Основна заробітна плата - встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До складу статті калькуляції та витрат елементу "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
На промислових підприємствах, де діє система позамовної калькуляції витрат, джерелом інформації про час, що витрачається виробничими робітниками на різні види робіт, є такі документи, як картка замовлень, табель обліку робочого часу, картка простоїв тощо. Коли робітник розпочинає виконання замовлення, майстер або табельник проставляє час початку роботи на картці замовлень чи в табелі. В обох цих документах зазначається номер замовлення або номер статті накладних витрат, час закінчення роботи, запис про простій. За цими даними та інформацією про погодинну ставку заробітної плати можна розрахувати витрати на робочу силу.
Витрати на оплату праці певних категорій невиробничих робітників повинні встановлюватися за даними їх особових облікових карток і відноситися до загальновиробничих витрат.
Якщо частина витрат на робочу силу носить непрямий характер. У такому випадку немає можливості віднести витрати на заробітну плату робітників, що оплачується погодинно, підсобних виробничих робітників, зайнятих у виробництві на допоміжних операціях, доплати бригадирам за організацію роботи бригад і інші види доплат на собівартість окремих виробів замовлень, процесів тощо. По таких витратах виникає необхідність розподілу заробітної плати і включення її до собівартості продукції шляхом складання спеціального розрахунку.
Частина таких витрат відноситься до загальновиробничих та адміністративних накладних витрат і розподіляється разом з ними за прийнятою на підприємстві методикою. Частина витрат виділяється окремою групою і розподіляється між конкретними видами продукції, між готовою продукцією і незавершеним виробництвом.
З цих позицій розробляються кошторисні (нормативні) ставки за видами виробів. Базою розрахункової величини ставки є кількість робочих місць із погодинною оплатою праці, норми обслуговування і бюджет робочого часу, тарифні ставки і премії, обсяг виробничої програми, що планується.
Внаслідок частої зміни бази розрахункової величини ставок багато підприємств розподіляють такі витрати пропорційно прямій заробітній платі робітників-відрядників за відсотком, який склався у звітному місяці.
В окремих галузях промисловості використовують свої методи розподілу заробітної плати між видами продукції. Так, наприклад, на підприємствах м'ясо-молочної промисловості заробітна плата виробничих робітників розподіляється пропорційно кошторисних ставок, які періодично переглядаються при зміні обсягів виробництва, технології, тарифних ставок тощо.
В металургії і текстильній промисловості заробітна плата може розподілятись між виробами пропорційно кількості використаної сировини або напівфабрикатів.
Додаткова заробітна плата відноситься на собівартість виробів пропорційно до основної, а відрахування на соціальні заходи - пропорційно до основної і додаткової заробітної платина сьогодні також ускладнюється розподіл заробітної плати між видами продукції, оскільки за існуючою методикою заробітна плата за відпрацьований і невідпрацьований час повністю включається до статті "Основна заробітна плата виробничих робітників". Саме тому на першому етапі визначається заробітна плата за видами продукції за виконаний обсяг робіт, а потім розподіляється заробітна плата за невідпрацьований час пропорційно до заробітної плати за виконаний обсяг робіт.
Наприклад, на підприємстві було виконано розподіл заробітної плати бригади між виробами, результат якого було оформлено у вигляді наступної табл. 11.1.
Таблиця 13.1
РОЗПОДІЛ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ БРИГАДИ
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| А | 200,00 | 0,115 | 200*0,115 = 23,0 | 223,0 |
| Б | 300,00 | 0,115 | 300*0,115 = 34,5 | 334,5 |
| В | 500,00 | 0,115 | 500*0,115 = 57,5 | 557,5 |
| Разом: | 1000,00 | - | 115 | 1115,0 |
Крім витрат на заробітну плату, роботодавець несе ще ряд витрат, пов'язаних з робочою силою: навчання, найм, відбір, забезпечення умов праці, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю працівника, відпустками, внесками до Пенсійного фонду, Фонду зайнятості населення, Фонду соціального страхування. Ця група витрат також узагальнюється за статтями класифікації і розподіляється або разом з накладними витратами, або пропорційно базі розрахунку - фонду оплати праці.
З метою контролю у бухгалтерії складають накопичувальні відомості про виконання кошторису витрат, де фактичні витрати порівнюють з кошторисними.
Окремі зведення узагальнюють інформацію про брак, простої, рух робочої сили, використання робочого часу тощо.
Підприємства можуть створювати резерв на оплату відпусток виробничих робітників. Методика розрахунку резерву через визначення відсотка відрахувань до резерву відпусток полягає в тому, що спочатку робітники групуються за тривалістю днів відпусток, яка множиться на кількість робітників для обчислення кількості людино-днів відпусток.
Отримана таким чином величина часу, використаного на відпустки, ділиться на календарний фонд робочого часу і множиться на 100%. Таким чином знаходимо відсоток відрахувань до резерву на оплату відпусток.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці і соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. АНАЛІЗ, ЗВІТНІСТЬ І АУДИТ У СФЕРІ ПРАЦІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
