Розділ «КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ»

МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) — неурядова міжнародна організація, метою якої є об'єднання зусиль багатьох країн світу для розв'язання екологічних проблем. Створений у 1948 р. як Міжнародний союз захисту природи за ініціативою ЮНЕСКО на базі Міжнародного бюро охорони природи (1928 р.). За ініціативи МСОП прийнята Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, які перебувають під загрозою зникнення. Розроблена та прийнята Всесвітня стратегія охорони природи. Утворено Всесвітній фонд охорони природи та ін. МСОП разом з ЮНЕП та ЮНЕСКО щороку видає бюлетень, у якому подає перелік національних парків та інших територій, що охороняються.

МІЖНАРОДНІ КОНВЕНЦІЇ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРИРОДИ — багатосторонні міжнародні угоди, які укладаються між державами щодо взаємних прав і обов'язків у галузі охорони довкілля та розв'язання екологічних проблем. Україна є учасницею таких конвенцій: Договір про заборону випробовування ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою (1963 p.); Договір про морське дно (1971 p.); Конвенція про заборону розробки, виробництва і нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та їх знищення (1975 p.); Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на навколишнє природне середовище (1978 p.); Конвенція про охорону озонового шару (1988 р.); Конвенція про континентальний шельф (1964 р.).

ПАРНИКОВИЙ (ТЕПЛИЧНИЙ) ЕФЕКТ АТМОСФЕРИ — властивість атмосфери регулювати променевий теплообмін Землі з космічним простором. Полягає у здатності атмосфери пропускати короткохвильову сонячну радіацію до поверхні Землі та поглинати переважну частину довгохвильового випромінювання від поверхні нашої планети. Є наслідком поглинання довгохвильового випромінювання Землі водяною парою та вуглекислим газом тропосфери і додаткового впливу на цей процес активних газових компонентів у високих шарах атмосфери — стратосфері та мезосфері. Випромінювання Землі зумовлене нагріванням підстилаючої земної поверхні потоками короткохвильової сонячної радіації, котра проникає крізь атмосферу. Лише частина ультрафіолетового випромінювання поглинається озоновим шаром атмосфери. Основна його маса проникає до земної поверхні, частково відбивається від неї, але більшість цієї енергії поглинається, завдяки чому підтримується пересічна температура земної поверхні (близько +15 °С). Внаслідок нерегульованої, здебільшого шкідливої, безконтрольної господарської діяльності виникає глобальна екологічна проблема — в нижньому шарі атмосфери зростає кількість вуглекислого та інших газів, що супроводжується підвищенням температури атмосфери і поверхні Землі, а також загальним потеплінням клімату в цілому. Цей процес виявляється регіонально, залежно від природних умов територій та дії антропогенних факторів. Надходження до атмосфери значної кількості вуглекислого та інших газів посилює парниковий ефект. Враховуючи глобальне значення цієї проблеми, з ініціативи ООН розроблено Всесвітню кліматичну програму наукових досліджень щодо змін клімату на Землі. Вчені України беруть участь у цих дослідженнях. В Україні у 1986 р. ратифіковано рішення Міжнародної конвенції про охорону озонового шару. У1988 р. Всесвітньою метеорологічною організацією разом з відповідними підрозділами ООН створено спеціальну міжурядову раду, котра досліджує питання впливу кліматичних змін на біосферу, екологію, економіку і здоров'я людей, а також можливості запобігання цим змінам. Зокрема у 1988 р. було підписано Монреальський протокол, який забороняє застосування речовин, які руйнують озоновий шар.

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ — компоненти і сили природи, які використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. За оцінкою вичерпності природні ресурси поділяють на невичерпні і вичерпні. Невичерпні природні ресурси у свою чергу поділяються на безумовно невичерпні (енергія сонця, припливи, вода, що тече і падає, вітер, внутрішнє тепло Землі) і умовно невичерпні (ті, що хоч і не вичерпуються, але можуть частково або тимчасово псуватися у зв'язку з використанням — чиста вода, чисте повітря та ін.). Вичерпні природні ресурси теж поділяються на вичерпні поновлювані (здебільшого біогенного походження: рослинний та тваринний світ, ґрунти тощо) і вичерпні не поновлювані (здебільшого викопні: нафта, вугілля, торф та ін.). В основі економічних класифікацій природних ресурсів лежить поділ їх на засоби виробництва і предмети споживання. Розрізняють природні ресурси виробничого і невиробничого, промислового і сільськогосподарського, галузевого і міжгалузевого, одноцільового і багатоцільового призначення. Зараз, коли суспільство усвідомило економічні та екологічні межі експлуатації природних ресурсів, дуже важливим є завдання їх раціонального використання. Крім того, в умовах, коли охорона природи набула життєво важливого значення, особливо актуальними стають якість використовуваних компонентів природи (чистота повітря, води тощо) і середовище захисні властивості природних ресурсів.

