[сприеймати] - сприймати;
[спрац'увативс'а] - спрацюватися;
[страйкувати] - страйкувати;
[страховий] - страховий.
ВИМОВА СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями:
1. Голосні [і] та [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [р], [ж], [ч], [ш] постійно вимовляеться [и], а не [і] перед наступним приголосним звуком: система, дипломатичний, фізика, цивільний, риторика, шифр, ратифікація, режим.
Початковий [і] вимовляється чітко, а наближена до [и] вимова [і] є орфоепічною помилкою.
Правильно Неправильно
[ідеиал'но] - ідеально идеально [ідейа] - ідея идея
• 2. В іншомовних словах ненаголошений [о] ніколи не переходить в [у] (навіть перед складом з постійно наголошеним [у]): корупція, доручення, документ, популяризація.
• 3. Ненаголошені [и], [е] після приголосного вимовляються з наближенням до [е], [и]:
[теинден'ц'ійа] - тенденція; [пеир'іодиезац'ійа] - періодизація; [сеиртиеф'ікат] - сертифікат.
АКЦЕНТУАЦІЙНІ НОРМИ
З орфоепічними нормами тісно пов'язані акцентуаційні, що визначають правильне наголошування слів.
В українській мові наголос вільний, різномісцевий і рухомий, тобто може падати на будь-який склад слова і змінювати своє місце в одно-кореневих словах або у формах одного й того ж слова: збитки-збитковий, приймальня - прийми, будувати - будую, багаж - багажем.
Дотримання норм наголошення й вимови є одним із важливих показників культури усного мовлення.
Як відомо, в українській літературній мові є чимало слів, у яких мовці порушують усталений літературний наголос, тобто акцентологічні норми.
Правильно Неправильно
безпристрасний безпристрасний
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове мовлення для державних службовців» автора Шевчук С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ“ на сторінці 2. Приємного читання.
