Розділ «3.3.4. Сівозміни на зрошуваних землях»

Землеробство

20-30 до 55-75%.

За наявності зрошуваних систем з гідромодулем до 0,34 л/с/га основними зерновими культурами повинні бути озима пшениця і ячмінь, полив яких закінчується до початку максимального водовикористання таких вологолюбних культур, як кукурудза, цукрові буряки, овочеві.

Структура посівів має сприяти повному і рівномірному використанню води протягом вегетаційного періоду. При цьому найбільша потреба у воді всієї сівозміни й окремих культур повинна повністю забезпечуватися пропускною здатністю каналів і сприяти раціональній експлуатації зрошувальної системи, не допускати холостих періодів у її роботі.

А відтак поливні землі доцільно використовувати під культури з довгим вегетаційним періодом: цукрові буряки, соняшник, кукурудзу, сою, люцерну, овочеві культури, а також зернобобові, озиму пшеницю, озимі на зелений корм з проміжними посівами кукурудзи, багатокомпонентні сумішки, зернові.

Вологолюбні культури з тривалим вегетаційним періодом слід поєднувати з вирощуванням культур, що володіють буферністю в режимах зрошення - люцерна, озимі зернові, озимі на зелений корм, ріпак, гірчиця.

Таке поєднання дає змогу зменшувати піки в режимах водокористування культур сівозміни і більш раціонально використовувати зрошувальні системи. За цих умов структура посівних площ справляє істотний вплив на розподіл поливної води протягом вегетаційного періоду в межах зрошувальної норми для кожного зрошуваного масиву. Так, дослідження Інституту зрошуваного землеробства УААН показали, що збільшення частки кукурудзи в сівозміні від 28,5 до 57,1-71,5% призводить до підвищення нерівномірності використання поливної води від 49,0-53,4 до 55,8-92,2% відповідно.

Тому структуру посівних площ необхідно узгоджувати з водозабезпеченістю системи. За наявності зрошувальних систем з гідромодулем 0,3 л/с/га поливні землі можна насичувати вологолюбними культурами та культурами з близьким режимом

зрошення до 40-45%; з гідромодулем 0,4 л/с/га - 60-70% і з 0,5 л/с/га - 75-80%. Частку таких культур визначають за перетвореною формулою гідромодуля:

де а - частка культури або групи культур з близьким режимом зрошення,%; д - гідромодуль дільниці, л/с/га; Т - поливний період, дні; т - поливна норма, м3/га.

У південній частині Степу межею насичення зрошуваних земель культурами з однаковим або близьким періодом зрошення на системах з гідромодулем 0,3 л/с/га є 43%, гідромодулем 0,4-58%, 0,5-72% і 0,6 л/с/га - 86%.

Двадцятирічними (1968-1987) дослідженнями Інституту зрошуваного землеробства УААН встановлено, що продуктивність сівозмін визначається в основному (на 85%) набором культур. Погодні умови і випадкові фактори на продуктивність істотно не впливають (4 і 11% відповідно). Найпродуктивніші на зрошуваних землях в основних посівах із зернових культур кукурудза й озима пшениця. Збільшення частки зернових культур у сівозміні від 50 до 75% не знижує урожайності та якості врожаю.

У польовій сівозміні зернові культури можуть займати до 60% сівозмінної площі, причому на зрошуваних системах з гідромодулем до 0,35 л/с/га озима пшениця в групі зернових повинна займати до 50%, кукурудза - 12-15%, а на зрошуваних площах з більшою водозабезпеченістю посіви кукурудзи можна розширити до 40-45% (И. И. Андрусенко, А. М. Коваленко, Е. О. Жуйкова, 1989).

Господарствам з незначними площами зрошуваних земель останні доцільно використовувати для вирощування овочевих та кормових культур - вони забезпечують найбільші прирости врожаю від зрошення. Значні площі зрошуваних земель можуть бути основою для гарантованого виробництва зерна і кормів.

Співвідношення культур у сівозмінах має забезпечувати також рівномірний розподіл праці протягом вегетаційного періоду.

