Безумовно, кожне з виникаючих відхилень не можна наперед і однозначно віднести до тієї або іншої групи. Залежно від конкретної господарської ситуації міняється відношення учасників виробництва до виникаючих відхилень. Проте, при організації контролю дуже важливо мати різносторонню докладну характеристику відхилень.
Важливим етапом в оцінці відхилень є виявлення причин їх виникнення. Причини багатьох відхилень в ході виробництва не очевидні, вони вимагають спеціальних зусиль по виявленню і перевірці. Причина відхилення — початкова передумова визначення винуватців (ініціаторів) відхилень для їх усунення (схвалення).
Часто причин відхилення декілька, що значно ускладнює контроль, підвищує його трудомісткість. Для виявлення такого причинного ряду у багатьох випадках необхідна участь фахівців різних служб, а також працівників, пов'язаних кооперацією праці. Встановлення причин відхилень дозволяє визначити їх зв'язок з діяльністю конкретного працівника або колективу, і з цієї точки зору вони підрозділяються на залежні від даного центру відповідальності і не залежні від нього. Але цього недостатньо. Дані про відхилення не є інформацією, вони стають нею тільки після їх оцінки.
Оцінка відхилень — визначення: відносин до них менеджерів в конкретній виробничій ситуації; наслідків цих відхилень для процесу виробництва в даних виробничих умовах (усунені, не усунені, небажані); їх впливу на витрати ресурсів як по вартості, так і в натуральній величині (економія, перевитрата, незмінність витрат), і результат виробництва (втрати, додатковий ефект).
Крім того, необхідно довести, що відхилення пов'язане з діяльністю конкретних працівників, і встановити ступінь залежності його виникнення від їх діяльності.
Оцінка відхилень вимагає розробки процедури взаємостосунків учасників виробництва, з тим щоб її об'єктивність і достовірність також знаходилися під взаємним контролем працівників.
Відхилення, перш ніж трансформуватися в економію або перевитрату (втрати або додатковий ефект), повинне бути піддано контролю і аналізу, тобто потрібні додаткові зусилля по отриманню необхідної контрольної інформації. Адже часто економію по вартості слід розглядати як прямі втрати в споживній вартості, наприклад, у разі вимушеної заміни матеріалу у виробі більш дешевим по вартості з відповідним зниженням якісних характеристик виробу.
В циклі перетворення даних про відхилення в інформацію: "відхилення — економія (перевитрата) — ефект (втрати)" — первинному контролю належить значна роль.
На багатьох підприємствах оцінка відхилень зводиться до визначення його фінансових наслідків. Якщо на даний об'єм випуску продукції ресурсів витрачено більше, ніж передбачалося, таке відхилення автоматично вважається перевитратою для даного підрозділу, якщо менше — економією. З погляду оцінки фінансового результату це виправдано, а з погляду оцінки результату діяльності даного працівника або колективу це не можна визнати позитивним явищем. Якщо відхилення пов'язано з додатковою витратою ресурсів по зовнішніх, не залежних від діяльності даного працівника (колективу) причинах, то воно не може розглядатися в оцінці їх діяльності як перевитрата, втрата ресурсів, зниження ефективності на даному робочому місці. Те ж саме можна сказати і про відхилення, що викликали зниження витрат ресурсів. З погляду контролю ефективності виробництва економію або перевитрату ресурсів необхідно пов'язувати не тільки з місцем їх виникнення, але і з центром відповідальності за нього, з винуватцем (ініціатором).
Виявлення причин і винуватців відхилень. В організації роботи по виявленню винуватців відхилень необхідно керуватися певними основними принципами:
• 1. Підрозділ, провідний контроль і облік витрат є винуватцем неврахованих відхилень і, відповідно, виниклих через це втрат, тобто вина за погану якість обліку і контролю лежить на тих підрозділах і працівниках, які цей облік організовують.
• 2. Факт відхилення підтверджується підрозділом по закріпленій за ним функції відповідальності за витрати.
• 3. Наслідки відхилень обґрунтовують підрозділи, за якими закріплені функції обліку і контролю.
• 4. Визначення винуватця починається з низьких рівнів. Вищестоящі рівні втручаються тільки у тому випадку, коли питання не вирішилося внизу.
• 5. Системний підхід при виявленні винуватців. За наявності системи вона сама по собі вимагає чіткості у виявленні винуватців і максимальної достовірності в доведені вини.
• 6. Стимулювання пошуку винуватців відбувається таким чином: винуватцем неврахованих відхилень є підрозділи реєстрації або передбачуваний винуватець відхилення встановлений підрозділом, що оформляє первинний документ. Часто тут допускається принципова помилка, оскільки на практиці в первинному документі відразу фіксується винна особа, але це може бути лише передбачуваний винуватець, визначений орієнтовно, без наявності доказів і знання конкретної ситуації по відхиленню. Провину перед записом в первинний документ потрібно довести і врахувати заперечення передбачуваного винуватця. Крім того, винуватців може бути декілька або винуватцем може виявитися інша особа.
Окрім віднесення відхилень на винуватців, додатково, в цілях стимулювання, застосовуються штрафні санкції, оскільки наслідки відхилень часто набагато перевищують розмір самих відхилень. Відомо,, чим ближче до фінішної операції, наприклад при виготовленні машинобудівної продукції, тим більші наслідки викликає навіть щонайменше відхилення, збільшується негативна ваговитість.
• 7. Без наявності первинних документів винуватцем є підрозділ, що оформив операцію без документів. Якщо первинний документ, пов'язаний з відхиленням, оформлений без вказівки причин і винуватця, то винуватцем вважається підрозділ, що здійснює контроль за складанням документів. Підрозділ, що не повністю оформив документ, також визнається винуватцем відхилення. Це принцип вини оформлювача документа.
• 8. Винуватця не може визначати підрозділ або працівник, які самі можуть бути винуватцями. Провинність визначається вищестоящою службою або службою, не зацікавленою в результатах цієї роботи.
• 9. Своєчасність пред'явлення претензій і їх пред'явлення взагалі. Для реалізації цього принципу встановлюються граничні терміни пред'явлення і розгляду претензій. Невчасне пред'явлення претензій є приводом для відмови від їх розгляду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контролінг процесів господарської діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика відхилень в процесі виробництва і функції контролю в їх виявленні і оцінці“ на сторінці 3. Приємного читання.
