Інформаційні системи і технології в статистиці

Годун В. М., Орленко Н. С., Сендзюк М. А.

Інформаційні системи і технології в статистиці

Передмова 3Розділ 1. Характеристика системи державної статистики та інформаційної системи Державного комітету статистики України 51.1. Роль і завдання державної статистики в системі економічного управління 51.2. Організаційна структура і функції органів державної статистики України 71.3. Структура інформаційно-обчислювальної системи статистики України 20Розділ 2. Статистична інформація як об’єкт автоматизованого оброблення 272.1. Статистична інформація — основа для управління 272.2. Структура і потоки статистичної інформації 302.3. Уніфікація форм первинної і зведеної статистичної звітності 34Розділ 3. Забезпечувальні підсистеми інформаційної системи статистики 413.1. Інформаційне забезпечення 413.2. Технічне забезпечення 563.3. Програмне забезпечення 663.4. Організаційно-методичне забезпечення 81Розділ 4. Інформаційна технологія розв’язання реґламентних статистичних задач 954.1. Класифікація функціональних підсистем інформаційної системи статистики 954.2. Характеристика реґламентних статистичних задач 984.3. Технологічні процеси розв’язання реґламентних статистичних задач 1194.4. Організація розв’язання реґламентної економічної задачі з аналіз обсягу продукції (робіт, послуг) програмного виробництва у вартісному і натуральному вимірі 1264.5. Розв’язання реґламентних економічних задач про залишки та використання паливно-енергетичних ресурсів і звіту праці 133Розділ 5. Автоматизоване оброблення даних статистичних спостережень та обстежень 1695.1. Загальна характеристика задач статистичного спостереження та інформаційні технології їх розв’язання 1695.2. Автоматизоване оброблення статистичних даних спостережень ділової активності підприємств 1765.3. Автоматизоване оброблення статистичних даних обстежень умов життя домогосподарств 1875.4. Автоматизоване оброблення статистичних даних обстежень споживачів цін 192Розділ 6. Комерційна діяльність у сфері автоматизованого розповсюдження статистичної інформації 1986.1. Політика Держкомстату України щодо комерційної діяльності органів державної статистики 1986.2. Інформаційні джерела і технологія їх використання для інформаційного наповнення КАБСД 2136.3. Комп’ютерні технології розповсюдження статистичної інформації 2186.4. Основи побудови банку статистичних даних для комерційної діяльності 2206.5. АРМ користувача комерційного автоматизованого банку статистичних даних 230Розділ 7. Організація оброблення інформації Всеукраїнського перепису населення 2337.1. Значення перепису населення 2337.2. Основні вимоги до проведення даних та етапи технології Всеукраїнського перепису населення 2427.3. Технічне і програмне забезпечення оброблення матеріалів перепису населення 249Література 253Додатки 255

ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ1.1. Роль і завдання державної статистики в системі економічного управлінняПерехід до ринкової економіки, докорінна зміна виробничих відносин у всіх сферах господарювання, інтеграція народного господарства України у світову економіку викликають необхідність перебудови методологічних та організаційних прин¬ципів діяльності статистичних органів, диктують вимоги щодо оперативності й достовірності статистичної інформації, її відповідності міжнародним стандартам, а також забезпечення доступності даних статистики широкій громадськості.Перед державною статистикою України поставлені завдання створення системи статистичної інформації, яка б задовольняла потреби в об’єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв’язки на міждержавному, загальнодержавному, реґіональному і галузевому рівнях, структурні зрушення та ефективність виробництва, рівень інфляції на базі широкого використання обчислювальних систем і новітніх інформаційних технологій, впровадження міжнародних стандартів у сфері обліку та звітності, значного розширення робіт з порівняння даних різних країн. Забезпечення відповідності системи обліку та методів статистичного спостереження міжнародним стандартам дасть змогу здійснювати міждержавний обмін інформацією на основі впровадження системи взаємоузгоджених класифікаторів, удосконалення всіх етапів статистичного спостереження — від системи показників, методів збирання звітності до її опрацювання, аналізу і розповсюдження.Пріоритетними напрямами на шляху переходу до прийнятої в міжнародній практиці системи обліку і статистики є: • удосконалення відповідно до міжнародних стандартів загальнометодологічних основ державної статистики і системи показ¬ників;• створення системи національних рахунків, розроблення міжгалузевих балансів за системою національних рахунків, проведення міжнародних порівнянь обсягів валового внутрішнього продукту; • реорганізація первинного бухгалтерського банківського облі¬ку статистики державних фінансів і фінансів підприємств, кредит¬но-грошової статистики; • розроблення платіжного балансу; • проведення відповідно до міжнародних стандартів розрахун¬ків рівнів інфляції, експорту та імпорту, а також статистики зайнятості населення та безробіття; • упровадження системи ведення Державного реєстру звітних одиниць;• розроблення єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації; • підготовка і перепідготовка кадрів з питань обліку і статистики; • розгортання широкого міжнародного співробітництва в галузі статистики та обліку.Головні завдання розвитку державної статистики України на сучасному етапі визначаються Законом України «Про державну статистику» від 13.07.2000 р. і Програмою реформування держав¬ної статистики, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 р. № 971.Загальне керівництво розробленням і здійсненням заходів із впровадження в Україні єдиної системи обліку і статистики покладено на Державний комітет статистики, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Державний комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації, Національний банк України.Органи державної статистики України зобов’язані: — організовувати і проводити статистичні спостереження за соціально-економічними і демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її реґіонах; — проводити державні статистичні спостереження, що стосуються соціально-демографічного та економічного становища населення, його підприємницької діяльності; — аналізувати соціально-економічні, демографічні та економічні явища і процеси, які відбуваються в Україні та її реґіонах;— надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування статистичну інформацію по областях за формами й у строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України; — забезпечувати гласність статистичної інформації, видавати відповідно до плану державних статистичних спостережень статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски, проводити прес-конференції; — забезпечувати рівний доступ до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб; — проводити фундаментальні дослідження та прикладні розробки в галузі статистики. Відносини органів державної статистики з органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, що займаються діяльністю, пов’язаною зі збиранням та використанням адміністративних даних, передбачають обов’язкове погодження в органах державної статистики методології та звітної документації щодо збирання та використання адміністративних даних, а також методології складання даних банківської і фінансової статистики, статистики платіжного балансу тощо. Згідно із Законом України «Про державну статистику» під адміністративними даними слід розуміти дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади (за винятком органів державної статис¬тики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків і завдань, віднесених до їх компетенції.Статистична інформація, отримана у процесі державних статистичних спостережень, а також первинні дані, набуті у процесі проведення інших статистичних спостережень, є державною влас¬ністю, що знаходиться в оперативному управлінні органів дер-жавної статистики, які використовують і розпоряджаються цією статистичною інформацією, визначають правила її збирання, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання.Згідно зі статтею 24 Закону України «Про державну статистику» доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом систематичної публікації її в друкованих виданнях, поширенням у засобах масової інформації, безпосереднім наданням відповідної інформації органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам.1.2. Організаційна структура і функції органів державної статистики УкраїниОрганізаційна структура системи державної статистики, побудована відповідно до адміністративно-територіального поділу України, включає три рівні: державний, обласний і районний (міський) (рис. 1.1). Рис 1.1. Структура системи державної статистики УкраїниЦентральне керівництво роботою органів державної статистики на державному рівні здійснює Державний комітет статистики (ДКС) України, який є головним обліково-статистичним центром і віднесений до центральних органів України, що забезпечує статистичною інформацією Апарат Президента, Кабінет Міністрів, Верховну Раду України, центральні органи виконавчої влади, а також широку громадськість і міжнародні організації. На Держа¬вний комітет статистики України покладається відповідальність за своєчасне і достовірне оброблення та подання статистичної інформації зазначеним органам і широкій громадськості на основі функціонування статистичної інформаційної системи на загальнодержавному, галузевому, обласному та районному рівні на базі єдиної наукової методології.Перебуваючи в безпосередній близькості й постійному інформаційному контакті з низовими ланками економіки, обласні орга¬ни статистики надають практичну допомогу підприємствам та уста¬новам в організації обліку та звітності і є основними джерелами інформації про їхню діяльність.Районні та міські управління статистики — це первинні організації системи державної статистики. Вони збирають і опрацьовують інформацію всіх сільськогосподарських підприємств, промислових, будівельних, транспортних і торгових підприємств місцевого підпорядкування, підприємств побутового обслуговування, органів освіти та охорони здоров’я району або міста.Органи державної статистики здійснюють: — реалізацію державної політики в галузі статистики; — збирання, опрацювання, узагальнення та всебічний ана-ліз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її реґіонів, про проведення економічних реформ, рівень життя та соціальний захист населення, формування багатоукладної економіки та її структурної перебудови, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, перебіг приватизації та земельної реформи; — розроблення та впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стан¬дартах і рекомендаціях; — забезпечення переходу національної системи обліку та статистики на міжнародні стандарти; — забезпечення достовірності, об’єктивності, оперативності та цілісності статистичної інформації; — забезпечення доступності, гласності та відкритості зведених статистичних даних згідно із чинним законодавством. Держкомстат України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також статистичними органами інших держав і міжнародними статистичними орга¬нізаціями. Рішення Державного комітету статистики України з питань статистики, обліку статистичної звітності є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також особами, які проживають на території України.Державний комітет статистики України включає (рис. 1.2): колегію, до складу якої входять Голова Держкомстату, перший заступник голови, три заступники голови і п’ять начальників управлінь, та Головне управління статистики виробництва, яке об’єднує 21 управління, а саме: — управління статистики промисловості; — управління статистики інвестицій та будівництва; — управління зведеної інформації; — управління методології та планування;— управління національних рахунків; — управління статистики послуг та соціальних програм; — управління статистики праці; — управління статистики населення; — управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища; — управління статистики транспорту та зв’язку; — управління статистики торгівлі; — управління статистики зовнішньої торгівлі; — управління статистики фінансів; — управління статистики цін; — управління статистики зарубіжних країн та міжнародного співробітництва; — управління обстеження умов життя домогосподарств; — управління реґіональної статистики; — управління інформатизації; — фінансово-економічне управління; — управління бухгалтерського обліку та звітності; — управління кадрів та навчальних закладів; — управління справами. До складу Державного комітету статистики України також входять: юридичний відділ, контрольно-ревізійний відділ, перший відділ.До підвідомчих організацій Державного комітету статистики України належать: Науково-дослідний інститут статистики, Інсти¬тут підготовки спеціалістів статистики та ринку, редакція журналу «Статистика України», Державна агенція з розповсюдження статистичної інформації, інформаційно-видавничий центр, ряд навчальних закладів.