ІНФЛЯЦІЯ І ГРОШОВІ РЕФОРМИ

Гроші та кредит

України.

ІНФЛЯЦІЯ І ГРОШОВІ РЕФОРМИ

Одним із неодмінних атрибутів грошового обігу в країнах, де основу суспільного виробництва складає ринкова економіка, є інфляція. Це явище, власне кажучи, супроводжувало товарне виробництво на всьому історичному шляху його розвитку, але з особливою частотою і негативними наслідками для економіки інфляція стала проявлятися у XX столітті, коли країни перейшли до паперово-грошових систем. Інфляція як явище охоплює практично всі напрямки і сфери виробництва і може призводити до дуже гострої соціальної напруженості у суспільстві. Прикладом є Німеччина початку 20-х років, Югославія — в кінці 80-х років, Україна — на початку 90-х років минулого століття. Водночас значна за своїми масштабами інфляція підриває економічні позиції держави, ослаблює її роль у світовому поділі праці.

Проте в останні десятиліття в розвинутих країнах капіталізму вдалося розробити систему заходів державного регулювання, яка, не усуваючи самого явища, все ж дозволяє стримувати інфляційні процеси і певною мірою управляти ними.

Сутність і причини інфляції

Інфляція (лат. Inflatio— роздмухування) — це порушення грошового обігу, що виявляється у переповненні грішми сфери обігу. Це явище знаходить свій вияв у знецінюванні грошей. Уперше термін інфляція відносно порушень грошового обігу було застосовано у США в період громадянської війни 1861—1865 pp.

Зовнішнім виявом інфляції є підвищення цін— пряме відображення знецінювання грошей. Як явище інфляція вже була відома в рабовласницькому суспільстві в умовах дії монетних грошових систем. Причиною знецінювання монет було навмисне зменшення в них грошового металу. Так, у Римській імперії імператором Семптимієм Севером у 198 р. вміст міді в срібних монетах було збільшено на 50—60 %, що призвело до знецінювання грошей і зростання цін.

Приклади монетно-грошової інфляції мали місце й у більш пізні періоди. Однак у докапіталістичних формаціях і в період капіталізму, аж до скасування золотого стандарту, інфляція була явищем спорадичним і найчастіше викликалася зміною в монеті співвідношення між грошовим металом і лігатурою. За відсутності масової фальсифікації монет в умовах золотомонетного стандарту інфляція практично була неможлива, тому що кількість грошей в обігу регулювалася стихійно шляхом їхнього відпливу в скарби або їх припливу звідти, хоча справедливо зазначити, що після відкриття Америки і масового напливу в XVI ст. в Європу золота й срібла, награбованого європейцями у народів Америки, ціни в Європі різко зросли. Але то було явище певною мірою особливе і воно, по суті, визначалось факторами, що лежали скоріше за межами власне самого суспільного виробництва. Але вже у XX ст. з переходом до паперово-грошових систем інфляція стала частим і грізним явищем для економіки більшості країн.

Інфляція виявляється в зростанні цін, однак це не означає, що будь-яке підвищення цін— це інфляція. Так, підвищення цін може бути викликано зміною вартості грошового металу внаслідок зниження витрат на його виробництво. Воно може стати й наслідком масового зменшення довіри населення країни до національної валюти з огляду на ті чи інші конкретні політичні події. У цих випадках має місце зростання цін, але воно не пов’язане з переповненням каналів обігу грошима.

Інфляція є складним економічним явищем і як таке не має однозначного тлумачення серед економістів. Щодо причин інфляції існує кілька теорій. Одна з найпоширеніших — теорія інфляції, засновником якої був Дж. Кейнс. Ця теорія інфляції є складовою його загальної економічної теорії, що, як відомо, базується на вивченні проблем попиту. У цьому сенсі Дж. Кейнс пов’язував інфляцію, перш за все, зі зростанням попиту і його переважанням над пропозицією. Саме це він уважав головною причиною інфляції. Такий підхід до пояснення цього явища отримав назву »теорія інфляції попиту».

Дещо інше тлумачення причин інфляції у тих економістів, які пов’язують це явище з витратами. Це так звана теорія інфляції витрат. Її суть у тому, що витрати виробництва суттєво зростають, передусім через позицію профспілок, які змушують роботодавців підвищувати заробітну плату за відсутності зміни або за меншої динаміки зростання попиту. Це, у свою чергу, змушує роботодавців підвищувати ціни. Така низка причин, на думку прихильників цієї теорії, і викликає інфляцію.

Дещо особлива позиція у монетаристів. М. Фрідмен вважає інфляцію суто грошовим феноменом, а її основну причину пов’язує з відносно надмірною масою грошей порівняно з валовим внутрішнім продуктом.

