• 6.1. Сутність та правове регулювання аудиту ефективності.
• 6.2. Мета, основні завдання та методи аудиту ефективності.
• 6.3. Організація та проведення аудиту ефективності.
• 6.4. Оформлення та реалізація результатів аудиту ефективності.
• 6.5. Зарубіжний досвід аудиту ефективності діяльності бюджетних установ.
Сутність та правове регулювання аудиту ефективності
Аудит ефективності діяльності є відносно новим видом державного аудиту, який почав розвиватися у провідних країнах Заходу ще півстоліття тому.
Уніфікація організації контрольної діяльності вищих аудиторських установ забезпечується стандартами Міжнародної організації вищих аудиторських установ (INTOSAI), стандартами та методичними рекомендаціями її регіональних організацій, а також національними стандартами з державного аудиту.
У державному аудиті розрізняють три типи базових стандартів:
• o загальні стандарти (визначають питання: незалежності, компетенції, належної старанності, відбору, навчання й підвищення кваліфікації персоналу, підготовки інструкцій, підтримки кваліфікації та досвіду);
• o стандарти виконання аудиту (визначають питання: планування, нагляду та огляду, внутрішнього контролю, відповідності законодавству та нормативно-правовим актам, аудиторських доказів/фактів, аналітичних процедур);
• o стандарти звітування (визначають правила складання звіту, повноти, завершеності, відповідності тематиці, своєчасності тощо).
У світовій практиці широко використовується єдина загальноприйнята термінологія у сфері державного аудиту.
Основні положення й терміни, як правило, визначені у національних стандартах з аудиту на основі глосарію термінів INTOSAI.
Аудит ефективності діяльності (performance audit) має також іншу назву - "аудит цінності за гроші" (value-for-money audit).
Філософія та методологія аудиту ефективності діяльності пояснюється у стандартах державного аудиту INTOSAI (1992) та посібнику INTOSAI з аудиту ефективності діяльності (2004).
Стандартами INTOSAI визначено, що державний аудит складається з двох основних видів: фінансового аудиту відповідності/ правильності (regularity audit) та аудиту ефективності діяльності (performance audit).
У практиці державного аудиту багатьох країн також виділяють два підходи: перший - аудит систем контролю, другий - аудит результатів. Кожний з цих аудитів має переваги та недоліки.
Переваги аудиту систем контролю можна пояснити тим, що збирання доказів/фактів зосереджено на внутрішній системі, масштаб роботи менший, аудиторська діяльність більш одноманітна. До недоліків відносять те, що аудиторські коментарі характеризують потенційні, а не фактичні впливи виявленого в системі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий контроль» автора Гуцаленко Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Державний аудит ефективності діяльності підприємств, організацій, закладів“ на сторінці 1. Приємного читання.