Державний комітет статистики: • організовує і забезпечує збирання державної статистичної звітності, обстеження бюджетів сімей за їх згодою, проведення переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових монографічних, інтегрованих та інших обстежень; • організовує статистичні спостереження за динамікою цін і тарифів на товари і послуги, здійснює розрахунки індексу інфляції, паритетності цін на сільськогосподарську продукцію і продук¬цію та послуги інших галузей економіки;• забезпечує формування статистики зовнішньої торгівлі товарами на базі митної статистики; • забезпечує створення та функціонування загальнодержавної інтегрованої комп’ютерної мережі органів державної статистики; • забезпечує здійснення єдиної технічної політики збирання, розроблення і передавання статистичної інформації, організовує опрацювання державної статистичної інформації на базі єдиної методології та сучасної інформаційної технології, створює банки даних; • затверджує форми, програми та інструкції державних статистичних спостережень і типові форми первинної облікової документації, узгоджує форми державної статистичної звітності та інструкції щодо їх заповнення; • розробляє проект плану статистичних робіт і подає на затвердження Кабінету Міністрів України; • узгоджує за поданням міністерств, інших центральних органів, об’єднань підприємств обсяги відомчої (галузевої) статистич¬ної звітності; • забезпечує створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; • забезпечує організацію єдиного державного обліку всіх суб’єк¬тів господарської діяльності, розроблення і вдосконалення технології та програмних засобів ведення цього реєстру та державних класифікацій, що використовуються органами державної статистики;• забезпечує адекватність статистичної інформації соціально-економічним явищам і процесам; • забезпечує безкоштовно в установленому порядку статистичною та аналітичною інформацією Адміністрацію Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету; • організовує забезпечення звітних одиниць програмами статистичних спостережень та інструкціями щодо їх виконання, бланками форм державної статистичної звітності, розроблення яких централізовано в органах статистики; • здійснює збереження і захист статистичної інформації; • сприяє об’єктивному відображенню національних статистичних даних у статистичних виданнях міжнародних організацій та іноземних держав. Рис. 1.2. Структура Державного комітету статистики УкраїниДержавний комітет статистики України:— забезпечує видачу в установленому порядку на платній осно¬ві зведеної державної статистичної інформації юридичним осо¬бам і громадянам на їх прохання, крім випадків, передбачених законодавством; — організовує забезпечення звітних одиниць програмами статистичних спостережень та інструкціями щодо їх виконання, бланками форм державної статистичної звітності; — забезпечує відповідно до законодавства збереження і захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниць юридичних осіб, конфіденційність і знеособленість даних щодо фізичних та юридичних осіб; — проводить міжнародні та міжреґіональні статистичні зістав¬лення;— налагоджує в установленому порядку міжнародне співробіт¬ництво з питань, віднесених до його компетенції; — бере участь у підготовці відповідних міжнародних договорів України, укладає в межах своєї компетенції та в порядку, передбаченому законодавством, договори зі статистичними органа¬ми інших держав і міжнародними статистичними організаціями. Збиранням, передаванням, обробкою та зберіганням статистич¬ної інформації займається Головне міжреґіональне управління ста¬тистики (ГМУС). Головне міжреґіональне управління статистики створене у 2000 р. на базі Головного міжреґіонального інформаційного цент¬ру. ГМУС безпосередньо підпорядковується Державному комітету статистики і є головною організацією з питань збирання, нагромадження та оброблення статистичної інформації, матеріалів переписів, вибіркових і соціально-демографічних обстежень та одноразових обліків на базі технології, яка ґрунтується на широкому застосуванні економіко-математичних методів і програм-них засобів, обчислювальної та організаційної техніки, засобів зв’язку. До складу ГМУС входять відділи: • національних рахунків і балансових робіт; • відділ статистики промислового виробництва та структурних обстежень; • статистики інвестицій та будівництва; • статистики сільського господарства та навколишнього середовища; • статистики торгівлі; • статистики послуг, транспорту, зв’язку; • статистики фінансів; • статистики цін; • статистики праці; • соціальної статистики; • демографічної статистики; • перепису населення; • обстеження умов життя домогосподарств; • ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; • інформаційного забезпечення статистики; • режимної роботи; • фінансово-економічної та договірної роботи; • бухгалтерського обліку і звітності; • кадрів; • господарського обслуговування та контролю виконання. За рахунок спеціального фонду державного бюджету утримуються відділи: системного супроводження засобів обчислювальної техніки; інформаційних технологій; програмування; супроводження програмного забезпечення; забезпечення реалізації пос¬луг; господарського обслуговування та контролю виконання.Відділ інформаційних технологій виконує такі функції: складає калькуляції на розроблення і впровадження алгоритмів і програм відповідно до чинних на ГМУС Держкомстату норм, розроб¬ляє календарні плани проведення робіт, підготовляє і погоджує договори на ці роботи; розробляє постановку завдань для підприємств та організацій, що виконують оброблення інформації на ГМУС; виконує всі етапи робіт з алгоритмізації і програмування відповідно до чинної на ГМУС системи; розробляє техноробочу документацію відповідно до чинних стандартів; здійснює супроводження розроблених у відділі завдань у процесі їх промислової експлуатації.Відділ програмування проводить алгоритмізацію, програмуван¬ня і впровадження автоматизованих банків даних (АБД). Основ¬ні завдання відділу: — розроблення алгоритмів, програм і технологій оброблення, створення експлуатаційної документації з оброблення статистичної інформації системи Держкомстату України, а також для інших організацій; — упровадження нових технічних і програмних засобів, операційних систем, баз і банків даних; — надання допомоги користувачам під час упровадження та експлуатації розроблених відділом програмних засобів; — супроводження розробленого відділом програмного забезпечення; — розроблення та вдосконалення прикладних програм і технологічних процесів.Функціями відділу є: алгоритмізація завдань; програмування завдань на ПЕОМ; консультативна допомога з експлуатації зав-дань на ПЕОМ; розроблення статистичних та економічних зав-дань; супроводження програм. В основному відділ займається розробленням завдань для внутрішніх користувачів Держкомстату України і Головного міжреґіонального управління статистики. Одночасно з розробленням завдань відділ займається і їх супроводженням. Обласні управління статистики Державного комітету статистики складаються з таких відділів: зведених робіт і показників національних рахунків; соціальної статистики; обстеження домашніх господарств; статистики праці; демографічної статистики; перепису населення; статистики торгівлі; статистики промисловості; статистики сільського господарства та навколишнього середовища; статистики будівництва та основних фондів; статистики послуг, транспорту та зв’язку; статистики фінансів; статистики цін; статистики зовнішньоекономічних зв’язків; статистики підприємництва; кадрів і сектор режимної роботи; фінансово-економічний; бухгалтерського обліку та звітності; матеріально-технічного забезпечення, охорони праці та господарського обслу¬говування; діловодства та контролю виконання. Як правило, відділи відповідають предметним областям статистики. Організаційно структура обласних управлінь статистики подібна до структури центрального апарату ДКС. Кількість співробітників в обласних управліннях статистики становить від 250 до 400 осіб.Обласні, Київське та Севастопольське управління статистики створені Державним комітетом статистики і знаходяться в його безпосередньому підпорядкуванні. Головним завданням обласного управління статистики є: — реалізація державної політики в галузі статистики; — збирання, розроблення, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті реґіону; — забезпечення гнучкості форм і методів збирання даних в умовах змін структури народного господарства, органів управління, розвитку різних форм власності, ринкових відносин. Обласне управління статистики відповідно до покладених на нього завдань: 1) організовує і забезпечує збирання державної статистичної інфор-мації, бюджетів сімей за їх згодою, проведення переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових монографічних та інших обстежень; 2) здійснює статистичні спостереження за виконанням рішень органів державної виконавчої влади, місцевого і реґіонального самоврядування з економічних і соціальних питань за рахунок коштів замовника; 3) аналізує структурну перебудову економіки, формування її багатоукладності, технічне переоснащення народного господарства, розвиток соціальної сфери, ринкові відносини, міжреґіональні зв’язки, еквівалентність обміну, формування ринку праці та товарного ринку, фінансове становище, інвестиційні процеси, рівень життя населення, соціальний захист громадян, ефективність суспільного виробництва, тенденції змін цін і тарифів, стан довкілля, виконання природоохоронних заходів; 4) організовує і здійснює спостереження за динамікою цін і та-рифів на товари і послуги, розрахунки зведених індексів цін, вивчає інфляційні процеси та громадську думку з найгостріших проблем суспільно-політичного життя реґіону; 5) проводить оброблення державної статистичної інформації на базі єдиної методології і сучасної інформаційної технології; 6) забезпечує достовірність та об’єктивність статистичної ін-формації, її адекватність соціально-економічним явищам і про-цесам.Обласне управління: — забезпечує безплатно в установленому порядку статистичною та аналітичною інформацією відповідні Ради народних депутатів, місцеві органи державної виконавчої влади, обласні орга¬нізації, які фінансуються за рахунок державного бюджету, у межах виділених з бюджету коштів на збирання та розроблення цих даних, наукові установи, громадські об’єднання, інші юридичні особи, громадян у разі залучення їх до виконання завдань органів державної влади та управління; — забезпечує гласність статистичних даних, подає засобам масової інформації поточні та річні підсумки соціально-еконо-мічного становища реґіону і галузей народного господарства, видає статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски та інші статистичні матеріали; — бере участь у розробленні, удосконаленні та впровадженні методології щодо статистичних спостережень, які виконуються відповідно до плану статистичних робіт Державного комітету статистики України; розробляє і впроваджує методологію щодо статистичних спостережень, які виконуються на замовлення місцевих державних органів влади та управління за їхній рахунок;— бере участь у впровадженні в практику основ організації національного рахівництва та в міжнародному статистичному співробітництві; — затверджує за погодженням з Державним комітетом статистики України форми державної статистичної звітності та інструк¬ції щодо їх заповнення, які вводяться на замовлення обласних, районних і міських органів влади та управління; — встановлює коди і здійснює ведення Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України; — забезпечує видачу на платній основі зведеної державної статистичної інформації юридичним і фізичним особам на їх прохання; — забезпечує звітні одиниці статистичним інструментарієм, бланками форм державної статистичної звітності, розроблення яких централізовано в органах державної статистики; — забезпечує збереження і захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниці юридичних осіб, знеособленість зібраних даних про фізичних осіб; — проводить міжреґіональні статистичні зіставлення; — координує діяльність районних, міських відділів статистики та здійснює контрольні функції за їх діяльністю відповідно до чинного законодавства. Основна робота обласних управлінь статистики полягає у збиранні інформації від районних і міських відділів статистики, промислових підприємств і проведенні консультацій з робітниками підприємств та організацій з питань методології складання форм статистичної звітності. Збирання даних починається з одер¬жання обласним управлінням статистики чистих бланків звітності, розроблених в Державному комітеті статистики. На цих формах базується основна частина одержуваної Державним комітетом статистики інформації. Обласне управління статистики роз¬силає форми підприємствам і районним відділам статистики. Форми статистичної звітності бувають щомісячні, щоквартальні, річні та оперативні. По закінченню збирання даних, які надходять з районних і міських відділів статистики та від підприємств, виконуються додаткові обчислення.