практично будь-які операції, що були доступні на рівні операційної системи DOS, можуть здійснюватися без виходу з Windows за допомогою стандартних елементів інтерфейсу. Основними поняттями користувацького інтерфейсу в середовищі Windows є вікно і піктограма. Усе, що відбувається в рамках Windows, у певному розумінні є операцією або з піктограмою, або з вікном (чи у вікні). Структуру вікон і розміщення елементів управління ними стандартизовано. Стандартизовано й операції, які виконуються з допомогою миші для всіх сервісних і прикладних програм, а також набори операцій і структуру меню для сервісних і значною мірою для прикладних програм.Windows — це графічне середовище. Від користувача не ви-магається вводити команди з клавіатури у вигляді текстових ряд-ків. Необхідно тільки уважно стежити за тим, що відбувається на екрані, й вибирати потрібну операцію із запропонованого набору. Для цього достатньо розмістити курсор на вибраному об’єкті, клацнути кнопкою миші — і операція виконується. За допомогою миші можна переміщувати об’єкти по екрану, змінювати їх розміри, відкривати і закривати — і все це з мінімальним використанням клавіатури для введення команд управління. Windows забезпечує незалежний запуск і паралельне виконання кількох програм. Кожна програма, яка використовується паралельно, має своє вікно. Перемикання між програмами реалізується за допомогою фіксації курсора миші у вікні потрібної програми або натискуванням певних клавіш.Windows є інтегрованою програмою. Під її управлінням мо-жуть працювати не тільки програми, спеціально розроблені для експлуатації в середовищі Windows (Windows-прикладні програ-ми), а й звичайні програми, які працюють у середовищі DOS (DOS-прикладні програми). Windows забезпечує ефективний і зруч¬ний обмін інформацією між окремими програмами. З поняттям інтегрованості пов’язують також можливість спільного використання різними програмами ресурсів комп’ютера. Так, підключений до комп’ютера принтер може використовуватися всіма програмами на конкурсній основі. При цьому всі операції, які необхідно виконувати за таких перемикань, здійснює сама система. У разі роботи з Windows-прикладними програмами користувач має також можливість створювати так звані зв’язані (або змішані) документи. Цей різновид документів дає змогу погоджувати процеси внесення змін у ті самі об’єкти різними програмами, а також автоматично переносити зміни з одного документа в усі інші, з ним зв’язані.ОС Windows 95 і Windows 98, що прийшли на зміну Windows 3.11, Windows for Workgroups 3.11, були розроблені для широкого ко-ла користувачів: від новачків до професіоналів. Це не просто операційна оболонка, а цілісна 32-бітна операційна система. Вона поєднує в собі широкі можливості попередніх систем Windows з перевагами нового покоління програмного та апаратного забезпечення і ще більше полегшує роботу на персональному комп’ютері. До неї включено підтримку довгих імен файлів і на основі вивчення смаків користувачів поліпшено інтерфейс. Windows 95 і Windows 98 виконують прикладні програми швидше, ефективніше та безпечніше.Інтерфейси Windows 95 і Windows 98. Привабливість Windows 95 і Windows 98 для користувача значною мірою зумовлюється ін-терфейсами, тобто засобами, з допомогою яких «спілкуються» людина і машина. У Windows використовується новий тип інтер-фейсу, який називається «графічний інтерфейс користувача». Усі програми, документи, команди у Windows і в усіх Windows-прикладних програмах подано у вигляді піктограм (значків), ві-кон, панелей, кнопок із зображенням їх графічних образів. Кноп-ка Пуск у Windows 95 і Windows 98 знаходиться в лівому кутку панелі задач або зверху (якщо панель зміщено до лівого або пра-вого краю Робочого стола). Якщо за допомогою лівої кнопки миші натиснути на цю кнопку, то на екрані з’явиться Головне ме-ню. Воно забезпечує швидкий доступ до всіх програм, а також до документів, з якими користувач працював останнім часом. Для того щоб перейти до потрібного елемента, достатньо одного на-тискання лівої клавіші миші. Головне меню значно полегшує пошук програм і документів на локальних і мережевих дисках, планування зовнішнього вигляду Робочого стола та отримання довідкової інформації. Вихід із системи також здійснюється за допомогою Головного меню через команду Закінчення роботи, яка дає змогу закінчити сеанс роботи з Windows, перезапустити комп’ютер або просто вийти із системи. У процесі виконання програми виходу операційна система го-тує комп’ютер до вимкнення. Оскільки вихід із системи контро-люється, можливість втратити дані виключаються, а стан робочої оболонки зберігається. Усі об’єкти, які були відкриті на момент закриття системи, у разі наступного запуску Windows 95 і Windows 98 автоматично відкриваються та автоматично відобра-жаються в тих самих позиціях, що й при виході із системи. Вимк-нення комп’ютера без виконання операції закриття може призве-с¬ти до втрати даних. Втрата даних можлива і в тому разі, коли при закритті системи були відкриті прикладні програми, дані яких не були збережені.Папка являє собою щось на зразок місткості, у якій можуть зберігатися файли (програми, документи) та вкладені папки (під-папки). Крім того, у папках можуть знаходитися диски, черги за-вдань на друк і комп’ютери, якщо вони об’єднані у мережі. Лока-льні жорсткі диски та диски мережевих серверів організовані у вигляді ієрархічних папок. Якщо Windows 95 і Windows 98 порів-нювати з MS-DOS і з попередніми версіями Windows, то папка є аналогом поняття «каталог». У MS-DOS вершиною ієрархії об’єк¬тів, розміщених на диску, є кореневий каталог. У Windows 95 і Windows 98 іменем папки, що відповідає кореневому каталогу, є мітка диску, ім’я якої визначається користувачем. Для переміщення з однієї точки цієї ієрархічної структури в іншу потрібно виконати послідовність подвійних клацань по відповідних «підпапках». При цьому отримується послідовність відкритих вікон папок. У кожному з них наводиться вміст відповідної папки. Заголовок вікна за умовчання вміщує ту саму назву, яка присутня під позначкою цієї папки. Поведінка вікон папок нічим не відрізняється від поведінки інших вікон. Можна збільшувати і зменшувати їхні розміри, можна переміщувати межі, можна згортати і розгортати, використовуючи кнопки у правій половині заголовка. Усі вікна мають стандартний набір меню. Крім значків документів і програм, на Робочому столі знаходяться значки трьох стандартних об’єктів: Мій комп’ютер, Мережеве оточення та Корзина. Кожен з них можна розкрити подвійним клацанням. Значок Мій комп’ютер дає змогу ознайомитися зі станом ре-сурсів машини. Якщо його розкрити, то з’явиться вікно, у якому будуть присутні по одному значку для кожного дисководу дискет локального жорсткого диску та для всіх мережевих каталогів, до яких приєднано комп’ютер. Крім того, у цьому вікні можуть бути додаткові системні папки для доступу до панелі управління, принтерів і до програми віддаленого доступу до мережі, призначеної для зв’язку з мережевими ресурсами по телефонних каналах за допомогою модема. Подвійне клацання по будь-якому знач¬ку відкриває відповідні папки. Так, відкривши значок Мій диск С (C:), можна ознайомитися із вмістом одного з жорстких дисків. Для переміщення з однієї точки цієї ієрархічної структури в іншу слід виконати послідовність подвійних клацань мишею: спочатку по зображенню потрібного диска, а потім по відповідних папках. Якщо комп’ютер приєднано до мережі, то на Робочому столі є значок Мережеве оточення. Він відкриває папку, до якої входить цей комп’ютер. Крім того, у цій папці знаходиться значок Уся мережа, за допомогою якого можна отримати доступ до інших персональних комп’ютерів.Операційна система Windows NT. Особливістю системи є наявність мікроряду та ізольованих підсистем, взаємодія між якими здійснюється шляхом пересилання повідомлень між ними в рамках моделі клієнт-сервер. Підсистеми, що забезпечують об-роблення додатків, виконуються в захищеному режимі роботи процесора (Ring 3), а підсистеми, які відповідають за операції введення/виведення, роботу з периферійними пристроями та за-безпечення захисту — у привілейованому режимі (Ring 0). Така побудова системи має певні переваги: — стійкість системи. Жодний додаток, оброблюваний у сис-темі, не може вплинути на працездатність системи, оскільки ви-конується в захисному режимі;— висока швидкодія файлових операцій. Усі операції з фай-лами виконуються в привілейованому режимі, чим досягається найвища продуктивність.Ці переваги дають змогу розглядати Windows NT не тільки як файловий сервер, а і як сервер додатків. Для підвищення швидкодії при звертанні до файлів у Windows NT реалізовано кешування. Віртуальна пам’ять використовується тільки в тому разі, якщо не вистачає фізичної, туди автоматично переміщуються процеси, що давно не активізувалися. У мережах на основі Windows NT cлужба керування катало-гами являє собою набір доменів. З позицій користувача, ця служ-ба надає можливість однократної реєстрації в мережі, що позбав-ляє його від необхідності реєструватися додатково для доступу до ресурсів того чи того серверу. З позицій адміністратора, з’являється можливість централізованого керування мережею в масштабі підприємства, а також уможливлюється розподіл дис-кового простору на основі користувацьких квот.Розподілену файлову систему DFS (Distributed File System), яка входить до складу операційної системи Windows NT 4.0, було вдосконалено та інтегровано в нову службу Microsoft Active Directory. За допомогою нової консолі управління ММС (Microsoft Management Console) операційної системи Windows 2000 можна переглядати каталог та відшукувати файл-сервер. В органах статистики на центральному рівні використовують-ся операційні системи IBM AIX, Windows 95, Windows 98, Windows NT. 3.3.3. Прикладні системиОсновні види та особливості прикладних систем. Прикладні системи, або пакети прикладних програм (ППП), ство¬рюють категорію програмних засобів, які призначені для розв’язан¬ня певних задач користувачів персональних комп’ютерів — людей, які не зобов’язані вміти програмувати і мета яких полягає лише в тому, щоб за допомогою комп’ютера вирішувати свої задачі. Прикладні системи можуть орієнтуватися на автоматизацію конк¬ретних видів діяльності (ППП спеціального призначення) або мати загальний характер (ППП загального призначення ). Метою використання пакетів прикладних програм загального призначення, що останнім часом стає все популярнішим, є про-ведення швидкого відбору інформації, її аналіз, оброблення та підготовка розв’язання самими користувачами. Найбільш поши-рені й популярні представники систем такого класу — системи оброблення текстів (текстові процесори), системи оброблення «електронних таблиць» (табличні процесори) і системи управ-ління базами даних (СУБД). Ці ж системи найбільш придатні й для оброблення різних форм статистичної інформації, серед яких розрізняють текстову, табличну, матричну, графічну, а також числову інформацію у вигляді статистичних динамічних рядів. Текс¬това інформація належить до найменш формалізованих форм подання інформації. У свою чергу, вона поділяється на звичайні текстові документи та гіпертекст, який складається з пов’язаних між собою тематичних рубрик — сторінок, що є змістом одного або кількох файлів спеціального формату. Для роботи з текстовими документами найчастіше застосовуються текстові процесори, а для роботи з гіпертекстом — спеціальні гіпертекстові програмні системи. Останні дають змогу здійснювати пошук за ключовими словами та переходити до потрібної рубрики за допомогою виділених «контекстних рядків». Текстові процесори — це клас програм, призначених для ведення ділової документації, це програми професійного оброблення документів і текстів, а не одного лише ведення текстів з подальшим редагуванням і друком. Окрім традиційних функцій редагування і друку текстові процесори виконують більш складні завдання підтримки офісної діяльності, у тому числі й групової. Вони мають фільтри, конвертори і зв’язуються з іншими програмами на різних рівнях, мають побудовані мови програмування макрокоманд, які дають змогу користувачам автоматизувати свої дії за рахунок самостійного створення макрокоманд і макрофункцій. Макрокоманда — це записувана та автоматично виконувана послідовність звичайних команд прикладної програми, а макрофункція — це визначена користувачем власна функція, яка розширює набір убудованих функцій прикладної програми.Оброблення інформації, що має табличну та матричну форму, здійснюється через використання табличних процесорів (електронних таблиць) і систем управління базами даних. Поширення табличних процесорів пояснюється універсальними можливостями їх застосування для проведення розрахунків. Прикладом розрахункових задач є обчислення з доступною для огляду кількістю вхідних даних. Створення та вдосконалення електронних таблиць поклало край складанню табличних даних на аркушах паперу, тривалим розрахункам за допомогою калькулятора з подальшим занесенням результатів у графи таблиць. Перевага електронних таблиць полягає в тому, що вони автоматизували цей процес і активно перераховують усі результати в разі зміни одного чи кількох показників. Електронна таблиця, на відміну від простого текс¬ту, складається не тільки з рядків, а й з стовпців, при перетині яких утворюються клітини. Рядки нумеруються числами, а стовп¬ці латинськими літерами. У клітини таблиці записуються не лише текст чи числа, а й формули. Сучасні табличні процесори дають змогу не тільки здійснювати традиційні табличні розрахунки, а й проводити за допомогою вбудованих команд і функцій аналіз да-них, реалізувати алгоритм матричної алгебри та методи дослі-дження операцій.Реляційні системи управління базами даних (СУБД) також призначені для роботи з таблицями. Кожна така таблиця може бути пов’язана з іншими таблицями. Основна складова реляцій-ної бази даних — поля. Кожна сукупність полів таблиці назива-ється записом. Запис зображується у вигляді рядка і складається з одного або кількох полів. Сукупність усіх записів називається таблицею, яка є групуванням більш високого рівня, ніж запис. Якщо табличні процесори маніпулюють таблицями, розміри яких обмежені наявною кількістю оперативної пам’яті комп’ютера, то системи управління базами даних таких обмежень не мають. Допустима кількість рядків реляційної таблиці залежить лише від місткості пам’яті на диску. Якщо табличні процесори призначені для розрахунків, то системи управління базами даних — для нагромаджування, коригування та пошуку потрібної інформації.Велике значення для унаочнення і концентрованого подання, статистичної інформації має її відображення у графічній формі. За допомогою графічних способів стають очевиднішими залеж-ності між факторами, легше виявляються закономірності та зна-ходяться екстремальні значення. Це спрощує отримання з інфор-маційних матеріалів нових знань за рахунок розкриття динаміки ринкових процесів, вияву їх взаємодії та впливу на них різних факторів.Для роботи з графічними формами відображення інформації найчастіше застосовуються засоби діалогової графіки (комерцій-ної, ілюстративної, наукової), вбудовані в табличні процесори, текстові редактори та системи управління базами даних.Комерційна графіка призначена для відображення інформації, розміщеної в табличних процесорах, базах даних чи в окремих файлах у вигляді дво- та тримірних графіків типу лінійних графі-ків, кругових діаграм, гістограм тощо. Наукова графіка призна-чена для відображення даних з картографії, оформлення науко-вих звітів із формулами розрахунків. В Україні найчастіше використовуються текстові процесори Word, Лексикон, Твір. До найпопулярніших можна віднести таб-личні процесори Excel, Lotus, Quattro Pro, систему керування ба-зами даних (СКБД) Access 2000, яка входить до складу Microsoft Office 2000 і працює в середовищі Windows 95, та Windows NT. До складу версії Access 2000 входять таблиці, запити, форми, звіти, макроси і модулі як самостійні об’єкти, які зберігаються в загальному файлі бази даних на жорсткому диску або на іншому носії даних. СКБД Access 2000 широко використовуються в ор-ганах державної статистики для оброблення статистичних звітів. В органах статистики застосовуються системи керування ба-зами даних — Access 2000, Sybase SQL Any Where, Sybase SQL Server, VISUAL FoxPro та Clipper 5.x, а також інструментальні програмні засоби для проектування баз даних і розроблення про-грамного забезпечення — S-designor, PowerBuilder. 3.3.4. Спеціалізовані статистичні пакетиНа сьогодні існує близько 1000 поширених на світово-му ринку пакетів, що вирішують задачі статистичного аналізу даних у середовищі DOS, OS/2 чи Wіndows.Статистичні прикладні програми поділяються на універсальні, напівспеціалізовані, спеціалізовані пакети й статистичні експерт-ні системи.Із західних універсальних пакетів найбільш відомі й добре відпрацьовані комп’ютерні системи SAS, SPSS, STATISTIKA, STATGRAPHICS (STSC) та ін. Напівспеціалізованими вважають російські пакети STADІ, ОЛІМП, білоруський пакет РОСТАН та американські пакети ODA, WіnSTAT, Statіt, UNІSTAT, Multіvarіance 7, JMP, SOLO, STATlab. До спеціалізованих пакетів з класифікації та зниження розмірності належать російські пакети КЛАС-МАЙСТЕР, КВА-ЗАР, PALMODA, Stat-Medіa, STARC. Досить відомими є спеціа-лізовані пакети, що вирішують суміжні з класифікацією задачі. Це американські системи BMDP/W, SіgmaStat, Statіstіx, TURBO Sprіng-Stat-Wіn, MVSP. Крім того, на ринку програмного забез-печення представлені статистичні експертні системи, зокрема, СТАТЭКС, Statіstіcal Navіgator Pro. Розглянемо деякі з цих пакетів.