За різними класифікаційними ознаками розрізняють такі методи планування (рис. 4.8):
Рис. 4.8. Класифікація методів планування
• 1. За вихідною позицією для розробки плану розрізняють:
– ресурсний метод – за можливостями; виділений за ознакою "вихідна позиція для розробки плану", із урахуванням ринкових умов господарювання та наявних ресурсів може застосовуватись за монопольного становища підприємства або за слабкої конкуренції;
– цільовий – за потребами; з посиленням конкурентної боротьби вихідною позицією, початковим моментом планування стають потреби ринку, попит на продукцію (послуги). Підприємство самостійно виконує цілепокладання, визначає цілі діяльності і для їх досягнення формує відповідні плани.
• 2. За принципом визначення планових показників: екстраполяція та інтерполяція.
Екстраполяція – наближене визначення за рядом даних функції інших її значень, що містяться поза цим рядом (рис. 4.9).
Рис. 4.9. Схема здійснення екстраполяції ряду даних
Умовні позначення: - відомі величини;
- значення, визначені шляхом продовження ряду.
За допомогою цього методу можливо поширювати висновки, одержані щодо однієї частини певної системи, на іншу частину тієї самої системи.
За монопольного становища, відсутності загрози з боку конкурентів, підприємство може сподіватися, що розвиток у майбутньому відбуватиметься зі збереженням тих самих тенденцій. Відтак проміжні та кінцеві (на кінець планового періоду) значення планових показників визначають методом екстраполяції.
При екстраполяційному методі планування проміжні і кінцеві значення планових показників визначаються на основі їхньої динаміки в минулому з припущенням того, що темпи і пропорції, що їх досягнуть на момент розробки плану, буде збережено і в майбутньому.
Принципово протилежним є інтерполяційний метод. Інтерполяція – 1) у математиці – спосіб, за допомогою якого за таблицею, що містить деякі числові дані, можливо знайти проміжні результати, яких немає безпосередньо в таблиці; 2) у статистиці – спосіб математичного обгрунтування невідомих значень динамічного ряду за допомогою сусідніх даних ряду або на основі встановленого взаємозв'язку інтерпольованого явища з іншими, кількісний вираз яких відомий (рис. 4.10).
Рис. 4.10. Схема здійснення інтерполяції ряду даних
Умовні позначення: – відомі величини;
– інтерпольовані значення динамічного ряду.
Підприємство встановлює ціль для досягнення її в майбутньому і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники. Тобто, на противагу поступальному рухові за екстраполяції, інтерполяційний метод передбачає зворотний рух – від встановленої мети та відповідного кінцевого значення планових показників до обчислення проміжних величин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контролінг» автора Брітченко І.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи планування“ на сторінці 1. Приємного читання.
