Грошово-кредитна політика Національного банку України

Гроші та кредит

- визначення загального напряму (спрямованості) кредитно-грошової політики на певний (як правило на рік) період;

- визначення сукупності основних інструментів здійснення кредитно-грошової політики;

- організацію й удосконалення бази статистичних даних, які фіксують стан та зміни грошової маси, кредитів та заощаджень;

- розробку й реалізацію конкретних програм у сфері грошового обігу та кредиту.

Перший етап у формуванні та реалізації грошово-кредитної політики НБУ починається з 1991 року. У цьому році вже в незалежній Україні було продовжено реалізацію започаткованої в останні роки існування СРСР ідеї швидкого (шокового) переходу до ринкових відносин. Це неминуче призвело до дестабілізації в усіх сферах економіки, яка наклалась на проблеми, пов’язані зі становленням незалежної держави та формуванням її економічної бази, і викликало багатократне посилення тієї глибокої економічної кризи, в якій уже перебувала економіка колишньої імперії.

В умовах наростаючої економічної кризи уряд і Верховна Рада взяли курс на гальмування ринкових перетворень. Під гаслами захисту вітчизняного виробника, зменшення кризових явищ, запобігання подальшому зубожінню населення розпочався деструктивний (з огляду на ринкові реформи) період у формуванні та реалізації економічної політики держави. Головними ознаками цього стало:

- Підтримка державного сектору економіки, навіть за умов нерентабельності функціонування державних підприємств.

- Підтримка виключно за рахунок бюджетного фінансування існування громіздкої соціальної сфери, яка була неринковою і відображала споживацький стереотип, стійко сформований за 70 років існування радянської влади.

- Заходи проти зменшення зайнятості населення, що була властива неринковій економіці в СРСР.

- Явне затягування вирішення питання про вихід з »рублевої» зони. Це рішення прийнято лише в кінці 1992 року, а це означало, що Україна, по суті, не могла проводити власної грошової політики.

Насправді це означало, що вирішальна роль в економіці належала державному сектору, який потребував усе більше й більше коштів. Стан економіки в 1991 році був дуже тяжкий. Так, дефіцит державного бюджету досяг 21,1 млн крб., або 7 % від ВВП.

В таких умовах і формувалась кредитно-грошова політика НБУ, що підпорядковувалась реалізації політики уряду на підтримку державного сектору і була емісійно-експансіоністською за своїм характером. Так, тільки в 1992 р. кредитна емісія досягла позначки 1 трлн крб., а в наступному році збільшилась у 30 разів і становила 30 трлн крб. При цьому 70 % цієї емісії поглинув абсолютно не реформований агропромисловий комплекс, який ще базувався на колгоспній та державній формах організації. У таких умовах приватний сектор та його розвиток відійшли на другий план. Для повного розуміння ситуації у сфері кредитно-грошового регулювання слід підкреслити, що й сам Національний банк України не мав належного рівня самостійності і лише виконував указівки уряду. А на певний час (6 місяців), за короткого прем’єрства JI. Д. Кучми, Національний банк України повністю (крім емісійної функції) підпорядковувався уряду.

Такий перебіг подій був наслідком двох основних причин:

- У перші роки незалежності зберігався властивий Радянському Союзу механізм виконання державного бюджету, згідно з яким автоматично фінансувався бюджетний дефіцит за рахунок прямої емісії центрального банку.

- Керівництво НБУ стояло на позиціях емісійно-монетаристської концепції і сприяло уряду в покритті бюджетного дефіциту через пряме кредитування. Ці позиції були зафіксовані в Законі України »Про банки та банківську діяльність» і тому бюджетний дефіцит 1991 року був автоматично профінансований емісією НБУ. В 1992 р. пряме кредитування уряду з боку НБУ наблизилось до позначки 90 %.

Суть кредитно-грошової політики НБУ, якщо не звертати уваги на зовні ринкові і правильні гасла, під якими вона здійснювалась (обмеження кредитної емісії, підвищення облікової ставки і т. ін.), звелась до реалізації емісійно-експансіоністської ідеї.

Так, облікова ставка НБУ в 1992 р. дорівнювала 80 % річних і тільки на кінець цього періоду була піднята до 100 %. В умовах величезної інфляції (2100 % за 1992 р.) це робило кредити дешевими й вигідними для виробників. У поєднанні з надмірною централізацією розподілу кредитних ресурсів це призвело до переливання державних коштів у приватний сектор і тіньову економіку. Низький рівень облікової ставки призвів і до відпливу капіталу з України в ту ж Росію, де облікова ставка була вищою.

