РОЗДІЛ 4. РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

Схема визначення плати за забруднення навколишнього природного середовища наведена у додатку 2.

Платежі підприємств за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні вилучаються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Платежі за забруднення навколишнього природного середовища підприємства (крім розташованих у містах республіканського підпорядкування) не перераховують у таких розмірах (3,5):

70% - у позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища Рад народних депутатів базового рівня на окремі рахунки;

20% - у позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища держави і обласних Рад народних депутатів па окремі рахунки;

10% - на рахунок державного позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього середовища України.

Плата за забруднюючі речовини впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів, впорядкування джерел їхнього фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням.

Платежі та викиди забруднюючих речовин компенсують економічні збитки від негативного впливу на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

4.3. Визначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пас) визначається за формулою:

де: Hбі. - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т; М f -маса річного викиду /’-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Ка - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин; Мпі - маса понадлімітного річного викиду в атмосферу /-тої забруднюючої речовини, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кінд - коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

де: К нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл. 3; К. - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 1 Додатку 2.

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу і-тої забруднюючої речовини стаціонарними джерелами забруднення (Нб.) встановлюються на підставі їхньої гранично допустимої концентрації, відносної та оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством Фінансів України (Додаток 2, табл. 2).

Якщо забруднююча речовина не має затвердженої середньодобової гранично допустимої концентрації, базові нормативи плати визначаються в залежності від її класу небезпечності (Додаток 1, п. 2).

Для забруднюючих речовин, на які не встановлені класи небезпечності, за норматив плати береться ставка, що дорівнює базовому нормативу плати за викид забруднюючої речовини 1 класу небезпечності.

Значення показника Мі{ береться рівним річному обсягу викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника Мп. - річному обсягу понадлімітного викиду (фактичний викид мінус ліміт).

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива (табл. 3).

Розмір платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (П,) визначається за формулою:

де НГі - базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалювання 1 тонни /-го пального грн/т (табл. 4); М. - річний обсяг використання пального /-го виду, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціальио-екологічні особливості і визначається за формулою (2) даної методики; Км - коефіцієнт індексації.