TextBook Документи в системі МЗС готуються українською мовою, однак з представництвами зарубіжних держав листування ведеться мовою акредитуючої країни або, найчастіше, — англійською.
До зовнішньодипломатичних документів (вербальні й особисті ноти, особисті листи, пам’ятні записки і меморандуми, заяви та комюніке), як і до документів внутрішнього, службового листування (доповідні записки, циркулярні листи, довідки та інформації, записи бесід тощо) ставляться єдині вимоги: грамотність, чіткість викладу, правильне виділення головного змісту, переконлива арґументація, логічна послідовність тощо. Дипломатичні документи не повинні перевантажуватись надмірним фактичним і цифровим матеріалом; якщо вони викликають особливий інтерес, то подаються у вигляді додатків або таблиць. Усі матеріали, що йдуть у додатках, повинні мати посилання на джерело.
Особливо ретельно повинна готуватися й опрацьовуватися зарубіжна кореспонденція, тому що документи, які надсилають іншим державам, виправити практично неможливо, а це означає, що навіть незначні на перший погляд помилки або неточності можуть мати непрогнозовані наслідки. Відомо немало випадків, коли через випадкові або й свідомі неточності у документі виникали неприємні казуси та інциденти в міжнародних відносинах. Будь-яка неточність применшує цінність документа, а іноді й ставить під сумнів увесь його зміст. Про якісь правки в дипломатичному документі не може бути й мови, а тому у цій справі необхідна ретельна підготовча робота.
Мова дипломатичних документів — це специфічна професійна мова, вона повинна бути простою і лаконічною, при цьому надзвичайно рідко допускається вживання порівнянь та епітетів, хоча майстерно підібраний художній образ може підсилити виразність документа.
Особливість дипломатичної мови полягає, за англійським прислів’ям, у майстерності "висловити найогидніші речі в приємних виразах". Приклади цієї мови наводить Г. Ніколь- сон:
| Говорить дипломат | Слід розуміти |
| У такому випадку уряд буде змуше ний переглянути свою позицію | Дружба в будь-який момент перетвориться у ворожнечу |
| Уряд вважає за необхідне зберегти за собою право | Уряд не дозволить |
| У такому випадку уряд буде змушений подбати про свої власні інтереси чи залишає за собою право на дії | Передбачається розрив відносин |
| Його (уряду) дії будуть розглядатися як недружелюбний акт. Уряд не може відповідати за наслідки | Погроза війни. Уряд готовий викликати інцидент, що призведе до війни |
| Зажадає відповіді, скажімо, до шостої години вечора | Ультиматум |
Звичайно, не всі ці вирази дослівно застосовуються, але про них треба пам’ятати, бо дипломати-професіонали і нині часто послуговуються цією "напівезопівською мовою", що маскує справжню думку автора.
Інший приклад наводить російський дипломат О. Ковальов у своїй книзі "Азбука дипломати»!". Ось як, на його думку, можуть фіксуватися результати переговорів з урахуванням розставлених акцентів:
Сторони єдині в тому...
Сторони вирішили почати найближчим часом переговори (про те-то)...
Була визнана доцільність і своєчасність того...
Сторони визнали необхідним...
Було досягнуто згоди про доцільність...
Сторони визнали корисним здійснення (таких-то кроків)...
Сторони дотримуються думки...
У ході обміну думками виявилися близькість чи збіг поглядів (з таких питань, з широкого кола питань)...
Сторони домовилися спільно розглянути і розробити (такі-то заходи, плани співробітництва тощо)...
Сторони висловили готовність...
Сторони погодилися щодо важливості того...
Було виражено обопільне прагнення...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дипломатичний протокол та етикет» автора О.П.Сагайдак на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.4. Вимоги до документів дипломатичного листування“ на сторінці 1. Приємного читання.