Система SAS існує і розвивається з 1976 р. Сьогодні — це мо-гутній комплекс з більш як двадцятьма різними програмними продуктами, об’єднаними один з одним «засобами доставки ін-формації» (Іnformatіon Delіvery System, ІDS, іноді весь пакет по-значається як SAS/ІDS). SAS відрізняє неперевершена потужність щодо набору статистичних алгоритмів. Система надає користувачеві можливість приєднання його оригінальних алгори-т¬мів. Основними користувачами системи є підприємства ВПК, великі банки, біржі, торгові фірми, деякі атомні станції, найбільші медичні та геофізичні центри, великі державні структури. Під поняттям «ІDS» розробник системи розуміє, що її корис-тувачеві для 100-відсоткової інформатизації діяльності будь-якої фірми достатньо поставити на свій комп’ютер ОС і систему SAS — усі інші функції (типу задач, розв’язуваних на основі Excel, Word, кожної із СУБД тощо) повністю візьме на себе SAS/ІDS. SAS має вбудовані мову програмування 4GL і мову роботи з базами даних SQL; містить ділову, наукову, рекламну графіку, різні шрифти і карти, багатофункціональний набір статистичних процедур аналізу даних; забезпечує користувачеві експертну підтримку. Зокрема, система підказує користувачеві, виконуються чи ні припущення, що лежать в основі певного методу аналізу даних.Система SAS дає змогу будувати окремі інтерфейси для зв’язку SAS/ІDS з найрізноманітнішими CУБД (ADABAS, DB2, ORACLE, SQL/DS тощо). Основні вади системи: громіздкість, складність освоєння, ви-сокі вимоги до статистичної кваліфікації користувача, тверді ви-моги до апаратної частини ПЕВМ, її великий розмір на диску. Пакет SPSS відомий у науковому і діловому світі з часу реалізації на великих машинах. В останні роки переорієнтований на платформу Wіndows. Пакет SPSS вимогливий до технічного забезпечення: процесор має бути 486DX-2 і вище, для його використання рекомендується 16 Мб оперативної пам’яті, 65—80 Мб дискової пам’яті. Пакет має дуже великий набір статистичних (їх понад 60) і графічних процедур, а також процедур створення звітів. Має зручний інтерфейс SPSS. Відрізняється високою точністю обчислень. Статистичний аналіз з допомогою пакета SPSS доступний як досвідченим, так і рядовим користувачам. Крім меню і діалого-вих вікон, у ньому є мова команд, яку можливо використовувати для створення і запуску робочих завдань. Знаходячись у діалого-вому вікні, можна вставляти команди у вікно синтаксису, де їх можна зберігати і редагувати. Система підказки містить короткі статистичні діаграми в доповнення до повної системи допомоги за графічним користувацьким інтерфейсом.SPSS має додаткові програмні засоби, які працюють на декількох платформах і дають змогу розширювати можливості базового модуля. Поряд з розширенням статистичних процедур базового модуля змінено зміст модулів Professional Statistics, Advanced Statistics.Модуль SPSS Professional Statistics містить методи регресійно-го аналізу, зокрема зважений, двоетапний метод найменших ква-д¬ратів, логічну регресію і нелінійну регресію, а також багатомірне шкалування та аналіз надійності.Модуль SPSS Advanced Statistics дає змогу провести аналіз з допомогою складних статистичних методів, таких як загальне лі-нійне моделювання, аналіз компонент дисперсії, логлінійний, а також аналіз виживання.Модуль SPSS Таbles є інструментом для створення різномані-т¬них високоякісних таблиць, включаючи таблиці, вкладені одна в одну й таблиці для подання багатоваріантних відповідей.Модуль SPSS Trends виконує будь-які види прогнозування та аналізу часових рядів з допомогою моделей добору кривих, моделей згладжування і методів оцінювання авторегресійних функцій.Модуль SPSS Categories здійснює сумісний аналіз і процедури оптимального шкалування, в тому числі й аналіз відповідностей.Модуль SPSS CHAID спрощує і прискорює аналіз дискретних даних, розробляє прогностичні моделі, відфільтровує зайві фак-тори і будує нескладні дереподібні діаграми, котрі поділяють ви-бірку на підгрупи, що мають схожі характеристики.Neural Connektion з допомогою потужної нейронної мережі та через свою надзвичайну гнучкість вносить творчий елемент у функції прогнозування, класифікації, аналізу часових рядів, а та-кож сегментації даних.Mapln fo створює тематичні карти для візуалізації даних і кар-тографічні файли.Allclear є повною графічною програмою, яка дає змогу ство-рювати причинно-наслідкові діаграми, динамічні блок-схеми, мережі, дерева прийняття рішень, організаційні схеми.Базовий модуль SPSS розроблений для систем, які працюють на платформах Windows 95 або Windows NT. Для оброблення статистичної інформації широко використо-вується інтегрована система статистичного аналізу й оброблен-ня даних STATISTIKA. Основними компонентами системи STATISTIKA є: електронні таблиці для введення вхідних даних, а також спеціальні таблиці виведення числових результатів аналі-зу; потужна графічна система для візуалізації даних і результатів статистичного аналізу; набір спеціалізованих статистичних мо-дулів, у яких зібрано групи логічно зв’язаних між собою статис-тичних процедур; спеціальний інструментарій для підготовки зві¬тів; убудовані мови програмування SCL (STATISTICA Command Language) і STATISTICA BASIC, які дають змогу користувачеві розширити стандартні можливості системи. STATISTICA працює з чотирма різними типами документів, які відповідають основним структурним компонентам системи. Це:— електронна таблиця, яка призначена для введення вхідних даних і їх перетворення; — електронна таблиця для виведення числових і текстових результатів аналізу; — графік-документ у спеціальному графічному форматі для візуалізації та графічного подання числової інформації; — звіт-документ у розширеному текстовому форматі для ви-ведення текстової та графічної інформації.Відповідно до стандартів середовища Windows кожний тип документа виводиться у своєму власному вікні в робочій області системи STATISTICA.Пакет STATGRAPHICS реалізує такі статистичні функції: па-раметричні та інші непараметричні тести; категоріальний, диспе-р¬сійний, однофакторний, двофакторний, багатофакторний аналіз, коваріаційний аналіз; контроль якості; регресійний аналіз; аналіз часових рядів, багатомірні методи. Пакет має широкі графічні можливості. Доступ до графічних процедур здійснюється в про-цесі статистичного оброблення даних. Пакет призначений в ос-нов¬ному для тих користувачів, що вже мають певний досвід у статистиці. Пакет надає широкі можливості взаємодії з електронними таблицями та СКБД (типу dBASE та її «нащадків»). Обмін з електронними таблицями у Wіndows-версії виконується через стандартний буфер обміну (Wіndows clіpboard). Щодо класифікації та суміжних з нею задач пакет містить такі розділи, як дескриптивна статистика, розвідувальний аналіз, ба-гатомірний аналіз. Крім того, STSC має ще вісім великих розді-лів, які стосуються методів математичної статистики. Вади (незначні) STSC+/W: нечіткість довідкової системи та видача результатів розрахунків з точністю до 4—5 значущих цифр.Розглянемо деякі зі спеціалізованих і напівспеціалізованих па-кетів.Пакет КЛАС-МАЙСТЕР призначений для розв’язання задач кластерного аналізу. Пакет імпортує/експортує дані стандартного формату ASCІІ чи DBF і подає їх у вигляді таблиці «об’єкт-ознака». Крім того, пакет охоплює методи описової статистики, прогнозування, конструювання (створення нових ознак). Вада пакета: усі результати обчислень видаються або у вигляді набору цифр (у текстовому режимі), зрозумілого без документації лише людині зі спеціальною статистичною підготовкою, або у графічному вигляді, інтуїтивно зрозумілому навіть неспеціалістові. Пакет PALMODA (Параметричні логічні моделі аналізу да-них). Версію для MS-Wіndows розроблювачами названо ЛОРЕГ. Пакет призначений для аналізу даних і розпізнавання образів, розв’язання задач класифікації та прогнозу, пошуку логічних за-кономірностей і підтримки прийняття рішень в умовах невизна-ченості. Пакет STARC має як DOS, так і Wіndows версію. Він складається з модулів для розв’язання задач: класифікації «з учителем» — дає змогу будувати класифікатори, порівнянні з якістю з класифікатора¬ми, одержуваними в нейромережах лінійного типу, що використовують прямі зв’язки нейронів (feed forward); кластерного аналізу і стискання даних; статистичних обчислень і графіки, перетворення ознак. У сервісних модулях можна вводити і редагувати різні бази даних, перевіряти формат даних, активізувати ті чи ті підмножини даних, формулювати завдання командною мовою пакета, генерувати по Монте-Карло ті чи ті тестові дані та формувати звіт за результатами роботи користувача з конкретними даними. Російський пакет КВАЗАР Комплекс обчислювальних алгори-т¬мів для задач розпізнавання призначений для розв’язання задач класифікації. У пакеті для ПЕВМ реалізовано підхід до розпізна-вання образів, що ґрунтується на застосуванні теорії лінійних не-рівностей і так званого методу комітетів для системи лінійних нерівностей (оригінальні алгоритми розробників). Крім того, у пакеті використовуються і деякі інші алгоритми (метод головних компонентів, елементи розвідувального аналізу даних тощо). Програма PolyAnalyst, що працює під керуванням OS/2 Warp фірми ІBM, спроможна автоматично виявляти знання, сховані в базах даних. Науковий напрям, до якого належить програма, на-зивається Data Mіnіng and Khowledge Dіscovery («видобування даних і виявлення знань»). Програма працює з даними довільного типу: дійсними чи цілими, логічними чи якісними. Вона вміє знаходити багатофакторні залежності в даних у вигляді аналітичних формул, структурних правил та алгоритмів, виводити за навчальними прикладами правила для класифікації нових даних.Програма Poly Analyst належить до відносно нового напряму штучного інтелекту, що називається «символічні методи витягу-вання знань із баз даних». Програма MVSP (Multі-Varіate Statіstіcs Program) виконує аналіз головних компонентів, аналіз відповідностей, кластерний аналіз за одним з підходів до угрупування. Використовується у фінансовій сфері. Комп’ютерна система МЕЗОЗАВР(MESOSAUR) розроблена й продається в СНД і за кордоном з початку 90-х років. Про-грама МЕЗОЗАВР призначена для аналізу часових рядів. У формі тимчасових рядів можуть виступати найрізноманітний дані з економіки, демографії, техніки, медицини тощо. У програмі реалізовано різні алгоритми згладжування часових рядів, виділення в ряді сезонних коливань, виконання спектрального аналізу і частотної фільтрації. Крім того, є різноманітні моделі та методи: лінійні та нелінійні моделі тренда, авторегресійні моделі, множинна лінійна регресія, модель Бокса-Дженкінса (ARІMA) з експерт¬ної підтримки. Програма імпортує/експортує дані ASCІІ, dBASE, Lotus 1—2—3, САНИ.Статистичні експертні системи відрізняються наявністю бази знань (БЗ) і механізмом логічного виведення нових знань на під-ставі БЗ. Головна відмінність пакета «СТАТЭКС» полягає в тому, що він містить ознаки експертної системи, тобто орієнтований не на методи, а на мету аналізу даних. Користувач пакета «СТАТЭКС» може зовсім не знатися на механізмі оброблення даних, але має чітко розуміти зміст його даних і загальну мету аналізу. Результати аналізу видаються у вигляді контекстно-орієнтованих екранів, які містять коментарі, що дає змогу розглядати їх як готові рішення. Пакет має базу знань, яка являє собою набір правил, пов’язаних із властивостями та особливостями застосування статистичних методів, і базу даних, яка уможливлює зберігання інформації у вигляді «куба»: таблиці «об’єкт-ознака» і «час». У пакеті реалізовано режим «Why?», призначений для пояснення мотивів прийнятого «СТАТЭКС» рішення. У пакеті реалізовано такі методи: розрахунок стандартних статистичних характеристик; класифікація об’єктів (комбінаційне угруповання, кластерний аналіз); виявлення та аналіз статистичних залежностей ознак (кореляція, угруповання ознак, головні компоненти і візуалізація); установлення залежностей (регресійний аналіз, індексний аналіз і розпізнавання образів); прогнозування (економетричні моделі).Органи державної статистики використовують статистичні пакети для аналізу статистичних даних типу SAS, SPSS.3.4. Організаційно-методичне забезпечення3.4. 1. Етапи розроблення комплексів електронного оброблення статистичної інформаціїКомплекси електронного оброблення статистичної ін-формації широко використовуються на державному, обласному і районному рівнях під час розв’язання статистичних задач. Галу-зеві управління (відділи) Держкомстату України є замовниками розроблення КЕОІ та відповідальними виконавцями робіт зі створення постановки задач для розроблення програмного забез-печення відповідних комплексів.Управління (відділи) Державного комітету статистики Украї-ни спільно з відділами статистики ГМУС на підставі затвердже-ного річного Плану статистичних спостережень формують річ-ний план розроблення та експлуатації КЕОІ. У розробленні комплексів електронного оброблення статистичної інформації вирізняють такі етапи:• розроблення і затвердження форм державної статистичної звітності;• розроблення документа «Роз’яснення щодо складання звіт-ності»;• розроблення постановки задачі;• розроблення програмного забезпечення та експлуатаційної документації;• дослідна експлуатація;• упровадження у промислову експлуатацію.Розроблення і затвердження форм державної статистичної звітності. Нові або вдосконалені форми статистичної звітності по кожному галузевому управлінню затверджуються наказом Держкомстату України «Про затвердження форм державної ста-тистичної звітності», який на паперовому носії через канцелярію передається для використання в роботі Головному управлінню статистики в Автономній Республіці Крим, обласним, Київсько-му і Севастопольському міським управлінням статистики, мініс-терствам, іншим центральним органам виконавчої влади, з якими співпрацює галузеве управління статистики. У наказі наводиться перелік нових і відмінених форм статистичної звітності та форм, у які внесено зміни; надаються зразки нових і змінених форм ста-тистичної звітності; наводяться інструкції про порядок складання форм статистичної звітності.Розроблення документа «Роз’яснення щодо складання звітності». Щорічно, напередодні нового календарного року, кожний відділ галузевого управління Держкомстату готує роз’яснення щодо порядку надання, складання та особливостей електронного оброблення нових і чинних форм статистичної звітності або супровідний лист до наказу, затверджуваний начальником галузевого управління, які надсилає на паперовому носії через канцелярію Головному управлінню статистики в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським управлінням статистики.У роз’ясненні до кожної з форм статистичної звітності зверта-ється увага на зміни, які вноситимуться у програмне забезпечен-ня у зв’язку зі змінами форм статистичної звітності. Чітко наво-диться опис змін у порядку подання звітності, у формі статзвіт-ності, вихідних таблицях, порівнянні з іншими КЕОІ, введенні нового довідника.Розроблення постановки статистичної задачі. У процесі створення постановки задачі користуються схемою постановки задачі. Обов’язково до постановки задачі додається бланк форми статистичної звітності.Складовою процесу постановки задачі є робота, пов’язана з уніфікацією вхідних і вихідних форм і таблиць, пристосуванням їх до більш зручного автоматизованого оброблення, а також ви-користанням для формування бюлетенів і збірників. КЕОІ має відповідати вимогам замовника і може складатися з різних етапів оброблення статистичної інформації. У процесі створення нового програмного забезпечення або супроводження вже існуючого відділи статистики ГМУС: — відповідають за формування та актуалізацію нормативно-довідкової інформації та здійснюють контроль за її повнотою; — надають пропозиції з удосконалення вихідних таблиць; — здійснюють контроль за процесом і термінами розроблення програмного забезпечення програмістами; — організовують апробацію нового програмного забезпечення у двох-трьох територіальних управліннях статистики або в ГМУС; — разом із програмістами розробляють інструктивні матеріа-ли до програмного забезпечення.Розроблення програмного забезпечення та експлуатаційної документації. Етап охоплює: участь у розробленні постановки задачі розробників програмного забезпечення; загальні вимоги до програмного забезпечення; експлуатаційну документацію на програмне забезпечення; дослідну експлуатацію; упровадження в промислову експлуатацію.Розробники програмного забезпечення беруть участь у розро-б¬ленні постановки задачі та виконують роботи, передбачені на стадіях «Технічне завдання», «Техноробочий проект», «Упрова-дження», «Супровід». Детально перелік робіт, виконуваних роз-робником програмного забезпечення на кожній стадії, визначено в документі «Нормативи витрат часу на оброблення програмного забезпечення комплексів електронного оброблення статистичної інформації». З метою реалізації комплексного підходу для всіх КЕОІ відповідальний виконавець з розроблення програмного забезпечення (ГМУС) повинен розробити програмне забезпечення: • з єдиним уніфікованим інтерфейсом; • з типовими стандартизованими функціями, бібліотеками, програмними модулями; • з однаковими іменами файлів для класифікаторів; • з однаковим механізмом формування імен файлів; • з використанням інформаційно-пошукової системи, яка на-дає можливість за запитом користувача відбирати за означеним критерієм будь-яку сукупність звітів; • з використанням стандартного механізму створення за запи-том користувача будь-яких макетів вихідних таблиць.Програмне забезпечення повинно: — вводити, коригувати, контролювати і роздруковувати пер-винну інформацію на кількох локальних або мережевих ПЕОМ; — вести динаміку інформаційних масивів; — виконувати злиття баз даних з різних ПЕОМ і передавання узагальнених даних на головну ПЕОМ; — проводити роботу зі статистичними класифікаторами і ло-кальними довідниками; — копіювати/відновлювати дані; — вести контроль за станом інформаційної бази; — здійснювати зв’язки з даними інших КЕОІ; — вивантажувати дані в заданому форматі для передання в інші КЕОІ; — підтримувати формальний опис вхідного документа, фор-мул контролю, вихідних таблиць; — підтримувати багатоваріантний пошук у базах даних; — завантажувати зміни класифікаторів із зовнішніх джерел. Структура головного меню повинна: відображувати технологічний процес оброблення інформації та послідовність виконання функцій на кожному етапі; надавати можливість переглядати на екрані, вводити в тексто-вий файл, роздруковувати на принтері, зберігати на магнітних носіях у вигляді текстового файла та DBF-файлів будь-яку інфо-р¬мацію, необхідну економісту-користувачеві, інженеру-технологу, програмісту, що супроводжує КЕОІ.