Розділ «ЧАСТИНА 4. МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА»

Наступною стадією є визначення завдань ЕО. На цій стадії виявляються потенційно важливі впливи, що повинні детально вивчатися згодом. Тут же може відбуватися визначення принципових альтернатив намічуваної діяльності, що будуть аналізуватися і порівнюватися в процесі подальшої оцінки. Як правило, на цій же стадії готується програма проведення ЕО (технічне завдання), що серед іншого включає одержання необхідних погоджень, консультації з громадськістю й інші заходи.

Визначення завдань і планування ЕО може здійснюватися як безпосередньо ініціатором і розроблювачем, так і за участі органів державної влади і зацікавлених сторін. У ряді систем чи програм технічне завдання ЕО носить офіційний характер і затверджується чи безпосередньо розробляється державними органами.

Прогноз, аналіз і оцінка значимості очікуваних впливів на навколишнє середовище є основною стадією процесу екологічної оцінки. При цьому повинна бути вивчена не тільки фізична величина факторів, що спричиняють вплив (обсяг викидів чи концентрація шкідливих речовин), але й очікувані зміни в різних компонентах навколишнього середовища: воді, повітрі, ґрунті, ландшафті, фауні і флорі, взаємозв’язку між усіма цими факторами. Має бути також вивчений можливий вплив здійснення діяльності на здоров’я людини, історикокультурні цінності і, як правило, соціально-економічні умови. Наслідки здійснення намічуваної діяльності повинні бути оцінені не тільки з точки зору їхніх розмірів, але й з урахуванням значимості. Потенційні впливи повинні вивчатися для всіх альтернатив, розглянутих у ході екологічної оцінки, щоб забезпечити можливість їхнього порівняння і вибору найбільш прийнятної альтернативи.

Розробка заходів щодо пом’якшення впливів. У процесі проведення екологічної оцінки проектів інформація про важливі екологічні впливи повинна приводити до вибору між запропонованими альтернативами чи пошуку нових проектних рішень, спрямованих на їхнє пом’якшення. Під пом’якшенням ми розуміємо запобігання чи зменшення впливів (наприклад, шляхом будівництва очисних споруд чи використання технології, що призводять до менших викидів), ліквідацію чи зменшення збитку, нанесеного навколишньому середовищу, і, зрештою, різні форми компенсації. Прикладом останньої можуть бути заходи щодо благоустрою прилеглих територій, зниже’ння для місцевого населення тарифів на послуги компанії - ініціатора діяльності, а в деяких випадках - безпосередня виплата компенсацій місцевому населенню. Вибір заходів повинен бути належно обґрунтований і їхня екологічна ефективність описана в документації з ЕО, це звичайно є відповідальністю ініціатора і розроблювача.

Складання підсумкового документу екологічної оцінки (ОВНС) у більшості національних систем ЕО є обов’язком ініціатора діяльності і, як правило, здійснюється з його доручення розроблювачем проектної документації чи спеціалізованими організаціями. Документація з ЕО повинна в першу чергу сприяти ухваленню обізнаного рішення (чи рішень) з намічуваної діяльності. Інша важлива функція — представити інформацію про намічувану діяльність і її передбачені впливи для зацікавлених осіб і організацій, у тому числі, що стосуються цих впливів. Тому важливо, щоб документація в стислій і зрозумілій формі викладала основні висновки екологічної оцінки проекту.

Консультації й участь громадськості. Взаємодія з зацікавленими сторонами - консультації й участь громадськості - доцільна на багатьох чи навіть на всіх стадіях екологічної оцінки. Наприклад, на стадії визначення задач ЕО корисно знати думку громадськості про те, які саме впливи на навколишнє середовище викликають найбільшу заклопотаність і, отже, повинні бути вивчені.

Багато національних систем передбачають особливу стадію ЕО, присвячену консультаціям і участі громадськості. Основним змістом цієї стадії є обговорення підсумкового документа ЕО (ОВНС) чи його проекту, представлення коментарів і зауважень до нього. Як правило, протягом визначеного періоду цей документ доступний громадськості й іншим зацікавлених сторонам, що можуть представляти свої зауваження і пропозиції. Одночасно документ направляється в ряд державних органів і інших організацій для одержання офіційних коментарів і зауважень. Розповсюдженою вимогою є також проведення на цьому етапі суспільних слухань і включення їхніх результатів у матеріали з оцінки впливу.

