Розділ «ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ»

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА І ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИ

Походження свідомості. Передумови виникнення свідомості. Відображення - загальна властивість матерії. Соціальна зумовленість змісту і структури суспільної свідомості. Суспільна свідомість як якісно новий, порівняно з твариною, тип орієнтації, орієнтації в соціальних умовах життя. Знання — спосіб існування свідомості, результат і спосіб узагальнення людського досвіду, регулятор ставлення людини до світу і до себе. Матеріальне й ідеальне. Свідомість і мова.

Структура суспільної свідомості. Емпіричний рівень свідомості. Раціональний рівень свідомості: повсякденна і теоретична свідомість. Чуттєво-емоційний аспект усвідомлення людиною свого ставлення до світу і до себе. Поняття почуттів і емоцій. Взаємозв'язок емпіричного і раціонального рівнів свідомості з чуттєво-емоційним освоєнням дійсності. Суспільна психологія. Форми суспільної свідомості, їхній взаємозв'язок. Поняття корінного інтересу. Ідеологія як інтегроване вираження змісту суспільної свідомості. Соціальна зумовленість змісту ідеології. Функції ідеології. Ідеологія і політика.

Поняття духовного життя суспільства. Особливості становлення і розвитку духовного життя суспільства в історичному процесі. Духовне життя суспільства і практична діяльність людини.

Духовний світ особи і його структура. Взаємозв'язок суспільної й індивідуальної свідомості. Логіка становлення духовного світу особи. Віра і переконання, їхня роль у формуванні духовного життя суспільства і духовного світу особи. Місце світогляду в духовному світі особи. Проблема сенсу життя. Щастя і любов, їхня роль у мотивації поводження людини, її ставлення до світу, до себе. Поняття життєвої позиції особи. Воля і її роль у становленні і функціонуванні духовного світу особи. Соціальна активність — спосіб самореалізації особистістю своєї сутності, сенсу життя, сфера і спосіб самовдосконалення, саморозвитку особи, показник її соціальної зрілості.

Активна роль свідомості в життєдіяльності суспільства й особи, в історичному процесі.

6. ПРАКТИЧНО-ДІЯЛЬНА ПРИРОДА І СУТНІСТЬ ПІЗНАВАЛЬНОГО ВІДНОШЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ДІЙСНОСТІ

Соціальна зумовленість пізнавальної потреби. Поняття практики. Практика і діяльність. Діяльність і виробництво. Життєдіяльність як процес виробництва і відтворення людини. Практична природа пізнавального відношення людини до дійсності. Практика в діалектиці процесу пізнання: вихідна посилка, умова й основа пізнання, фактор, що визначає мету, завдання, спрямованість пізнання, сфера застосування результатів пізнання, критерій істинності знань, показник значимості, цінності результатів пізнання для забезпечення життєдіяльності людини. Проблема пізнаванності світу в історії філософської думки. Скептицизм і агностицизм, їх соціальна і гносеологічна зумовленість.

Логіка процесу пізнання. Основні ступені пізнання і його форми. Проблема істини. Істина і хибність. Істина і правда. Роль пізнання в цілепокладальній діяльності людини. Цілепокладання і свобода.

7. ПРОБЛЕМА ЗАГАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ І СТАНУ СИСТЕМИ "ЛЮДИНА - СВІТ".

ДІАЛ ЕКТИКА ТА її АЛ ЬТЕРНАТИ В И

Історична, соціальна і гносеологічна зумовленість уявлень людини про те, як світ влаштований, які в ньому існують зв'язки і відносини, закони, яке місце в ньому посідає людина. Діалектика і метафізика, їхня роль в освоєнні людиною дійсності. Історичні форми діалектики. Матеріалістична діалектика. Єдність принципів загального зв'язку і розвитку. Універсальність, загальність зв'язків і розвитку як вираження внутрішньої логіки буття матеріального і духовного світу. Онтологічний аспект змісту діалектики. Різноманітність зв'язків між предметами і явищами об'єктивної дійсності. Поняття закону. Всезагальність основних законів розвитку природи, суспільства і мислення. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика. Гносеологічний аспект відображення об'єктивної діалектики у свідомості. Роль інтересів у детермінації пізнавального ставлення людини до дійсності, його спрямованості. Логічний аспект. Понятійно-категоріальний апарат матеріалістичної діалектики. Категорії як сходинки пізнання і засіб перетворення світу і людини, як вираження ступеня освоєння людиною сутності світу свого буття і своєї сутності. Діалектична логіка - відображення історії і логіки об'єктивної діалектики в історії і логіці теорії, понятійно-категоріального апарату через призму історії і логіки інтересів суб'єктів, що пізнають, практики освоєння людиною об'єктивної дійсності. Діалектика як вчення про загальні зв'язки і закони розвитку, як загальний метод пізнання і перетворення світу.

Логіка історичного процесу. Історичний процес — процес становлення і розвитку людської сутності, процес абсолютного руху становлення людини. Суспільний прогрес. Прогрес і регрес, їх взаємозв'язок. Сутність і критерії суспільного прогресу. Взаємозв'язок диференціації й інтеграції в історичному розвитку суспільства. Інтеграція — закономірність суспільного прогресу, процес переходу від суспільства як сумативного цілого до суспільства як цілісності, всезагального суб'єкта соціальної діяльності.

Джерела і рушійні сили суспільного прогресу. Особливості суспільного прогресу в різних суспільно-економічних формаціях. Історія — діяльність людини, яка переслідує свої цілі. Цілепокладальна діяльність і свобода. Свобода і необхідність. Єдність людської історії як всесвітньо-і сторичний процес. Суспільний прогрес і глобальні проблеми сучасності. Проблема виживання людства, його смерті і безсмертя. Майбутнє людства, його можливості і перспективи.

8. РОЛЬ ФІЛОСОФІЇ В ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА Й ОСОБИ

Людина — вища цінність і ціль суспільного розвитку. Проблема людської свободи. Методологічний, світоглядний і гуманістичний аспекти волі, їхній взаємозв'язок. Історичний процес і свобода вибору. Суспільство і свобода особи. Внутрішня свобода особи, свобода волі. Свобода і розумність.

Філософія — методологічна основа світогляду. Роль філософії в усвідомленні людиною цілей і сенсу життя, у пошуках шляхів досягнення щастя.

Філософські проблеми сучасного суспільного розвитку. Проблема смерті і безсмертя, виживаності і майбутнього людства.