Пакети ПК повинні формувати каталог підприємств з викори-с¬танням ЄДРПОУ та статистичних класифікаторів, а не локальних довідників. Зауважимо, що для нових розробок КЕОІ використання класифікаторів замість локальних довідників є обов’язковим. У постановці задачі має бути передбачена робота всіх класифікаторів. Нові розробки мають охоплювати такі обов’язкові види конт-ролю: арифметичний, балансовий і логічний контроль первинних звітів; контроль з використанням контрольних сум; контроль за-вантаження даних у базу даних; контроль логічної цілісності да-них; контроль первинних звітів щодо двійників; контроль щодо дублювання записів; арифметичний і логічний контроль зведених звітів; контроль наявності звітів у базі даних порівняно з катало-гом підприємств або з іншими каталогами. На державному рівні виконується контроль повноти передавання інформації, одержа-ної від реґіональних управлінь статистики.Крім зазначених вище функцій, програмне забезпечення для архітектури «клієнт-сервер» повинно забезпечувати: ? інформаційну сумісність з іншими підсистемами на рівні файлів обміну даними; ? архітектуру відкритих систем; ? технологію «клієнт-сервер» або трирівневу архітектуру; ? багатокористувацький режим роботи з БД; ? організацію введення-виведення інформації як в інтерактив-ному режимі, так і з інших середовищ; ? розмежування прав доступу та захист від несанкціоновано-го доступу; ? розв’язання функціональних задач; ? масштабованість підсистеми-функціонування під керуван-ням СКДБ Sybase ASE; ? реалізацію зовнішнього інтерфейсу у вигляді MDI-інтер-фейсу;? можливість примусово перервати будь-який процес оброб-лення без руйнування БД і з відновленням даних до стану, що передував початку виконання процесу. Результати робіт з розроблення програмного забезпечення оформляються такими документами: Інструкція з інсталяції про-грамного забезпечення; Посібник користувача; Посібник програ-міста; тексти програм.Для КЕОІ, що розробляються з використанням програмних продуктів фірми Sybase або аналогічних, додатково оформляються такі документи: Посібник адміністратора бази даних; концептуальна модель бази даних та опис моделі; фізична модель бази даних та опис моделі.Дослідна експлуатація. У разі потреби комплекс електронного оброблення статистичної інформації надсилається двом-трьом територіальним управлінням статистики для проведення дослідної експлуатації. У противному разі апробація програмного забезпечення проводиться відділами статистики ГМУС за участю спеціалістів галузевого управління (відділу) у терміни, визначені Планом КЕОІ.Програмне забезпечення встановлюється на ПЕОМ/сервері, де мають здійснюватися дослідна та промислова експлуатація. Ап-ро¬бація проводиться з використанням контрольного прикладу і розробляється відділами статистики ГМУС. Після апробації опоненти в триденний строк готують свої зауваження з питань програмного забезпечення, технології оброблення, витрат часу на виконання КЕОІ, які оформляються документом «Акт проведення дослідної (промислової) експлуатації КЕОІ». Акт підписується начальниками галузевого управління статистики, відділу інформаційних технологій ГМУС і затверджується заступником начальника ГМУС. Затверджений Акт проведення дослідної (промислової) експлуатації КЕОІ додається до постановки задачі.Розробник програмного забезпечення на підставі отриманих зауважень вносить зміни до програмного забезпечення і готує його до відправлення в територіальне управління статистики та здачі у промислову експлуатацію. Упровадження у промислову експлуатацію. Доопрацьоване за результатами дослідної експлуатації програмне забезпечення електронною поштою надсилається до територіального управ-ління статистики й повторно встановлюється на ПЕОМ/сервері, де здійснювалася дослідна експлуатація і проводитиметься про-мислова експлуатація.Після проведення першої промислової експлуатації всі тери-торіальні управління (відділи) статистики та відділи статистики ГМУС зобов’язані в триденний строк надати свої зауваження і пропозиції щодо працездатності та функціонування КЕОІ облас-но¬го і державного рівнів на адресу галузевого управління, відділу статистики ГМУС, розробника програмного забезпечення, управ¬ління інформатизації.Прийняття КЕОІ в промислову експлуатацію здійснюється спеціально створеною комісією. Готовність комплексу до проми-с¬лової експлуатації оформляється документом «Акт про прийняття в промислову експлуатацію в системі Держкомстату комплексу електронного оброблення інформації».Для програмування КЕОІ використовують такі програмні за-соби: FoxPro (версія 2.5), Clipper (версії 5.0, 5.01, 5.2), Power Buіlder 5.0, Power++ 2.0, Visual Basic for Applicaton. Відповідно до Концепції інформатизації органів державної статистики одним з напрямів інформатизації органів державної статистики є перехід від технології електронного оброблення ін-формації створюваної за принципом: одна форма статистичної звітності — один комплекс, до технологій «клієнт-сервер». Ця технологія дає змогу реалізувати динамічне оброблення інфор-мації в різних розрізах. Інформація таких баз може передаватися у прикладні статистичні пакети типу SPSS, SAS для забезпечення аналітичної роботи.3.4.2. Постановка задачі на КЕОІУправління (відділи) Держкомстату України розробляють постановку задачі, у якій визначають форми звітності та склад показників, установлюють і описують взаємозв’язки показників задачі для формування на їх базі вихідних таблиць згідно з пунктами схеми постановки задачі для розроблення програмного забезпечення.Відділи статистики ГМУС і розробники програмного забезпе-чення відповідно до своїх повноважень та обов’язків беруть участь у розроблення постановки задачі і є відповідальним вико-навцем з розроблення, вдосконалення та експлуатації програмного забезпечення комплексів електронного оброблення статистичної інформації в органах державної статистики.Постановка задачі включає такі розділи: • загальний розділ; • звіти і порядок збирання інформації; • вхідна інформація; • контроль і коригування вхідних документів; • вихідна інформація; • контроль вихідної інформації; • зберігання даних; • контрольний приклад; • додатки. У загальному розділі зазначаються: найменування роботи; код роботи за Планом державних статистичних спостережень; рівень, для якого виконується розроблення КЕОІ, тип статистичної форми; тип і технічні характеристики ЕОМ для експлуатації КЕОІ; періодичність оброблення звітності; тривалість оброблення звітності; вид і спосіб передавання звітності; мова програмування. У розділі «Звіти і порядок збирання інформації» наводяться: перелік і зміст вхідних форм; перелік і зміст вихідних форм; пе-релік і зміст інформації на магнітних носіях; додаткова інформа-ція; нормативно-довідкова інформація; державні класифікатори; локальні довідники; бази даних; порядок збирання звітності та схеми її проходження.У розділі «Вхідна інформація» наводяться: кількість вхідних звітів, які надходять за звітний період; перелік показників, які в окремих звітах можуть бути відсутніми; кількість показників; приблизна кількість документорядків; приблизний відсоток запо-в¬нення форм; максимальна значність показників; додаткова інфо-рмація, що стосується введення даних; організаційна структура і порядок введення інформації.У розділі «Контроль і коригування вхідних документів» вка-зуються: використання контрольних сум; порядок проведення контролю; фрагментарний контроль; контроль завантаження ре-ґіональних фрагментів; кодування повідомлень про помилки за типами контролю та встановлення ознак помилок. Основними видами контролю є: арифметичний, балансовий, логічний, конт-роль відповідності довідникам, контроль часу виконання, конт-роль звітів щодо подвійних записів. У цьому розділі описуються: взаємозв’язки між показниками кожної форми і показниками різ-них форм; допустимі значення відхилень показників звітного пе-ріоду порівняно з даними попереднього періоду; рекомендації щодо виправлення помилок, виявлених під час проведення конт-ролю; правила коригування інформації.Розділ «Вихідна інформація» містить: перелік і кількість оди-ниць вихідної інформації; опис таблиць; опис екранних форм; опис електронних повідомлень, їхньої мети та призначення; опис завантаження/вивантаження даних для передавання до інших КЕОІ. В описі таблиць вказуються: максимальна, мінімальна і середня кількість рядків у кожній вихідній таблиці; максимальна значність показників окремо по кожній графі; необхідність роз-поділу вихідних таблиць на сторінки і бажана кількість рядків на сторінці (екрані); послідовність операцій, виконуваних над показ-никами вхідних звітів з метою одержання показників зведених звітів, збірників, бюлетенів; вимоги до точності обчислень, пере-лік показників, які необхідно зберегти для подальших розрахун-ків; перелік показників статистичної інформації, що завантажу-ються в галузеві бази даних для подальшого використання в аналітичній та довідковій роботі Держкомстату України.У розділі «Контроль вихідної інформації» наводяться: усі ва-ріанти арифметичної та логічної ув’язки показників; показники, що можуть бути відсутніми або мати нульове значення, і дії, ви-конувані під час їх оброблення; рекомендації щодо виправлення помилкової інформації.У розділі «Додатки» наводяться зразки протоколів контролю і макета вихідних таблиць. 3.4.3. Організація автоматизованого розв’язання задач з використанням АРМ економіста-статистикаУ даний час за розв’язування регламентних задач засо-бами електронного оброблення даних використовують автоматизовані робочі місця (АРМ) економіста-статистика, які забезпечують більш ефективну організацію праці економістів за рахунок автоматизації багатьох функцій і безпосереднього доступу до інформаційних ресурсів ПЕОМ, установлених на робочому місці економіста.АРМ економіста-статистика автоматизує різні процеси діяль-ності працівників статистики і забезпечує: — зниження трудомісткості процесу оброблення інформації; — підвищення оперативності використання одержуваної ста-тистичної інформації; — підвищення персональної відповідальності виконавців за якість і достовірність інформації, одержуваної на робочому місці.АРМ призначене для оброблення первинної статистичної звітності різної періодичності як у монопольному, так і в мережевому режимах.Результатна інформація в АРМ одержується у формі зведених аналітичних таблиць і графіків.В АРМ реалізуються такі функції: • уведення даних в ЕОМ з паперових звітів; • арифметичний і логічний контроль даних, які вводяться; • коригування інформації; • розрахунок даних за формулами, які задаються; • нагромаджування даних та їх зберігання за роками та періодами; • логіко-математичне оброблення інформації з метою одер-жання статистичних матеріалів за запитами; • формування зведених звітів з видачею на екран дисплея, на друкування, на магнітні носії; • групування даних за характеристиками підприємств (органі-зацій) і за показниками; • підбиття підсумків як за поточний рік, так і в часовому роз-різі;• побудова графіків і діаграм за показниками зведених звітів; • створення і редагування образу форми, ідентичної первинно¬му звіту, а також образів зведених звітів за запитом користувачів; • передавання вихідних матеріалів користувачам по каналах зв’язку.Діалог користувачів з ПЕОМ в АРМ організований за принци-пом «меню», до складу якого входять такі програми: настроювання, класифікатори, звіти, зведення, редагування, сервіс, допомога.У програмі «Настроювання» користувач визначає потрібний йому розділ за переліком класів облікової документації (підклас галузі статистики, відділ статистики), а також код для роботи з даними відповідного року.Програма «Класифікатори» представлена списком класифіка-торів, які використовуються для формування зведених звітів у вигляді групувань за значеннями кодів цих класифікаторів (ЄДРПОУ, КОАТУУ, ЗКГНГ, КВЕД, КФВ, КОПФГ тощо). У ре-жимі передбачено два види пошуку класифікаторів: за ключем (швидкий пошук) і за контекстом.З допомогою програми «Звіти» здійснюються введення, конт-роль і запис даних первинної звітності, які надходять від підпри-ємств та організацій. Меню програми роботи зі звітами наведено на рис. 3.5. Рис. 3.5. Меню програми роботи зі звітамиПри входженні в даний режим на екрані дисплея висвічується перелік звітів, які підлягають уведенню для заданого класу (під-класу) галузі статистики. Потім дані за звітний період уводяться в електронні таблиці відповідно до визначеного списку підпри-ємств та організацій, які звітуються за даною формою. У процесі введення виконується перевірка правильності введеної інформації з використанням арифметичного і логічного контролю за формулами, які задаються економістами. Внаслідок контролю утворюється файл протоколу, який містить інформацію про виявлені помилки. Його можна переглянути на екрані або роздрукувати. Після аналізу помилок звіти можуть бути відкориговані.У даній програмі роботи можна також розрахувати підсумкові або середні значення для кожного показника форми за заданою групою звітів. Уведені звіти можна помістити у файл, призначений для передавання на більш високий рівень системи Держкомстату України.Програма «Зведення» призначена для формування зведених звітів за відповідний період часу з первинних звітів. Меню про-грами одержання зведених звітів наведено на рис. 3.6. Рис. 3.6. Меню програми одержання зведених звітівУ зведені звіти можуть бути вибрані будь-які показники (за вибором користувачів). З ними можуть виконуватися будь-які розрахунки. АРМ дає змогу проводити автоматичне групування даних у процесі одержання зведень. Дані можуть групуватися за якісними ознаками (атрибутивний ряд), за кількісними ознаками (варіаційний ряд), за роками (динамічний ряд).Атрибутивний ряд призначений для перегляду даних по під-приємствах і підсумків по групуваннях. Варіаційний ряд об’єднує підсумки по всіх показниках поточного періоду з урахуванням заданого якісного ранжування будь-якого показника. Динамічний ряд використовується для перегляду даних по підприємствах і підсумків по групуваннях, а всередині кожного групування — по роках. Це дає можливість прослідкувати зміни показників у зада-ному часовому інтервалі від одного звітного періоду до іншого. Для одержання зведень дані можуть групуватися як з підсумову-ванням даних минулих періодів, так і без нього.Загальний алгоритм формування зведень має такий вигляд:— послідовно вибираються дані з різних первинних звітних документів;— здійснюється їх оброблення з використанням формул, які задаються;— визначається вигляд групування даних; — формуються підсумкові дані.АРМ передбачає графічне відображення одержаних зведень. Графіки можна будувати за будь-якими показниками зведення, використовуючи стовпчикову, накладену, лінійну, кругову діаг-ра¬ми або діаграми інших видів. У програмі «Редагування» створюються довідники класів звіт-ності, форм первинної звітності, здійснюється проектування еле-ктронних образів форм первинних і зведених звітів. Меню про-грамування образу форм наведено на рис. 3.7. Рис. 3.7. Меню програми редагування образу формиВ електронній таблиці інформація може бути подана постій-ним текстом або змінним значенням, яке буває як числовим, так і символьним. Числові значення можуть розраховуватися за різни-ми формулами, а також підсумовуванням.Для створення електронної таблиці в АРМ передбачено такі можливості: — створення нової таблиці; — створення нової таблиці коригуванням старої; — створення для того самого первинного звіту кількох різних таблиць.При створенні різних таблиць відображення для того самого звіту показники, які включаються в нову таблицю, зберігають своє змістовне значення, що важливо в разі одержання різних до-відок, зведень тощо.У процесі створення нової електронної таблиці потрібно ввес-ти її заголовок, зобразити шапку, присвоїти відповідні номери стовпцям і рядкам, увести найменування показників, закласти розрахункові формули контролю, присвоїти номери показників за кожним значенням таблиці.У процесі редагування електронної таблиці передбачається правка шапки і рядків, зміна ширини стовпців, а також формул розрахунку і контролю, вставляння і вилучення рядків і стовпців.У програмі «Сервіс» передбачено такі функції: індексування, копіювання, відновлення і стиснення інформації, а також вибір даних із класифікаторів.Програма «Допомога» слугує для пояснення виконання різних операцій в АРМ.Одержана в результаті роботи АРМ зведена інформація може бути виведена на друк, записана на магнітні носії, передана у ви-гляді файла по каналах зв’язку на більш високі рівні системи Держкомстату України і в органи управління. Організація роботи АРМ статистика базується на застосуванні системної технології оброблення інформації, яка об’єднує такі етапи: — формування електронних таблиць на основі документів пе-р¬винної звітності з використанням необхідних розрахунків і методів контролю інформації; — створення зведених звітів у необхідних розрізах з викорис-танням даних електронних таблиць; — формування локальних баз даних; — передання підготовлених зведених звітів, довідок, аналіти-ч¬них записок та інших матеріалів у вищі та інші інстанції; — одержання вказівок і запитів щодо виконання зазначених вище видів робіт з урахуванням змін і доповнень, вироблених на основі аналізу переданих матеріалів.Загалом застосування АРМ зумовлює підвищення ефективнос¬ті розв’язання регламентних задач оброблення первинної звіт¬ності, а застосування системної технології забезпечує високу якість і своєчасне подання результатних даних, а також типізацію технологічного процесу оброблення інформації на реґіональному і районному рівнях cистеми Держкомстату України.Проектування електронного оброблення даних з використан-ням АРМ дає змогу формувати інформацію двох типів: довідники жорстко прив’язані до структури первинних і зведених звітів, і каталоги та довідники, які не залежать від цих структур. На відміну від інших програмних засобів, використовуваних для розв’язання регламентних задач, первинні звіти в АРМ подаються у вигляді електронних таблиць, а результатна інформація може бути одержана у формі зведених, аналітичних матеріалів і графіків.

1. Охарактеризуйте інформаційне забезпечення автома-тизованої статистичної системи.2. Дайте характеристику класифікації статистичної ін-формації.3. Наведіть перелік і охарактеризуйте національні стати-стичні класифікатори.4. Охарактеризуйте позамашинну базу даних. 5. Охарактеризуйте внутрішньомашинну базу даних.6. Охарактеризуйте технічні засоби оброблення статис-тичної інформації.7. Наведіть класифікацію обчислювальних мереж. 8. Охарактеризуйте мережі та комунікації, використову-вані в інформаційній системі статистики.9. Охарактеризуйте програмне забезпечення статистич-ної інформаційної системи.10. Які операційні системи та операційні оболонки використовуються для оброблення статистичної інформа-ції?11. Наведіть характеристику програмного забезпечення АРМ статистика.12. Назвіть етапи розроблення комплексів електронного оброблення статистичної інформації.13. Охарактеризуйте постановку статистичної задачі.14. Які основні функції АРМ економіста-статистика?

ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ РЕГЛАМЕНТНИХ СТАТИСТИЧНИХ ЗАДАЧ4.1. Класифікація функціональних підсистем інформаційної системи статистикиФункціональна частина інформаційної системи статистики об’єднує відносно взаємопов’язані функціональні підсистеми, які є її основними складовими елементами. Функціональна підсистема являє собою комплекс статистичних робіт, об’єдна¬них загальним об’єктом статистичного спостереження та представлених системою взаємопов’язаних статистичних показників, які всебічно охоплюють стан і розви-ток даного об’єкта.Функціональні підсистеми інформаційної системи статистики побудовані з використанням структурного підходу, тобто ви-ходячи з організаційної структури Державного комітету статистики.Склад функціональних підсистем інформаційної системи статистики сформований згідно з переліком відповідних галузей статистики: статистика промисловості, статистика інвестицій та будівництва, структурна статистика, статистика послуг і соціальних програм, статистика праці, статистика населення, статистика сільського господарства та довкілля, статистика торгівлі, статистика зовнішньої торгівлі, статистика фінансів, статистика цін, обстеження умов життя домогосподарств тощо.У кожній функціональній підсистемі існують комплекси елек-т¬ронного оброблення інформації, які створюються і функціонують у складі окремих управлінь Держкомстату. Комплекси електронного оброблення інформації (КЕОІ) — це сукупність програмних, технічних, технологічних, інструктивних і організаційних засобів, які забезпечують електронне оброблення інформації конкретної статистичної задачі. Їх можна поділити на комплекси регламентних задач і комп-лекси задач статистичних спостережень. Використання комплексів електронного оброблення інформації в кожній функціональній підсистемі, періодичність і рівень оброблення інформації наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСІВ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В УПРАВЛІННЯХ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ№ з/п Назва управління державної статистики Назва функціональної підсистеми Кількість КЕОІ Періодичність обробки Рівень оброблення Щоденна Місячна Квартальна Піврічна Річна державний обласний районний1 Управління статистики промисловості Головного управ-лін¬ня статистики підприємств Підсистема статистики промисловості 10 — 2 — — 8 10 10 —2 Управління статистики інвестицій та будівництва Голов-ного управління ста¬тистики підпри-ємств Підсистема інвестицій та будівництва 29 — 1 15 — 13 27 26 —3 Управління структур¬ної статистики Підсистема структур¬ної стати-стики 5 — — 1 1 3 5 3 —4 Управління методології та планування — 1 1 — — — — 1 1 —

5 Управління статистики послуг і соціальних про-грам Підсистема статистики послуг і соціальних про-грам 35 — 8 9 1 22 35 35 —6 Управління статистики праці Підсистема статистики праці 11 — 3 4 1 5 11 11 47 Управління статистики населення Підсистема статистики населення 10 — 3 1 1 7 9 6 —8 Управління статистики сільського господарства та довкілля Підсистема сільського господарства та довкілля 39 — 9 3 4 23 38 39 309 Управління статистики торгівлі Підсистема статистики торгівлі 25 — 4 8 3 11 23 24 610 Управління статистики зовнішньої тор¬гівлі Підсистема статистики зовнішньої тор¬гівлі 13 1 8 7 — 8 13 8 —11 Управління статистики фінансів Підсистема статистики фінансів 12 — 1 10 1 8 12 11 —12 Управління статистики цін Підсистема статистики цін 5 — 5 3 4 5 —13 Управління обсте-жен¬ня умов домогосподарств Підсистема статистичних обстежень 4 — — 2 — 4 3 4 — На теперішній час в інформаційній системі статистики України функціонує понад 500 комплексів електронного оброблення інформації. Здебільшого кожний комплекс електронного оброблення інформації реалізує автоматизоване оброблення однієї конкретної форми статистичної звітності. Однак існують КЕОІ, які об’єд¬нують у своєму складі кілька тісно пов’язаних за своїм економіко-статистичним змістом форм статистичної звітності. Прикладом такого комплексу може слугувати комплекс електронного об¬роблення інформації за формами: № 1-ПВ «Звіт з праці за місяць», № 2-ПВ «Звіт з праці за рік», № 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу за перший квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік».4.2. Характеристика та організація розв’язання реґламентних статистичних задачОдним з основних об’єктів автоматизованого оброблення статистичної інформації з використанням ЕОМ є реґламентні статистичні задачі — задачі оброблення статистичної звітності із заздалегідь визначеними (реґламентованими) строками на кожному рівні інформаційної системи Державного комітету статистики, які мають затверджені структуру, форми вхідних і вихідних статистичних звітів, їх зміст, кількість, періодичність розроблення, а також адреси, строки і способи подання результатів оброблення.Як правило, кожна реґламентна задача відповідає певній конкретній формі статистичної звітності органів Держкомстату України. Основними методами, використовуваними при розв’я-зуванні таких задач, є зведено-групувальні. Реґламентні статистичні задачі поділяються на: — задачі формування статистичної звітності; — задачі автоматизованого пооб’єктного обліку реєстрів; — задачі поглибленого економічного аналізу.За обсягом інформаційної бази задачі формування статистичної звітності є найбільшою частиною інформаційного забезпечення системи державної статистики. При розв’язуванні цього типу задач формуються зведені статистичні звіти на основі звітів від низових структур за тією самою формою. Розв’язання задач здійснюється на базі типових пакетів прикладних програм, які дають змогу консолідувати будь-яку форму звітності. Функціональна підсистема статистики промисловості вклю¬чає комплекси статистичних робіт, що об’єднуються загальним об’єктом дослідження та системою статистичних показників, які характеризують стан, темпи розвитку та ефективність промислового виробництва в країні. Вона є однією з основних підсистем в інформаційній системі статистики, що спричинюється значенням промисловості в розвитку економіки країни. Функціональна підсистема статистики промисловості є галузевою, тому поряд з характеристикою промисловості в цілому, як галузі економіки, у підсистемі враховується специфіка окремих галузей промисловості. Рух інформації у функціональній підсистемі відбувається на двох рівнях — обласному та державному. При розробленні зведених звітів ураховується підпорядкованість підприємств, які звітують. Така схема руху та оброблення інформації відповідає територіально-галузевому управлінню промисловістю.Таблиця 4.2КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОЇ ОБРОБКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ СТАТИСТИКИ ПРОМИСЛОВОСТІКомплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми Термін1. Обсяг продукції (робіт, послуг) промислового виробництва у вартісному і натуральному виразі. Показ¬ники чисельності та реалі¬зації Терміновий звіт про¬мислового підприємства по продукції ф. № 1-П (термінова) Міся-чна2. Обсяг промислової продукції за основним колом підприємств Звіт промислового підприємства по про¬дукції ф. № 1-П Річна3. Виробництво продукції в натуральному виразі Звіт промислового підприємства ф. № 1-П натура Річна4. Робота теплових електростанцій Звіт про роботу те-п¬лової електростанції ф. № 6-ТП Річна5. Постачання електроенергії Звіт про постачання теплоенергії ф. № 1-теп Річна6. Робота водопровідного гос¬подарства (окремих водопровідних мереж) Звіт про роботу водопроводу ф. № 1-водопровід Річна7. Газифікація населених пун¬ктів ф. № 1-газ Міся-чнаЗміст інформаційної бази підсистеми статистики промисловос¬ті визначається тематичною структурою статистики промислової продукції та методологією аналізу промислового виробництва. Вона охоплює такі розділи статистики: промислової продукції; праці; собівартості продукції та витрат на виробництво; вивчення техніко-економічних показників, а також аналіз ефективності роботи промисловості. У табл. 4.2 наведено приклади комплексів електронного оброблення функціональної підсистеми статистики промисловості.Функціональна підсистема управління статистики підприємств включає комплекси статистичних робіт по всіх сферах підприємницької діяльності, у тому числі й по промисловості. Приклади комплексів електронного оброблення такої функціональної підсистеми наведено в табл. 4.3. Таблиці 4.3КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ СТАТИСТИКИ ПІДПРИЄМСТВКомплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми ТермінКількість підприємств, чисельність працівників, оплата праці, демографія підприємств по основному колу підприємств, що звітують, малих підприємствах, госпрозрахун¬кових підприємствах Звіт про основні показники діяльності підприємства ф. 1-підприємст-во РічнаОбсяг виробленої продукції (робіт, послуг), операційні витрати на виробництво за КВЕД Звіт про основні показники діяльності підприємства ф. 1-підприємст-во Кварталь-на

Функціональна підсистема статистики інвестицій та будівництва включає такі блоки задач: статистика будівництва та основних фондів, статистика інвестицій, статистика науково-тех¬нічного прогресу.Капітальне будівництво — це галузь матеріального виробниц-т¬ва. Це створення та реконструкція промислових підприємств, сільських господарств, природоохоронних об’єктів, житлових споруд. Статистика будівництва та основних фондів характери-зує капітальне будівництво за найважливішими показниками — потужність, вартісна оцінка, незавершене будівництво, виконан-ня підрядних робіт. Задачами цього блоку задач є такі: 1. Уведення в дію будівель (споруд), потужностей, основних фондів та інвестицій в основний капітал. Інформаційна база фор-мується на підставі ф. № 2-кб;2. Комплекс оброблення інформації по окремих будівлях та інженерних спорудах. Інформація про одержання дозволу на ви-конання будівельних робіт формується на підставі ф. № 1-буд (квартальна). Інформація про реалізацію дозволу на виконання будівельних робіт формується на підставі звіту ф. № 2-буд, роз-діли 1, 4 (квартальна);3. Будівництво будівель і споруд, визначених постановами КМУ. Для розв’язання задачі використовується ф. № 2-кб будова, (квартальна);4. Реалізація інвестиційних проектів у спеціальних (вільних) економічних зонах або на територіях пріоритетного розвитку. Інформаційна база формується на підставі ф. №1-П (квартальна);5. Використання підрядних робіт. Інформація для розв’язання задачі формується на підставі ф. № 1-кб. Збирання та оброблення інформації здійснюються кожного місяця. Статистика основних фондів розраховується з використанням таких комплексів електронного оброблення:1. Наявність і рух основних засобів, амортизаційні відраху-вання. Вирішується на підставі ф. № 11-ОЗ.2. Розроблення даних по основних засобах бюджетних органі-зацій, малих підприємств (річна).3. Розроблення балансу основних засобів малих підприємств за 2001 рік за повною вартістю та залишковою вартістю (річна).У результаті оброблення інформації формуються аналітичні звіти та бюлетень «Основні засоби».Статистичні дані про інвестиції обробляються в таких комп-лексах електронного оброблення:1. Інвестиції в основний капітал на охорону довкілля і раціо-нальне використання природних ресурсів та введення в дію при-родоохоронних об’єктів і потужностей. Використовується звіт ф. № 18-кб (річна);2. Реалізація інвестиційних проектів у спеціальних (вільних) економічних зонах або на територіях пріоритетного розвитку. Звітні дані знаходяться у ф. № 1-П (квартальна);3. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності за І квартал, за І півріччя, 9 місяців року. Інформаційна база формується з даних звітів ф. № 10-ЗЕЗ і ф. № 13-ЗЕЗ. Оброблення інформації здійс-нюється щокварталу. У результаті формуються аналітичні таблиці та бюлетень «Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності».Комплекси електронного оброблення підсистеми статистики науково-технічного прогресу наведено в табл. 4.4.Таблиця 4.4КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІДСИСТЕМИ СТАТИСТИКИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУКомплекс електронногооброблення Назва форми Ідентифікатор форми Термін1. Наукова діяльність Звіт про виконання науково-технічних робітПоказники наукової та науко-во-техніч¬ної діяльності ф. № 1-наука

ф. № 3-наука Річна

