Розділ «Частина І. Практикум»

404. П'ятий пункт декларації Міжнародної Гуманістичної Етичної Спілки гласить:

"Гуманізм є шляхом життя, що забезпечує максимальні можливості самовираження".

Правильним чи помилковим, на ваш погляд, є наведене положення? Аргументуйте свою точку зору.

405. Дайте аргументовану оцінку такій позиції.

"Так, я ненавиджу так званий "натовп", представником якого, зокрема, я є... Але перед геніями людства я схиляю голову... Я заявляю, що земля створена для геніїв у найширшому розумінні значення цього слова. Геній — це нормальна людина, всі решта — недолюдини. Я знаю, знайдеться немало лукавих, які будуть хватати мене за барки за такі висловлювання, але хіба я не правий? Хіба правда перестає бути правдою, якщо від неї віддає цинізмом? Чи не здається вам, що людський розум самою природою схильний до самознищення?" (Із листа до редакції).

406.Один із героїв роману Ф. М. Достоєвського "Брати Карамазови" заявляє: "Від вищої гармонії я абсолютно відмовляюся. Не варта вона й сльозинки хоча б однієї замученої дитини".

Як ви розумієте це висловлення? Чому ця ідея стала однією з центральних у філософії й етиці ХХ-ХХІ століть?

407. "Чим вищий статус і рівень сподівань, які дана країна пов'язує з майбутнім, і отже, чим більшу частку вона сподівається одержати від світового оновлення, тим більшим повинен бути її власний внесок у це оновлення" (Ауреліо Печчеї. Із виступу на науково-практичній конференції).

Чи згодні ви з такою точкою зору? Чому?

408. Поясніть, що розуміють сьогодні, коли кажуть "нове мислення". Які його головні складові? Які з них безпосередньо пов'язані з мораллю?

409. "Підприємець як соціальний тип задає лише стандарт, за яким можна обмалювати прагматизм як різновид морального способу мислення і лінії поведінки, але зовсім не вичерпує цього різновиду" (Р. П. Апресян. Етична думка. — М., 1992).

Як ви розумієте це судження? Спробуйте думку продовжити.

410. "Хочу жити для себе, а не для іншого" — дана формула цілком характерна для прагматичного світогляду. Однак було б неправильним зразу віднести її до вислову, до маніфестації егоїстичної свідомості. Як відомо, ці слова давньогрецького поета кінця VI ст. до н.е. мають зовсім інший смисл: так відповів Піндар на лукаве запитання про те, чому Симонід поїхав у Сицилію до тирана, а він не бажає.

Який прояв свідомості Піндара тут має місце? Висловіть його думку в інший спосіб, конкретніше.

411. "Сьогодні важливо, щоб людство від старих менталітетів техногенної цивілізації перейшло до нового бачення світу. Новий спосіб життя в цьому світі обов'язково буде включати стратегію ненасилля. Коли я працюю з об'єктом, в який я сам включений, то насильницька, груба його переробка може обернутися катастрофічними наслідками для мене самого, бо, трансформуючи об'єкт, я змінюю свої власні зв'язки і функції. У цьому випадку неминучі певні обмеження моєї діяльності, орієнтовані на вибір лише таких можливих сценаріїв зміни знань світу, в яких забезпечуються стратегії виживання. І ці обмеження базуються не лише на об'єктивних знаннях про можливі лінії розвитку певних об'єктів, але і на моральних цінностях, розумінні пріоритетів добра, краси і людського життя (В. С. Степин. Перспективи цивілізації: від культу сили до діалогу й злагоди". Етична думка. — М., 1992).

Чи поділяєте ви думку вченого? Які, на ваш погляд, передумови спонукають до творення нової світоглядної орієнтації?

412. Розкрийте смисл наведеного нижче висловлення, визначте свою позицію стосовно нього.

"XX століття буде століттям гуманітарних наук, або його взагалі не буде" (К. Леві-Стросс).

413. Проаналізуйте наведене нижче судження, визначте наскільки воно правомірне.

"Тільки якісний скачок у всій еволюції людського мислення і поведінки може допомогти нам прокласти новий курс, розірвати порочне коло, в якому ми опинились. Звичайно, домогтися таких глибоких психологічних змін в самій людській природі дуже складно, але зовсім не неможливо... Настав час виявити і вивільнити дрімаючу в кожній людяні здатність бачити, розуміти і творити, спрямовувати моральну енергію людей на те, щоб вони самі творили гідне їх загальне благо. Аурелліо Печчеї. Людські якості. — М.,1990).