Розділ «4.5. Системи обробітку ґрунту під культури польових сівозмін»

Плоскорізний обробіток під чорний пар ефективний за посушливих умов на ґрунтах легкого і середнього гранулометричного складу та на полях, які зазнають переважно вітрової ерозії. Здійснюють його широкозахватними культиваторами-плоскорізами КПШ-5, ОПТ-3-5, КПШ-9 на глибину 12-18 см і плоскорізами-глибокорозпушувачами КПГ-250А, ГУН-4, КПГ-2,2, ПГ-3-5, ПГ-3-100 та іншими на глибину 20-30 см.

Плоскорізний обробіток неефективний на важких запливаючих і солонцюватих ґрунтах, де незадовільно кришиться скиба, слабо сепарується ґрунт і на поверхні залишаються розпорошені агрегати, що утворюють шар диспергованої грязі товщиною до 3 мм. Останній у 5 і більше разів зменшує водопроникність ґрунту. Посилення стоку навесні часто зумовлюється і негативним впливом "глянцевого дна борозни", яке нерідко утворюється під дією лап плоскоріза в перезволоженому ґрунті.

Слід зазначити, що якщо основний обробіток плоскорізом на ту саму глибину, що й оранка, продуктивніший на 30-35%, то подальший догляд за таким паром більш трудоємкий. Голчасті борони й важкі протиерозійні культиватори, які використовують навесні, менш продуктивні, ніж звичайні зубові борони і парові культиватори. Тому система ґрунтозахисного обробітку пару на основі використання плоскорізів за енергомісткістю в більшості випадків не має переваг перед оранкою.

Для обробітку полів, засмічених камінням, та на мергелі доцільно використовувати чизельні плуги ПЧК-2,5 і ПЧК-4,5. Робочі органи цих знарядь обладнують запобіжними пристроями, які виключають їх пошкодження при зустрічі з перешкодами.

Завдяки "рваному дну" борозни, ускладненню нанорельєфу (внутрішньоґрун-това і поверхнева гребенистість) і збереженню близько 60% стерні чизелювання - найбільш надійний спосіб затримання води на пару і запобігання вітровій та водній ерозії.

Чизелі для консервуючого обробітку можна використовувати на більш зволоженому ґрунті. Завдяки високій протиерозійній ефективності та фронтальному розміщенню робочих органів чизель незамінний у системі смугового і контурного землеробства.

Недоліком консервуючого обробітку є недостатня його ефективність у боротьбі з коренепаростковими бур'янами, особливо у вологі роки.

Весняно-літній обробіток. Своєчасний і якісний весняно-літній догляд за паром більше впливає на урожай, ніж глибина і спосіб основного обробітку ґрунту. Досвід свідчить, що порушення технології догляду за паром може вдвічі знизити врожайність озимої пшениці. Несвоєчасно і неякісно оброблений пар швидко заростає бур'янами, внаслідок чого втрачається волога й поживні речовини, а за продуктивністю такі пари бувають гіршими, ніж зайняті.

Досвід показує, що в пару більшого ефекту досягають в разі, якщо мульчуючий шар ґрунту складається з грудочок розміром 1-10 мм. При цьому втрати вологи зменшуються на 20-25%.

Після сходу снігу і відтавання верхнього шару навесні ґрунт у пару в перші теплі дні підсихає з поверхні. Витрати вологи відбуваються з усього розпушеного шару за рахунок дифузних втрат її. Завдяки цьому орний шар зволожується внаслідок капілярного руху води знизу. Інтенсивність випаровування різко зменшується лише після підсихання верхньої, розпушеної частини ґрунту до майже повітряно-сухого стану, а ущільненого нижнього шару - до 70% ПВ.

Навесні при фізичній стиглості ґрунту проводять боронування важкими (БЗТУ-1,0) або середніми (БЗСС-1,0) зубовими боронами. На полях, дуже засмічених коренепаростковими бур'янами, перший обробіток проводиться на глибину 12-14 см плоскорізами типу КПШ-5, КПШ-9, КПП-2,2, КШН-6 або КПЗ-3,8, КПЗ-6М в агрегаті з котками ЗККШ-6А. У подальшому в міру появи проростків бур'янів та ущільнення ґрунту здійснюють різноглибокі культивації паровими культиваторами КПС-4 зі стрільчастими лапами: першу на 6-8, другу - на 10-12 см. Щоб зберегти вологу в ґрунті, особливо в його верхньому шарі, глибину наступних культивацій необхідно зменшити: третю проводять на 8-10 см, четверту - на 5-7 см.

Улітку після рясних дощів на відносно чистих полях ефективним є розпушування ґрунту важкими зубовими боронами БЗТС-1,0 з наведеними сегментами з різальних апаратів жниварок (борони Радченка) або лапчастими боронами ВНІЦ-Р на глибину 3-4 см.

З метою повнішого збереження вологи слід більшість заходів обробітку ґрунту здійснювати в першій половині літа, коли бур'яни проростають інтенсивніше, а запаси вологи можуть поповнитися за рахунок опадів. У другій, як правило, посушливій половині літа, кількість обробітків потрібно обмежувати, виключаючи глибокі культивації та обробіток на одну й ту саму глибину.

Передпосівна культивація проводиться паровими культиваторами КПС-4 у день сівби озимої пшениці на глибину заробки насіння (5-7 см).

Обробіток буферних і кулісних парів

Буферні пари - це система чергування смуг із сільськогосподарських культур і міжсмугового простору в стані чорного пару. При цьому 75-85% площі знаходиться під чорним паром і 15-25% під зайнятим.

Основне призначення буферних смуг - розсіювати воду, що збігає, зменшувати її швидкість, осаджувати змулений у воді дрібнозем. Захисна дія смуг з парозайма-ючими культурами залежить від багатьох факторів, насамперед від особливостей вирощуваних культур, густоти, зімкнутості стеблестою, агротехнічних заходів.

Вимогам вологозберігаючої технології вирощування озимої пшениці на повно-профільних чорноземах після збирання культури в буферних смугах найбільше відповідає безполицевий обробіток на глибину 10-12см комбінованими агрегатами або важким гірським культиватором КРГ-3,6 в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3А.

На середньоеродованих і сильно розпорошених ґрунтах ефективніше збільшення глибини основного обробітку до 20-22 см плугами (ПЛН-6-35), обладнаними одноярусними безполицевими корпусами КБ-35, або вузькосмуговий (через 40 см) обробіток з утворенням гофрованого дна борозни діагональними розпушувачами

ПРН-31000.