— // —2. Технологічні інновації промислового підприємства Обстеження техно-логічних інновацій промислового під-приємства ф. № 1-інновація — // —3. Упровадження інновацій Звіт про впрова-дження інновацій ф. № 12-нтз Кварталь-на4. Виконання завдань дер¬жавних науково-техніч¬них програм Звіт про виконання завдань науково-технічних програм ф. № 5-наука Кварталь-на5. Створення вперше в Україні нових типів ма-шин, устаткування, апа-ратів і приладів Звіт про створені вперше в Україні зразки нових типів машин, устаткування, апаратів та при-ладів ф. № 5-нт(зразки) Річна6. Упровадження інновацій Звіт про впрова-дження інновацій ф. № 12-нтз Кварталь-на7. Продаж ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності Звіт про продаж лі-цензій на об’єкти інтелектуальної власності ф. № 6-нт-ліцензії Річна8. Виконання наукових та науково-технічних робіт Звіт про виконання науково-технічних робіт ф. № 1-наука Кварталь-на9. Капітальні інвестиції Звіт про капітальні інвестиції ф. № 2-інвестиції — // —10. Продаж ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності Звіт про продаж лі-цензій на об’єкти інтелектуальної власності ф. № 6-нт (ліцензії) РічнаПідсистема статистики послуг і соціальних програм включає комплекси статистики житлово-комунального господарства, підприємств, що надають послуги зв’язку; комплекси статистики транспорту. Комплекси електронного оброблення підсистеми статистики науково-технічного прогресу наведено в табл. 4.4.Комплекси електронного оброблення статистики житлово-ко-мунального господарства характеризують діяльність таких об’єк¬тів статистичного спостереження, як житлове та комунальне господарство, що належать до невиробничої сфери економіки і призначені задовольняти потреби населення в житлі та комунальних послугах (табл. 4.5). Таблиця 4.5КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ СТАТИСТИКИ ПОСЛУГ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМКомплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми ТермінРобота готелю Звіт про роботу готе-лю ф. № 1-готель РічнаПідготовка об’єктів ко-мунального господарст¬ва та житлового фонду до роботи в зимових умовах Звіт про підготовку об’єктів комунального господарства та житлового фонду до роботи в зимових умовах ф. № 1-ЖКГ (зима) ПіврічнаХід приватизації жит-лового фонду Звіт про хід привати-зації державного житлового фонду ф. № 1-приватиза-ція (житло) РічнаДіяльність постійного дошкільного закладу Звіт постійного дош-кільного закладу освіти ф. № 85-К — // —Діяльність вищого на-вчального закладу Звіт вищого закладу освіти ф. № 2—3 НК — // —Діяльність дитячого оз¬доровчого закладу (табору) Звіт дитячого оздоров¬чого закладу ф. №1-ОТ — // —Діяльність санаторно-курортного (оздоровчого) закладу Звіт санаторно-курорт¬ного закладу ф. № 1-куратор РічнаДіяльність громадської організації Звіт про діяльність гро¬мадської організації ф. № 1-громадська організація — // —Закінчення табл. 4.5Комплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми ТермінРобота готелю Звіт про роботу готе-лю ф. № 1-готель — // —Доходи та витрати з експлуатації житлового фонду Звіт про доходи з експлуатації житлового фонду ф. № 3-житлофонд Кварталь-наКвартирна черга та надання житлових приміщень Звіт про квартирну чергу та надання жи-т¬лових приміщень ф. № 4-житлофонд РічнаНадання населенню суб¬сидій на відшкодування оплати житлово-кому¬нальних послуг та витрат на придбання скрап-леного газу та твердого палива Звіт про надання населенню субсидій на відшкодування оплати житлово-комунальних пос¬луг та витрат на придбання скрапленого газу та твердого палива ф. № 1-субсидії (ЖКГ) МісячнаОплату житлово-кому-нальних послуг та електроенергії Звіт про оплату населенням житлово-кому-нальних послуг та елек¬троенергії ф. № 1-заборгова-ність — // —Політичні партії та гро¬мадські організації Звіт про діяльність по¬літичної партії, громадської організації ф. № 1-ГО РічнаТелефонізація об’єктів у сільській місцевості та потреби населення в домашніх телефонах Звіт про телефонізацію об’єктів у сільській місцевості та потреби населення в домашніх телефонах мережі загального користування ф. № 43-зв’язок РічнаНаявність засобів зв’яз¬ку Звіт про наявність те-лефонних апаратів місь-кого, сільського, між-міського і міжнарод-ного телефонного зв’яз-ку, радіотрансляцій-них точок ф. № 13-зв’язок Кварталь-наПродукція зв’язку Звіт про продукцію зв’язку ф. № 11-зв’язок — // —Доходи від послуг зв’язку Звіт про доходи від послуг зв’язку ф. № 12-зв’язок МісячнаСтан інформатизації Звіт про наявність парку обчислювальної техніки ф. № 2-інф РічнаКомплекси електронного оброблення статистики транспорту (табл. 4.6) забезпечують комплексну характеристику стану та роботи окремих видів транспорту. Для характеристики роботи транспорту використовуються як однорідні показники кожного виду транспорту — обсяги переве-зення вантажів, пасажирські перевезення, основні засоби, так і показники, що характеризують окремі сторони роботи транспор-ту, — використання рухомого складу, собівартість перевезень.Задачі групуються за такими видами транспорту: залізничний, морський, річковий, повітряний.Таблиця 4.6КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІДСИСТЕМИ СТАТИСТИКИ ТРАНСПОРТУКомплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми ТермінРобота та використання рухомого складу залізничного транспор¬ту загального корис-тування Звіт про роботу та використання рухомого скла¬ду ф. № 51-ЗАЛ МісячнаНаявність автотранс-порту Звіт про наявність автотранспорту ф. № 1-ТР РічнаНаявність власних авто¬мобілів, вантажних на-півпричепів за марка-ми і моделями Звіт про наявність автотранспорту додаток № 1 до ф.1-ТР — // —Робота автотранспорту Звіт про роботу авто-транспорту ф. № 2-ТР — // —Робота вантажного автотранспорту Звіт про роботу авто-транспорту ф. № 2-ТР (авто. в.) Кварталь-наРобота пасажирського автотранспорту Звіт про роботу паса-жирського автотранспор¬ту ф. № 2-ТР (авто. п.) — // —Пасажирські переве-зе¬ння маршрутними таксомоторами (суб’єкта¬ми малого бізнесу) Звіт про перевезення ван¬тажів і пасажирів автомобільним транспортом ф. № 51-авто (пас) Кварталь-наПеревезення вантажів та пасажирів автомо-більним транспортом Звіт про перевезення ван¬тажів і пасажирів автомобільним транспортом ф. № 51-авто МісячнаЗакінчення табл. 4.6Комплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми ТермінВодяний транспорт. Пе¬ревезення вантажів і пасажирів водним транс¬портом Звіт про перевезення вантажів і пасажирів ф. № 31-ВОД Кварталь-наВідправлення (при-бут¬тя) суден за національністю прапора Звіт про продукцію мор¬ського (річкового) флоту, який знаходиться в експлуатації ф. № 15-ВОД Кварталь-наДоходи та витрати від діяльності підприємств водного транспорту Звіт про доходи та ви-трати від діяльності під¬приємств водного транс¬порту ф. № 14-ФІН (ВОД) — // —Продукція морського (річкового) флоту, який знаходиться в експлуатації Звіт про продукцію мор¬ського (річкового) флоту, який знаходиться в експлуатації ф. № 15-ВОД МісячнаРобота морського (рі-ч¬кового) порту (причалу) Звіт про роботу морсь-кого (річкового) порту (причалу) ф. № 25-ВОД МісячнаНаявність власних морських (річкових) суден Звіт про наявність власних морських (річкових) суден ф. № 2-ВОД — // —Наявність та використання літаків і вертольотів Звіт про наявність і ви-користання літаків і ве-р¬тольотів ф. № 1-ЦА — // —Фінансові результати роботи авіаційного під¬приємства Звіт про фінансові ре-зультати роботи авіа-ційного підприємства ф. № 14-ЦА Кварта-льнаРобота авіаційного транс-порту Звіт про роботу авіаційного транспор-ту ф. № 31-ЦА Кварталь-наОсновні показники ро¬боти авіаційних підприємств Звіт про основні показ-ники роботи авіаційного підприємства ф. № 51-ЦА МісячнаФункціональна підсистема статистики праці (табл. 4.7) яв-ляє собою комплекс статистичних робіт з формування показни-ків, що характеризують якісний склад і структуру трудових ре-сурсів, їх рух, стан виплати заробітної плати працівникам. Ця підсистема є міжгалузевою, оскільки показники, що формуються в ній, характеризують працю і стан оплати праці по країні зага-лом, а також по всіх галузях економіки та всіх видах діяльності, та видах власності. Підсистема інформаційно тісно пов’язана з підсистемами промисловості та підприємництва, а також з підси-с¬темами торгівлі, будівництва, сільського господарства та довкілля. Таблиця 4.7КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІДСИСТЕМИ СТАТИСТИКИ ПРАЦІКомплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми Термін1. Чисельність та якіс-ний склад державних службовців у 2001 році Розподіл чисельності державних службовців, які займають посади керівників та спеціалістів ф. № 9-ДС Річна2. Стан заборгованості з виплати заробітної плати працівникам від¬критих акціонерних то-вариств з державною часткою власності за грудень 2001 рік Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати ф. № 1-ПВ заборгова-ність Кварта-льна3. Стан заборгованості з виплати заробітної плати працівникам за грудень 2001 року Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати ф. № 1-ПВ заборгова-ність Місячна4. Оброблення звіту з праці Звіт з праці, Звіт про використання робочого часу ф. № 1-ПВ термінова ф. № 3-ПВ термінова Місячна

Кварталь-наФункціональна підсистема статистики сільського господар-с¬тва та довкілля являє собою комплекс статистичних робіт, що забезпечують характеристику стану, темпів розвитку та ефектив-ності сільського господарства, стану довкілля.Важливість цієї підсистеми визначається вагомістю сільського господарства в економіці країни. Варто зазначити, що частка зе-мельної площі, яка знаходиться у використанні сільськогоспо-дарських підприємств, становить майже половину загальної пло-щі країни. Зміст статистичних робіт у даній підсистемі досить рі-зноманітний. Усі статистичні роботи поділяються за такими фун-кціональними напрямами:• перший напрям — вивчення ресурсів сільського господарст-ва — об’єднує статистичні роботи, які дають змогу отримати по-казники, що характеризують наявність в сільському господарстві ресурсів. Це, наприклад, комплекси електронного оброблення «Наявність тракторів, сільгоспмашин та енергетичних потужнос-тей» (використовується ф. № 10-мех); • задача розв’язується один раз на рік), «Стан сільськогоспо-дарської техніки та надходження пального» (використовується форма ф. № 6-мех.);• задача розв’язується один раз на місяць) та «Наявність насіння сільськогосподарських культур» (використовується ф. № 1-сг.; звіти надходять п’ять разів на рік); • другий напрям (найбільший за обсягами робіт) — вивчення продукції сільського господарства, стану її заготівлі та продажу. До цього напряму належать такі комплекси електронного оброб-лення:1. Валова продукція сільського господарства (річна форма);2. Площі та фактичний збір урожаю сільськогосподарських культур, плодоягідних і виноградних насаджень (ф. № 29-СГ, річна).У результаті оброблення перших двох статистичних звітів відбувається групування господарств за врожайністю сільського-с¬подарських культур;3. Продаж худоби, птиці та кролів (ф. № 11-заг, квартальна);4. Продаж вовни (ф. № 15-заг, річна);5. Продаж молока (ф. № 13-заг, квартальна);6. Продаж яєць і реалізація яєчного порошку (ф. № 14-заг, ф. № 19-заг, річні);7. Продаж насіння трав (ф. № 3-заг, річна);8. Продаж цукрових буряків (ф. № 4-заг, річна);9. Продаж фруктів, винограду, баштанних культур і сухофру-к¬тів (ф. № 8-заг, річна);10. Продаж овочів та картоплі (ф. № 7-заг, річна);11. Продаж луб’яних культур (ф. № 5-заг, річна);12. Продаж тютюну, хмелю, цикорію та ефіроолійних культур (ф. № 9-заг, річна);13. Продаж дикорослих плодів та ягід, грибів, горіхів, меду (ф. № 10-заг, річна);14. Реалізація сільськогосподарської продукції (ф. № 21-заг, мі-сячна; ф. № 21-заг, річна);15. Баланс продукції сільського господарства (ф. № 16-СГ, річ-на);16. Заготівля кормів (ф. № 10-сг, місячна на 01.12);17. Стан тваринництва( ф. № 24-сг, місячна на 01.01; ф. 24, річ-на);18. Витрати кормів худоби та птиці;19. Стан тваринництва (ф. № 24-сг, місячна на 01.01; ф. № 24, річна);20. Вилов риби, добування морепродуктів та їх переробка (ф. № 1-риба, місячна; ф. № 1-риба, піврічна);• третій напрям — статистичні роботи, що розкривають пере-біг і технологію виробництва, виконання окремих сільськогоспо-дарських робіт, ведення лісогосподарської діяльності, мисливсь-кого господарства. До них належать:1. Сівба ярих культур (ф. № 3-сг, місячна);2. Збирання врожаю, сівба озимих та оранка на зяб (ф. № 7-сг, місячна);3. Підсумки сівби сільськогосподарських культур під урожай (ф. №4-сг, один раз на рік);4. Внесення мінеральних органічних добрив, гіпсування та ва-п¬нування ґрунтів (ф. № 9-сг, 1 раз на рік).5. Ведення лісогосподарської діяльності: обсяги продукції лі-сового господарства (ф. № 2-лг, квартальна); ведення лісогоспо-дарської діяльності: проведення лісокультур них робіт (ф. № 1-лг, піврічна), обсяги продукції лісового господарства (ф. № 2-лг, річна);6. Ведення мисливського господарства (ф. № 2-тп (мисливст-во), річна);• четвертий напрям — вивчення ефективності сільського гос-подарства. Статистичні роботи цього напряму характеризують обсяги валової і товарної продукції сільського господарства та галузей. До цього напряму належать, зокрема, такі комплекси електронного оброблення: «Очікувані результати фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств» (використовується ф. № 8-сг; задача розв’язується один раз на рік), «Основні економічні показники роботи сільськогосподарсь-ких підприємств» (використовується ф. № 50-сг; задача розв’я-зується один раз на рік). У результаті оброблення звітів ф. № 50-сг відбувається групування сільськогосподарських підприємств за основними економічними показниками, формується база даних основних показників роботи сільськогосподарських підприємств; • п’ятий напрям робіт пов’язаний з оброблення інформації про стан довкілля. Це такі комплекси електронного оброблення:1. Охорона атмосферного повітря. Викиди забруднюючих ре-човин у повітря від залізничного, авіаційного та водного транс-порту (річна форма); 2. Екологічні збори та витрати на охорону природи (ф. № 1-екологічні витрати, річна);3. Утворення, використання та знешкодження токсичних від-ходів (ф. № 1-токсичні відходи, річна);4. Охорона атмосферного повітря. Викиди забруднюючих ре-човин у повітря (ф. № 2-тп (повітря), річна і піврічна);5. Держконтроль за охороною довкілля та раціональним використанням природних ресурсів (ф. № 1-охорона природи, піврічна);6. Надходження та використання коштів фондів охорони до-вкілля (ф. № 1-екологічні фонди, піврічна).Функціональна підсистема статистики торгівлі включає комплекси електронного оброблення інформації (табл. 4.8), які дають змогу характеризувати стан і розвиток галузі торгівлі. Організаційно підсистему побудовано за територіально-галузевим принципом. Статистичні роботи підсистеми пов’язані з вивченням обсягу оптового та роздрібного товарообороту, залишків товарів.Таблиця 4.8КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІДСИСТЕМИ СТАТИСТИКИ ТОРГІВЛІКомплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми Термін1. Про діяльність під-приємств оптової торгівлі Звіт про діяльність під¬приємства оптової тор¬гівлі ф. № 1-ОПТ Річна2. Торгова мережа і мережа ресторанного господарства Звіт про наявність торгової мережі та мережі громадського харчува¬ння ф. № 7-торг — // —3. Обсяг роздрібного то¬варообороту та товарообороту ресторан¬ного господарства, про-даж та запаси товарів Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі та мережі громадського харчуван¬ня, Звіт про надход¬ження, продаж та запаси товарів у роздрібній мережі і на складах, Звіт про товарообіг ф. № 3-торг, ф. № 1-торг Річна, кварта-льна4. Оборот каси Звіт про оборот каси ф. № 11-торг Річна5. Обсяг роздрібного товарообороту Звіт про товарообіг ф. № 1-торг термінова Місячна6. Експорт/імпорт то-варів, що не проходять митного декларування Звіт про експорт (ім-порт) товарів, що не проходять митного декларування ф. № 5-ЗЕЗ Місячна, квартальна, річнаПродовження табл. 4.8Комплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми Термін7. Придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів і чле¬нів екі-пажів Звіт про придбання (про-даж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засо-бів, потреб пасажирів та членів екіпажу ф. № 14-ЗЕЗ Квартальна, річна8. Комплекс оброблення даних експорту/ім¬порту товарів Звіт про експорт (ім-порт) товарів, що не проходять митного декларування, Звіт про придбання (продаж) то¬варів для забезпечення життєдіяльності транс¬портних засобів, потреб пасажирів і членів екі-пажу ф. № 5-ЗЕЗ ф. № 14-ЗЕЗ Місячна, квартальна, річна9. Експорт (імпорт) пос¬луг Звіт про експорт (імпорт) послуг ф. № 9-ЗЕЗ Квартальна, річна10. Діяльність бірж Звіт про діяльність бі-ржі ф. № 1-біржа Кварталь-на11. Укладені угоди з нерухомості Звіт біржі про укладені угоди з нерухомості ф. № 1-біржа (нерухо-мість) Місячна12. Залишки, надход-ження і витрати алма-зів і надтвердих мате-ріалів в інструменті, порошках і пастах Звіт про залишки, надходження і витрати при¬родних та синтетичних алмазів і надтвердих матеріалів в інструме-нті, порошках і пастах ф. № 1-ДМ Річна13. Залишки, надход-ження і витрати доро-гоцінних металів та виробів з них Звіт про залишки, надходження і витрати дорогоцінних металів і виробів з них ф. № 2-ДМ Кварталь-на14. Залишки, надход-ження і здача до Держ¬фонду дорогоцінних ме¬талів у вигляді лому та відходів Звіт про залишки, надходження і здачу до Держфонду дорогоцінних металів у вигляді лому та від-ходів додаток до ф. № 2-ДМ — // —15. Залишки, надхо-дже¬ння і витрати природних алмазів на виготовлення алмазних інстру-ментів і брильянтів Звіт про залишки, надходження і витрати при¬родних алмазів на ви-готовлення алмазних ін¬струментів і