Розділ «4.3. Заходи створення глибокого родючого орного шару ґрунту»

Орний шар доцільно поглиблювати в системі основного обробітку ґрунту під чорний і зайнятий пари, під просапні культури, оскільки на цих полях вносять високі норми органічних і мінеральних добрив, вапна, тут також інтенсивніше проводять наступний обробіток ґрунту. В результаті заново створений орний шар швидше окультурюється.

На полях, де вже проводили глибокий обробіток, але ґрунт слабо окультурений, особливу увагу приділяють підвищенню родючості орного шару.

Головна умова поглиблення - прискорене комплексне окультурювання заново створюваного орного шару внесенням органічних і мінеральних добрив, вапна, сівбою багаторічних бобових трав, правильним чергуванням культур. Одноразове поглиблення орного шару в сівозмінах з короткою ротацією і дворазове в сівозмінах з довгою ротацією розширює можливості мінімалізації обробітку цих ґрунтів.

Поглиблення орного шару чорноземних ґрунтів. Чорноземи характеризуються вищою родючістю порівняно з іншими типами ґрунтів. Товщина перегнійного шару становить 40-120 см з вмістом гумусу 3-6% і більше, з нейтральною або слабокислою реакцією ґрунтового розчину.

Поглиблення окультурювання орного шару більше потребують чорноземи опід-золені й вилугувані і менше - типові. На чорноземах неглибоких і змитих ефективніше поглиблення шляхом оранки з ґрунтопоглиблювачами на глибину 20-22 або 25-27 см з розпушенням підорного шару від 5 до 15 см і безполицевий обробіток на 25-40 см з незначним перемішуванням оброблюваного шару.

На чорноземах глибоких ефективніше поглиблення шляхом глибокої оранки плугами з передплужниками. При цьому перемішується верхній і підорний шари.

На чорноземах типових для поглиблення орного шару доцільно застосовувати дво- і триярусну оранку, яка забезпечує часткове переміщення і перемішування ґрунту.

На чорноземах опідзолених і вилугуваних ефективніше періодичне глибоке розпушування плоскорізами-глибокорозпушувачами. Після нього на поверхні ґрунту залишається стерня, що сприяє захисту ґрунту від ерозії, нагромадженню і збереженню ґрунтової вологи.

Важливе значення в окультурюванні чорноземів, особливо опідзолених і вилугу-ваних, мають високі норми органічних добрив у поєднанні з мінеральними.

При поглибленні необхідно обов'язково вносити органічні й мінеральні добрива: при глибокій оранці - у верхній вивернутий підорний шар з обов'язковим перемішуванням добрив з цим шаром, а при безполицевому розпушенні - на поверхню ґрунту із загортанням їх у верхній шар, розпушуваний дисковими знаряддями.

Поглиблення орного шару каштанових ґрунтів. Ці ґрунти мають гумусовий горизонт від 25 до 45-50 см, вміст гумусу - від 2 до 6%. Верхній орний шар (0-20 см) пухкий, а підорні шари дуже злитні, що погіршує водопроникність і повітрозабез-печеність. Реакція ґрунтового середовища - слаболужна. При поглибленні підорні шари розпушуються, водо- і повітропроникність поліпшуються.

При поглибленні орного шару цих ґрунтів використовують ті самі способи, що й на чорноземах. Проте у зв'язку з тим, що каштанові ґрунти знаходяться в зоні недостатнього зволоження, при глибокому заляганні підґрунтових вод ефективніша оранка плугами з ґрунтопоглиблювачами і внесенням органічних і мінеральних добрив у паровому полі та під просапні культури. На світло-каштанових і каштанових ґрунтах ефективніша оранка на глибину 25-28 см і розпушення підорних шарів на глибину 10 см, а на темно-каштанових - оранка на 30-32 см з підорним розпушуванням на 5 см. На солонцюватих каштанових ґрунтах для усунення негативного впливу натрію застосовують гіпсування і оранку, щоб вивернутий на поверхню шар поліпшувався під дією опадів, температури, вирощуваних рослин і наступного обробітку ґрунту.

На лучних каштанових ґрунтах, на яких трапляються солонці нейтрального засолення, застосовують оранку на глибину надсолонцьового горизонту і глибоке без-полицеве розпушування на 30-35 см один раз на 3-4 роки з одночасним внесенням органічних і мінеральних добрив і проведенням заходів по вологонагромадженню (снігозатримання, боронування).

У районах зрошуваного землеробства під впливом води каштанові ґрунти сильно ущільнюються, знижується їхня пористість. У зв'язку з цим орний шар поглиблюють частіше (через один рік) для поліпшення водопроникності і сольового режиму.

Поглиблення орного шару солонцюватих ґрунтів. Солонці й солончаки мають у профілі на певній глибині або по всьому профілю у вбирному комплексі велику концентрацію легкорозчинних (особливо натрієвих) солей. Тому реакція ґрунтового розчину лужна. Ці ґрунти характеризуються низьким вмістом гумусу, поганими агрофізичними властивостями. За нестачі вологи вони ущільнюються, за сильного зволоження стають в'язкими, а в разі підсихання утворюють щільну кірку. В результаті ріст і розвиток рослин погіршуються, а продуктивність їх стає нестійкою.

Солонці діляться за глибиною солонцевого горизонту на коркові (до 5 см), мілкі (5-10 см), середні (10-18 см) і глибокі (понад 18 см); за типом засолення - на содові зі щільним солонцевим горизонтом у лісостепових районах при близькому заляганні підґрунтових вод і з великою кількістю гумусу та хлоридно-сульфатні в степових районах, з менш щільним солонцевим горизонтом і меншим вмістом гумусу.

Для солонців характерні три горизонти: надсолонцевий - найбільш родючий, у якому майже немає шкідливих речовин для рослин; солонцевий - сильно ущільнений і містить багато речовин, шкідливих для рослин; підсолонцевий карбонатно-сольовий горизонт, у якому багато колоїдних речовин і гіпсу.

Солонці мають погану водо- і повітропроникність. При зрошенні на них застоюється вода, що може стати причиною заболочування. Найбільш несприятливий для росту рослин солонцевий колоїдальний горизонт. У разі зволоження він набухає і стає водопроникним, внаслідок чого вода застоюється на поверхні ґрунту і рослини гинуть від вимокання. В сухому стані солонцеві шари настільки ущільнюються, що стають непридатними для обробітку і перешкоджають проникненню коренів у ґрунт. Крім того, в солонцюватому шарі утворюється сода (на содово-сульфатних солонцях). При вмісті в ґрунті 0,01% соди більшість сільськогосподарських культур гине.

При створенні глибокого орного шару і його окультурюванні необхідно витіснити натрій із вбирного комплексу і замінити його на кальцій - для нейтралізації солонців. Розпушування солонцюватого шару також змінює агрофізичні властивості й умови для нагромадження гумусу.

З урахуванням генезису і глибини залягання солонцевих комплексів проводять такі види меліорації: хімічну - внесення хімічних меліорантів (гіпсу, глиногіпсу, фосфогіпсу та ін.); агрофізичну - глибокі меліоративні обробітки; агрофітохіміч-ну - глибокі меліоративні обробітки, гіпсування, травосіяння, вирощування соле-солонцевитривалих рослин.