Розділ 6. Винахідництво і раціоналізаторство

Формула устрою характеризує винахід переважно конструктивними ознаками (вузол, деталь, їхня геометрична форма, взаємне розташування вузлів і деталей і їх взаємозв'язок).

У формулах винаходів - устроїв конструктивні ознаки позначаються у вигляді іменників, прикметників і взаємозв'язків між ними - кратних дієприкметників. Дії не є ознаками такого роду винаходів. Тому у формулах необхідно уникати вживання дієслів.

Формула засобу характеризує дію або сукупність дій, виконаних для досягнення заданої мети. Отже, засобом є всякий технологічний або виробничий процес. Тому в обмежувальній частині формули дії описуються віддієслівними іменниками (рідше прикметниками), а у відмітній частині - дієсловами. При цьому вживаються дієслова дійсного стану в третій особі множини ("застосовують", "завдають").

Формула винаходу, що захищає нову хімічну сполуку, складається з номенклатурної назви, структурної формули і призначення речовини (формула речовини). Істотним є склад отриманої речовини, причому на нові речовини, отримані хімічним шляхом, у нашій країні видаються авторські посвідчення, але не патенти.

Формула винаходу на застосування характеризує застосування відомих устроїв, засобів і речовин за новим (оригінальним) призначенням.

Формула групи винаходів виражає технічну сутність трьох типів винаходів: 1) стосовно до об'єктів, один з яких призначений для одержання, здійснення або використання іншого об'єкта; 2) варіантні рішення, що містять формули винаходу, які неможливо охопити одним пунктом; 3) що стосується цілого об'єкта і його частин.

Опис винаходів. Особливість опису винаходу в порівнянні з іншою науково-технічною документації полягає в тому, що воно має цільове призначення й одночасно інформаційний і правовий характер. Опис повинен відповідати таким вимогам: цілком розкривати технічну сутність винаходу в обсязі, достатньому для подальшої розробки і використання, і давати точні і ясні уявлення про новизну, істотні відмінності і позитивний ефект технічного рішення, а також про внесок винахідників у дану галузь народного господарства.

Опис винаходу повинен мати визначену структуру.

1. Назва винаходу і рубрика УДК.

2. Область техніки, до якої належить винахід, і переважна область його використання.

3. Характеристика аналогів винаходу.

4. Характеристика прототипу.

5. Критика прототипу.

6. Ціль винаходу.

7. Сутність винаходу.

8. Перелік фігур, графічних зображень (якщо вони необхідні).

9. Приклади конкретного виконання винаходу.

10. Техніко-економічна або інша ефективність.

11. Формула винаходу.

Кожний із зазначених поділів опису викладається у вигляді окремого абзацу без заголовка, але починається типовим для нього вираженням. Докладний зміст поділів опису є в джерелах, що використані в тексті даної роботи.