РИТМІЧНІ ЯВИЩА — своєрідний різновид кругообігів у географічній оболонці Землі. Розрізняють дві форми ритміки: періодичну і циклічну. Під періодами розуміють ритми однакової тривалості (наприклад, час обертання Землі навколо своєї осі, період її обертання навколо Сонця). Ритми змінної тривалості називаються циклами (наприклад, різні сонячно-зумовлені цикли, варіації припливоутворювальних сил Місяця тощо). Вчені вважають, що в історії Землі все відбувається циклічно: розвиток літосфери, її компонентів, рельєфу, клімату, зледенінь, діяльність вулканів і землетрусів тощо. Пізнання і вивчення ритмічних явищ у географічній оболонці має важливе значення для прогнозування її розвитку.

СИМЕТРІЯ ІДИСИМЕТРІЯ (АСИМЕТРІЯ) В ПРИРОДІ – найбільш загальні особливості внутрішньої та зовнішньої будови Землі в цілому та окремих поширених на ній природних об'єктів і явищ. Різним геосферам властива, наприклад, куляста симетрія, яка формується під впливом сили земного тяжіння. Крім того, спостерігається дзеркальна симетрія у розподілі відносно екватора багатьох елементів природи: поширення географічних поясів і зон, розподіл температури, атмосферного тиску, вологості, повітряних і океанічних течій і т. ін. Особливо вражає своїм повсюдним вираженням симетрія у будові рослин, тварин, а також людей. Вона виявляється, зокрема, у великій подібності правої та лівої частин будь-якого організму, формі крони дерева, морфологічному вигляді листя тощо. Явища порушення симетрії називаються дисиметрією. Суть дисиметрії земної кори полягає у відсутності гранітного шару у складі океанічної кори. Дисиметрія кріосфери виражена двояко: 1) у районах із холодним морським кліматом утворюються льодовики, а в районах холодного континентального клімату — багаторічна мерзлота; 2) температура льоду в льодовиках різна: наприклад, в Антарктиді до -50 °С, Гренландії до -28 °С , а в Альпах, на Кавказі, у Скандинавії та багатьох інших горах близько 0 °С. Поруч із дисиметрією твердої фази води можна говорити і про дисиметрію гідросфери взагалі, тому що гідросфера — переривчаста оболонка Землі, розділена на частини виступами материкових мас. Для води як речовини є і термічна дисиметрія: температура води в океанах на їх середній глибині (3790 м) близько 0 °С, тобто близька до точки замерзання; на цій же глибині під сушею — майже +115 °С, тобто близька до точки кипіння при відповідному тиску. Детальний аналіз географічного поширення рослинного і тваринного світів на земній кулі свідчить про значну кількість прикладів асиметричного розподілу рослин і тварин. Так, у Південній півкулі, наприклад, відсутня зона типових тундр. На островах Південного океану на тих широтах, де аналогічно з Північною півкулею має бути тундра, простягається зона океанічних лук або тундрово-лучна зона. Вічнозелені ліси Нової Зеландії, Тасманії дуже відрізняються від тайги і листяних лісів Північної півкулі. У Південній півкулі відсутні зони лісотундри, лісостепу та пустель у середніх широтах помірного поясу. Жодний тип рослинності північного позатропічного поясу не повторюється у південному позатропічному поясі.

ЮНЕСКО — міжнародна організація з питань освіти, науки і культури, спеціалізована установа ООН. її ціль — сприяння справі миру шляхом розвитку співробітництва між країнами в галузі освіти, науки, культури для заохочення загального дотримання справедливості, правопорядку, прав людини і основних свобод, які визначені статусом ООН для всіх народів світу. Об'єднує понад 160 країн світу. Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 р. Нині завдяки активному сприянню ЮНЕСКО здійснюються заходи з охорони всесвітньої історичної, культурної та природної спадщини у різних регіонах нашої планети.