11.6. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень

Основна мета екологічної оцінки — сприяти прийняттю рішень, що враховують екологічні фактори на рівні з технічними й економічними. Проміжні й остаточні результати екологічної оцінки проектів можуть використовуватися різними сторонами, наприклад:

проектувальниками при виборі проектних рішень, пов’язаних з найменшим впливом на навколишнє середовище і при плануванні заходів для пом’якшення впливів;

ініціатором при виборі альтернатив здійснення намічуваної діяльності (чи ухваленні рішення про відмову від такої);

кредитно-фінансовими організаціями під час прийняття рішень про виділення коштів на здійснення намічуваної діяльності;

органами, відповідальними за охорону навколишнього середовища при видачі дозволів на природокористування й узгодженні умов природокористування;

іншими органами державного нагляду і контролю, органами влади і місцевого самоврядування при прийнятті рішень про дозвіл чи ліцензування намічуваної діяльності.

Післяпроектні стадії. Накопичений в галузі ЕО досвід свідчить, що результативність цього процесу вирішальним чином залежить від того, наскільки висновки екологічної оцінки враховуються не тільки при плануванні, але і при здійсненні намічуваної діяльності. Тому в сучасних системах ЕО все більше уваги приділяється стадіям ЕО, що відбуваються після затвердження намічуваної діяльності (»післяпроектним стадіям»), З цією метою в документацію з ЕО включаються так звані плани екологічного менеджменту (ПЕМ), що докладно описують, яким чином будуть виконуватися запропоновані заходи для пом’якшення негативних впливів. ПЕМ звичайно також включають програми моніторингу реальних впливів і порівняння їх з попередніми, що дозволяє поліпшити не тільки індивідуальні процедури екологічної оцінки, але і систему ЕО в цілому.

Елементи процесу ЕО: участь громадськості і розгляд альтернатив. Одним з найважливіших елементів екологічної оцінки є участь громадськості. У процесі екологічної оцінки беруть участь три основні групи, що розрізняються за ступенем і характером зацікавленості в тих чи інших результатах проекту: ініціатор діяльності, спеціально уповноважені органи й інші зацікавлені сторони. При цьому ініціатор діяльності і група учасників, що представляє інтереси держави, досить легко визначаються за формальними ознаками, їхні права й обов’язки, як правило, регламентовані нормативними документами. У той же час група, умовно названа »інші зацікавлені сторони», і насамперед, її частина, яку можна охарактеризувати як »громадськість», піддається ідентифікації набагато сутужніше. При цьому сама громадськість має складну внутрішню структуру, включає безліч груп інтересів. З цих причин організація взаємодії з нею в рамках процесу ЕО представляє найбільшу складність.

По-перше, участь громадськості може слугувати інструментом узгодження інтересів різних груп, які беруть участь у плануванні і здійсненні намічуваної діяльності. Протиріччя, що виникають між інтересами цих груп, є найбільш частим джерелом конфліктів, які виникають навколо проекту. Тому пошук таких проектних рішень, що найбільшою мірою відповідали би інтересам усіх цих сторін, у значній мірі визначає зміст процесу участі громадськості. Можна сказати, що однією з основних цілей участі громадськості в процесі ЕО є виробка взаємоприйнятних рішень і, як наслідок, зменшення конфліктності проекту в цілому.

По-друге, суспільна участь може використовуватися як інструмент вирішення різних завдань екологічної оцінки, таких як виявлення можливих впливів, вивчення соціальної значимості проекту і визначення найбільш значимих впливів, вивчення альтернатив, планування заходів задля зменшення і (чи) пом’якшення впливів. У цілому суспільна участь повинна сприяти поліпшенню якості прийнятих рішень.

11.7. Розгляд альтернатив

Ще одним елементом, що визначає структуру процесу ЕО, є розгляд альтернатив. Відомо, що будь-який господарський об’єкт, так чи інакше, впливає на навколишнє середовище. Найважливішим завданням ЕО є зменшення негативних і збільшення позитивних впливів намічуваної діяльності. При цьому самі поняття зменшення (збільшення) припускають порівняння з іншими варіантами рішень, що ведуть до тієї ж мети. Можна сказати, що екологічна оцінка на безальтернативны основі взагалі не має сенсу. Крім того, вибір варіанта з числа досліджених альтернатив є одним із способів врахування результатів ЕО в прийнятті рішень. У добре організованому процесі ЕО розгляд альтернатив проходить через більшість стадій — від їхнього визначення на ранніх етапах процесу, через аналіз на стадії прогнозу впливів і обговорення з зацікавленими сторонами, і до прийняття рішень за підсумками ЕО.