Статистична інформація з відповідних форм переноситься на комп’ютер і аґреґується за допомогою автоматизованих процесів. Збирання даних на рівні обласного управління статистики, як правило, проводиться на основі плану статистичних робіт. Близько 85 % роботи обласних управлінь статистики пов’язано з виконанням цього плану. Частина даних, що збираються, використовується для задоволення потреб місцевих районних та обласних урядових установ. Обласні управління статистики займаються також виданням бюлетенів і різноманітних публікацій, експрес-звітів, збиранням інформації про домашні господарства, сімейні бюджети та іншої статистичної інформації.Районні (міські) відділи статистики, створені Державним комітетом статистики, безпосередньо підпорядковуються обласним управлінням статистики і Державному комітету статистики Авто¬номної Республіки Крим.Районні (міські) відділи статистики в межах повноважень, визначених положеннями про районні (міські) відділи статистики, забезпечують виконання законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, нормативних документів Держкомстату України та, відповідно, Голов¬ного управління статистики Автономної Республіки Крим чи облас¬них управлінь статистики.Головним завданням районних (міських) відділів статистики є:— збирання, розроблення, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті реґіону; — забезпечення гнучкості форм і методів збирання даних в умовах зміни структури народного господарства, органів управління, розвитку різних форм власності, ринкових відносин; — розроблення, удосконалення і впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах і рекомендаціях; — забезпечення достовірності, об’єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації; — забезпечення доступності, гласності та відкритості зведених статистичних даних у межах чинного законодавства.Районний (міський) відділ державної статистики відповідно до покладених завдань: 1) забезпечує збирання державної статистичної інформації, зведення бюджетів сімей за їх згодою, проведення переписів, одно¬разових обліків, опитувань, вибіркових, монографічних та інших обстежень; 2) здійснює статистичні спостереження за перебігом виконання рішень органів державної виконавчої влади, місцевого і реґіонального самоврядування з економічних і соціальних питань за рахунок коштів замовника; 3) аналізує результати діяльності галузей економіки, їх технічне переоснащення, розвиток соціальної сфери, ринкові відносини, ефективність суспільного виробництва, стан довкілля, виконання природоохоронних заходів; 4) здійснює спостереження за динамікою цін і тарифів на товари і послуги, вивчає громадську думку з найгостріших проблем суспільно-політичного життя реґіону; 5) проводить оброблення одержаної державної статистичної інформації на базі єдиної методології та сучасної інформаційної технології; 6) забезпечує достовірність та об’єктивність статистичної інфор¬мації, її адекватність соціально-економічним явищам і процесам;7) забезпечує безплатно в установленому порядку статистичною та аналітичною інформацією органи державної виконавчої влади, місцевого і реґіонального самоврядування, районні організації, які фінансуються за рахунок державного бюджету в межах виділених з бюджету коштів на збирання та розроблення цих даних, наукові установи, громадські об’єднання, інші юридичні осо¬би, громадян — у разі залучення їх до виконання завдань органів державної влади та управління; 8) забезпечує гласність статистичних даних, надає засобам масової інформації поточні та річні підсумки соціально-еконо-мічного становища реґіону, видає статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски; 9) бере участь у розробленні, вдосконаленні та впровадженні методології статистичних спостережень; 10) забезпечує в установленому порядку видачу на платній основі зведеної державної статистичної інформації юридичним і фізичним особам на їх прохання; 11) забезпечує збереження і захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниці юридичних осіб, знеособленість зібраних даних про фізичних осіб.Районний (міський) відділ статистики має право одержувати в установленому порядку від усіх розташованих на території реґіону юридичних осіб, включаючи фінансові, банківські служби, структурних одиниць, що не є юридичними особами, головні орга¬нізації яких розташовані за межами реґіону, осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, а також громадських об’єднань та використовувати державну звітність і необхідні для проведення державних спостережень дані.Районний (міський) відділ статистики при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими органами державної виконавчої влади, а також із розташованими на відповідній території підприємствами, установами та громадськими об’єднан¬нями. Районні відділи статистики являють собою невеликі організаційні підрозділи, які відповідають за збирання даних. Як правило, кількість співробітників у них — від 6 до 20 осіб. У міських управліннях статистики проводять збирання інформації тільки від промислових, будівельних та інших організацій. Збирання інфор¬мації щодо сільського господарства проводиться шляхом розсилання сільськогосподарським підприємствам відповідних форм звітності, розроблених ДКС, у яких містяться різні питання про продукцію, що виробляється підприємством (поголів’я худоби, вирощувані культури). Зібрані дані відповідно до інструкцій і форм, надісланих ДКС, аґреґуються на ПЕОМ і заносяться в таблиці. Агреговані та зведені в таблиці дані надсилаються в обласні управління статистики, а також надаються місцевому керівництву району.На обласний рівень передається лише 30 % зібраної статистич¬ної інформації. Місцевим органам влади: податковій районній інспекції, районній прокуратурі, бюро працевлаштування, районній і міській адміністрації, у пресу передається 70 % інформації.Районні відділи статистики відповідають також за збирання статистичної звітності, передбаченої планом статистичних робіт, зокрема з надання послуг населенню, щодо капітального будівництва, приватизації, контролю за цінами, охорони здоров’я, рівня особистих прибутків.1.3 Структура інформаційно-обчислювальної системи статистики УкраїниВідповідно до структури статистичної служби України у структурі інформаційної обчислювальної статистичної системи (ІОСС) також вирізняють три рівні: державний (центральний), обласний та районний (рис. 1.3).На державному (центральному) рівні: • виконується збирання, оброблення та аналіз статистичної інформації, що надходить з обласних управлінь статистики, яка обробляється та спрямовується в керівні державні організації; • організується контрольований доступ до статистичних фондів з боку інших міністерств і відомств. На цьому рівні здійснюється об’єднання обласних фрагментів у глобальну мережу статистики України. Рис. 1.3. Загальна структурна схема взаємодії органів статистики УкраїниДержавний рівень ІОСС складається з локальної обчислювальної мережі, яка об’єднує управління Держкомстату і відділи Головного міжреґіонального управління статистики в єдиний інфор¬маційний простір з відповідним розподілом прав доступу до інформаційних фондів.На обласному рівні забезпечуються збирання статистичних даних від підзвітних статистичних одиниць, одержуються статистичні дані по каналах зв’язку з районного рівня, проводяться оброб¬лення на аналіз статистичної інформації в межах територій, забезпечуються нею керівні органи реґіону, передається інформація на державний рівень по каналах зв’язку. Функціонально обласний рівень будується на основі локальної обчислювальної мере¬жі обласного управління статистики.На районному рівні реалізується збирання статистичної інфор¬мації від первинних об’єктів статистичного обліку, проводяться вибіркові обстеження, оброблення та аналіз одержаної статистич¬ної інформації, передавання її керівним органам району і (по каналах зв’язку) на обласний рівень. У перспективі техніко-техно¬логічний комплекс районного відділу статистики являтиме собою локальну обчислювальну мережу.Оброблення інформації на центральному рівні ведеться в Головному міжреґіональному управлінні статистики. ГМУС оснащене двома потужними обчислювальними ЕОМ з процесорами RISC-архітектури для функціонування системи управління інтегральними базами статистичних даних. Ці обчислювальні системи забезпечують багатозадачний режим оброб¬лення статистичної інформації, систему апаратного захисту пам’яті на всіх рівнях, оптимальні параметри системної продуктивності, підтримку системи управління базами даних Sybase, які дають змогу працювати в середовищі клієнт-сервер. Цент¬ральні обчислювальні системи забезпечують взаємодію з робочими станціями і серверами локальної обчислювальної мережі за допомогою мережевої операційної системи Netware і контролерів Ethernet.Локальна обчислювальна мережа використовується в побудові інформаційної обчислювальної системи статистики для забезпечення робочих місць користувачів та інформаційної взаємодії, дає змогу підвищити ступінь ефективності використання обчислювальної техніки.Локальна обчислювальна мережа центрального рівня будується за таким принципом. В апараті Держкомстату України робочі станції управлінь об’єднуються в локальну обчислювальну мережу, яка забезпечує передання та обмін даними між окремими робочими станціями. У Головному міжреґіональному управлінні статистики локальна обчислювальна мережа об’єднує робочі стан¬ції відділів у комплекс, пов’язаний з розв’язанням задач у відповідній галузі статистики. Файл-сервер локальної обчислювальної системи відділів здійснює зберігання та управління даними і програмами загального користування і доступом до них, створення і ведення баз даних поточного періоду за відповідними галузями статистики.Для забезпечення засобів телекомунікацій на центральному рівні виділено комунікаційний сервер на базі персональних комп’ю¬терів, включених у загальну мережу Ethernet і призначених для доступу до мереж зв’язку з реалізацією функцій електронної пошти та електронного обміну документами. Загальну структуру інформаційно-обчислювальної системи статистики центрального рівня наведено на рис. 1.4. Рис. 1.4. Загальна структура центрального рівня ІОССОбчислювальні системи забезпечують багатозначний режим оброблення транзакцій, систему апаратного захисту пам’яті на всіх рівнях, оптимальні параметри системної продуктивності, підтримку операційної системи типу UNIX і системи управління базами даних типу ORACLE, які дають можливість працювати в середовищі клієнт-сервер. Центральні обчислювальні системи забезпечують взаємодію з робочими станціями і серверами локальної обчислювальної мережі за допомогою мережевої операційної системи.Загальну структуру інформаційно-обчислювальної системи статистики обласного рівня наведено на рис. 1.5. Рис. 1.5. Загальна структура обласного рівня ІОССУ районних відділах статистики розміри баз даних не перевищують 1000 записів, а кількість користувачів становить від 3 до 12 осіб. Загальну структуру інформаційно-обчислювальної системи статистики районного рівня наведено на рис 1.6. Районний рівень включає 660 районних і міських відділів статистики і забезпечує введення та оброблення близько 30 • 10 000 000 байт, передавання 24 • 10 000 000 байт і зберігання впродовж року 56 • 10 000 000 байт. Рис 1.6. Структура районного рівня ІОССКожний районний відділ статистики має бути оснащений локальною обчислювальною мережею з відповідною кількістю робочих станцій та одним або кількома багатотермінальними комп¬лексами введення та оброблення даних на основі персонального комп’ютера локальної обчислювальної мережі районного відділу статистики. Одна з робочих станцій оснащується модемом, який забезпечує обмін даних відповідно до протоколу V.23 по комутованих телефонних каналах Міністерства зв’язку України, і виконує фун¬кції сервера зв’язку районного відділу статистики.Локальна обчислювальна мережа районного відділу статистики управляється мережевою операційною системою Netware Lite для однорангових мереж, що дає змогу використати невиділений файл-сервер і організувати на ньому додаткове робоче місце.

