• o 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для. суб'єктів, які постійно ведуть торгівлю у спеціально відведених для цього місцях;
• o 1. неоподатковуваний мінімум доходів громадян на день - за одноразову торгівлю.
Диференціація ставок збору здійснюється залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.
Збір із власників собак
Надходження цього збору незначні, незважаючи на його обов'язковість, і тому він є яскравим прикладом обов'язкового платежу, витрати зі справляння якого перевищують надходження коштів (питома вага надходжень збору з власників собак у цілому по Україні становить приблизно 0,04% від усіх надходжень місцевих податків і зборів).
Збір стягується з громадян - власників собак (крім службових).
Збір сплачується щорічно, його граничний розмір за кожного собаку не повинен перевищувати 10 % від неоподатковуваного мінімуму доходів з громадян.
Стягнення збору з власників собак провадять органи житлово-комунального господарства.
Збір за право використання суб'єктами підприємницької діяльності приміщень, пов'язаних з їхньою діяльністю, які знаходяться в центральній частині населеного пункту та в будинках, що є пам'ятками історії та культури
Цей місцевий збір вводиться з метою залучення додаткових коштів для погашення заборгованості з виплати заробітної плати та соціальних виплат працівникам навчальних закладів системи загальної середньої освіти. Платниками збору є:
• o юридичні особи всіх форм власності, їхні філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, у тому числі представництва іноземних юридичних осіб;
• o фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали відповідний дозвіл на право використання зазначених приміщень.
Ставки збору мають встановлюватися за 1 м2 площі приміщення, за використання якого справляється цей збір, з розрахунку на один рік:
• o на території міст Києва, Севастополя, Сімферополя та обласних центрів у розмірі, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• o на території інших населених пунктів - у розмірі, що не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
• 3. Зарубіжний досвід місцевого оподаткування
У міжнародній термінології місцеві податки і збори визначаються як локальні податки, які є основною статтею доходів місцевих бюджетів у більшості західних держав.
У середині 90-х рр. за рахунок місцевих податків формувався 61 % комунальних доходів у Швеції, 51-у Данії, 46 - у Швейцарії, 43-у Норвегії, 36-у Франції, 34-у Фінляндії, 31% - в Іспанії. Дуже високий цей показник у США. Водночас у Греції він становить лише 2%, у Словенії, Румунії, Нідерландах o"- 5, в Угорщині ^4" в Болгарії - 1, в Латвії - 6%.
Внаслідок багатовікової еволюції на Заході склалася розгалужена система місцевих податків і зборів, характерною особливістю яких є:
• o численність: у Бельгії запроваджено 100 місцевих податків і зборів, в Італії - 70, у Франції * більш як 50. Разом з тим в окремих країнах застосовується лише кілька місцевих податків, а у Великобританії, наприклад, - лише один (до 1990 р. це був податок з нерухомого майна. Урядом Маргарет Тетчер його замінено на подушний податок, який також вважається майновим);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місцеві фінанси» автора Петленко Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей“ на сторінці 2. Приємного читання.
