Закон України від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (Вводиться в дію Постановою ВР № від 15.11.96, ВВР, 1997, № 2, ст. 5)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2073-ІІІ від 02.11.2000, ВВР, 2000, № 51-52, ст. 449 № 490-гУ від 06.02.2003, ВВР, 2003, № 15, ст. 110 № 1096-ІУ від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 6, ст. 38 № 1114-ІУ від 10.07.2003, ВВР, 2004. № 7, ст. 55 № 2128-ІУ від 22.10.2004, ВВР, 2005, № 2, ст. 36 № 2318-ІУ від 12.01.2005, ВВР, 2005, № 9, ст. 178 № 2622-ІУ від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 26, ст. 353) (У тексті Закону слова "заклади освіти" в усіх відмінках замінено словами "навчальні заклади" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2073-ІІІ від 02.11.2000)
Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про відпустки
Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Стаття 2. Право на відпустки
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.
Право на відпустки забезпечується:
гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Стаття 3. Право на відпустки у разі звільнення
За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Стаття 4. Види відпусток
Установлюються такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:
основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ділове мовлення для державних службовців» автора Шевчук С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРО ВІДПУСТКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
