Розділ «ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК»

Депозитний процент — процентна ставка, що виплачується за вкладами населення та юридичних осіб.

Державний кредит — вид кредиту, за яким одним із суб'єктів кредитних відносин є держава.

Дефіцит бюджетний — перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною.

Довгостроковий кредит — кредит, що охоплює позики, які надаються на термін понад три роки і призначені для формування основних фондів.

"Дорогі гроші" — кредитно-фінансова політика, що допускає стримування отримання кредитів і високі процентні ставки за кредитами.

Дотація — сума коштів, виділена з державного бюджету підприємствам, в яких витрати на виробництво та реалізацію продукції не покриваються отримуваними доходами, а також на підтримування відносно низьких роздрібних цін на окремі товари для населення.

Дохід: 1) різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції; 2) гроші або матеріальні цінності, одержані від виробничої, комерційної, посередницької чи іншої діяльності (виторг).

Доходи державні — сукупність різних видів грошових надходжень до фондів держави, що використовуються для виконання нею своїх завдань і функцій.

Доходи державного бюджету — здійснювання на підставі правових норм обов'язкових і добровільних надходжень до бюджету, що використовує держава для виконання своїх функцій.

Електронні гроші — різновид депозитних грошей, які означають, що переведення грошових сум за рахунками в банках здійснюється автоматично з допомогою ЕОМ за безпосереднім розпорядженням власників поточних рахунків.

Засіб накопичення — функція, в якій гроші обслуговують накопичення вартості в її загальній абстрактній формі.

Засіб обігу — функція, де гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу — функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.

Інвестиції: 1) грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; 2) капітальні вкладення у розвиток виробництва чи невиробничу сферу.

Інфляція — знецінення нерозмінних на золото паперових грошей унаслідок надмірного їх випуску і переповнення ними каналів обігу.

Капіталовкладення — витрати на придбання об'єктів основного капіталу.

Комерційний банк — банківська установа, яка належить до другого рівня банківської системи.

Комерційний кредит — вид кредиту, що надає продавець покупцеві у вигляді відтермінування платежу за реалізовані товари та послуги.

Конвертованість — здатність вільного обміну національної грошової одиниці на інші валюти.

Котирування — визначення офіційними державними організаціями курсу іноземної валюти.