Експансіоністська політика НБУ продовжувалась і в 1993 р. Якщо в 1992 р. був запланований бездефіцитний бюджет (покриття фактичного дефіциту за рахунок емісії здійснювалось, по суті, поза законом), то на 1993 р. дефіцит був уже запланований, а єдиним джерелом його покриття визнавалось пряме фінансування потреб уряду з боку НБУ. Якщо на початку 1993 р. таке фінансування становило 70 % бюджетного дефіциту, то на кінець року — вже 95 %.

Облікова ставка НБУ в 1993 р. підвищувалась удвічі, сягнувши в кінці року 240 %, але вона була від’ємною порівняно з інфляцією. При цьому ситуація суттєво погіршувалась наявністю великих пільг у кредитуванні промислового комплексу і вугільної промисловості. Реалізацію цих преференційних умов НБУ забезпечував через надання кредитів за ставками, нижчими від встановленої облікової колишнім державним спеціалізованим банкам (Промінвестбанк, Банк Україна та ін.) для здійснення державних програм.

Здійснювалась ця необдумана кредитна політика переважно адміністративними методами, що були характерні адміністративній системі. Це пільгове кредитування, пряме втручання в систему ціноутворення, дефіцитне фінансування тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші та кредит» автора Круш П.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошово-кредитна політика Національного банку України“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШІ ТА ЇХНЄ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНІЙ РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Економічний зміст грошей. Трансформація сутності сучасних грошей

  • Трансформація розуміння сутності сучасних грошей

  • Економічна роль золота у функціонуванні сучасних грошей

  • Розвиток форм грошей. Види грошей у сучасній економіці

  • Кредитні гроші

  • Чек

  • Кредитні картки

  • Нові категорії та поняття

  • ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВА МАСА

  • Загальна схема грошового обігу і грошові потоки

  • Безготівкові грошові розрахунки

  • Готівкові грошові розрахунки

  • Грошова маса та її структура. Закон грошового обігу

  • Нові категорії та поняття

  • Грошовий ринок

  • Попит на гроші та його загальна характеристика

  • Пропозиція грошей і механізм її формування

  • Рівновага на грошовому ринку

  • Нові категорії та поняття

  • ГРОШОВІ СИСТЕМИ

  • Види металевих грошових систем

  • Паперово-грошові системи

  • Створення грошової системи України

  • Нові категорії та поняття

  • ІНФЛЯЦІЯ І ГРОШОВІ РЕФОРМИ

  • Соціально-економічні наслідки інфляції

  • Інфляція в Україні та її особливості

  • Грошові реформи

  • Антиінфляційне регулювання

  • Нові категорії та поняття

  • ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ

  • Валютний ринок та валютні операції

  • Міжнародні валютні системи. Поняття та історія становлення

  • Валютне регулювання. Валютна політика НБУ

  • Нові категорії та поняття

  • КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ

  • Класична кількісна теорія грошей

  • Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії

  • Дж. Кейнс і його внесок у кількісну теорію грошей. Монетаризм як сучасна теорія грошей. Монетаризм як сучасний напрямок розвитку кількісної теорії

  • Грошова політика України у світлі монетаризму

  • Нові категорії та поняття

  • КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Функції та форми кредиту

  • Поняття кредитної системи та її побудова

  • Розвиток кредитної системи України

  • Роль кредитної системи в розвитку економіки

  • Нові категорії та поняття

  • ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ

  • Інвестиційні компанії і фонди

  • Довірчі товариства як форма небанківських кредитних інститутів

  • Пенсійні фонди

  • Кредитні спілки у системі парабанків

  • Страхові компанії та ломбарди

  • Нові категорії та поняття

  • ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ

  • Функції центрального банку

  • Грошово-кредитна політика Національного банку України
  • Нові категорії та поняття

  • КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

  • Ресурси комерційного банку

  • Організація і форми банківського кредитування

  • Контроль і регулювання діяльності комерційних банків з боку центрального банку

  • Нові категорії та поняття

  • МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ

  • Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейський банк реконструкції і розвитку

  • Нові категорії та поняття

  • Список рекомендованих джерел