• 10. Підтвердження винуватцем вини або відмова від підтвердження у разі розбіжності, підтвердження вини вищестоящим підрозділом. Колегіальний пошук винуватця і остаточне рішення приймає підрозділ, відповідальний за цей вид роботи. Для встановлення винуватців необхідні певні процедури взаємостосунків, оскільки у ряді випадків процес доказування достатньо складний. Іноді в процедурі немає необхідності, оскільки вину може визначити і одна людина, причому з достатнім ступенем достовірності. Так, контролер ОТК фіксує брак після певної операції з чіткою вказівкою винуватця. Але працівники ОТК часто переобтяжені роботою по контролю якості і іншими обов'язками, наприклад, реєстрацією дефектів, веденням номерного обліку автомобілів на головному конвеєрі. Це необхідно враховувати при організації їх роботи, пов'язаної з первинним контролем.
Винуватець може бути визначений відразу і однозначно у разі визнання нам своєї вини. Види робіт, по яких винуватець може бути визначений відразу, доцільно при організації первинного контролю виділяти в особливу групу.
Винну в деяких випадках встановлюють однозначно, виходячи з форми самого документа при наперед заданих правилах його складання і застосування.
Проте такий метод спрацьовує не завжди, оскільки необхідні певні умови.
Винуватців відхилень можна визначати різними способами. Приведемо деякі з них.
Способи визначення винуватців відхилень
• 1. На підставі аналізу виконання контрольного завдання. Наприклад, у разі поломки інструменту винуватцем може бути робочий, той хто налагоджує устаткування, працівник суміжного підрозділу. В цьому випадку для доказу вини необхідно повторно виконати операцію у присутності фахівців. Винуватцем може бути і не один працівник, і не один підрозділ. Тоді необхідно з'ясувати ступінь вини кожного з учасників, питання може розв'язуватися і на арбітражній комісії.
• 2. Вину необхідно, в міру можливості, визначати за допомогою первинного контролю, за фактом відхилення. Хоча винуватців також може бути декілька.
• 3. Не можна, щоб підрозділ, що визначає винуватця, шукав його там, де саме може бути винуватий. При цьому порушується принцип контролю, оскільки винуватець виявляється зацікавленим в тому, щоб не визнати свою вину.
• 4. При визначенні винуватця треба застосовувати принципи контролю, інакше як причина відхилення в первинному документі роблять запис "інші причини". У результаті ці причини складають на деяких підприємствах до 40 % загального їх кількості. Так часто буває, коли хочуть приховати причину і винуватця.
• 5. За наявності наказів і розпоряджень керівників підприємства позапланові витрати відносять на виробництво, при їх відсутності — на підрозділи, формуючи витрати.
• 6. Додаткові роботи викликають відхилення і зростання витрат, проте їх можна виключити, якщо включити в планові роботи.
Наприклад, чищення устаткування повинне входити в цикли планово-запобіжного обслуговування із збільшенням витрат на трудові витрати, тобто переклад постійно вироблюваних додаткових робіт в основні без фіксації відхилень і винності, необхідні для зниження витрат на виконання контрольних операцій та інформаційного перевантаження управління.
• 7. Вина виявляється при розборі претензій, аварій, простоїв, перевищенні витрат.
• 8. Розподіл втрат по винуватцях може здійснюватися двома методами: прямим, коли вина однозначно доведена і є прямий зв'язок між результатами дії або бездіяльності підрозділу або працівника і втратами; непрямим: пропорційний розподіл втрат по винуватцях.
• 9. Непрямий доказ вини з повним віднесенням втрат на винну особу. Іноді в літературі відзначають, що необхідно розрізняти відповідального за виробничий збій і винного в збої. Тут розподіл, мабуть, не зовсім точний, оскільки не можна визначати відповідального за збій. Відповідальним можна бути за якийсь вид діяльності. Відповідальність обмежується правами і обов'язками, посадовими інструкціями, функціями і повноваженнями працівника. Необхідно враховувати, що відповідальний за певний вид діяльності (підрозділ або працівник) може бути винен навіть у тому випадку, коли причина збою (відхилення) від нього не залежить, — у разі неправильної дії або бездіяльності по усуненню виниклого відхилення (приклад бездіяльності: непред'явлена вчасно претензія, неприйняття своєчасних заходів по зниженню втрат). Крім того, він може бути визнаний винним в невчасній дії. В цих випадках відповідальний стає винуватцем або співучасником. Таким чином, відповідальність завжди припускає і вживання заходів по зменшенню втрат.
• 10. Для визначення доказу вини або невинності в різних відхиленнях крім стандартних первинних документів можуть використовуватися службові записки довільної форми.
В даний час в практиці роботи підприємств використовуються дві форми доказу вини і збору даних про вину:
• попередній акцепт;
• подальший акцепт.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контролінг процесів господарської діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика відхилень в процесі виробництва і функції контролю в їх виявленні і оцінці“ на сторінці 4. Приємного читання.
