РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА Й ЕКОЛОГІЧНА СТРАТЕГІЯ

Економічна ціна ризику, встановлена умовами безпеки АЕС у Росії оцінюється в 200 карбованців на людину в розрахунку на Ібер; у США - у 1000 дол. що свідчить про більш високий рівень безпеки.

Гарантом екобезпеки населення є комплекс взаємозалежних політичних, техногенних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів (Додаток 9).

Підприємства й організації зобов’язані дотримуватися умов екобезпеки при розміщенні, проектуванні, спорудженні й експлуатації виробництв.

Спеціальні умови екобезпеки існують для сільського господарства (збереження, застосування і використання ядохімікатів, дефоліантів, пестицидів), для військових і оборонних об’єктів.

При плануванні і забудові території повинна враховуватися екологічна ємність території.

Враховується також такий показник, як біоресурсний потенціал території, тобто здатність навколишнього середовища до самоочищення, у тому числі і до можливості утилізації визначеного обсягу відходів (викидів, скидів) чи можливість витримати без наслідків інші антропогенні навантаження, що будуть обумовлені господарською діяльністю в регіоні (греблі, очисні станції, мости).

Існують також критерії стійкого розвитку - критерії справедливого розподілу ресурсів між нинішнім і прийдешнім поколіннями.

Тобто використання ресурсів одним поколінням не повинно перевищувати обсяги, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності.

2.3. Критерії екобезпеки

Оцінка екобезпеки територіального природно-соціального комплексу заснована на порівнянні природних і техногенних (виробничих) потенціалів території.

І=Т е (3)

І - природоємність виробництва території, тобто сукупність обсягів господарського вилучення і ураження місцевих відновлюваних ресурсів, включаючи забруднення середовища й інші форми техногенного гноблення реципієнтів, у тому числі і погіршення здоров’я людей.

Те - екологічна техноємність території - узагальнена характеристика території, що відбиває самовідбудовний потенціал природної системи.

Це означає, що сукупне техногенне навантаження не повинне перевищувати самовідбудовного потенціалу природних систем території.

Ступінь напруженості екологічної обстановки території оцінюється кратністю перевищення ЕТТ (екологічна техноємність території):

Ке = 1/Т е

Якщо К. = 0,3 - обстановка оцінюється як благополучна; К, = 1 чи більше 1, Ке = 2 - критична К ■ 10 - вкрай небезпечна.

Екологічна техноємність території (Те) є тільки частиною повної екологічної ємності території.

Повна екологічна ємність території визначається:

• обсягами основних природних резервуарів - повітряного басейну, сукупності водойм і водотоків, земельних площ і запасів ґрунтів, біомаси флори і фауни;