Історичні корені інституту місцевого самоврядування

Місцеві фінанси

У ХVIII ст. до повинностей, які задовольнялися за рахунок місцевих джерел, належали: військова, утримання пошти, шляхів сполучення, місцевого управління, утримання заарештованих тощо. На початку ХIХ ст. (1805 р.) перелік земських повинностей був упорядкований; було визначено, що вони відбуваються населенням губернії окремо від усіх інших (тобто державних).

Основу земських доходів становило майнове оподаткування, насамперед землі. За даними проф. Л.В. Ходського, майнові податки становили 2/3 від усіх доходів земських бюджетів. Решта майже порівну розподілялася між дотаціями, які надавала держава земствам, та за допомогою інших надходжень (доходів від належного майна, податків із промисловості й торгівлі, судового мита, збору з документів за громадянськими справами, які розглядалися у земських чиновників та в судах, тощо).

Містам Росії ХIХ - початку XX ст. була притаманна надзвичайна різноманітність переліку і ставок місцевих податків. Крім загальнопоширених майнових, промислового й торгового податків, справлялися податки з коней, екіпажів, собак, трактирного й перевізного промислу; була також велика кількість дрібних податків - збір за карбування мір і ваг, за використання ваги на торгових місцях, з аукціонного продажу тощо. Подекуди запроваджувалися податки з товарів, що ввозилися і вивозилися з міста (наприклад, в Одесі). Надходження від таких податків мали цільове спрямування: кошти використовувалися на будівництво й утримання необхідних портових будівель і споруд, під'їзних шляхів.

Видатки земств поділялися на обов'язкові і необов'язкові. До обов'язкових належали видатки на утримання місцевого управління, мирових суддів, військова повинність. Держава зобов'язувала земства фінансувати потреби, які не були за своєю природою місцевими, постійно перекладала на плечі земських бюджетів загальнодержавні (підвищення окладів чиновникам суду, поліції, перебудова в'язниць) або станові видатки (утримання канцелярій предводителів дворянства).- Робилося це під приводом нестачі коштів у державній скарбниці.

До необов'язкових видатків земських бюджетів належали видатки на медицину та народну освіту. Такий поділ видатків місцевих самоврядувань був характерним для організації місцевих фінансів ХVIII-ХІХ ст. в Європі. Якщо розглядати перелік зазначених податків і поняття, якими вони визначалися, то можна помітити певну суперечність, колізію інтересів держави й населення місцевих союзів. Зрозуміло, що з позиції громадян "обов'язковими" є потреби в охороні здоров'я, освіті тому, що вони життєво необхідні, спрямовані на забезпечення існування людей. "Необов'язковими", скорше "не такими необхідними", € потреби, а отже, і видатки з утримання війська, суду, в'язниць. Свідомому громадянинові зрозуміло, що такі видатки повинні нести всі члени суспільства. Але для цього існують загальнодержавні податки, і недоцільно фінансувати такі потреби за рахунок місцевих надходжень.

Запроваджуючи такий поділ видатків земських бюджетів, уряд керувався тим, що необов'язкові видатки (без яких не можна обійтися) земства здійснюватимуть самостійно без втручання держави, а обов'язкові видатки земства треба змусити фінансувати.

o Цільове спрямування та пріоритети у витрачанні коштів земських бюджетів Росії на початку XX ст. характеризуються даними, наведеними в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Структура видатків земських бюджеті в у 34 губерніях Росії у 1910 р.

ВидаткиПитома вага, в %
Медична частина28,0
Народна освіта25,0
Дорожня повинність9.0
Утримання земського управління7,7
Сплата боргів7,7
Участь у видатках урядових установ4,9
Сприяння економічному добробуту3,9
Відрахування на утворення капіталів3,5
Ветеринарна частина2,7
Інші видатки7,6
Усього100,0

Напередодні Жовтневої революції в Росії виникають перші цільові союзи. Так, 1917 р. згідно з рішеннями Тимчасового уряду земствам і містам було дозволено об'єднуватися для вирішення спільних завдань і здійснення певних програм. А 7.06.1917 р. були створені Всеросійський земський союз та Всеросійський союз міст, головними напрямками діяльності яких були: допомога пораненим військовим (у тилу), санітарно-технічні та військово-технічні роботи. Прикладом цільового союзу в Росії того часу був Земський страховий союз, створений у травні 1917 р.