діаман-тів ф. № 3-ДМ РічнаЗакінчення табл. 4.8Комплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми Термін16. Залишки і витрати матеріалів Звіт про залишки і ви-трати матеріалів ф. № 3-МТП Піврічна17. Залишки, надход-ження і витрати доро-гоцінних металів, які містяться у приладах, устаткуванні та інших виробах Звіт про залишки, надходження і витрати до-рогоцінних металів, які містяться у приладах, устаткуванні та інших виробах ф. № 4-ДМ Річна18. Залишки і використання палива та пально-мастильних матеріа-лів Звіт про залишки і ви-користання палива та пально-мастильних матеріалів ф. № 4-МТП Місячна19. Звіт про результати використання палива, теплоенергії і електроенергії Звіт про результати використання палива, теплоенергії та елект-роенергії ф. № 11-МТП, ф. № 11-ел Піврічна, річна20. Утворення, вико-ристання і поставка вторинної сировини і відходів виробництва Звіт про залишки і ви-користання палива та пально-мастильних матеріалів ф. № 14-МТП ПіврічнаФункціональна підсистема статистики населення містить комплекс взаємопов’язаних робіт, які всебічно характеризують відтворення населення країни, міграційні процеси. Вивчення цього об’єкта статистичного спостереження потребує одночас-ного дослідження стану населення та врахування подій, що призвели до його зміни; особливості структури та руху насе-лення спричиняють необхідність характеризувати його за до-помогою розподілів за тими чи тими ознаками та обчислювати показники за частинами цих розподілів. Наведемо приклади комплексів електронного оброблення функціональної підсистеми статистики:1. Природний рух населення. Основні підсумки природного руху населення (ф. А1 — А3, АС-1 — АС-4, річні);2. Основні підсумки народжуваності (ф. Н1 — Н6, річні);3. Природний рух населення (ф. ПР-1, ПР-2, ф. СП, ф. ПР-МТ, місячні);4. Основні підсумки шлюбності та розлучуваності (абсолютні дані, ф. Ш-1 — Ш-4, ф. Р1 — Р5, річні);5. Аналітичні таблиці за підсумками природного руху (ф. ПА-1 — ПА-9, місячні). За даними аналітичних таблиць фор-муються динамічні ряди;6. Міграційний рух населення (ф. М-МТ-1, М-МТ-2, місячні). У результаті розв’язання задач підсистеми виконуються: ав-томатизоване формування таблиць природного та механічного руху населення для щорічника; розрахунок основних підсумків міграції населення, чисельності населення та його статево-вікової структури; розрахунок таблиць народжуваності, дожиття та серед¬ньої очікуваної тривалості життя.Функціональна підсистема статистики фінансів є підсисте-мою міжгалузевого характеру. У підсистемі виконується збиран-ня та оброблення даних, які характеризують основні процеси утворення фондів грошових коштів, їх розподіл і перерозподіл на потреби відтворення виробництва та задоволення громадських потреб. Вхідною інформацією цієї підсистеми є бухгалтерська та статистична звітність, основна частина якої надходить у вигляді щоквартальних та річних балансів і звітів про фінансові результати.Комплекси електронного оброблення даної підсистеми стати-с¬тики фінансів наведено в табл. 4.9.Таблиця 4.9КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПІДСИСТЕМИ СТАТИСТИКИ ФІНАНСІВКомплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми Термін1. Фінансові результа-ти та дебіторська і кре¬диторська заборгованість Звіт про фінансові ре-зультати і дебіторську заборгованість ф. № 1-Б Місячна, річна2. Фінансова звітність по усій сукупності оди¬ниць, що звітують Баланс, Звіт про фі-нан¬сові результати, Звіт про рух грошових коштів, Фінансовий звіт суб’єкта малого під-приємства ф. № 1, ф. № 2, ф. № 3, ф. № 1-М, ф. № 2-М Річна3. Основні фінансові по¬казники діяльності при¬ватизованих підпри-ємств Баланс, Звіт про фі-нан¬сові результати, Фінан¬совий звіт суб’єкта малого підприємства, Звіт про фінансові резуль-тати ф. № 1, ф. № 2, ф. № 1-М, ф. № 2-М Річна,квартальнаЗакінчення табл.4.9Комплекс електронного оброблення Назва форми Ідентифікатор форми Термін4. Фінансова звітність Баланс, Звіт про фі-нан¬сові результати, Фінан¬совий звіт суб’єкта малого підприємства ф. № 1, ф. № 2, ф. № 1-М, ф. № 2-М Кварталь-на5. Випуск, реалізація та обіг цінних паперів Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів ф. № 2-Б Річна, кварталь-на6. Фінансова діяльність страхової організації Звіт про фінансову ді-я¬льність страхової організації ф. № 1-СТ — // —7. Фінансова діяльність довірчого товариства Звіт про фінансову ді-я¬льність довірчого то-вариства ф. № 1-ДТ Річна, кварталь-на8. Фінансова діяльність позабюджетного фон-ду Звіт про фінансову ді-я¬льність позабюджетного фонду ф. № 1-ПФ Річна, кварталь-на9. Інформація про приватизацію майна підприємства, установи, ор¬ганізації Звіт «1-приватизація» ф. № 1-приватиза-ція Кварталь-на10. Звіт про акціонерне товариство, що пере-буває в процесі розмі-щення державної час-тини майна (акцій) Звіт «2-приватизація» ф. № 2-приватиза-ція Піврічна, річна

Задачі ведення автоматизованих реєстрів пооб’єктного обліку є основою для розв’язання реґламентних задач. Автоматизовані реєстри використовуються для виконання статистичних робіт і забезпечення функціонування систем оподаткування, ліцензу-вання, квотування, у митній службі, банківській і фінансовій сфері, для формування галузевих каталогів продукції тощо.Створення та ведення інформаційних фондів статистичних даних у рамках Автоматизованої системи збирання, опрацювання та аналізу даних державної статистики (АС-держстат) ґрунтується на застосування таких сучасних інформаційних технологій:— створення інтегрованих баз статистичних даних централь-ного і реґіонального рівня на основі єдиного фонду нормативно-довідкової інформації та каталогу показників;— створення відповідного програмного забезпечення із засто-суванням промислових систем управління базами даних і систем телеоброблення даних, потужних локальних комп’ютерних ме-реж, які діють у режимі клієнт-сервер;— широкої інтеграції з інформаційними мережами державних і громадських установ;— створення єдиної системи нормативно-довідкової інформа-ції для електронного оброблення даних і формування інтегрова-них інформаційних ресурсів Держкомстату. Основою створення єдиного фонду нормативно-довідкової інформації є ЄДРПОУ та система ведення класифікаторів. Для обміну даними АС-держстат центрального і реґіонального рівня використовується загальноукраїнська мережа «УкрПАК». Держкомстат формує такі інтегровані бази даних державних реєстрів: Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, реєстри посад службовців, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, домашніх господарств, докторів наук, кандидатів наук, учасників зовнішньоекономічної діяльності, а також реєстри номенклатури промислової продукції, продукції сільського господарства, товарів експорту/імпорту, продукції сільськогосподарських підприємств і товаровиробників «АГРО», посівних площ сільськогосподарських культур. Перелік комплексів електро-нного оброблення для задач ведення реєстрів пооб’єктного обліку наведено в табл. 4.10. Розглянемо деякі з цих реєстрів.Таблиця 4.10ПЕРЕЛІК КОМПЛЕКСІВ ЕЛЕКТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ДЛЯ ЗАДАЧ ВЕДЕННЯ РЕЄСТРІВ ПООБ’ЄКТНОГО ОБЛІКУКомплекс електронного оброблення Періодичність формування Управління, що виконує роботи1. Ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Щодня Управління методології та планування. АРМ «Реєстр»2. Ведення номенклатури промислової продукції 1 раз на рік Управління статистики про¬мисловості 3. Ведення регістру «Інноваційна діяльність» — // — Управління статистики інвестицій та будівництва4. Ведення регістру докторів наук — // — —// —5. Ведення регістру кандидатів наук станом — // — — // —Закінчення табл. 4.10Комплекс електронного оброблення Періодичність формування Управління, що виконує роботи6. Ведення інформаційної бази даних структурної статистики — // — Управління структурної ста¬тистики 7. Побудова уніфікованої бази статистичних та адміністратив-них даних підприємств — // — — // —8. Ведення єдиного каталогу підприємств 1 раз на місяць Управління статистики про¬мисловості 9. Ведення номенклатури продукції сільського господарства 1 раз на рік Управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища10. Ведення реєстру сільськогосподарських підпри-ємств 1 раз на рік Управління статистики сіль¬ського господарства та навколишнього середовища11. Ведення реєстру сільськогосподарських товаровиробників «АГ¬РО»: селянських (фермерських) господарств 2 рази на рік — // —12. Ведення реєстру об’єктів природно-заповідного фонду 1 раз на рік — // —13. Суцільний перепис посів-них площ сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств Разова — // —14. Ведення реєстру учасників зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють зовнішні операції з товарами, послугами та прямими іно-земними інвестиціями 1 раз на місяць Управління статистики зов¬нішньої торгівлі15. Ведення бази даних експор-ту/імпорту товарів для органів державного управління — // — Управління статистики зов¬нішньої торгівлі16. Ведення бази даних для екс-порту/імпорту нафти, газу, електроенергії — // — — // —17. Ведення довідника курсів валют Щодня Управління статистики зов¬нішньої торгівлі18. Ведення контрольної картки складу домогоспо-дарств 1 раз на рік Управління обстеження умов життя домогоспо-дарствЄдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) є автоматизованою системою збирання, нагромаджування та оброблення даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи (філія, відділення, представництва тощо). Веденням ЄДРПОУ органи статистики займаються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118. Відповідно до постанови районні, міські, обласні управління статистики є власниками та розпорядниками територіального рівня ЄДРПОУ. Територіальні управ¬ління статистики надають інформацію згідно з Положенням про порядок і умови видачі інформації з ЄДРПОУ, затвердженим наказом Міністерства статистики України від 12.02.1996 р. № 43 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9.04.1996 р. за № 167/1192. Метою цього Положення є регулювання правових відносин щодо видачі інформації з ЄДРПОУ для забезпечення в межах чинного законодавства відкритості, доступності, законнос¬ті одержання та використання інформації про суб’єкти господарської діяльності за умови дотримання права власників інформації на її захист, а також встановленого чинним законодавством обмеження на доступ до інформації.Підготовкою та наданням інформації з ЄДРПОУ займаються відділи забезпечення реалізації послуг територіальних управлінь статистики. З ЄДРПОУ надається інформація про підприємства та організації, а також їхні підрозділи, філії, представництва, а саме: ідентифікаційний код; найменування; місцезнаходження (юридична адреса); телефони (основний, додатковий, факс); кері-в¬ник; види діяльності; форма власності; організаційно-правова форма; орган реєстрації; дата та номер реєстрації; дата включен-ня та подальші коректури в ЄДРПОУ. Ці дані Державного реєст-ру доступні для будь-кого за офіційним запитом. На підставі Державного реєстру формується єдиний каталог підприємств, який використовується в комплексах електронного оброблення «Обсяг продукції (робіт, послуг) промислового вироб¬ництва у вартісному і натуральному виразі», «Обсяг промислової продукції по основному колу підприємств», «Кількість підприємств, чисельність працівників, оплата праці, демографія підприємств по основному колу звітуючих підприємств». При формуванні каталогу здійснюється класифікація груп підприємств за однаковою схемою в усіх КЕОІ. Каталог є базовим для промислових підприємств основного кола. Як зазначалося, каталог підприємств формується на базі іден-тифікаційних і класифікаційних даних за ЄДРПОУ, але частина кодів підприємств проставляється за локальними класифікатора-ми, оскільки невідособлені промислові підрозділи, що знаходяться на балансі промислових і непромислових організацій, не мають власних ідентифікаційних кодів. Крім того, ЄДРПОУ використовується за формування реєстру сільськогосподарських підприємств, реєстру сільськогосподарсь-ких товаровиробників, реєстру об’єктів природно-заповідного фон¬ду уніфікованої бази статистичних та адміністративних даних підприємств.На сьогодні органи державної статистики приділяють підви-щену увагу розробленню системи задач поглибленого економіч-ного аналізу. Особливого значення у створенні цієї системи на-буває методологія комплексного аналізу показників, які харак-теризують соціально-економічну ситуацію в країні. Така методо-логія базуватиметься на міжнародних стандартах ведення націо-нальних рахунків. Її застосування уможливить змогу створення статистичної та аналітичної інформаційної бази для прогнозу-вання макроекономічних показників — індикаторів різних сфер економічної кон’юнктури та розвитку грошово-кредитного рин-ку. Складовими створення методології комплексного аналізу показників, що характеризують соціально-економічну ситуацію в країні, є:— розроблення методологічних основ макроекономічного ана¬лізу економіки в цілому та її інституціональних секторів; — розроблення єдиної методологічної основи аналізу галузе-вих систем статистичної інформації відповідно до вимог і особ-ливостей розвитку галузей на ринкових засадах;— розроблення методологічних основ статистичного аналізу та оцінки стану інвестиційного клімату в державі та її реґіонах, а та¬кож умов, що визначають напрями інвестицій в національну економіку;— удосконалення методології аналізу платіжного балансу, да-них фінансово-бюджетної, грошово-кредитної та банківської ста-тистики відповідно до реформування системи бухгалтерського обліку підприємств, трансформації бухгалтерської та статистич-ної звітності до міжнародних вимог і запровадження сучасної сис¬теми розрахунків;— розроблення методики перерахунку динамічних рядів основ¬них показників галузей економіки за видами діяльності згідно з державною класифікацією видів економічної діяльності; — створення методології аналізу кон`юнктури товарних рин-ків, первинних і вторинних фондових ринків з урахуванням прий-нятих у світовій практиці принципів системного аналізу. Важливе місце відводиться заходам щодо розроблення мето-дології комплексного аналізу показників, які характеризують со-ціально-економічну ситуацію реґіонів.Комплексний аналіз соціально-економічного розвитку країни передбачає використання сучасних статистичних та економіко-математичних методів, імітаційного моделювання, прогнозуван-ня тощо.Особливостями задач поглибленого економічного аналізу є те, що форми аналітичних таблиць для них задаються користувачем і не є постійними. У них розраховується динаміка змін або кореляційної залежності статистичних показників.