1. Назвіть основну мету створення системи статистичної інформації.2. Укажіть пріоритетні напрями на шляху переходу до прийнятої в міжнародній практиці системи обліку і статистики.3. Опишіть організаційну структуру системи державної статистики.4. Назвіть основні функції Державного комітету статистики.5. Визначте роль та функції Головного міжреґіонального управління статистики.6. Назвіть основні завдання обласного управління статистики.7. Які функції виконують районні та міські управління статистики? 8. Опишіть схему взаємодії органів статистики України за проведення збирання, оброблення та аналізу статистичної інформації.

СТАТИСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБРОБЛЕННЯ

2.1. Статистична інформація — основа для управлінняУсі процеси життя людського суспільства відображуються за допомогою інформації. Інформація — це засіб спілкування людей, через неї ми одержуємо відомості про навколишній світ і процеси, які в ньому відбуваються. Інформація має різні форми подання. Найчастіше це екранна форма, друкований текст, документи, таблиці.У теорії машинного оброблення інформація розглядається з позиції технології її перетворення з метою управління, тобто як сукупність відомостей, які є об’єктом передавання, зберігання та оброблення.Однією з найбільш масових різновидностей інформації є економічна інформація, яка відбиває процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. Вона виникає у процесі виробничо-господарської діяльності та викорис¬товується для управління цією діяльністю під час виконання таких функцій управління, як планування, облік, аналіз, контроль і регулювання, характеризуючи в числовому вигляді стан виробничо-господарської і фінансової діяльності об’єкта (народного господарства, галузі, об’єднань, підприємств, комерційних структур) через систему натуральних і вартісних показників.Економічна інформація є предметом машинного оброблення. Вона розглядається у трьох аспектах: прагматичному, семантичному і синтаксичному. Прагматичний аспект пов’язаний з розглядом цінності, корисності використання економічної інформації для вироблення правильного управлінського рішення; дає змогу відібрати необхідну інформацію для кожного рівня управління. Семантичний аспект полягає у вивченні смислового змісту інформації, визначенні зв’язків між окремими її складовими. Синтаксичний аспект уможливлює встановлення параметрів інфор¬маційних потоків, розглядає форми подання інформації, її носії і способи кодування незалежно від змісту. Такий підхід до інформації пов’язаний з використанням комплексу технічних засобів і є основою технології її оброблення. Оброблення інформації на ЕОМ потребує її структуризації та формалізованого опису окремих сукупностей інформації. У структурі інформації вирізняють окремі її елементи (інформаційні одиниці), які можуть бути простими і складними. Прості елементи не піддаються подальшому розчленуванню, складні утворюються як сполучення різних елементів і зображуються складовими одиницями інформації, або інформаційними сукупностями. Існує кілька підходів до структуризації економічної інфор¬мації. Один з них — логічний, який дає змогу встановити структурні елементи залежно від функціонального призначення інформації та її особливостей.Статистична інформація є різновидом економічної інформації і являє собою сукупність відомостей, що характеризують розвиток господарства країни, а також взаємозв’язки між його ланками.Класифікація статистичної інформації передбачає її поділ за низкою загальних ознак, а також за характерними ознаками, які мають принципове значення в умовах машинного оброблення. Насамперед розглянемо класифікацію інформації за загальними ознаками.Чітко визначене коло джерел інформації для кожного рівня системи Держкомстату України дає змогу класифікувати статистичну інформацію за місцем її виникнення. Джерелами її є: на районному та обласному рівнях — підприємства та організації, на державному рівні — міністерства та відомства, що їхню звітність не централізовано в органах державної статистики.За належністю до галузі економіки можна виділити статистич-ну інформацію щодо промисловості, навколишнього середовища і сільського господарства, основних фондів і будівництва, послуг, транспорту і зв’язку і т. д.За способом подання розрізняють статистичну інформацію поштову, яка за періодичністю надходження поділяється на щоденну, декадну, місячну, квартальну, піврічну, річну та одноразову, і термінову, що передається по телеграфних і телефонних каналах зв’язку і буває щоденної, декадної та місячної періодичності.На основі загальної класифікації статистичної інформації можна виокремити низку ознак, принципово важливих в умовах машинного оброблення. На кожному рівні оброблення статистичну інформацію за призначенням підрозділяють на вхідну і вихідну. При цьому і вхідна, і вихідна інформація буває внутрішньою і зовнішньою щодо органів державної статистики. Внутрішня інформація циркулює в самій системі Держкомстату України, а зовнішня надходить від різних організацій, що звітують, та органів управління.Класифікація інформації за цими ознаками необхідна для встановлення загальних обсягів вхідної і вихідної інформації з ме¬тою визначення пропускної спроможності інформаційно-обчис¬лювальної мережі Держкомстату України та організації подальшої інформаційної взаємодії з іншими електронними інформаційними системами.Внутрішню вхідну (вихідну) інформацію, яка передається з одного рівня на інший, можна подати в різній формі (на бланках звітів, у телетайпрограмах і на магнітних носіях у вигляді електронних таблиць).За способом оброблення на кожному з рівнів статистичну інформацію поділяють на первинну, внутрішньомашинну (проміжну) і зведену.Первинна (вхідна) інформація виникає безпосередньо в місцях джерел інформації і є основою одержання зведеної (вихідної) інформації після її відповідного машинного оброблення з допомогою заданого алгоритму.Внутрішньомашинна інформація виникає у процесі перетворення первинної інформації у зведену. Вона містить дані, що нагромаджуються й обробляються, і може зберігатися у пам’яті ПЕОМ, а найчастіше — на різних машинних носіях, для подальшого використання.Класифікація статистичної інформації за способом оброблення дає змогу врахувати особливості розв’язання статистичних задач, що значною мірою визначається структурою внутрішньомашинної інформаційної бази.За ступенем стабільності статистична інформація буває умовно-постійною і змінною. Умовно-постійною є інформація, яка залишається незмінною довгий час і багаторазово використовується у процесі машинного оброблення (довідкова інформація, дані минулих періодів, планові дані тощо).Змінна інформація містить фактичні дані за відповідний період, які є у первинних статистичних звітах, що змінюються залежно від періодичності надходження.Класифікація статистичної інформації за ступенем стабільності необхідна для точнішого визначення і подальшої організації масивів постійної інформації, які можна буде ефективно викорис¬тати в умовах машинного оброблення, значно скорочуючи обсяги робіт з уведення даних у ПЕОМ.2.2. Структура і потоки статистичної інформаціїСтруктурними одиницями статистичної інформації є: реквізит, показник, інформаційне повідомлення, інформаційний масив, інформаційний потік, інформаційна підсистема та інформаційна система. Взаємозв’язок окремих елементів структурних одиниць інформації унаочнює рис. 2.1. Рис. 2.1. Взаємозв’язок елементів статистичної інформаціїІнформаційною одиницею нижчого рівня є реквізити, з яких формуються більш складні одиниці інформації. Реквізит відбиває окремі властивості об’єкта, включає сполучення цифр і літер, яке має смисловий зміст і не піддається подальшому поділу. Літерна інформація може бути подана у вигляді кодових позначень. У разі машинного оброблення синонімами поняття «реквізит» є «поле», «елемент», «атрибут». Реквізити не однозначні за своїм змістом і підрозділяються на реквізити-ознаки та реквізити-основи.Реквізити-ознаки характеризують якісну сторону. У статистич¬ному звіті реквізитами-ознаками, наприклад, є найменування під¬приємств та їхні коди. Реквізити-основи відбивають кількісну характеристику об’єкта і подаються у вигляді чисел (наприклад, кількість випущеної продукції). Статистичний звіт включає будь-яке число реквізитів-ознак і рек¬візитів-основ. Однорідні реквізити-ознаки об’єднуються в номенк¬латуру (наприклад, номенклатура продукції). Серед реквізитів-ознак вирізняють домінуючі, тобто ті, за якими виконується групування. Ними можуть бути коди галузей народного господарства, території тощо. Кожний реквізит має форму і зміст. Форма — це назва реквізиту (наприклад, назва продукції). Зміст відбиває його конкретне значення. Одному найменуванню реквізиту може відповідати багато його значень.Реквізити неоднорідні за характером виконуваних над ними дій. Реквізити-ознаки підлягають логічному обробленню, реквізити-основи — арифметичному. Реквізити, об’єднуючись, утворюють складові одиниці інформації більш високого рівня. Сполучення одного реквізиту-основи і кількох реквізитів-ознак утво¬рює показник. У загальному вигляді показник може бути поданий так:П > (P1, P2, P3, … Pn) • Q,де P1, P2, P3, … Pn — реквізити-ознаки, Q — реквізит-основа.Показник — це логічний вираз, який містить якісну і кількісну характеристики відображуваного явища. Показник є мінімальною за складом інформаційною сукупністю, достатньою для утворення самостійного документа.