ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ

Гроші і кредит

- концентрація, централізація, нагромадження капіталу;

- економія затрат при міжнародних розрахунках, прискорення реалізації товарів, а значить обсягу торгівлі;

- сприяння урядам в отриманні іноземної валюти для стабілізації економіки.

Міжнародний ринок боргових цінних паперів є складовою ринку кредитних ресурсів. Разом з цим, він є сегментом міжнародного ринку ЦП. На цьому ринку обертаються короткострокові (від 1 дня до І року), довгострокові (строк погашення понад рік) боргові зобов'язання. Ринок є найпотужнішим джерелом середньо і довгострокового капіталу у міжнародній сфері. У числі зобов'язань цього ринку слід виокремити: зобов'язання органів влади (як центральних так і місцевих), за рахунок яких формується державний борг; приватних фірм, що гарантовані урядом (які теж формують державний борг); зобов'язання приватних фірм (не гарантованих урядам), що формують також державний борг, але не гарантований урядом. На цьому ринку обертаються такі вили цінних паперів:

єврооблігації - боргові облігації на пред'явника (bearer bonds), які призначені для отримання довгострокової позики на євроринку. Випускаються позичальником і як правило в іноземній валюті; дохід сплачується раз на рік, а погашаються наприкінці строку разовим платежем, або за певний термін з фонду погашення. Ці облігації розміщуються на фінансових ринках декількох країн: купуються інвесторами різних країн за котируванням національних бірж; державою регулюється випуск цих облігацій менше, ніж іноземних облігацій, тому не підпорядковується національним правилам по операціях з ЦП: валюта не обов'язково має бути національною: розмішує єврооблігації транснаціональний синдикат згідно з правилами ринку; утримувачам єврооблігацій дохід сплачується у повному обсязі без податку на відсотковий дохід (tax withholding), який береться у країні емітента;

євроакціі — емітуються міжнародними кредитно-фінансовими інститутами і розміщуються одночасно па різних ринках. Виникли євроакції на початку 80-х років XX ст. на додаток до облігацій, конвертованих у акції, та іноземних акцій. Продаються на євроринках і котируються у будь-якому фінансовому центрі;

- іноземні облігації— ЦП, що емітовані нерезидентом у національному фінансовому центрі та у національній валюті. Валюта їх емісії є іноземною для емітентів, а відносно облігацій - регламентується законодавством країни - емітента. На практиці обіг іноземних облігацій відповідає принципам євроринків.

Розміщення відбувається на одному з національних ринків і гарантується синдикатом банків. Інвестори: страхові компанії, пенсійні фонди, ощадні банки, бо всі вони бажають понизити ризиковість вкладень. Зараз емітентами таких облігацій є США, Японія. Швейцарія.

Ринок єврооблігацій забезпечує більшу міжнародну мобільність капіталу, бо сприяє залученню широкого кола позичальників та інвесторів. Прискорюючи диверсифікацію фінансових активів, єврооблігації допомагають інвесторам швидко формувати портфель з найменшим ризиком. Випускаються єврооблігації у переважній більшості міжнародними корпораціями (2/3), решта - державними органами та міжнародними організаціями (= порівну). Таким чином, ринок єврооблігацій перетворився у важливе джерело фінансування інвестицій транснаціональних корпорацій. В той же час держави використовують єврооблігаційні позики для покриття дефіциту бюджету та рефінансування минулих позик.

Всі облігації міжнародного фінансового ринку діляться на три групи: облігації з фіксованою ставкою відсотка; облігації з плаваючою купонною ставкою: облігації, пов'язані з акціями емітента (дають право бути конвертованими в акції того ж емітента).

Бажання уникнути ризиків призвело до програми випуску євронот - короткострокових боргових цінних паперів на євроринку. Євроноти складаються з і-б місячних векселів та депозитних сертифікатів (7-365 днів) і випускаються першокласними позичальниками за межами походження валюти у межах середньострокових кредитних програм з банківською підтримкою (гарантією) розміщення. Ці євроноти забезпечують позичальнику більшу ліквідність, гарантії отримання кредиту (включаючи і резервний кредит на більший прибуток).

Великий ризик надання кредитів окремим країнам викликає необхідність визначення кредитного рейтингу країн-позичальників. У такий рейтинг входить оцінка економічного, політичного, трансфертного ризиків, що важливо як для кредитора, так і позичальника. Цим рейтингом займаються відомі у світі рейтингові агентства "Standard & Poor's" і "Mood's".

