Розділ «2. Коментуюча частина»

[1.1.] В «Указі Кан-шу» сказано: володар Вен «міг проясняти благодать».

[1.2.] У «Тай-цзя» сказано: попередні володарі «були уважні до ясних призначень праведного неба».

[1.3.] У «Постановах владики» сказано: Яо «міг висвітлювати піднесену благодать».

[1.4.] Усе це мовлено про прояснення благодаті самим собою.

[2.1.] У написові на посудині для омовінь Чен Тана сказано: «Якщо оновишся одного разу, оновлюйся кожного дня, і так з дня в день».

[2.2.] В «Указі Кан-шу» сказано: «Здійснюй оновлення народу».

[2.3.] У «Каноні віршів» сказано: «Хоча Чжоу — стара держава, її призначення оновилося».

[2.4.] Тому шляхетний чоловік скрізь застосовує свої здібності до краю.

[3.1.] «Канон віршів» каже: «Державний домен площею тисячу лі — ось де спиняється народ».

[3.2.] «Канон віршів» каже: «Шебетуха, жовта пташина спиняється у глухих місцях». Мудрець Конфуцій казав: «Щодо зупинки, невже можливо, щоб у знанні, де їй зупинитись, людина поступалася птасі?»

[3.3.] «Канон віршів» каже: «Глибоким був володар Вень. О, як, неперервно промінячись благодаттю, він міг шанобливо спинитися». Як правитель він спинявся на гуманності, як підданий спинявся на шанобливості, як син зупинявся на відданості батькам, як батько спинявся на чадолюб'ї, у спілкуванні зі співвітчизниками спинявся на благонадійності.

[3.4.] «Канон віршів» каже: «Глянь на протоки річки Ці. Зелений бамбук у них пишно зростає. Є витончений шляхетний чоловік. Наче різьблений, наче шліфований, наче огранений, наче полірований. Суворий і неприступний, величний і славний. Є витончений шляхетний чоловік. Він ніколи не може бути забутий». «Наче різьблений, наче шліфований» означає простування шляхом учення. «Наче огранений, наче полірований» означає самовдосконалення. «Суворий і неприступний» означає обережну обачливість. «Величний і славний» означає поважний вигляд. «Є витончений шляхетний чоловік. Він ніколи не може бути забутий» означає простування шляхом цілковитої благодаті й досконалого добра, що не може бути забуте народом.

[3.5.] «Канон віршів» каже: «О! попередні правителі незабутні». Шляхетний чоловік шанує шановане ними і споріднюється зі спорідненим їм. Маленька людина радіє з їх радощів і користується їхньою користю. Тому й після відходу зі світу вони незабутні.

[4.1.] Мудрець Конфуцій казав: «У слуханні тяжб я подібний до інших людей. Але необхідно, щоб тяжб не було». При такому підході сутяжникові не вдасться вичерпати своїх свідчень і волею народу оволодіє велике благоговіння. Це називається знанням кореня.

[5.1.] Це називається знанням кореня.

[5.2.] Це називається досконалістю знання.

[6.1.] Те, що називається «зробити щирими свої помисли», означає недопущення самообману. Наче ненависть до гидкого смороду, наче любов до чарівної краси. Це називається самозадовільнянням. Тому шляхетному чоловікові слід бути пильним наодинці з собою.

[6.2.] Маленька людина, перебуваючи у неробстві й чинячи лихе, доходить до чого завгодно. Побачивши шляхетного чоловіка, вона, знічена, приховує свою недоброту і видається доброю. Коли інші люди дивляться на неї, вона наче сама бачить своє нутро. Так що за хосен з подібної показухи? Про це мовлено: щирості всередині відповідає тілесна форма ззовні. Тому шляхетному чоловікові слід бути пильним наодинці з собою.

[6.3.] Мудрець Цзен казав: «Коли на тебе дивиться десять очей і вказує десять рук — це викликає трепет!»