Отже, незважаючи на невизначеність багатьох положень земської реформи 1864 р., а також завдяки наступним послідовним обмеженням прав земств у Росії було започатковано процес децентралізації державної влади і становлення місцевого самоврядування. Як підтвердила практика, діяльність земств у кінці XIX - на початку XX ст. позитивно вплинула на розвиток сільського господарства й промисловості, . сприяла поширенню народної освіти, охорони здоров'я, особливо на територіях, віддалених від промислово розвинутого центру.

Незважаючи на загалом позитивну роль земств у суспільно-політичному житті країни, вони все ж таки були значно обмежені у своїх повноваженнях, мали бюрократичний характер, який став на перешкоді їхнього подальшого вдосконалення та розвитку. Непереборне прагнення народу до самоуправління деякою мірою втілилося завдяки революційним здобуткам 1905 і 1917 рр., коли було сформовано ради депутатів із представників різних, головно найбідніших верств населення. Поява цих органів стала новим кроком на шляху розвитку місцевого самоврядування у Росії та Україні.

Упродовж усього часу існування соціалістичної держави поняття "місцеве самоврядування" майже не використовувалося, але певний досвід самоуправління та народовладдя був нагромаджений. Нині, звертаючи свої погляди у наше відносно недалеке минуле, ми вже можемо критично оцінити дійсні засади, на яких грунтувалася діяльність рад, задекларовані чинними свого часу законодавчими документами, зокрема конституціями.

Основний закон проголошував СРСР як соціалістичну загальнонародну державу, яка виражала волю й інтереси робітничого класу, селянства та Інтелігенції, усіх націй і народностей країни. Усіма конституціями, які приймалися, наголошувалося, що вся влада належить народові і здійснюється за допомогою рад народних депутатів, які становлять політичну основу СРСР. Насправді всі питання суспільного життя вирішувалися, однією партією - комуністичною, яка не припускала існування інших партій та більш-менш впливових політичних сил, здатних створити опозицію.

Місцеві ради народних депутатів не визнавалися органами місцевого самоврядування, а діяли як місцеві органи державної влади й управління. Конституційно визначалося, що місцеві ради повинні:

• o вирішувати всі питання місцевого значення з огляду на загальнодержавні інтереси та інтереси громадян; втілювати в життя рішення вищестоящих державних органів;

• o керувати на своїй території державним, господарським і соціально-культурним будівництвом;

• o затверджувати плани господарського й соціально-культурного розвитку та місцеві бюджети;

• o здійснювати керівництво діяльністю підпорядкованих їм державних органів і підприємств, установ та організацій;

• o забезпечувати дотримання законів, охорону державного та громадського порядку, прав громадян;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місцеві фінанси» автора Петленко Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історичні корені інституту місцевого самоврядування“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Частина І. Основний зміст курсу

  • Місцеві фінанси як система

  • Функції місцевих фінансів

  • Основи фінансової автономії місцевих органів влади

  • Взаємозв'язок місцевих і державних фінансів

  • Система місцевих фінансових інститутів інститут самостійних місцевих бюджетів

  • Доходи місцевих бюджетів: власні, закріплені, регульовані

  • Зарубіжний досвід забезпечення самостійності місцевих бюджетів

  • Формування позабюджетних, валютних та інших цільових фондів місцевих органів влади

  • Резервні фонди

  • Місцеві податки і збори

  • Місцеві податки і збори в Україні

  • Збір за видачу ордера на квартиру

  • Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей

  • Інститут комунальної власності у системі місцевих фінансів

  • Поняття, форми та правове регулювання комунального кредиту

  • Фінанси комунальних підприємств. Комунальні платежі

  • Внутрішні міжурядові фінансові відносини

  • Інструменти міжбюджетних відносин

  • Міжбюджетні відносини в зарубіжних країнах

  • Державна регіональна фінансова політика та фінансове вирівнювання

  • Поняття вертикальних і горизонтальних дисбалансів та фінансового вирівнювання

  • Правові засади й організація бюджетного вирівнювання в Україні

  • Управління місцевими фінансами

  • Поняття та системи касового виконання місцевих бюджетів

  • Частина II. Теми для додаткового опрацювання

  • Історичні корені інституту місцевого самоврядування
  • Місцеве самоврядування в незалежній Україні

  • Економічна природа і виникнення місцевих податків і зборів

  • Особливості природи існування податків

  • Засади побудови системи оподаткування в Україні

  • Методи розмежування доходних джерел центрального та місцевих бюджетів

  • Історія виникнення місцевих податків і зборів

  • Сучасне місцеве оподаткування у країнах з ринковою економікою

  • Інститут місцевих фінансів у Радянській Росії

  • Принципи нового підходу до місцевого оподаткування

  • Місцеві бюджети в умовах ринкової трансформації

  • Фінансова основа місцевого самоврядування