Відповідальність за бюджетні правопорушення
Стаття 121 Бюджетного кодексу України визначає відповідальність за бюджетні правопорушення.
Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.
Посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відповідальність згідно з законом незалежно від накладення передбачених цим Кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.
Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" уповноважує Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи у районах, містах і районах у містах складати протоколи про адміністративні правопорушення та у випадках, передбачених законодавчими актами, накладати на керівників й інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення.
Застосування органами державної контрольно-ревізійної служби заходів адміністративного впливу повинно провадитися в межах їх компетенції, у точній відповідності із законодавством. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі чинного законодавства та за порядком, встановленим нормативно-правовими актами.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці правопорушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
При складанні протоколів про адміністративні правопорушення та здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення і контролю за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень працівники органів ДКРС повинні керуватись Кодексом про адміністративні правопорушення (статті 164-2, 164-12,164-14, 166-6).
Види адміністративних правопорушень, а також розміри адміністративних стягнень чітко визначені зазначеними статтями.
Так, статтею 164-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі порушення:
• o приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;
• o відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;
• o внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності;
• o несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;
• o порушення правил ведення касових операцій;
• o перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок;
• o невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий контроль» автора Гуцаленко Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адміністративна відповідальність за допущені посадовими особами фінансові порушення“ на сторінці 1. Приємного читання.
