Характеристика підходів до прийняття управлінських рішень

Контролінг

Внаслідок складності та різноманітності процесів прийняття управлінських рішень існує певна множина підходів до їх вивчення, аналізу та інформаційного забезпечення. Залежно від того, який підхід використовується, змінюється і роль контролінгу як системи підтримки прийняття управлінських рішень.

Усі існуючі підходи до вивчення процесу прийняття управлінських рішень можна умовно показати на прямій між двома полюсами (рис. 10.2):

Класифікація підходів до прийняття управлінських рішень за ступенем раціональності

Рис. 10.2. Класифікація підходів до прийняття управлінських рішень за ступенем раціональності

з одного боку – абсолютна раціональність, орієнтація переважно на математичні категорії, формули, показники, а з іншого – абсолютна ірраціональність, акцент на соціальні чи психологічні категорії.

Класичний (раціональний) підхід

Процес прийняття рішень з позиції класичного підходу включає наступні етапи, що представлені на рис. 10.3.

Етапи процесу прийняття рішень з позицій класичного підходу

Рис. 10.3. Етапи процесу прийняття рішень з позицій класичного підходу

Згідно з класичним підходом прийняття рішення є раціональним процесом, орієнтованим на досягнення заздалегідь визначеної мети. Визначена система критеріїв робить вибір між альтернативами однозначним. Всі доступні альтернативи та їх ймовірність виникнення визначені, приймається найбільш ефективне рішення.

Роль контролінгу при раціональному підході полягає в представлені максимально повної і точної інформації, в обсязі достатньому для розрахунку показників і знаходженні найефективнішого рішення.

Принцип обмеженої (граничної) раціональності за Саймоном

У 50-их роках XX ст. при спробі наблизити теорію управління до практики з'явилася концепція "обмеженої раціональності". Мотивація людини економічно пов'язувалася із прагненням до досягнення найкращого результату, але його одержання на практиці обмежене неповнотою інформації. У концепції граничної (обмеженої) раціональності була зроблена спроба заміни принципу "раціональності" принципом "задовільності". Автором концепції "обмеженої раціональності", який зробив значний вклад у фундаментальні дослідження процесів прийняття рішень, виступив Нобелевський лауреат Герберт Александер Саймон – видатний американський вчений у галузі соціальних, політичних та економічних наук.

Процес прийняття рішень згідно з принципом обмеженої (граничної) раціональності полягає у виконанні таких етапів (рис. 10.4):

Етапи процесу прийняття рішень з позицій підходу обмеженої раціональності

Рис. 10.4. Етапи процесу прийняття рішень з позицій підходу обмеженої раціональності

Інформація про природу проблеми і можливі варіанти її вирішення є недостатньо зрозумілими. Отримати більш точну і повну інформацію неможливо (наприклад, через відсутність коштів чи часу). Значна частина відомої інформації не релевантна, тому виникає необхідність використання спрощених моделей. Відома інформація сприймається видозмінено, можливість правильного вибору оптимального варіанту дій обмежена. Менеджер намагається отримати не максимальний, а задовільний результат. Йому можуть бути відомі не всі альтернативи – достатньо, щоб йому був відомий хоча б один прийнятний варіант.

Згідно з цим принципом, основна задача контролінгу – раціоналізація управлінського процесу. Головна відмінність підходу граничної раціональності від класичного полягає в концентрації контролінгу не стільки на оптимізації, скільки на встановленні обмежень, котрі характеризують допустимі варіанти.

Ефективне управління за Штерсом та Уотерменом

Принципи ефективності управління за Штерсом та Уотерменом (співрозробники відомої теорії ситуаційного управління 7-S) засновані на тому, що надлишкова раціональність стримує інновації, призводить до переоцінки значимості фінансів, не враховує інші, неекономічні цілі підприємства, тому керівник мусить виявляти гнучкість, експериментувати, використовувати слабоформалізовані системи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контролінг» автора Брітченко І.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика підходів до прийняття управлінських рішень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Контролінг як сучасний напрямок розвитку науки управління

  • Функції контролінгу

  • Види контролінгу

  • Розділ 2. Об'єкти контролінгу

  • Фінансова діяльність підприємства як об'єкт контролінгу

  • Собівартість продукції та її види

  • Розділ 3. Організація управлінського обліку в системі контролінгу

  • Управлінський облік як вихідний елемент системи контролінгу

  • Розділ 4. Система планування та бюджетування на підприємстві

  • Види планування

  • Зовнішнє середовище підприємства

  • Внутрішнє середовище підприємства

  • Методи планування

  • Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу

  • Розділ 5. Економічний аналіз у контролінгу

  • Розділ 6. Методичний інструментарій оперативного контролінгу

  • Модель беззбитковості виробництва

  • Розділ 7. Експертна діагностика фінансово- господарського стану підприємства

  • Методи стратегічної діагностики

  • Методи оперативної діагностики

  • Розділ 8. Контролінг інвестиційних проектів

  • Методи оцінки інвестиційних проектів

  • Критерії оцінки інвестиційних проектів у контролінгу

  • Розділ 9. Організаційні основи створення системи контролінгу на підприємстві

  • Організація системи контролінгу на підприємстві

  • Розділ 10. Контролінг у системі прийняття управлінських рішень

  • Характеристика підходів до прийняття управлінських рішень
  • Консалтинг як система підтримки прийняття управлінських рішень

  • Розділ 11. Основи виробничого обліку та використання його даних

  • Розділ 12. Метод обліку витрат за фактичною собівартістю – директ-костінг

  • Розділ 13. Метод обліку витрат за нормативною собівартістю – стандарт-костінг

  • Розділ 14. Метод визначення беззбитковості виробництва продукції

  • Розділ 16. Метод експертних оцінок

  • Розділ 17. Формування матриці бостонської консалтингової групи

  • Розділ 18. Формування стратегії залучених засобів

  • Розділ 19. Методика бенчмаркінгу у системі контролінгу

  • Словник термінів