Систему статистичних показників наведено в Загальнодержав¬ному класифікаторі техніко-економічної інформації, який містить не тільки перелік показників, але і їх класифікацію, місце кожного показника і взаємозв’язки між ними.У статистиці можуть використовуватись одиниці інформації, які складаються тільки з реквізитів-ознак. Такий склад інформації мають, наприклад, різні анкети.Статистичні звіти містять, як правило, велику кількість показників. Навіть в одному рядку можна виділити кілька різних за структурою показників. У разі організації бази даних показники є основними одиницями інформації, на підставі яких формуються бази даних. Кожний показник має велику кількість значень і розраховується за своїм алгоритмом. Показник також використовується для визначення обсягів інформації. Щоб забезпечити однозначність поняття показника, який використовують різні орга¬нізації, застосовується загальнодержавний класифікатор техніко-економічних і соціальних показників (ЗКТЕСП). Сукупність показників, які містяться у статистичному звіті, утворює інформаційне повідомлення.Однорідні документи, об’єднані за певною ознакою, складають інформаційний масив. До масиву входять дані звітів певної форми за місяць. Масив є основною структурною одиницею в разі автоматизованого оброблення даних. Запис інформації в пам’ять ЕОМ здійснюється за масивами. Масиви можуть об’єднуватись у більші складові одиниці інформації—потоки. Щодо статистики можна вважати, що у потік входить сукупність масивів, які стосуються певної статистичної задачі.Належність інформації до певної галузі статистики дає підставу виділити таку складову одиницю інформації, як інформаційна підсистема. Сукупність інформаційних підсистем охоплює всю інформацію органів державної статистики.При обробленні інформації реквізити-ознаки і реквізити-основи показників часто називають даними. Даними заведено називати інформацію, подану у формалізованому вигляді, яку можливо передавати, зберігати на різних носіях та обробляти. Отже, кожному показникові відповідає велика кількість конкретних значень даних, які після машинного оброблення набувають економічного змісту і використовуються для формування управлінських рішень.Статистична інформація має такі специфічні особливості: єдність методології обчислення та оброблення статистичних показників; багаторазовість застосування (показники звітних періодів можуть бути використані як показники відповідних минулих періодів і як елементи динамічного ряду); довгий термін зберігання (поточна звітність — 2 роки, річна звітність — до 15 років).Усі рівні системи оброблення статистичної інформації взаємопов’язані й утворюють ієрархічну систему оброблення даних, на кожному рівні якої здійснюється укрупнення (аґреґування) статистичних показників за рахунок уведення більших групувальних ознак.У процесі проектування інформаційних технологій важливим є визначення потоків інформації — організованого руху даних у межах інформаційної системи від джерел інформації до користувача. У результаті аналізу інформаційних потоків виявляються оптимальні рівні оброблення і передавання інформації, динаміка генерування потоку даних джерелами і користувачами.В органах державної статистики можна виділити кілька стандартних схем потоків статистичної інформації (рис. 2.2). Рис. 2.2. Схема потоків статистичної інформаціїСтатистична звітність надходить спочатку від підприємств, організацій, комерційних структур в обласні управління статистики, а щодо певних звітів і в районні (міські) відділи статистики, де здійснюється їх контроль та автоматизоване складання різних зведених статистичних звітів. Далі вони передаються органам управління реґіону, а також органам статистики України.На основі даних обласних управлінь статистики Головне міжреґіональне управління статистики складає зведені статистичні звіти по Україні. Вони передаються у Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Апарат Президента України. Оброблення статистичних даних на всіх рівнях — автоматизовано. Використовуються такі способи передавання статистичної інформації з одного рівня на інший: у вигляді машинограм, одержаних у результаті оброблення інформації на ЕОМ, на магнітних носіях, за допомогою електронної пошти, систем телеоброблення в режимі ЕОМ ? ЕОМ.У розглянутій схемі потоків статистичної інформації ручне перенесення даних на машинні носії здійснюється тільки в місці надходження первинних звітів.Певні статистичні звіти обробляються централізовано у ГМУС Держкомстату України. У такому разі обласні управління статистики (районні управління статистики) забезпечують збирання даних від організацій, що звітують, первинний контроль і передання їх для централізованого оброблення в ГМУС .Отже, джерелом статистичної інформації, яка надходить в органи державної статистики, є підприємства та організації різних галузей економіки. Кожна галузь має певний перелік затверджених статистичних звітів, які відповідно до табеля звітності необхідно подати органам статистики. Статистична звітність, як правило, проходить послідовне (децентралізоване) оброблення на всіх рівнях системи Держкомстату України. На кожному рівні здійснюється зведено-групувальне оброблення даних за різними ознаками (за територіями, відомствами тощо). Як правило, первинні звіти надходять від підприємств та орга-нізацій на районні та обласні рівні органів державної статистики.Зведена звітність районного рівня надається споживачам (територіальним органам управління і на більш високі рівні системи Держкомстату України) з використанням як поштового способу подання (звіти, магнітні носії), так і по каналах зв’язку (електронна пошта). Запис інформації на магнітні носії здійснюється, як правило, у місці надходження первинних звітів.Зведена звітність обласного рівня обробляється і передається на державний рівень за такою самою технологією.Проте певні первинні статистичні звіти обробляються централізовано на державному рівні. При цьому на районному та обласному рівнях забезпечується збирання даних від організацій, що звітують, первинний їх контроль і передання для оброблення в Головне міжреґіональне управління статистики в місті Києві.2.3. Уніфікація форм первинної і зведеної статистичної звітностіСтатистична інформація формується на основі облікових даних підприємств, організацій і комерційних структур і відображується у формах, затверджених Держкомстатом України. Склад статистичних показників, включених у форму звітності, періодич¬но може змінюватися через низку об’єктивних причин. У зв’язку з цим статистична звітність постійно переглядається і вдосконалюється — у статистичні звіти включають нові показники, вилучають застарілі, змінюються і терміни та періодичність їх подання. Перехід до ринкової економіки і різних форм власності спричинює значні зміни у складі статистичних звітів, їхній структурі та системі показників.З метою ефективного використання різних технічних засобів статистичні звіти узгоджуються з розробниками проектів автоматизованого оброблення інформації і пристосовуються до вимог машинного оброблення. За спеціальними формулами розраховується площа бланка, таблиць, граф, рядків. Зразки документів і склад реквізитів, які в них містяться, узгоджуються з усіма заінтересованими користувачами статистичної інформації, а потім подаються керівництву Держкомстату України на затвердження. Затверджені звіти тиражуються й розсилаються підприємствам, організаціям і комерційним структурам. Кожному статистичному звіту присвоєно код відповідно до державного класифікатора управлінської документації. Статистична документація є складовою управлінської системи документації. Уніфікація форм статис-тичної звітності ґрунтується на єдиному порядку розроблення і затвердження звітів в Держкомстаті України та методології їх пристосування до вимог машинного оброблення. Уніфіковано фор¬ми первинних статистичних звітів, які складаються підприємс¬твами, організаціями і комерційними структурами, зведені статистичні звіти, форми статистичних обстежень і переписів, а також бланки телеграм для передавання термінової статистичної звітності по каналах зв’язку.Актуальними є питання взаємодії з інформаційними системами підприємств у частині подання статистичної інформації в систему державної статистики на машинних носіях і по каналах зв’язку.Статистичні звіти мають складну будову і являють собою комбінацію зональної, анкетної і табличної форм.До уніфікованих статистичних документів висувається низка вимог. Звіти мають бути стандартного розміру і мати затверджену державним стандартом форму побудови, яка передбачає виділення в документах трьох зон: заголовну, змістовну, оформлення (рис. 2.3).Заголовна зона містить характеристику звіту та організації, що звітує, і може бути поділена на такі частини: 1) характеристика організації, що звітує, із зазначенням її найменування, назви міністерства, адреси організації, форми власності організації, організаційно-правової форми господарювання, виду діяльності; 2) постійні для звіту реквізити-ознаки; 3) характеристика звіту — індекс форми, дата затвердження, періодичність, кому подається; 4) найменування статистичного звіту.У цій зоні наводиться в основному текстова інформація, яку для автоматизованого оброблення необхідно закодувати. ПОСТІЙНІ ДЛЯ ЗВІТУ РЕКВІЗИТИ ОЗНАКИКодиформи документа за ДКУД організації складача за ЄДРПОУ території за КОАТУУ галузі за ЗКГНГ виду економічної діяльності за КВЕД форми власності за КФВ

Кодиміністерства, інших центральних органів влади за СПОДУ вищестоящої організації за ЄДРПОУ приватизації КС

Характеристика Характеристика звіту:звітуючої організації індекс форми, дата затвердженняКому подається періодичність, адреса МіністерствоПідприємство, установа,організаціяАдресаФорма власностіОрганізаційно-правова формагосподарюванняВид діяльності__________________________________________________________Найменування звіту

Назва показників Коди рядків Показники КС абсолютні відносні

Підписи:Керівник Головний бухгалтерДата складання звітуПрізвище Номер телефону виконавцяРис. 2.3. Уніфікована форма статистичного звітуУ рамці зверху зазначаються коди постійних ознак звіту. Рамку побудовано за зональною формою. Елементи рамки мають по дві реєстраційні клітини: в одній у друкарський спосіб нанесено назву ознаки, у другій проставляють коди ознаки. В основному це коди тих групувальних ознак, за якими розробляються статистичні звіти. У багатьох звітах ця рамка має стандартну форму: код ДКУД нанесено в друкарський спосіб, усі інші коди проставляються економістами вручну під час підготовки звіту до машинного оброблення. У змістовній частині наводяться назви і кількісно-сумові статистичні показники: звітні дані, а також похідні величини. Вона може мати анкетну, зональну або табличну форму, проте частіше застосовується комбінована форма. Статистичні звіти, як правило, складаються з кількох багаторядкових і багатографних таблиць з постійним складом підмета і присудка. При проектуванні до статистичних звітів висувається низка вимог: розміщення показників у документі має бути зручним для заповнення, читання та огляду.При побудові статистичного звіту враховуються вимоги автоматизованого оброблення, які передбачають перенесення даних на машинні носії. Реквізити, які вводяться в ЕОМ, у статистичних звітах розміщуються в послідовності, що відповідає їх розміщенню на машинних носіях. Постійні ознаки для звіту розміщуються зверху — у заголовній частині, а змінні ознаки, які ха¬рактеризують код рядка звіту або код підмету таблиці, — у зміс¬товній частині. Якщо склад підмету таблиці постійний, то ці коди подаються в друкарський спосіб, якщо змінний, то проставляються вручну; кількісно-сумові ознаки показника розміщуються у графах таблиць. Це звітні дані, а також похідні величини (темпи зростання та ін.).Створення автоматизованого банку даних висуває нові вимоги до проектування статистичних звітів. З них вилучається постійна і похідна інформація, загальний обсяг якої в деяких статистичних звітах становить близько 40 %. Ці дані одноразово вводяться в банк даних, зберігаються там і нагромаджуються. Виключення даних минулих періодів з документів дає змогу значно cпростити форми статистичних звітів, покласти на ЕОМ операції з виконання логічного контролю звітів.В органах державної статистики проведено також уніфікацію форм телеграм для передавання термінової статистичної інформації по каналах зв’язку. Дані термінової звітності, що надходять в органи статистики від підприємств, організацій і комерційних структур, заносяться на спеціальні бланки, які містять низку служ¬бових знаків.У разі передавання телеграм по каналах зв’язку разом зі статистичними даними передаються і службові знаки, які дають змогу ЕОМ сприйняти інформацію, яка надходить по каналах зв’язку в режимі телеоброблення.Статистичні документи можуть розміщуватися на спеціальних паперових бланках, інформація з яких автоматично вводиться в ЕОМ без використання проміжних машинних носіїв. З цією метою використовуються високопродуктивні сканери. Так, у 2001 р. уведення інформації Всеукраїнського перепису населення відбувалося зі спеціальних переписних листів за допомогою сканерів. Один сканер уводив за день інформацію з 1000 переписних листів.У результаті оброблення комплексу первинних статистичних звітів одержують різні зведення, таблиці, згруповані за певними ознаками.У зв’язку з організацією автоматизованих робочих місць (АРМ) економістів-статистиків все більшого значення набувають форми виведення статистичної інформації на екран дисплея у вигляді таблиць і графіків. Виведення зведених статистичних даних на машинні носії широко використовується в системній технології автоматизованого оброблення для передавання інформації з одного рівня державної статистики на інший, а також в інші інформаційні системи.Зупинимося на проектуванні паперових носіїв. Зміст вихідних зведених таблиць визначається під час складання програми статистичної роботи, а їх остаточний вигляд установлюється у процесі розроблення проекту машинного оброблення і залежить від техніко-есплуатаційних властивостей застосовуваних ЕОМ. Зведені статистичні звіти проектуються з урахуванням вимог машинного оброблення, яке забезпечує одержання готових для користування таблиць.Складаючи програму статистичної роботи, економісти галузевих відділів статистики за узгодження з користувачами статистичної інформації визначають склад показників, які вводяться ЕОМ, і розподіляють їх по зведеннях у певній послідовності. Кож¬ному зведенню надається найменування та ескіз форми з урахуванням експлуатаційних можливостей обчислювальних машин, використовуваних для їх складання; якщо ж передбачається ручне розроблення, то бланки форм звітності замовляються у друкар¬ні. У разі використання ЕОМ звіт повністю друкується машиною. Під час підготовки статистичної задачі для ЕОМ економісти галузевих відділів статистики підготовляють шапки вихідних таблиць, тобто найменування зведення, а також підмета і присудка таблиці. Шапки всіх вихідних таблиць записуються на машинні носії і використовуються у процесі формування зведених таблиць на ЕОМ. Найменування підмета і присудка в таблицях слід робити якнайкоротшими, оскільки розмір друкувального механізму ЕОМ обмежений. Скорочення довгих найменувань рядків не повинно спричинювати перекручення змісту. Проектуючи зведені звіти на ЕОМ, слід враховувати можливість одержання додаткових групувань і показників на основі один раз уведених даних з метою глибшого економічного аналізу. Зведені статистичні звіти класифікуються щодо галузі статистики за призначенням і періодичністю.В органах статистики встановлено типові групування, за якими складаються зведені таблиці. Як групувальні ознаки найчастіше використовуються коди галузей народного господарства, система позначень органів державного управління України, а також коди території.До статистичних зведень висуваються певні вимоги. Склад показників, які містяться у зведеннях, має задовольняти споживачів статистичної інформації, їх потреби для цілей управління різними ланками народного господарства. Особлива увага приділяється достовірності даних, їх логічному розташуванню. Зведення мають складатися до вказаного терміну, видаватися в регламентному режимі. Усі зведені статистичні звіти, одержувані машиною, повністю пристосовані до заповнення на ЕОМ відповідно до можливостей друкувального устаткування. Машина друкує титульний аркуш і заголовну частину. У заголовній частині друкуються найменування звіту, його індекс, постійні ознаки звіту (наприклад, найменування міністерства, щодо якого складається звіт).У таблицях відображені групувальні ознаки, абсолютні та відносні величини, підсумки різних ступенів. Кількість символів, що друкуються в рядку, залежить від місткості друкувального устаткування ЕОМ; як правило, вона становить 120—180 символів.Якщо через велику кількість граф у звіті вони не вміщуються в одному рядку, допускається розміщення однорідних показників у другому рядку.На кожній сторінці зведеного звіту друкується певна кількість рядків. Повна назва граф присудка наводиться тільки на першій сторінці, а на наступних сторінках друкуються лише номери граф. На першій сторінці зведеного звіту друкується титул (титульний аркуш), на останній — дата складання звіту і підписи.

1. Що таке економічна інформація і які її основні властивості?2. Класифікація статистичної інформації.3. Назвіть складові та охарактеризуйте структуру статистичної інформації.4. Охарактеризуйте взаємозв’язок окремих елементів ста¬тистичної інформації.5. Наведіть приклади реквізитів-основ.6. Наведіть приклади реквізитів-ознак.7. Охарактеризуйте структуру статистичного звіту.8. Опишіть стандартну схему потоків статистичної інформації.9. Що розуміється під єдиною уніфікованою формою статистичної звітності?10. Методика побудови форм вихідної інформації.

ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНІ ПІДСИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ СТАТИСТИКИ