Структуру посівних площ і сівозмін на зрошуваних землях складають також із врахуванням вимог водозбереження, коли найбільша увага приділяється добору культур, які продуктивно використовують вологу. Зернові особливо чутливі до нестачі вологи у фазу викидання волоті і виколошування, цвітіння і наливу зерна. Водночас ці культури без зниження урожаю переносять нестачу вологи на початку вегетації, що створює передумови для використання невеликих поливних норм на початку вегетації і оптимальних у період формування зерна. Такий режим зрошення при вирощуванні кукурудзи забезпечує економію 35% поливної води порівняно з поливом в усі періоди росту. На особливу увагу заслуговує використання буферності люцерни в режимах зрошення культур сівозмін. Поняття буферності зводиться до такого, що люцерна є найвимогливішою до води культурою сівозміни, де вона займає 33-40%. Зрошувальна норма люцерни другого року життя, за даними дослідних установ, у середньому становить 5200-5800 м3/га з розподілом у два поливи під кожний укіс.

Аналіз продуктивності цієї культури за укосами показує, що завдяки першим двом укосам одержують до 70% загального врожаю при затратах 30% зрошувальної норми. Основна ж частина зрошувальної води (70%) витрачається на одержання лише 30% урожаю люцерни в третьому чи четвертому укосах, причому в період максимальної потреби в поливній воді інших культур сівозміни.

Проведені дослідження показали, що, використовуючи біологічну особливість люцерни на полях з глибоким заляганням ґрунтових вод, можна без зниження продуктивності скоротити зрошувальну норму і кількість поливів шляхом проведення вологоза-рядкового поливу нормою 1000-1200 м3/га і трьох вегетаційних поливів по 650-700 м3/га під другий, третій і четвертий укоси, причому люцерна завдяки використанню вологи із глибоких шарів ґрунту забезпечує високу продуктивність (130 ц/га сіна) при значній економії води, яка вкрай необхідна для зрошення інших культур сівозміни.

Такими самими властивостями володіють і озима пшениця, ріпак та гірчиця, во-логозарядковий і вегетаційні поливи яких припадають на період, коли максимальна потреба в зрошенні інших культур ще не настала.

Із польових найчастіше в господарствах освоєні плодозмінні, трав'яно-просапні, зернотрав'яні й просапні сівозміни. В них розміщуються зернові культури, люцерна, кукурудза на силос, технічні.

На зрошуваних системах з гідромодулем близько 0,3 л/с/га, тобто з низькою водозабезпеченістю, основною зерновою культурою повинна бути озима пшениця. Зрошення її закінчують до початку максимального водоспоживання вологолюбних культур: кукурудзи, люцерни, буряків, овочевих, картоплі. На системах із середньою водозабезпеченістю при гідромодулі 0,45 л/с/га перевагу слід віддавати кукурудзі, врожайність якої на 30-40 ц/га вища, ніж у озимої пшениці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Землеробство» автора Гудзь В. П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.3.4. Сівозміни на зрошуваних землях“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

  • 2. БУР'ЯНИ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД НИХ

  • 2.6. Інтегрована система захисту від бур'янів. Класифікація заходів захисту від бур'янів

  • 3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ

  • 3.2. Розміщення парів і польових культур у сівозмінах

  • 3.3. Класифікація сівозмін

  • 3.3.4. Сівозміни на зрошуваних землях
  • 3.3.5. Сівозміни на осушених землях

  • 3.3.6. Лучні сівозміни

  • 3.3.7. Сівозміни з овочевими і баштанними культурами

  • 3.3.8. Спеціальний сівозміни

  • 3.3.9. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін

  • 4. МЕХАНІЧНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ

  • 4.2. Заходи, способи і системи обробітку ґрунту

  • 4.2.2. Безполицевий обробіток ґрунту

  • 4.2.3. Поверхневий обробіток ґрунту

  • 4.2.4. Спеціальні заходи щодо обробітку ґрунту

  • 4.3. Заходи створення глибокого родючого орного шару ґрунту

  • 4.4. Мінімалізація обробітку ґрунту

  • 4.5. Системи обробітку ґрунту під культури польових сівозмін

  • 4.6. Особливості обробітку ґрунту на меліорованих землях

  • 4.7. Проблема ущільнення ґрунтів ходовими системами сільськогосподарських машин

  • 5. ЗАХИСТ ҐРУНТІВ ВІД ЕРОЗІЇ І ДЕФЛЯЦІЇ

  • 5.7. Смугове розміщення сільськогосподарських культур

  • 5.8. Контурно-меліоративна організація землекористування

  • 6. ПІДГОТОВКА НАСІННЯ І СІВБА

  • 7. СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

  • 7.2.2. Ведення землеробства в Лісостепу

  • 7.2.3. Ведення землеробства в Степу

  • Список рекомендованої літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи