До чинників, які впливають на швидкість обігу грошей з боку попиту на них, слід віднести (крім спекулятивного попиту):
- розвиток структури споживання;
- розвиток культурних потреб населення;
- організацію колективних форм споживання:
- величину процентної ставки тощо.
До чинників впливу на швидкість обігу грошей з боку пропозиції слід віднести:
- зміни обсягів виробництва;
- зміни структури виробництва:
- зміни ефективності виробництва:
- зміни величини товарних потоків на стадії реалізації;
- швидкість доставки товарних потоків у місце обміну;
- розвиток ринкових зв'язків, ринковий маркетинг;
- ринкову інфраструктуру та організованість ринкових відносин;
- ринкову збалансованість попиту та пропозиції тощо.
Прискорення обігу грошей компенсує їх масу в економіці країни. Це має велике позитивне значення, особливо коли збільшується товарооборот і зростаюча потреба у грошах задовольняється без їх додаткового випуску. Можна вважати, що у цьому випадку зміна швидкості відображає нарощування інтенсивності та ефективності суспільного відтворення.
Однак, прискорення грошового обігу не можна розглядати як самоціль грошово-кредитної політики. При умові, коли економіка розбалансована і платоспроможний попит випереджає товарну пропозицію, прискорення грошового обігу стає додатковим чинником інфляції. В умовах вільного ціноутворення споживачі починають прискорювати купівлю, ставлячи перед собою мету - обігнати зростання цін та запобігти знеціненню грошей. "Втеча від грошей" є втеча від їх знецінення і має негативні наслідки - від купівлі товарів "на всякий випадок" до ажіотажного попиту, коли з прилавків магазинів "змітається все". Проти такого підвищення швидкості обігу грошей треба вживати заходи, причетні до його сповільнення. Тому:
- заходи щодо уповільнення швидкості обігу грошей є складовою антиінфляційної програми уряду;
- ці заходи використовуються часто для створення умов для реформування грошової системи;
- швидкість обігу грошей, як і їх маса, впливає на відтворення не своєю абсолютною величиною, а своєю динамікою, зміною у часі, трендом прискорення чи уповільнення.
У зв'язку з цим, у практиці розрахунків швидкості обігу грошей, найчастіше використовують відношення ВВП до маси грошей у обороті за певний час (по агрегату М3). Так, якщо обсяг ВВП, наприклад, становить 103,9 млрд. грн., середньорічний обсяг М3 - 14,1 млрд. грн., то У=7,3 разів, а середня тривалість одного обороту гривні — 49,3 днів. Показник швидкості обігу можна визначити за середньою частотою грошової одиниці в оплаті доходів населення або формуванні національного доходу (для цього показник обсягу національного доходу треба розділити на масу грошей в обороті). Кількісно цей показник майже збігається з першим. Другий показник швидкості визначається діленням загального обсягу грошового обороту на показник маси грошей - М. Однак, оскільки статистика загальний обсяг грошового обороту не визначає, розрахувати його можливо лише гіпотетично. Третій показник визначається діленням загального обсягу касових оборотів комерційних банків на середньорічну суму готівки у обороті. Про це сказано вище.
5. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закони грошового обігу та швидкість обігу грошей“ на сторінці 2. Приємного читання.