3.1. Інформаційне забезпечення3.1.1. Загальна характеристика інформаційного забезпеченняІнформаційне забезпечення — це сукупність форм документів, нормативної бази і реалізованих рішень щодо обсягу, розміщення і форм організації інформації, яка циркулює в системі автоматизованого оброблення економічної інформації чи в інформаційній системі.Основними принципами створення інформаційного забезпечення є: цілісність; достовірність; контроль; захист від несанкціо¬нованого доступу; єдність і гнучкість; стандартизація та уніфікація; адаптивність; мiнiмiзація помилок введення-виведення інформації.Розроблення інформаційного забезпечення — одна з найважливіших складових розроблення інформаційної системи, яка повинна забезпечити: — єдність і зберігання інформації, необхідної для розв’язання задач;— єдність інформаційних масивів для всіх задач інформаційних систем;— однократність уведення інформації та її багатоцільове використання;— різні методи доступу до даних;— низьку вартість витрат на зберігання та використання даних, а також на внесення змін.Інформаційне забезпечення складається з таких частин:— методичні та інструктивні матеріали;— система класифікації та кодування;— інформаційна база.Інформаційна база (ІБ), одна з основних складових інформаційного забезпечення, — це сукупність упорядкованої інформації, яка використовується під час функціонування ІС; вона і поділяється на внутрішньомашинну та зовнішньомашинну (позамашинну).Внутрішньомашинна інформаційна база — це частина ІБ, яка являє собою сукупність даних на машинних носіях, використовуваних в ІС.Внутрішньомашинна ІБ даної інформаційної системи організується у вигляді спеціальних масивів даних, які можна умовно поділити на оперативну та нормативно-довідкову інформацію. Уся ця інформація знаходиться на ЖМД, але в будь-який момент може бути зроблено архів.Зовнішньомашинна (позамашинна) інформаційна база — це частина ІБ, яка являє собою сукупність повідомлень, сигналів і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без використання засобів обчислювальної техніки. Вона складається з вхідних, вихідних і нормативно-довідкових повідомлень.При розробленні внутрішньомашинної інформаційної бази особливу увагу приділяють тому, щоб дані, які зберігаються в ній, можна було широко використовувати і щоб способи викори-с¬тання даних можна було легко змінити. Для забезпечення гнучкості використання даних, їх ефективного використання в даному проекті пропонується файлова організація внутрішньомашинної ІБ. Характерною особливістю запропонованої інформаційної бази є наявність нормативно-довідкових даних.Масиви нормативно-довідкової інформації можуть використовуватися при реалізації введення даних, для контролю введеної інформації на наявність її у файлах НДІ.Організація інформаційного забезпечення даної ІС пов’язана з розробленням системи класифікації та кодування, організацією збирання та передавання інформації, розроблення зовнішньо- та внутрішньомашинної інформаційної бази, а також із формуванням вихідних даних.У разі розроблення ІЗ використовуються такі нормативні документи: ГОСТ 24.104—85, ГОСТ 6.01.1—87, ГОСТ 19.2—75, РД 30—34.698—90, постанови Державного комітету статистики України.3.1.2 Системи класифікації та кодуванняВикористання систем класифікації та кодування — необхідний елемент автоматизованого оброблення даних.Класифікація є одним із засобів вивчення природи досліджуваних об’єктів шляхом їх упорядкування і систематизації.Система правил, відповідно до якої здійснюється розбиття множини об’єктів, що вивчаються, на підмножину за значенням тих чи тих характеристик і ознак, та результати, одержувані при їх використанні, називається системою класифікації, а процес ра-н¬жування об’єктів за цією системою — класифікуванням.Класифікація є одним з найважливіших етапів проектування інформаційного забезпечення систем автоматизації; вона також забезпечує основу аналізу і моделювання інформаційних потоків.Щоб класифікувати об’єкти будь-якої природи, необхідно визначити набір класифікаційних ознак, що визначають підставу розподілу об’єктів.Будь-яка класифікація інформації має відповідати таким осно-в¬ним вимогам:• забезпечення повноти охоплення об’єктів множини, що вивчається;• неперетинання груп об’єктів, що виділяються;• можливість включення нових груп об’єктів;• лаконічність, чіткість і зрозумілість класифікаційних ознак;• незмінність прийнятої класифікаційної ознаки на всіх рівнях класифікації.До основних систем класифікації економічної інформації належать ієрархічна, фасетна і змішана. Ієрархічна система класифікації — це система, у якій поділ множини об’єктів на підмножини виконується послідовно згідно із заданими ознаками. Первинна множина об’єктів спочатку поділяється на підмножини, утворені за однією ознакою, котра може набувати різних значень. Далі кожна здобута підмножина поділяється на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи у свою чергу поділяються на підгрупи за наступними ознаками і т. д. Між виділеними групами об’єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина належить лише одній вищій множині. Ієрархічна сис¬тема класифікації характеризується глибиною, тобто кількістю ступенів поділу первинної множини, або, що те саме, кількістю за¬даних ознак класифікації. Ієрархічній системі класифікації притаман¬ні простота, наочність, логічність побудови, добра пристосованість до ручного оброблення. Вадами такої системи є жорсткість структури через фіксованість ознак і порядку їх розміщення, складність включення нових ознак, необхідність великого резерву місткості.Фасетна класифікація полягає в паралельному поділі множини об’єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угрупування). Послідовність створення фасетних угрупувань задається фасетною формулоюФ = (ф1, ф2,…, фn).Одні й ті самі об’єкти можуть входити до різних підмножин Xi.Наприклад:X1 = (ф1, ф2,…, фr);X2 = (ф1,…, фr – 1);...Xn = (ф1, ф2).Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих.До вад такої системи можна віднести нетрадиційність і складність її використання в разі ручного оброблення даних і недостат¬ньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування. Зміна системи класифікації передбачає використання обох згаданих систем.В ієрархічній системі класифікації на будь-якому рівні підмножини елементи не повинні перетинатися. Сума елементів усіх множин кожного рівня дорівнює кількості елементів первинної (початкової) множини. Для фасетної класифікації це не є обов’яз¬ковим, сума елементів підмножини може бути більшою за кількість елементів початкової множини. Для фасетної системи обов’яз¬ковим є неповторюваність ознак.Вибраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги: ? бути достатньо містким і повним; ? характеризуватися достатньою економічно обґрунтованою глибиною; ? кількість ознак має бути виправданою; ? забезпечувати розв’язання всіх комплексів задач; ? характеризуватися лаконічністю, гнучкістю та якістю класифікаційних ознак. При проектуванні інформаційних систем можливе застосування різноманітних систем кодування: порядкової, серійно-порядкової, послідовної, кодування з повторенням та інші.Порядковий засіб кодування — це формування коду з чисел натурального ряду та його присвоєння. Це найбільш повний і простий засіб. Застосовується для однопризначних номенклатур.Серійно-порядковий засіб — формування коду з чисел натурального ряду і закріплення окремих серій чи діапазонів цих чисел за об’єктами класифікації з однаковими ознаками, та його присвоєння. Застосовується для двопризначних номенклатур.Послідовний засіб — формування коду класифікаційного групування чи об’єкту класифікації з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих групувань, що одержують при ієрархічному засобі класифікації, та його присвоєння.Паралельний засіб — формування коду класифікаційного групування чи об’єкту класифікації з використанням кодів незалежних групувань, одержаних під час фасетного засобу класифікації, та його присвоєння.При утворенні системи класифікації та кодування для об’єкту застосовуються різноманітні комбінації методів класифікації та кодування, вибір яких залежить від призначення класифікатора, специфіки вирішуваних завдань та вибору обчислювальної техні-ки.До кодів ставляться такі вимоги:• забезпечення розв’язання всіх задач системи за їх мінімальної довжини кодів;• єдність кодів на всіх рівнях;• структура коду повинна забезпечити групування інформації в необхідних розмірах;• коди можуть бути як внутрiшньомашинні, так і зовнішні.Внутрiшньомашинні коди використовуються обчислювальною системою, а зовнішні, крім цього, й користувачем.3.1.3. Національні статистичні класифікаториЗгідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про концепцію побудови національної статистики та державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 4 травня 1993 р. № 326 в Україні розпочалося розроблення 18 націо¬нальних статистичних класифікацій.До національних класифікаторів і класифікацій України належать:— Класифікатор видів економічної діяльності; — Класифікатор форм власності;— Класифікатор організаційно-правових форм господарюван-ня; — Класифікатор професій; — Класифікатор нормативних документів; — Український класифікатор відходів; — Класифікатор валют; — Класифікатор держав світу; — Класифікатор корисних копалин та підземних вод; — Державний класифікатор управлінської документації; — Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку; — Класифікатор послуг зовнішньоекономічної діяльності;— Класифікатор основних фондів; — Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального ус¬трою України; — Класифікатор видів науково-технічної діяльності; — Державний класифікатор продукції та послуг; — Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяль¬ності; — Державний класифікатор будівель і споруд.Перелік класифікаторів і періоди їх уведення наведено в табл. 3.1.Таблиця 3.1НАЦІОНАЛЬНІ СТАТИСТИЧНІ КЛАСИФІКАТОРИ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ УКРАЇНИДК Назва і структура коду Скорочення Аналог Чинний від009—96 Класифікатор видів економічної діяльності (Y YY XX. XX. X) КВЕД NACE Rev.1 01.07.97001—94 Класифікатор форм власності (ХХ) КФВ 01.01.95002—94 Класифікатор організаційно-пра-вових форм господарювання(ХХХ) КОПФГ 01.01.95003—95 Класифікатор професій (ХХХХ. Х) КП ISC088 01.01.96004—95 Класифікатор нормативних до¬кументів (ХХ. ХХХ. ХХ) КНД 01.06.96005—95 Український класифікатор від¬ходів (ХХХХ. Х. Х. ХХ) УКВ 01.10.97006—96 Класифікатор валют (ХХХ або ААА) КВ ISO4217 01.10.96007—96 Класифікатор держав світу (АА або ААА, або ХХХ) КДС ISO3166 01.10.96008—96 Класифікатор корисних копалин та підземних вод (Х. Х. ХХХ. ХХ) КККПВ 01.01.97Закінчення табл. 3.1ДК Назва і структура коду Скорочення Аналог Чинний від010—96 Державний класифікатор уп¬равлінської документації(ХХХХХХХ) ДКУД 01.07.97011—96 Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку (ХХХХ) КСПОВО ISO311992 01.07.97012—97 Класифікатор послуг зовнішньо-економічної діяльності (ХХ. ХХ. Х) КПЗЕД 01.10.97013—97 Класифікація основних фондів (ХХХХХХ) КОФ 01.01.98014—97 Державний класифікатор об’єк¬тів адміністративно-терито¬ріального устрою України (ХХХХХХХХХХ) КОАТУ 01.01.98015—97 Класифікатор видів науково-технічної діяльності (Х. Х. ХХ. ХХ. ХХ) КВНТД 01.01.98016—97 Державний класифікатор про¬дукції та послуг (ХХХХХХХХХХ) ДКПП CPA PRODCOM 01.01.99017—98 Український класифікатор то¬варів зовнішньоекономічної діяльності (ХХХХ ХХ ХХ УКТЗЕД ХХ) HS, СN 01.07.01018—99 Державний класифікатор будівель і споруд (ХХХХХ) ДКБС CC 01.01.00Виходячи з методології статистики та враховуючи її значення для економіки країни, головним національним статистичним класифікатором вважається Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) (табл. 3.2). При розробленні КВЕД за основу було взято міжнародну стандартну галузеву класифікацію всіх видів економічної діяльності в Європейському Союзі. Гармонізація національних класифікаторів України з міжнародними класифікаторами полягає в тому, що для створення класифікацій видів економічної діяльності було повністю прийнято методологію NACE без будь-яких змін у її структурі. Тому класифікація видів економічної діяльності України не потребує перехідних ключів для отримання інформації на рівні секцій, підсекцій, розділів і класів NACE від національних статистичних органів для міжнародних організацій.Таблиця 3.2КЛАСИФІКАТОР ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАЗВИ СЕКЦІЙСекція НайменуванняA Сiльське господарство, мисливство та лiсове господарство

B Рибне господарство

C Добувна промисловiсть

D Обробна промисловiсть

E Виробництво електроенергiї, газу та води

F Будівництво

G Оптова та роздрiбна торгiвля; торгiвля транспортними засобами; послуги з ремонту