Розділ «7.3. Країни Південної Америки»

Надзвичайно динамічний регіон, де відбувається процес масштабного освоєння внутрішніх територій, прискореними темпами розвивається економіка, відбуваються швидкі зміни в соціальній сфері. Процес трансформації суспільства випереджає швидкість змін у свідомості людей, що породжує гострі протиріччя та конфлікти. Серед країн Південної Америки регіональними лідерами є Бразилія та Аргентина.

7.3.1. Бразилія

7.3.2. Аргентина

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Аргентина. Столиця — Буенос-Айрес (близько 3 млн осіб). Площа — близько 2,8 млн км2 (8-ме місце у світі). Населення — понад 38 млн осіб (31-ше місце). Державна мова — іспанська. Грошова одиниця — аргентинське песо.

Географічне положення. Аргентина знаходиться в південно-східній частині Південної Америки. На заході більш як на 5 тис. км простягається кордон з Чилі. На півночі країна межує з Болівією, на північному сході — з Парагваєм, Бразилією та Уругваєм. Зважаючи на величину площі Аргентини, географічне положення її окремих частин можна оцінювати по-різному. Як і у Бразилії, найкраще воно на східному узбережжі.

Історія виникнення та розвитку. До початку XVI ст., коли біля східного узбережжя Аргентини з'явилися іспанці, її територія була малозаселена. У це важко повірити, але ще в 1869 р. в Аргентині жило лише 1,8 млн осіб. З XVI ст. нинішня територія країни входила до віце-королівства Перу. У 1776 р. тут було створене королівство Ла-Плата. Воно й стало організаційно-територіальною основою для проголошення в 1816 р. незалежності. У другій половині XIX ст. відбулися війна з Парагваєм, внаслідок якої було захоплено частину його території, експансія на південь, встановлення найдовшого кордону з Чилі. Закінчення формування території держави та утвердження центральної влади, відкрили шляхи для масової імміграції з європейських держав, швидкого розвитку економіки, використання природно-ресурсного потенціалу. У цей час і з'явився вираз "багатий, як аргентинець", який нині викликає хіба що посмішку. Після економічної кризи 1929—1933 pp. країна увійшла у надто довгий період політичної та економічної нестабільності, який триває й донині.

Держаний устрій і форма правління. Аргентина — федеративна держава, президентська республіка. Глава держави та уряду президент. Законодавча влада належить Конгресу. Він складається з двох палат (палати депутатів і сенату). Депутатів обирають на чотири роки. Загальна кількість депутатів — 257. Адміністративний поділ Аргентини: 22 провінції, федеральна територія (Вогняна Земля), столичний округ.

Природні умови та ресурси. Північна та східна частини Аргентини рівнинні, західна та південна — гірські. На північному сході знаходиться велика Jla-Платська низовина. На північному заході здіймається найвища вершина не лише Аргентини, а й усієї Південної Америки, гора Аконкагуа (6960 м).

Аргентина знаходиться в трьох кліматичних поясах — тропічному, субтропічному та помірному. Країна ніби стіною захищена високими Андами від впливу Тихого океану, але повністю відкрита для Атлантичного. Тому з віддаленням від останнього в західному напрямку кількість опадів поступово зменшується від 1600 мм до 100 мм. На крайньому півдні вже відчувається охолоджуючий вплив Антарктиди. Взимку тут середні температури найхолоднішого місяця становлять +1 °С, а влітку — лише +10 °С.

На північному сході, де випадає багато опадів, спостерігається найгустіша річкова сітка. Великі, повноводні та судноплавні річки Парана, Парагвай та Уругвай течуть з півночі на південь та впадають в Атлантичний океан. В Андах є декілька великих льодовикових озер.

Ґрунтовий покрив країни в цілому різноманітний. Переважають доволі родючі коричнево-червоні та червоно-бурі ґрунти саван. Далі на південь вони змінюються найродючішими червонувато-чорними ґрунтами прерій. Західніше, ближче до Анд, де опадів менше, панують сіро-коричневі ґрунти та сіроземи.

Розмаїтий і рослинний світ. У тропіках все ще трапляються вологі тропічні ліси з багатою флорою та фауною. Область Гран-Чако вкрита специфічним сухим рідколіссям. Савани й вологі лучні степи пампаси або повністю розорані, або ж інтенсивно використовуються як пасовища. У Патагонії на півдні переважає чагарникова напівпустеля.

Тваринний світ на значній частині Аргентини майже повністю винищений інтенсивною господарською діяльністю. У чагарникових напівпустелях та в гірських районах збереглися пуми, лами, страуси нанду, броненосці. Є такі цінні хутрові звірі, як віскаша, видра уільїн, нутрія.

Геологічно територія Аргентини вивчена ще недостатньо. Тому тут можливі відкриття нових перспективних родовищ корисних копалин. Нині ж розвідані досить значні запаси руд кольорових металів, особливо міді, а також нафти та природного газу.

У цілому головними природними ресурсами є родючі ґрунти, великі запаси гідроенергії, особливо на гірських річках, рекреаційні ресурси.

Населення. Середня густота населення ледве перевищує 14 осіб на 1 км2. Воно концентрується переважно в при атлантичній смузі. Внутрішні частини заселені досить слабко (до 1 особи на 1 км2). Аргентина належить до найурбанізованіших держав світу. Понад 90% и населення живе в містах. Крім столиці є ще два міста-мільйонери (Кордова та Росаріо). При народжуваності 20%о смертність сягає 8%о, таким чином в Аргентині спостерігається доволі значний природний приріст населення — 12%о. Переважають нащадки переселенців з Європи, переважно іспанців та італійців (85%). Решта 15% — метиси та індіанці.

Господарство. Аргентина одна з найрозвинутіших аграрно-індустріальних держав Америки. Її економіка швидко перебудовується відповідно до вимог часу. Постійно зростає частка сфери послуг, де вже нині зайнято більше половини економічно активного населення.

Для промисловості Аргентини характерна надконцентрація підприємств у столиці, де виробляється понад 50% всієї продукції. Базою індустрії є потужна енергетика. Вона використовує нафту та газ на теплових електростанціях. Зростає значення гідроенергетики. Розвивається атомна енергетика.

Базою машинобудування є чорна та кольорова металургія. Перша працює переважно на привізній сировині, тому тяжіє до портових міст. Виплавляються якісні сталі, виробляється прокат і безшовні труби. Кольорова металургія виробляє свинець, цинк, алюміній і олово.