У сучасних умовах серед економістів досить поширеним є комплексний підхід до аналізу інфляції як явища. Його суть полягає в тому, що інфляція — це наслідок дії цілої низки причин, які лежать як у сфері грошового обігу, так і у сфері самого виробництва. Зрозуміло, що чинники інфляції не діють окремо, вони неоднорідні і різні за своєю спрямованістю. Проте незважаючи на їх велике різномаїття, у цілому їх можна певним чином класифікувати. До найбільш істотних причин інфляції належать:

—Емісія грошей, що викликає диспропорцію між реальною потребою народного господарства в грошах і реальною грошовою масою.

—Прискорення обороту грошей, що може бути викликано різними обставинами. До них належить, наприклад, широке впровадження системи безготівкових розрахунків, застосування нової техніки у процесах, пов’язаних з організацією грошового обігу.

—Значне скорочення товарообігу, обумовлене, наприклад, скороченням виробництва через кризовий стан економіки, неврожай або якесь стихійне лихо.

—Кредитна експансія, що стає причиною збільшення безготівкового грошового обігу, тобто емісії кредитних грошей. Вона може бути викликана депозитно-чековою емісією, здійснюваною комерційними банками. Але оскільки така емісія завжди обмежена можливостями банку, то ця причина якщо й буває, то має скоріше допоміжний характер. Головна ж причина, як правило, емісія, яка є наслідком певної політики центрального банку.

—Значне збільшення попиту (інфляція попиту), яке може бути викликане, наприклад, різким збільшенням заробітної плати, що не супроводжується таким самим або більшим за динамікою зростанням продуктивності суспільної праці. До такого ж наслідку може призвести також збільшення попиту, викликане мілітаризацією економіки, що знаходить своє вираження у зростанні військових замовлень держави.

—Кризові явища у виробництві базових матеріальних ресурсів. Прикладом може бути енергетична криза, що почалася у світі в 1973 р. і була пов’язана, головним чином, з політикою країн-членів ОПЕК з обмеження видобутку нафти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші та кредит» автора Круш П.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІНФЛЯЦІЯ І ГРОШОВІ РЕФОРМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГРОШІ ТА ЇХНЄ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНІЙ РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Економічний зміст грошей. Трансформація сутності сучасних грошей

  • Трансформація розуміння сутності сучасних грошей

  • Економічна роль золота у функціонуванні сучасних грошей

  • Розвиток форм грошей. Види грошей у сучасній економіці

  • Кредитні гроші

  • Чек

  • Кредитні картки

  • Нові категорії та поняття

  • ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВА МАСА

  • Загальна схема грошового обігу і грошові потоки

  • Безготівкові грошові розрахунки

  • Готівкові грошові розрахунки

  • Грошова маса та її структура. Закон грошового обігу

  • Нові категорії та поняття

  • Грошовий ринок

  • Попит на гроші та його загальна характеристика

  • Пропозиція грошей і механізм її формування

  • Рівновага на грошовому ринку

  • Нові категорії та поняття

  • ГРОШОВІ СИСТЕМИ

  • Види металевих грошових систем

  • Паперово-грошові системи

  • Створення грошової системи України

  • Нові категорії та поняття

  • ІНФЛЯЦІЯ І ГРОШОВІ РЕФОРМИ
  • Соціально-економічні наслідки інфляції

  • Інфляція в Україні та її особливості

  • Грошові реформи

  • Антиінфляційне регулювання

  • Нові категорії та поняття

  • ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ

  • Валютний ринок та валютні операції

  • Міжнародні валютні системи. Поняття та історія становлення

  • Валютне регулювання. Валютна політика НБУ

  • Нові категорії та поняття

  • КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ

  • Класична кількісна теорія грошей

  • Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії

  • Дж. Кейнс і його внесок у кількісну теорію грошей. Монетаризм як сучасна теорія грошей. Монетаризм як сучасний напрямок розвитку кількісної теорії

  • Грошова політика України у світлі монетаризму

  • Нові категорії та поняття

  • КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Функції та форми кредиту

  • Поняття кредитної системи та її побудова

  • Розвиток кредитної системи України

  • Роль кредитної системи в розвитку економіки

  • Нові категорії та поняття

  • ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ

  • Інвестиційні компанії і фонди

  • Довірчі товариства як форма небанківських кредитних інститутів

  • Пенсійні фонди

  • Кредитні спілки у системі парабанків

  • Страхові компанії та ломбарди

  • Нові категорії та поняття

  • ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ

  • Функції центрального банку

  • Грошово-кредитна політика Національного банку України

  • Нові категорії та поняття

  • КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

  • Ресурси комерційного банку

  • Організація і форми банківського кредитування

  • Контроль і регулювання діяльності комерційних банків з боку центрального банку

  • Нові категорії та поняття

  • МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ

  • Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейський банк реконструкції і розвитку

  • Нові категорії та поняття

  • Список рекомендованих джерел