Міжнародний ринок прав (титулів) власності - це сфера продажу і купівлі цінних паперів, що засвідчують участь інвестора у капіталі підприємств. Інструментами цього ринку є акції та депозитарні розписки. Глобалізація ринку титулів власності ще не досягла рівня валютного ринку або ринку боргових зобов'язань, хоч схильність до розвитку та купівлі - продажу акцій та депозитарних розписок проявляється.

Міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів). Деривативи використовуються для нейтралізації або передавання ризиків. Це відносно нові інструменти торгівлі фінансовим ризиком, вартість яких прив'язана до ціни інших активів (товарів, акцій, курсу валюти, процентної ставки). Існує біржова та позабіржова торгівля деривативами. У середині 90-х років ХХ ст. загальний обсяг річних контрактів, укладених на торгівлю фінансовими деривативами досяг об'єму 27 трлн. $США.' В операціях хеджування, як і в спекулятивних операціях, використовуються три різновиди строкових угод:

- форварди та ф'ючерси, або класичні строкові контракти:

- опціони. або строкові угоди з правом відмови від їх виконання;

- валютні та боргові свопи, або угоди, що ускладнені зустрічними обмінними операціями, пов'язані з негайною поставкою.

Сутність цих строкових угод була розкрита раніше (тема 7).

Міжнародний фінансовий ринок залежить від національних фінансових ринків, а останні залежать від першого. Тому важливим показником ринку є його капіталізація. Вона зазвичай обчислюється сумою ринкових вартостей усіх компаній, які беруть участь на ринку. Ринкова ж вартість однієї компанії визначається добутком курсової вартості її акції на кількість акцій, що перебувають у обігу. По капіталізації найвищий показник має ринок акцій США, потім Японії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ

  • ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

  • Еволюція форм грошей

  • Нове у функції грошей як міри вартості

  • Нове у функції грошей як засобу накопичення і втілення громадського багатства

  • Гроші як засіб платежу

  • Теорії грошей

  • РОЗВИТОК ГРОШЕЙ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЇХ ЗМІСТУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

  • Ідеальні гроші

  • Фідуціарні гроші

  • ГРОШОВІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Види та еволюція грошових систем

  • ГРОШОВИЙ ОБОРОТ ТА ГРОШОВІ ПОТОКИ

  • Вимір грошової маси. Грошові маса та її агрегати

  • Балансування грошових потоків

  • Закони грошового обігу та швидкість обігу грошей

  • 5. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

  • Безготівковий обіг та форми безготівкових розрахунків

  • Розрахунки платіжними дорученнями.

  • Розрахунки акредитивами.

  • Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

  • Готівковий обіг і особливості його організації

  • ГРОШОВИЙ РИНОК

  • Грошовий попит і грошова пропозиція. Грошова база

  • Рівновага грошового ринку і механізм його забезпечення

  • ВАЛЮТНИЙ РИНОК

  • Валютний курс і валютні операції

  • Валютні системи і валютна політика

  • Платіжний баланс і золотовалютні резерви у валютному регулюванні

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

  • Грошові реформи

  • Роль грошей у ринковій економіці України

  • ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ І РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

  • Правові основи емісії і обігу готівки

  • Правове регулювання безготівкового обігу в Україні

  • КРЕДИТ ТА ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Сутність кредиту та його функції

  • КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ: МЕЖІ, ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Принципи кредитування

  • Форми та види кредиту

  • Характеристика основних видів кредиту

  • Банківський кредит

  • Міжбанківський кредит

  • Споживчий кредит

  • Вексель як кредитне знаряддя обігу

  • КРЕДИТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ І КРЕДИТНІ РЕФОРМИ

  • Банки як провідні фінансові посередники. Банківська система України

  • Центральні банки. Генезис, функції та операції НБУ

  • Генезис, функції та операції НБУ

  • Парабанківська система фінансових посередників

  • Кредитні реформи

  • КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ЯК ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ТА ЇХ ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Функції банків

  • Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність

  • Пасиви балансу комерційного банку

  • Активи балансу комерційного банку

  • Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика

  • Банківський менеджмент і маркетинг

  • Створення грошей кредитними посередниками

  • Банківські інвестиції

  • Контроль та аудит за діяльністю комерційних банків

  • ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ
  • Фінансово-кредитні установи парникового перерозподілу фінансових ресурсів

  • Регіональні валютно-кредитні установи

  • ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

  • Правове регулювання банківської діяльності

  • Необхідність удосконалення банківського законодавства в Україні

  • ВИСНОВОК