При розв’язанні задач поглибленого економічного аналізу від-бувається формування відповідей на окремі запитання спеціаліс-тів до БД. Такі відповіді можуть формуватися спеціальними про-грамами, якщо запитання є типовими. У разі введення індиві-дуального запитання даються відповіді за допомогою засобів ма-ніпулювання даними. Інформаційна база задач поглибленого еко-номічного аналізу складається з оперативною інформацією, яка формується та поновлюється на основі оброблення реґламентних звітів, опитування чи з використанням інших методів збирання статистичної інформації. Кожна нова порція інформації додаєть-ся до архівних БД. На підставі архівів БД формуються ряди да-них, які й використовується для розв’язування таких задач.4.3. Технологічні процеси розв’язування реґламентних статистичних задачТехнологічний процес автоматизованого оброблення статистичної інформації являє собою сукупність операцій, здійс-нюваних у певній послідовності, — від збирання початкової ін-формації до одержання результатної інформації. Під операцією розуміють комплекс дій, які виконуються над інформацією на одному робочому місці. Розроблення будь-якого технологічного процесу має забезпе-чити максимальну автоматизацію процесів оброблення інформа-ції з використанням різних технологічних засобів і високу досто-вірність одержання результатної інформації за мінімальних тру-дових і вартісних витрат. Склад операцій і послідовність їх виконання залежать від ха-рактеру вирішуваних статистичних задач і наявного комплексу технічних засобів на кожному рівні оброблення (районному, об-ласному, державному). Характер задач в основному визначається обсягами оброблюваної інформації, періодичністю розв’язання, а також складністю алгоритмів її перетворення. Розв’язання задачі на кожному рівні оброблення може виконуватися в різні способи з використанням різних обчислювальних засобів і методів контролю.У технологічному процесі автоматизованого оброблення ста-тистичної інформації за розв’язання різних задач простежуються три етапи: первинний, основний і підсумковий.Операції первинного етапу пов’язані зі збиранням і підготов-кою статистичних звітів до машинного оброблення. Від якості виконання цих операцій залежать ефективність і достовірність безпосередньо автоматизованого оброблення. Операції основного етапу забезпечують уведення та оброб-лення первинних звітів, а також друкування зведених звітів від-повідно до заданого алгоритму розв’язання статистичної задачі. Автоматизоване оброблення статистичної інформації може здій-снюватися з використанням окремих типів ПЕОМ або ПЕОМ, які входять до складу локальної інформаційно-обчислювальної ме-режі.На підсумковому етапі виконуються операції контролю і ви-пуску зведених звітів з метою перевірки якості їх оброблення і друкування, подальшого розмножування і розсилання спожива-чам.Оскільки для виконання окремих операцій оброблення інфор-мації можуть бути використані різні засоби обчислювальної тех-ніки і в різних поєднаннях, існує багато варіантів технологічних процесів. Ефективність проектування машинного оброблення ста¬тистичної інформації вимагає їх стандартизації. Під стандартизацією технології автоматизованого оброблення інформації розуміється розроблення комплексу деталізованих і максимально уніфікованих схем технологічних процесів з чітким установленням складу і послідовності виконання операцій. Орієнтація на стандартні технологічні процеси приводить до поліпшення якості проектування, полегшення і прискорення впровадження машинного оброблення даних.Перший етап оброблення первинної звітності на районному та обласному рівнях починається зі збирання інформації, контролю повноти та якості заповнення первинних звітів економістами відповідних відділів інформаційного забезпечення від джерел інфор¬мації (підприємств, організацій). Якщо виявляються помилки, то економісти роблять запити до джерел інформації. У противному разі за первинними звітами робиться підрахунок і реєстрація контрольних сум. Контрольні суми необхідні в подальшому для перевірки правильності введення даних у ПЕОМ, залежно від струк¬тури первинного звіту вони можуть підраховуватися по кожному рядку, графі або по звіту в цілому.Основний етап починається із введення первинних звітів, їх логічного, арифметичного і синтаксичного контролю. Незалежно від результатів контролю здійснюється запис інформації на маг-нітні носії. При цьому виконується перевірка повноти запису і внесення коректив у первинні звіти на магнітних носіях.Арифметичний контроль полягає в перевірці балансу даних у рядках і графах первинного звіту із застосуванням заздалегідь підрахованих контрольних сум. Під час логічного контролю перевіряють допустимі відхилення від найбільш імовірних даних, а синтаксичного — структура заповнення документа різними даними.Якщо у процесі контролю виявилося порушення, друкується протокол помилок, у якому зазначається характер порушення, конкретна помилка та її місце в масиві інформації. На основі цьо-го протоколу робиться запит до джерел інформації, за результа-тами якого виконується коригування інформації на машинних носіях.Тільки після внесення всіх змін і позитивного контролю пов-ноти запису первинних звітів на магнітні носії беруться до їх об-роблення згідно із заданим алгоритмом розв’язання задачі. Далі здійснюється друкування зведених звітів.На підсумковому етапі технологічного процесу оброблення інформації економістами виконується контроль зведених звітів на повноту входження вхідних даних у заданий розріз оброблен-ня та якості їх друкування.Залежно від характеру помилки зведені звіти обробляються або друкуються заново. Потім здійснюється розмножування зве-дених звітів з допомогою копіювально-розмножувальних засобів залежно від замовленого різними споживачами накладу і розси-лання їх місцевим органам управління та іншим рівням системи Держкомстату України.Для розв’язання реґламентних задач використовуються інфор-маційні технології, які реалізуються з допомогою комплексів електронного оброблення інформації (КЕОІ), що являють собою сукупність пакетів прикладних програм, які забезпечують розв’я-зання окремих реґламентних задач на різних рівнях Держкомста-ту України.Технологія розв’язання реґламентних статистичних задач охоплює всі етапи проходження статистичної звітності — від надходження первинних звітів від підприємств, організацій, ко-мерційних структур на нижчий рівень до випуску зведених звітів на більш високому рівні Держкомстату України. Здійснюється ця технологія засобами КЕОІ.На теперішній час в інформаційній системі Державного комі-тету статистики України функціонують системні та локальні КЕОІ. У системних комплексах розв’язання реґламентної задачі виконується за типовою технологією з обміном даними між рівнями за допомогою електронної пошти. Локальні КЕОІ для вищого рівня реалізують розв’язання задач, для яких первинні звіти надходять безпосередньо у ГМУС Державного комітету статистики України, де й здійснюється їх повне оброблення.Технологія розв’язання реґламентних статистичних задач охоплює такі процедури:процедура 1 — підготовка до роботи з КЕОІ. При цьому здій-снюється завантаження програм і бібліотечного масиву зі всіма елементами інформаційно-довідкового фонду КЕОІ (каталогами, словниками, довідниками);процедура 2 — підготовка вхідної інформації до оброблення. Здійснюються візуальний контроль і підготовка форм первинних статистичних звітів, перенесення первинної інформації цих звітів на магнітні носії чи безпосередній запис до бази даних або файлів в інтерактивному режимі. Процедура виконується на районному рівні, а по промислових підприємствах — на обласному рівні;процедура 3 — уведення і запис вхідної інформації в ПЕОМ. Дані первинних статистичних звітів, розміщені на машинних но-сіях, уводяться (зчитуються) у пам’ять ПЕОМ, здійснюються всі види контролю з видачею протоколу помилок, на основі якого підготовлюється і вводиться інформація; далі виконується конт-роль на повноту надходження звітів, об’єднання даних звітів з даними каталогу в єдиний масив даних, копіювання цього масиву на магнітний носій з метою організації архіву;процедура 4 — оброблення, контроль, коригування і друку-вання вихідних таблиць. Під час виконання цих операцій відбу-вається формування проміжних підсумкових числових матриць і попереднє друкування зведених таблиць, здійснюється контроль таблиць, а за потреби, у разі коригування первинних даних, — повторний розрахунок, контроль і робоче друкування окремих таблиць. У багатьох КЕОІ передбачено можливість коригування сформованих результатних числових матриць без перерахунку. Далі друкуються підсумкові вихідні таблиці з використанням всіх необхідних текстових наборів даних для їх оформлення;процедура 5 — підготовка матеріалів для передавання на ви-щий рівень. Здійснюється виведення на магнітний носій первин-них даних, які передаються на вищий рівень, і масивів у вигляді проміжних підсумкових числових матриць або у вигляді зведе-них таблиць, одержаних у процесі реалізації попередніх проце-дур, а також друкування довідникової інформації, що передаєть-ся, та контрольних і довідкових даних про інформацію, що передається електронною поштою в обласне управління статис-тики, а з обласного управління статистики — у Державний комі-тет статистики України; процедура 6 — підготовка до об’єднання масивів зведених да-них, одержаних з нижчого рівня. Для кожної з одержаних сукуп-ностей реґіональних даних по черзі видаються довідкові зведення про інформацію, яка надійшла. Здійснюється контроль балансової і логічної ув’язки таблиць, а за потреби — їх коригування і повторний запис по кожному реґіону;процедура 7 — об’єднання масивів зведених даних, одержа-них з нижчого рівня. Відбувається попереднє нагромаджування таблиць з об’єднуваних масивів без підсумування даних, форму-вання для ряду КЕОІ каталогів у розрізі міністерств, відомств, галузей тощо, розрахунок і друкування зведених таблиць за цими розрізами оброблення, контроль балансової і логічної ув’язки цих таблиць. За потреби здійснюється їх коригування і повторне друкування, формування і друкування зведених таблиць по території в цілому, видача довідкових даних про структуру зведеної інформації на машинних носіях;процедура 8 — оброблення та одержання зведених таблиць по міністерствах і відомствах, звітність яких не централізовано в органах статистики. Процедура виконується в багатьох КЕОІ на держав¬ному рівні та передбачає приймання зведених вихідних таблиць ряду міністерств, звітність яких не централізовано в органах статистики. Здійснюються: приймання зведених підсумків по цим міністерствах, підготовка їх до введення в ЕОМ, записування з контролем і коригуванням та машинне роздрукування зведених таблиць. Одержана в результаті процедури інформація виводиться на окремі дискети, які використовуються поряд із магнітними дискетами, одержаними з нижчого рівня, під час виконання процедури 7;процедура 9 — одержання таблиць для місцевих керівних ор-ганів. Виконується на районному та обласному рівнях. На цих рі-в¬нях виконується формування проміжних числових матриць з да-ними спеціальних таблиць для місцевих керівних органів і дру-куються таблиці.У багатьох КЕОІ здійснюється додаткове розроблення пер-винних звітів, підготовлених у вигляді масиву вихідних даних у процесі реалізації процедури 3, з метою одержання вихідних таб-лиць (наприклад, по адміністративних районах) і друкування цих таблиць. Спеціальні вихідні таблиці, а також вихідні таблиці, одержані в результаті додаткової розробки, передаються місце-вим керівним органам. Наведені вище типові технологічні проце-дури реалізують процес оброблення статистичної звітності на районному, обласному і державному рівнях у вигляді таких опера¬торських схем: районний рівень — процедури 1, 2, 3, 4, 5, 9; обласний рівень — процедури 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9; державний рі-вень — процедури 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8.Якщо перелік технологічних процедур доповнити ще однією процедурою — передаванням інформації по комутованих і виді-лених каналах зв’язку з використанням засобів телеобробки для складання термінової звітності, то можна одержати повний набір типових процедур.Останнім часом поширюється така технологія оброблення да-них, за якою на державний рівень первинні дані передаються або разом зі зведеними, або без них — у цьому разі зведення на дер-жавному рівні формуються з первинних даних. Застосування та-кої технології пов’язане з необхідністю утворення банку даних одиниць статистичної звітності — статистичного реєстру. Осно-в¬не призначення статистичного реєстру — визначення кола рес-пондентів для різноманітних вибіркових обстежень.Виконання процедур оброблення статистичних даних відбувається на основі традиційного набору програмних модулів: введення, контроль і запис первинних звітів; коригування первинних звітів; формування звітів; друкування зведених звітів.Опис зведених таблиць має чотири розділи, а саме:— розділ параметрів заголовочної частини таблиці; — розділ текстів; — розділ одержання похідних граф; — розділ параметрів змістовної частини таблиць.У розділі параметрів змістовної частини таблиць наводиться характеристика розміщення заголовків, підзаголовків, рамки з кодами і шапки (найменування і номери граф змістовної частини) таблиць.Розділ текстів слугує для оформлення вихідних таблиць і міс-тить опис символьних текстів, які включають заголовки, рамки кодів, шапки, боковики.Розділ одержання похідних граф описується в тому разі, якщо їх значення можна обчислити, використовуючи вхідні графи. Для цього вказуються номери вхідних граф і тип групової арифмети-ч¬ної операції, яка виконується для одержання похідної графи.У розділі параметрів змістовної частини таблиці наводяться описи боковика, рядків таблиці та розрахунок похідних рядків. Опис розрахунку похідних рядків складається аналогічно опису похідних граф.Технологічний процес, який реалізується в рамках комплексу електронного оброблення інформації реґламентних статистичних задач, поділяється на такі етапи:— підготовка до роботи комплексу електронного оброблення інформації; — підготовка вхідної інформації до оброблення; — уведення, запис і контроль вхідної інформації;— формування зведених таблиць, контроль, коригування і друкування зведених таблиць;— підготовка матеріалів для передавання на більш високий рівень;— підготовка до об’єднання масивів зведених даних, одержа-них з нижчого рівня;— оброблення та одержання зведених таблиць, звітність яких не центравлізовано;— одержання таблиць для місцевих керівних органів. У процесі підготовки до роботи КЕОІ відбувається інсталяція програмного та інформаційного забезпечення на ПЕОМ користу-вача або на робочі станції і сервер, якщо КЕОІ призначений для функціонування в архітектурі клієнт-сервер. За потреби здійсню-ється коригування окремих елементів інформаційного фонду.Відповідно до цієї структури організовуються АРМи для об-роблення інформації на всіх рівнях ієрархії інформаційної систе-ми статистики. У кожній з підсистем визначено комплекси задач, процеси і процедури оброблення інформації для формування статистичної звітності.Так, у підсистемі статистики промисловості виділяють такі комплекси задач: — статистика продукції промисловості; — статистика собівартості продукції; — статистика основних фондів; — статистика розрахунків техніко-економічних показників; — статистика аналізу ефективності роботи промисловості.У межах кожного блоку визначено конкретні задачі, по яких відпрацьовано технології оброблення інформації від моменту по-дання статистичних звітів в районні відділи та обласні управлін-ня статистики до формування зведених показників на рівні Дер-жавного комітету статистики України. Ці технологічні процеси є однорідними і можуть бути виконані за допомогою типових па-кетів програм.Формування аналітичних таблиць відбувається за допомогою типових пакетів програм, електронних таблиць чи спеціально на-писаних програм. Форми таких аналітичних таблиць задаються користувачем і не є постійними. У них задаються динаміка змін або кореляційні залежності статистичних показників.Технологічні процеси розв’язання задач з формування відпо-відей на окремі запитання спеціалістів до БД є специфічними. Відповіді можуть формуватися спеціальними програмами, якщо запитання є типовими; якщо ж вони індивідуальні, то відповіді формуються за допомогою маніпулювання даними. Для розв’я-зання таких задач за статистичними дослідженнями кожного разу формується база даних з оперативною інформацією, яка поновлюється на основі опитування чи інших методів збирання статистичної інформації. Розв’язання здійснюється з використанням архівних БД. Оброблення інформації БД виконується за допомогою типо-вих пакетів, спеціальних програм, розроблених у ГМУС Держав-ного комітету статистики України, та спеціалізованих статистич-них пакетів.4.4. Організація розв’язання реґламентної економічної задачі з аналізу обсягу продукції (робіт, послуг) промислового виробництва у вартісному і натуральному виміріРозрахунок показників виробничо-господарської дія-льності підприємств на підставі оброблення звітів про виробниц-тво промислової продукції найважливіша задача аналізу.Комплекс електронного оброблення інформації виконує розрахунки обсягів продукції (робіт, послуг) промислового виробництва у вартісному вимірі, розрахунок індексів промислового виробництва та показників праці, реалізації, обсягів виробництва найважливіших видів промислової продукції в натуральному вимірі, у т. ч. з давальницької сировини, залишків готової продукції та збуту.У разі проведення статистичних спостережень за ф. № 1-П (термінова) та ф. № 1-П (квартальна) основною метою є одер-жання репрезентативних даних про обсяги та індекси виробницт-ва продукції у вартісному і натуральному вимірі по «чистій» те-риторії і за галузями промисловості. Відповідно для одержання такої інформації за статистичну одиницю приймаються місцеві одиниці:• промислове підприємство, яке є юридичною особою і не входить до складу іншого; • дочірнє підприємство, основна сфера діяльності якого — промисловість.Звіт подають підприємства всіх форм власності, які випуска-ють промислову продукцію. Перелік статистичних одиниць, які звітують за ф. № 1-П (тер-мінова, місячна), визначається реґіональними органами статисти-ки згідно з інструкціями та вказівками Держкомстату. Кількість звітів по Україні — понад 10 000, по м. Київу — 437. Задача розв’язується на реґіональному та державному рівнях. Вхідним документом для реґіонального рівня є статистичний звіт за ф. № 1-П (термінова, місячна) «Терміновий звіт промис-лового підприємства по продукції». Звіт складається з трьох розділів: — Розділ І «Економічні показники» (вартісні показники, у ді-ючих оптових і порівнянних цінах, у тис. грн з одним десятковим знаком); — Розділ ІІ «Виробництво видів продукції» (за номенклату-рою, встановленою органами державної статистики); — Розділ ІІІ «Виробництво товарів народного споживання» (в оптових цінах підприємств, у тис. грн з одним десятковим зна-ком).Для розв’язання задачі використовуються державні та локаль-ні класифікатори.Державні класифікатори — це:• ДКУД — Державний класифікатор управлінської докумен-тації;• ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств та орга-нізацій України;• КОАТУУ — Класифікатор об’єктів адміністративно-терито-ріального устрою України;• СПОДУ — Система позначень органів державного управ-ління;• КФВ — Класифікатор форм власності;• КОПФГ — Класифікатор організаційно-правових форм гос-подарювання;• КВЕД — Класифікатор видів економічної діяльності;• ЗКГНГ — Загальний класифікатор галузей народного госпо-дарства;• КДС — Класифікатор держав світу;• КСПОВО — Класифікатор системи позначень одиниці ви-мірювання та обліку.Локальною довідковою інформацією є: перелік розділів номенк¬латури промислової продукції та довідник підприємств.Для форм статистичної звітності № 1-П (термінова) та № 1-П (квартальна) будується єдиний каталог підприємств. Тому коду-вання класифікаційних груп підприємств проводиться за однако-вою схемою в усіх КЕОІ за даними цих форм. Довідник підпри-ємств є базовим для промислових підприємств основного кола. Довідник підприємств включає кілька типів статистичних оди-ниць використовуваних залежно від задач і цілей статистичних спостережень. Для кожного підприємства в довідник вносяться: код галузі промисловості за ЗКГНГ; код виду економічної діяль-ності за КВЕД на рівні п’яти значущих цифр (7 знаків), фактичні види промислової діяльності за КВЕД з’ясовуються на підставі даних ІІ розділу річного звіту за ф. № 1-П (квартальна); ознака приватизованого підприємства, ознака підприємства з іноземними інвестиціями. Коди країн, до яких належать іноземні засновники, проставляються згідно із класифікатором держав світу (КДС).У графі «Дата реєстрації» проставляється дата державної ре-єс¬трації; якщо підприємство зазнавало реорганізації, то наводиться дата реєстрації останньої реорганізації.Ліквідовані підприємства (з відповідною ознакою) до кінця звітного року з каталогу не вилучаються, але в кількості підпри-ємств не враховуються.Контроль довідника підприємств проводиться щодо: запов-нення всіх реквізитів; відповідності кодів у довіднику чинних но-р¬мативно-довідковій інформації; відповідності кодів організацій-но-правових форм господарювання і форм власності за таблицею співвідношення класифікацій форм власності та організаційно-правових форм господарювання; наявності кодів організаційно-правових форм господарювання, що є узагальнюючими і не мо-жуть бути присутніми; подвійних записів; перевіряється також контрольне число коду ЄДРПОУ.Планується використання такого принципу: 20 % підприємств надають 80 % інформації.Порядок збирання і оброблення звітності. Звітність переда-ється на оброблення щомісяця 2-го числа після звітного періоду. Оброблення інформації триває на реґіональному рівні 4 робочих дні, на державному рівні — 8 робочих днів. Послідовність пере-дання та оброблення інформації така: на 2-й робочий день після звітного періоду підприємства надають первинні звіти, на 3-й ро-бочий день після звітного періоду звіти передаються на ГОЦ, на 5—10-й робочий день після звітного періоду інформація надаєть-ся Держкомстату України. Передавання звітності здійснюється на реґіональному рівні нарочним або засобами електронного зв’язку, на державному рі-в¬ні сформований на реґіональному рівні масив первинних звітів за ф. № 1-П (термінова, місячна) та сформовані зведені масиви за окремими показниками передаються на ГМУС Держкомстату України засобами електронного зв’язку в три етапи окремо по розділах, згідно зі щомісячним графіком.Отже, промислові підприємства усіх форм власності, що зві-тують за ф. № 1-П (термінова, місячна), передають інформацію відділу статистики за місцем знаходження телетайпом, телефак-сом, іноді посильним.Реґіональні управління статистики заносять одержані звіти на магнітні носії, контролюють отриману інформацію та передають її в установлені ГМУС Держкомстату України терміни на держа-в¬ний рівень по каналах зв’язку.На реґіональному рівні для прискорення введення інформації з термінової звітності виконують ручне формування карток. У картку проставляють реєстраційний номер звіту для підрахунку кількості введених карток підприємств. Уведення інформації здійс¬нюється окремими масивами на кількох ПЕОМ, а далі вона об’єд¬нується в загальні масиви. Кожний розділ звіту записується в окремий масив.Потім проводять робоче друкування введеної інформації за різ¬ними ознаками: за номерами пачки звітів; за розділами звіту; за видами підприємств тощо.На державний рівень передаються: первинний масив інформа-ції за розділом І «Економічні показники»; інформація щодо сере-д¬ньооблікової чисельності працівників за звітний місяць, за відповідний місяць попереднього року та розрахункові показники — за період з початку звітного року, за відповідний період поперед¬нього року, за звітний квартал, за відповідний квартал поперед¬нього року, за попередній місяць, за попередній квартал по кожному підприємству.Масиви інформації передаються в три етапи, як передбачено номенклатурою промислової продукції та ТНС (графа К — схема 4, перша черга; графа Л — схема 4, друга черга; графа Ц — продукція для збуту). Крім того, на державний рівень передаються довідник підприємств і щомісячні коректури до довідника підприємств.На державному рівні формуються довідки з отриманих маси-вів в реґіональному розрізі по групах областей за часом надхо-дження з реґіонів. Отримана інформація контролюється на пов-ноту. Потім проводитися зіставлення зі звітом за попередній місяць, щоб уникнути 100 %-вого повторення показників графи 1 первинного звіту.Контроль звітів передбачається в таких варіантах. Якщо під час проведення контролю на обласному рівні виявлено помилки, то згідно з протоколом у первинні звіти вносяться правки і знову виконуються всі види контролю. Якщо помилки пов’язані з кодо-вою частиною звіту, здійснюється коригування каталогу підпри-ємств, при цьому одночасно зміни вносяться в масиви первинних звітів. Якщо помилки виявлено під час контролю первинних зві-тів на державному рівні, то економісти управління звертаються у відповідне реґіональне управління статистики за роз’ясненнями. Для виправлення помилок реґіональне управління статистики має надіслати коректури або повторно вислати на ГОЦ електронною поштою архівні файли з бази даних.Порядок формування вихідних таблиць та розрахунків по-казників. Формування вихідної інформації здійснюється за рекві-зитами підприємств відповідно до реєстрації в ЄДРПОУ та ката-логу підприємств.Для реґіонального рівня вихідні таблиці формуються в розрізі:— районів і міст реґіону (таблиці доповнюються графою, у якій питома вага районів розраховується до рядка «Всього по ре-ґіону»);— районів у розрізі галузей (формування та друкування таб-лиць визначається реґіоном у разі потреби за умови збереження конфіденційності даних (тобто якщо галузь не формується за да-ними одного підприємства));— галузей; — галузей у розрізі районів.Для державного рівня вихідні таблиці формуються в розрізі реґіонів, галузей промисловості, форм власності.Таким чином, показники звітів, що формуються по розділах, можна об’єднати в кілька груп за видам розрахунків: розрахунки зведень за певною ознакою, розрахунки індексів, розрахунки пи-томої ваги, відсотків. Для розв’язання цього комплексу задач використовують такі типи розрахунків:1) сума значень реквизитів. Показник дорівнює сумі значень реквизитів рядка із зазначених граф:Р1 = GRі1рg + GRі2рg + GRіnрg,де GRі1рg — значення реквизиту r-го — рядка і-ї графи (і1, і2. іn у кожному р-му звіті);2) групування значень показника за певною ознакою. Показ-ник дорівнює сумі показників рядка звітності, вказується ознака групування:Р2 = ?GRiрg,де GRiрg — значення реквизиту графи I у кожному р-му звіті за g-ою — ознакою; 3) визначення питомої ваги. Питома вага показника дорівнює значенню показника, поділеному на сумарне значення за озна-кою:Р3 = GRiрg / ?GRiрg.Групування інформації в аналітичних таблиця для збірників і бюлетенів відбувається за: галузями (підгалузями), реґіонами (районами, містами); об’єднаннями (групами підприємств); ви-дами продукції; продукцією з давальницької сировини; групами товарів; найважливішими видами продукції (визначається в реґіо-ні); формами власності; приватизованими (роздержавленими) підприємствами; за підприємствами недержавного сектору, у т. ч. за видами підприємств, за їхнього організаційно-правовою формою господарювання.Для розрахунку динаміки промислового виробництва застосо-вується Методика розрахунків темпів виробництва з використан-ням індексів.Щомісячні темпи зростання (індекси) називаються у статис-тиці ланцюговими й обчислюються за такою формулою: ,де qvn і qvn – 1 — обсяг виробництва кожного виду продукції у зві-тному та попередньому місяцях;рv — порівнянна ціна кожного виду продукції (як правило, на 1 січня звітного року), а чисельник і знаменник — відповідно об-сяг товарної продукції в порівнянних цінах у звітному та попере-д¬ньому роках.Після формування зведень за показниками первинного звіту отримуються вихідні таблиці на реґіональному та державному рівнях.Перелік вихідних форм на реґіональному та державному рів-нях однаковий, проте окремі вихідні таблиці формуються тільки на державному рівні За даними розділу І «Економічні показники» формуються:— таблиці № 44, 35 «Обсяг продукції (робіт, послуг) в діючих оптових цінах по галузях (реґіонах) України»; — таблиці № 45, 37 «Обсяг продукції (робіт, послуг) у порів-нянних цінах по галузях (реґіонах) України»; — таблиці № 700, 701 «Розрахунок індексів обсягів виробниц-тва промислової продукції Ланцюговим методом в цілому по промисловості та по галузях (реґіонах);— таблиці № 178, 176 «Кількість, підприємств, які знизили обсяг промислового виробництва, по галузях (реґіонах)»; — таблиці № 415, 416 «Відпрацьовано людино-годин штатни-ми працівниками облікового складу по підприємствах з тривалим строком виробництва»; — таблиці № 402, 401 «Середньооблікова чисельність штат-них працівників облікового складу основної діяльності у промис-ловості» (щомісячно); — таблиці № 406, 405 «Індекси продуктивності праці у про-мисловості» (щомісячно); — таблиці № 408, 407 «Індекси продуктивності праці у про-мисловості» (щоквартально); — таблиці № 217, 218 «Питома вага кількості підприємств за формами власності по галузях промисловості (реґіонах)»; — таблиці № 231, 206 «Питома вага форм власності в обсязі продукції по галузях промисловості (реґіонах)»; — Статистичний бюлетень «Про основні показники роботи промисловості України» (бюлетень формується тільки на держа-вному рівні).За даними розділів ІІ « Виробництво видів продукції» і III «Виробництво товарів народного споживання» формуються: — таблиця № 1 «Виробництво найважливіших видів продукції в натуральному виразі» (за звітний і попередній уточнений міся-ці);— таблиця № 2 «Виробництво найважливіших видів продукції в натуральному виразі» (за звітний місяць і період цього року та місяць і період минулого); — бюлетень «Виробництво промислової продукції в натура-льному виразі по реґіонах»; — таблиця № 8 «Виробництво промислової продукції в нату-ральному виразі» (бюлетень); — таблиця № 12 «Кількість підприємств, що виробляють то-вари народного споживання»; — таблиця № 19 «Обсяги та індекси виробництва товарів на-родного споживання по окремих групах товарів по реґіонах»; — таблиця № 20 «Обсяги та індекси виробництва товарів на-родного споживання по групах товарів» (бюлетень); — таблиця № 21 «Обсяги та індекси виробництва товарів на-родного споживання по реґіонах» (бюлетень); — таблиця № 28 «Базові індекси виробництва». 4.5. Розв’язання реґламентних економічних задач про залишки та використання паливно-енергетичних ресурсів і звіту з праціУ статистичній інформаційній системі інформаційний зв’язок між реґіональними відділами статистики та державним управлінням статистики організовано за принципом «знизу—вгору», якщо передається звітна інформація, а у разі передавання методичної та директивної інформації — за принципом, «згори—вниз».Загальну схему технології збирання та оброблення інформації в інформаційній системі статистики наведено на рис. 4.1.Основним призначенням програмного комплексу є отримання статистичних звітів про залишки та використання енергетичних ресурсів.Задача полягає в автоматизації процесів складання статистич-них звітів на основі ф. № 4-МТП (річна), що подається суб’єк-тами господарської діяльності.Області надсилають інформацію два рази на рік. Це форми:4-МТП річна (термінова) зведена з території; 4-МТП річна-зведена по території, загальні зведення, зведення по КВЕД .Даним програмним комплексом всі надіслані звіти можна ко-ригувати, контролювати, друкувати, будувати з них зведення. Зведення можна коригувати тільки на реґіональному рівні стати-стики України. На державному рівні можна коригувати тільки де-які зведення, інші будуються на основі надісланих від областей загальних зведень.